Ухвала

від 02.09.2022 по справі 125/33/22

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/33/22

1-кп/125/1/2022

УХВАЛА

про розгляд клопотання про повернення обвинувального акту

02.09.2022 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ;

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні питання про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Вінниці, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

за участі: прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілої особи ОСОБА_6 ,

УСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, надійшов до провадження Барського районного суду Вінницької області з Жмеринської окружної прокуратури.

У підготовчому судовому засіданні прокурор зазначив, що підстави для повернення обвинувального акту чи закриття кримінального провадження відсутні, просив призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про повернення обвинувального акту. Клопотання обґрунтував тим, що на думку захисту, обвинувальний акт містить суперечності між фактичними обставинами вчинення кримінального правопорушення та формулюванням обвинувачення, кваліфікація дій викладена з посиланням на окрему статтю та її частину, однак не зазначено які саме дії були вчинені, зокрема не вказано об`єктивної сторони, тому захист вважає обвинувачення неконкретним і незрозумілим. Вказане порушує права обвинуваченої на захист.

Крім того, захисник підтримав скаргу на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання про призначення повторних будівельно-технічних експертиз, що була надіслана до суду 25.01.2022. Зазначив, що у ході досудового розслідування сторона захисту подавала клопотання про призначення повторних будівельно-технічних експертиз, оскільки було виявлено недоліки експертиз, які були проведені на підставі постанови слідчого. За клопотанням захисту було ініційовано повторний огляд об`єктів, під час якого встановлено, що вихідні дані, які стали підставою для проведення експертиз, - не відповідають дійсності, тому захист просив провести повторні експертизи. Слідчим було відмовлено стороні захисту, вказану відмову захист оскаржив до слідчого судді, який скасував постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання захисту про призначення повторних експертиз та зобов`язав слідчого повторно розглянути клопотання захисту. Вже під час отримання обвинувального акту обвинуваченій та захиснику було вручено постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання, що фактично позбавило сторону захисту можливості оскаржити постанову, або реалізувати свої права у іншій спосіб, оскільки врученням обвинувального акту завершилося досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Таким чином, сторона захисту просила у разі повернення обвинувального акту прокурору вирішити скаргу на постанову слідчого, скасувати її та зобов`язати слідчого доручити проведення повторних будівельно-технічних експертиз та на вирішення експертам поставити відповідні питання, що зазначені захисником у письмовій скарзі.

Представник потерпілого у вирішенні клопотань поклався на думку суду.

Прокурор висловивзаперечення щодоповернення обвинувальногоакту,вважає обвинуваченняконкретним іповним,а якщовоно незрозумілеобвинуваченій,то захисникмає йогороз`яснити. Крім того, прокурор зазначив,що строкидосудового розслідуваннязакінчилися,і навітьу разіповернення обвинувальногоакту прокурорубудь-якіслідчі діїне можутьбути проведені.

Захист заперечив щодо твердження прокурора про закінчення строку досудового розслідування та вказав, що передбачений законом строк з моменту вручення підозри ще не сплив.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, представника потерпілого, додатково вивчивши у нарадчій кімнаті обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, вважає, що клопотання сторони захисту не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими, та правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на статтю закону про кримінальну відповідальність.

Таким чином, формулювання обвинувачення викладається в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за правильне прокурор.

Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації кримінального правопорушення не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин.

Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам КПК, зокрема ст. 291 КПК України, та чи не містить він положення, що суперечать одне одному, водночас обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення, тобто суть обвинувального акта є предметом розгляду в судовому засіданні кримінального провадження по суті.

Підстава для повернення обвинувального акта прокурору визначена в п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, яким передбачено, що суд має право прийняти рішення повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.

Положеннями п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акта, згідно з якими обвинувальний акт має містити, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на статтю закону про кримінальну відповідальність, та формулювання обвинувачення.

Таким чином, законом прямо передбачено, що фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються в обвинувальному акті у такій формі і в такому об`ємі, у тому числі щодо способу вчинення кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими за результатами проведеного досудового розслідування.

Суд вважає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021020140000104 від 06.06.2021 складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України, оскільки за змістом п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України всі необхідні реквізити обвинувального акту, направленого до суду у цьому кримінальному провадженні, зазначені у його тексті, включаючи виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення за нормами КК України та формулювання самого обвинувачення.

Посилання сторони захисту на неконкретність обвинувачення, а саме на відсутність відомостей про час, місце та спосіб вчинення злочину, як на підставу повернення обвинувального акта прокурору, на думку суду не можуть бути такою підставою, оскільки в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються так, як їх було встановлено під час досудового розслідування, при цьому суд позбавлений процесуальної можливості вимагати від сторони обвинувачення вказувати ті обставини, які не були нею встановлені. Отже, формулювання обвинувачення викладено в обвинувальному акті так, як це вважав за необхідне прокурор, при цьому суд не може вийти за межі підготовчого судового засідання, під час якого фактичні обставини справи не досліджуються.

Відображена в обвинувальному акті кваліфікація кримінальних правопорушень - це результат кримінально-правової оцінки діяння стороною обвинувачення, внаслідок чого констатовано, що скоєне, на її переконання, є кримінальним правопорушенням, встановлена нею відповідність між юридично-значущими ознаками посягання і ознаками кримінального правопорушення, передбаченими законом, і процесуально закріплений висновок прокурора, слідчого про наявність такої відповідності. Таким чином, відповідність або невідповідність між юридично-значущими ознаками інкримінованого обвинуваченій посягання та ознаками кримінального правопорушення, передбаченими КК України, суд може встановити лише після оцінки доказів.

Доводи сторони захисту про те, що в ході досудового розслідування не зібрано певних доказів, зокрема, не проведено повторні експертизи, також не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту.

Суд звертає увагу, що питання доведеності кримінального правопорушення, правильності його кваліфікації, в тому числі щодо його об`єктивної та суб`єктивної сторони, суд має вирішувати під час розгляду справи по суті та постановлення вироку в нарадчій кімнаті. За змістом кримінально-процесуального закону під час підготовчого судового засідання суд не дає оцінки фактичним обставинам, доказам та правовій кваліфікації кримінального правопорушення, визначеного обвинувальним актом, оскільки ці питання вирішуються на стадії судового розгляду та оформлюються відповідним судовим рішенням.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 348 КПК України, під час судового розгляду головуючий зобов`язаний роз`яснити обвинуваченому суть обвинувачення, тому під час судового розгляду обвинувачена буде мати можливість повноцінно реалізувати право на захист, якщо наразі обвинувачення їй незрозуміле.

Суд наголошує на тому, що зі змісту п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України вбачається, що суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

При розгляді аргументів захисту, що висловлені у письмовому клопотанні та підтримані під час судового засідання, судом не встановлено таких недоліків, які б перешкоджали суду призначити судовий розгляд.

Скаргу сторони захисту на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання від 10.01.2022, слід залишити без розгляду, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 303 КПК України, така скарга не може бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді.

На підставі викладеного, керуючись ст. 291, 303, 314, 372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенніклопотання захисникаобвинуваченої ОСОБА_5 про поверненняобвинувального акту - відмовити.

Скаргу на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання захисника про проведення процесуальних дій від 10.01.2022 залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя