Ухвала

від 21.08.2022 по справі 914/1859/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

22.08.2022справа № 914/1859/13

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Андрусику В. Д., розглянувши матеріали справи

за заявою:Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», м. Дніпро;про:поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання, видачу дубліката наказу та заміну сторони виконавчого провадженняу справі:№ 914/1859/13за позовом:Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», м. Київ;до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна», с. Нагачів, Львівська область;про:стягнення заборгованості.

За участю представників:

від заявника (стягувача): не з`явився;

від боржника: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

10.08.2022 на адресу Господарського суду Львівської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження у справі №914/1859/13, видачу дублікату наказу та поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання.

Ухвалою від 15.08.2022 суд прийняв заяву до розгляду, який призначив на 22.08.2022.

Сторони явки повноважних представників в судове засідання 22.08.2022 не забезпечили.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.07.2013 у справі №914/1859/13 позов задоволено частково, стягнуто з ТзОВ «Фортуна» на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №8/МК-В30 від 02.11.2007, зокрема 18 200,00 грн заборгованості по кредиту, 74,79 грн заборгованості по сплаті процентів, 1 417,28 грн пені, 930,00 грн штрафу, 694,92 грн інфляційних втрат, 1 669,40 грн судового збору. В частині стягнення 400,00 грн заборгованості по кредиту провадження припинено. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На примусове виконання зазначеного рішення, 02.08.2013 судом було видано відповідний наказ. Вказаний наказ дійсний для пред`явлення до виконання протягом одного року.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказаний наказ до виконання не пред`являвся.

31.07.2020 між ПАТ «КБ «Надра» та ТзОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було укладено договір №GL48N718070_Ur_2 про відступлення прав вимоги.

З додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги вбачається, що ПАТ «КБ «Надра» передав у власність ТзОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», зокрема, і право вимоги за кредитним договором №8/МК-В30 від 02.11.2007.

Відтак, з 31.07.2020 кредитором за кредитним договором №8/МК-В30 від 02.11.2007, враховуючи положення статей 512-514 Цивільного кодексу України, стало ТзОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

20.06.2022 ТзОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» звернулося до Господарського суду Львівської області із заявою про заміну стягувача його правонаступником, поновлення строку для пред`явлення вищевказаного наказу до виконання та видачу дублікату цього наказу.

Вказана заява обґрунтована тим, що ТзОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» 31.07.2020 було укладено відповідний договір про відступлення прав вимоги, у т.ч. і за кредитним договором №8/МК-В30 від 02.11.2007. Тому, заявник, посилаючись на положення статті 334 ГПК України, просив суд здійснити заміну стягувача за вищевказаним наказом суду з ПАТ «КБ «Надра» на ТзОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

Також, заявник просив суд поновити строк для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату цього наказу, посилаючись на те, що в кредитній справі, яку було передано від ПАТ «КБ «Надра» заявнику, наказу, виданого у справі №914/1859/13, не було, а тому заявник не міг раніше знати про відсутність оригіналу виконавчого документу, відкритого виконавчого провадження та пропуску строку пред`явлення наказу до виконання.

Заявник вважає, що вказані причини пропуску строку пред`явлення до виконання наказів є поважними.

Питання процесуального правонаступництва регламентовані ч. 1 ст. 52 ГПК України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі ч.ч. 1 - 3, 5 ст. 334 ГПК України. У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі №916/617/17, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зазначила, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому ст. 334 цього Кодексу, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України. У цьому випадку приписи ст. 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 ГПК України (пункти 74 та 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/617/17).

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 52 ГПК України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі №917/1339/16).

Відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Водночас, заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі, до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 52 ГПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (тобто, протягом невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто, таке право не є абсолютним і обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

У постанові від 11.03.2021 у справі №910/2954/17 Верховний Суд вказав, що стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Як зазначалося судом вище, строк пред`явлення до виконання наказу від 02.08.2013 у справі №914/1859/13 був встановлений до 02.08.2014. Заява про заміну стягувача у виконавчому документі подана лише у червні 2022 року, тобто більш ніж через сім років з моменту спливу строку пред`явлення до виконання вказаного наказу.

В матеріалах справи відсутні, а учасниками справи не надано жодних доказів на підтвердження того, що вказаний наказ пред`являвся до примусового виконання у встановлений в наказі строк, та чи існують обставини, які б свідчили про переривання вказаного строку.

