Рішення

від 17.07.2013 по справі 914/1859/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2013 р. Справа № 914/1859/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна", м. Новояворівськ

про стягнення 22 380 грн. 33 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

при секретарі Волошин О.Я.

Представники:

від позивача: Пелещишин Н.Р., представник (довіреність від 08.10.2012 р.);

від відповідача: не з'явився;

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Надра", м. Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна", м. Новояворівськ про стягнення 22 380 грн. 33 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 18.05.2013 р. призначив розгляд справи на 03.06.2013 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 17.06.2013 р., 01.07.2013 р., 17.07.2013 р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно умов якого позивач зобов'язувався надати відповідачу кредит в сумі 50 000 грн. 00 коп. Відповідач зобов'язувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо повернення суми кредиту виконав частково, станом на дату подання позову до суду заборгованість згідно розрахунку становить 19 231 грн. 75 коп. по кредиту, 74 грн. 79 коп. по сплаті процентів. У зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань по кредитному договору відповідачу нараховано пеню в розмірі 1 417 грн. 28 коп., штраф згідно п. 9.2. кредитного договору в розмірі 694 грн. 92 коп., інфляційні втрати в розмірі 694 грн. 92 коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача, становить 22 380 грн. 33 коп.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 18.05.2013 р. не виконав, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений (повідомлення за вх. №20058/13 від 03.06.2013 р., №22028/13 від 12.06.2013 р., №24641/13 від 26.06.2013 р. про вручення ухвал суду долучено до матеріалів справи), тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 17.07.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 22.07.2013 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

2 листопада 2007 р. між відділенням Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Надра" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна" (позичальник) було укладено кредитний договір №8/МК-В30.

За цим договором банк (позивач) надає позичальнику (відповідачу) грошові кошти 50 000 грн. 00 коп. строком по 5 листопада 2012 р. зі сплатою за користування кредитом відсотків з розрахунку 20% річних.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач надав відповідачу грошові кошти, що підтверджується меморіальним ордером №737 від 02.11.2007 р.

Згідно п. 4.1.1. договору повернення кредиту та сплата відсотків здійснюється згідно з графіком повернення кредиту та сплати відсотків, щомісячно до 5 числа місяця, наступного за тим, в якому фактично були нараховані відсотки, що наведений у додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору, позивач надіслав відповідачу повідомлення за вих. №13/8/20767 від 20.02.2013 р. з вимогою про погашення заборгованості в розмірі 22 380 грн. 33 коп. протягом 5-ти днів з дня отримання повідомлення. Вказане повідомлення залишене відповідачем без розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами по кредитному договору №8/МК-В30 від 02.11.2007 р. не виконав, згідно долученого до позовної заяви розрахунку заборгованість відповідача перед позивачем на момент подання позову становила 19 231 грн. 75 коп. по кредиту, 74 грн. 79 коп. по сплаті процентів.

Проте, як вбачається з розрахунку заборгованості від 17.07.2013 р., на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем по кредиту становила 18 600 грн. 00 коп. Також, за час розгляду справи в суді, відповідачем було сплачено 400 грн. 00 коп. боргу по кредиту.

За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення 400 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині відповідно до п. 1 1 ст. 80 ГПК України.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п.п. 9.1., 9.2. кредитного договору, у разі порушення позичальником (відповідачем) строків сплати відсотків за користування кредитом, строків повернення кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку (позивача) пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 9.3. договору кредитної лінії, за порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5% від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків, вказаних у графіку і визначених на дату прострочення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 1 417 грн. 28 коп., штраф у розмірі 961 грн. 59 грн. та інфляційні втрати у розмірі 694 грн. 92 коп.

У зв'язку з тим, що позивачем розрахунок суми штрафу проведено із помилково визначеної суми заборгованості по кредиту в розмірі 19 231 грн. 75 коп., судом проведено перерахунок суми заборгованості по кредиту, яка фактично існувала на дату пред'явлення позову, тобто з 18 600 грн. 00 коп. Після проведеного перерахунку розмір штрафу повинен становити 930 грн. 00 коп.

Згідно поданого розрахунку заборгованості від 17.07.2013 р. позивачем донараховано пеню та інфляційні втрати, суми яких, після проведеного перерахунку, становлять 2 782 грн. 25 коп. та 701 грн. 04 коп. відповідно. Оскільки позивач не скористався своїм правом на подання заяви про збільшення позовних вимог, суми пені та інфляційних втрат підлягають до задоволення у розмірах, що були заявлені до стягнення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 18 200 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 74 грн. 79 коп. заборгованості по сплаті процентів, 1 417 грн. 28 коп. пені, 930 грн. 00 грн. штрафу, 694 грн. 92 коп. інфляційних втрат. В частині стягнення 400 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту провадження припинити. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна", м. Новояворівськ, вул. Степана Бандери, 26, Яворівський район, Львівська область (ідентифікаційний код 23274160) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", м. Київ, вул. Артема, 15 (ідентифікаційний код 20025456) 18 200 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 74 грн. 79 коп. заборгованості по сплаті процентів, 1 417 грн. 28 коп. пені, 930 грн. 00 грн. штрафу, 694 грн. 92 коп. інфляційних втрат, 1 669 грн. 40 коп. судового збору.

3. В частині стягнення 400 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту провадження припинити.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.