Ухвала

від 30.08.2022 по справі 35/2

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

про повернення заяви без розгляду

м. Київ

31.08.2022Справа № 35/2

За заявою Державного підприємства «Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім»

про видачу дубліката судового наказу та поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання.

За позовом Державного підприємства «Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім»

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейське консалтингове агентство"

Про стягнення 24 000, 00 грн

Суддя Бондаренко-Легких Г.П.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Національний центр ділового та культурного співробітництва "Український дім" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейське консалтингове агентство" про стягнення з безпідставно перерахованих коштів у розмірі 24 000,00 грн. та стягнення судових витрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 (суддя Літвінова М.Є.) позовні вимоги задоволено повністю.

04.03.2011 на виконання рішення Господарського суду від 07.02.2011 по справі № 35/2 видано наказ.

24.08.2022 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача (стягувача) надійшла заява про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання.

Розпорядженням керівника апарату № 05-23/656/22 від 24.08.2022 здійснений повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи у зв`язку з відпусткою судді Літвінової М.Є. Заяву передано для розгляду судді Бондаренко-Легких Г. П., відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2022.

Дослідивши заяву Державного підприємства «Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім», Суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 170 Господарського процесуального кодексу України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи),

ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і

організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Всупереч приписам пункту 3 частини 1 статті 170 Господарського процесуального кодексу України, позивач (заявник) не вказав в преамбулі заяви номер справи та прізвище, ініціали судді в провадженні якої знаходилася дана справа.

Також, в силу приписів пункту 6 частини 1 статті 170 Господарського процесуального кодексу України, письмова заява повинна містити перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення).

Частиною 2 ст. 91 ГПК України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Частиною 4 цієї статі передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Пунктом 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163:2020, чинний від 01.09.2021) встановлено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

Суд встановив, що додатки, які подані до заяви не засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством, а саме відсутня дата засвідчення, на деяких наявна лише відмітка «згідно з оригіналом» на інших поряд з відміткою «згідно з оригіналом» наявний підпис особи, яка засвідчує без зазначення посади та прізвища.

Абзацом 2 частини 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, а саме абзацом 27 пункту 2 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

За змістом пункту 61 Правил надання поштового зв`язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі є бланк опису вкладення з номером поштового відправлення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фіскальним чеком/квитанцією про відправлення. За таких обставин, належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу є оригінал опису вкладення відправленої поштової кореспонденції, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу та який засвідчений підписом працівника відділення поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи, а саме оригінал поштової квитанції (чеку).

Відповідно, якщо копію позовної заяви надіслано поштою, то документом, який підтверджує надсилання, є фіскальний чек поштового відділення, опис вкладення у цінний лист. Крім того, підтвердженням, що відправлення надіслано на адресу одержувача є саме накладна (службовий чек), в якому зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердженням, що інформація у даній накладній зазначена правильно.

Отже, на підтвердження направлення учасникам справи позовної заяви з додатками до позову обов`язково мають додаватися оригінали: опису вкладення (із зазначенням номеру поштової накладної), квитанції (фіскальний чек) поштового відділення, що підтверджують факт оплати відправником та надання відділенням зв`язку послуг з пересилання листів з описом вкладення, службовий чек (накладна).

Всупереч встановлених вимог заявник не надав до доказів направлення заяви відповідачу фіскальний чек.

Окрім цього, в описі вкладенні на ім`я ТОВ «Європейське консалтингове агенство» заявник не перелічив всі документи (додатки), які надсилав відповідачу.

Таким чином, Суд дійшов висновку про відсутність в матеріалах заяви про видачу дубліката судового наказу підтвердження відправлення копії зазначеної заяви з додатками відповідачу.

Частиною 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З огляду на все вище зазначене, Суд повертає заяву Державного підприємства «Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» про видачу дубліката судового наказу та поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання. Повернути без розгляду заявнику на підставі частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 170 та 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Державного підприємства «національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» про видачу дубліката судового наказу та поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання повернути без розгляду

2. Згідно частини 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Г.П. Бондаренко-Легких