При звернення до суду із заявою про заміну стягувача ТзОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» заявляло клопотання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказів до виконання.

Так, заявник просив суд поновити строки для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату цього наказу, посилаючись на те, що в кредитній справі, яку було передано від ПАТ «КБ «Надра» заявнику, наказу, виданого у справі №914/1859/13, не було, а тому заявник не міг раніше знати про відсутність оригіналу виконавчого документу, відкритого виконавчого провадження та пропуску строку пред`явлення наказу до виконання.

У постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №910/10031/13, від 30.07.2019 у справі №5/128, від 21.08.2020 у справі №905/2084/14-908/4066/14 вказано, що заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу, означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що здійснення заміни сторони у виконавчому провадженні до відкриття виконавчого провадження можливе лише, якщо строк пред`явлення наказу до виконання не сплив, крім випадку одночасного звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2021 у справі №911/3217/15).

Однак, як встановлено судоми вище, строк пред`явлення до виконання наказу від 02.08.2013 у справі №914/1859/13 був встановлений до 02.08.2014. Доказів переривання чи поновлення цього строку матеріали справи не містять.

Заявником всупереч вимогам ст. 74 ГПК України не доведено належними та допустимими доказами неможливість чи утруднення ПАТ «КБ «Надра» протягом 2013-2020 років звернутися з примусовим виконанням рішення суду на підставі вищевказаного наказу суду до органів та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень суду.

Також не доведено жодними доказами посилання заявника на ті обставини, що у кредитній справі, яку було передано від ПАТ «КБ «Надра» заявнику, наказу, виданого у справі №914/1859/13, не було, а тому заявник не міг раніше знати про відсутність оригіналу виконавчого документу, відкритого виконавчого провадження та пропуску строку пред`явлення наказу до виконання. Зокрема, заявником не долучено до заяви копій акту приймання-передачі кредитної справи, матеріалів кредитної справи та її опису, з яких можна було б встановити, які саме документи було передано заявнику та яких не було у такій справі.

Слід також зазначити, що рішення Господарського суду Львівської області від 17.07.2013 у справі №914/1859/13, на примусове виконання якого 02.08.2013 був виданий наказ, розміщене у Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reestr.court.gov.ua/Review/32576183). Вказане рішення було оприлюднено 25.07.2013. Заявником не обґрунтовано, які саме обставини перешкоджали йому з`ясувати факт наявності виконавчого документу у справі №914/1859/13 як до, так і одразу після укладення 31.07.2020 договору про відступлення прав вимоги з огляду на вільний доступ до судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Із практики Європейського Суду випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у справі, у тому числі і на стадії виконання рішення суду. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Установлений Законом строк для пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання покликаний забезпечити рівність процесуального становища сторін, адже боржник не може необмежений час знаходитися під загрозою процедур примусового виконання судового рішення, тож Закон надав суду право продовжити вказаний строк і лише у тому разі, якщо причини пропуску вказаного строку суд визнає поважними.

Поновлення строку пред`явлення наказу до виконання через більш ніж через сім років після спливу цього строку призведе до порушення принципу правової визначеності, який є одним із основоположних аспектів верховенства права.

За таких обставин, суд не визнає поважними причини пропуску строку пред`явлення наказу до виконання та, відповідно, не знаходить підстав для задоволення заяви щодо поновлення цього строку.

Відповідно до пункту 19.4. Перехідних положень ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

З наведених вище обставин вбачається, що звернення із заявою, яка містить вимогу про видачу дублікату наказу, відбулося поза межами строку встановленого для пред`явлення цього виконавчого документу до виконання, а тому підстави для видачі дублікату наказу у суду відсутні.

Враховуючи наведене, підстави для задоволення заяви ТзОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача його правонаступником, поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу у межах справи №914/1859/13 у суду відсутні.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2022 у справі №34/425.

Додатково суд вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.06.2022 заявнику було відмовлено у задоволенні заяви про заміну стягувача його правонаступником, поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу.

Відповідно до ст. 43 ГПК України у разі подання заяви для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, суд може визнати такі дії заявника як зловживання процесуальними правами та застосувати заходи, визначених цим Кодексом.

Керуючись ст.ст. 233, 234, 235, 329, 334, п. 19.4 розділу «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача його правонаступником, поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу у справі №914/1859/13 відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.08.2022.

Суддя Мазовіта А.Б.