Рішення

від 30.08.2022 по справі 466/1532/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/1532/19

Провадження № 2/466/114/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2022 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючий суддя Едер П. Т.

секретар с/з Репета К. М.

з участю: прокурора Юрчишин Я.М., Мельника Н.В.

представника позивача ЛМР Поліщук О.С., Коржевич У.Ф.

представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2

представника відповідача

ТОВ «Горизонт Захід-1» Рабіновича М.П.

представника третьої особи

представництво Американського Об`єднання

Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу Шнир Я.Б.

представника третьої особи Американське Об`єднання

Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу: Шейхет-Мейлах

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою керівника Львівської місцевої прокуратури № 2 (Галицька окружна прокуратура м. Львова), поданої в інтересах Територіальної громади м. Львова, інтереси якої представляє Львівська міська рада до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт Захід-1», треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, Американське Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «АПБ Цегла» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування записів про державну реєстрацію прав та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Львова, в особі Львівської міської ради простягнення компенсації за витребування земельної ділянки, -

в с т а н о в и в:

27 лютого 2019 року керівник Львівської місцевої прокуратури № 2 С. Янчишин звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з позовною заявою, поданої в інтересах Територіальної громади м. Львова, інтереси якої представляє Львівська міська рада до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт Захід-1», треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, Американське Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «АПБ Цегла» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування записів про державну реєстрацію прав.

Просив витребувати з приватної власності ОСОБА_1 в комунальну власність на користь Львівської міської ради земельну ділянку за кадастровим № 4610137500:01:003:0034, площею 0,203 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 412972146000, номер запису про право власності: 14749853. Скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим № 4610137500:01:003:0034, площею 0,203 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 412972146000, номер запису про право власності: 14749853. Скасувати запис про проведену державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки за кадастровим № 4610137500:01:003:0034, площею 0,203 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 412972146000, орендар Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОРИЗОНТ - ЗАХІД 1», номер запису про інше речове право: 17295350. Залучити до участі у розгляді справи як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу. Стягнути з Відповідачів сплачений судовий збір в сумі 251 025, 96 грн.

Стислий виклад позицій сторін.

Обґрунтування сторони позивача.

Прокурор свої позовні вимоги обґрунтовує наступними доводами.

В ході здійснення Львівською місцевою прокуратурою №2 Львівської області представницької діяльності встановлено факт незаконного вибуття земельної ділянки з комунальної власності.

Так, ухвалою Львівської міської ради від 29.09.2005 № 2570 «Про продаж земельних ділянок у м. Львові шляхом аукціону» затверджено технічні паспорти земельних ділянок, визначених для продажу на земельних аукціонах, а також стартові ціни продажу земельних ділянок у м. Львові, визначені на підставі експертної грошової оцінки для продажу на земельних аукціонах, згідно з додатком, в якому, серед іншого, зазначено стартову ціну продажу земельної ділянки на АДРЕСА_1 , площею 0, 2030 га - 1 279 251,13 грн.

У подальшому земельну ділянку, кадастровий № 4610137500:01:003:0034, площею 0,2030 га, розташовану по АДРЕСА_1 , за результатами земельних торгів (аукціону), які відбулися 01.04.2008 (протокол аукціону від 01.04.2008 № 01), продано Закритому акціонерному товариству «Агропромбуд» (правонаступником якого є ТОВ «АПБ-Цегла»). 07.04.2008 за результатами аукціону між Львівською міською радою і ТОВ «АПБ-Цегла» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки.

У вересні 2017 Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу та Представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу звернулись до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради і ТзОВ «АПБ-Цегла», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів відділ Держгеокадастру у м. Львові, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 і ТзОВ «Горизонт-Захід 1» про: - визнання недійсною ухвали 16-ої сесії 4-го скликання Львівської міської ради від 29.09.2005 № 2570 «Про продаж земельних ділянок у м. Львові шляхом аукціону»; - визнання недійсними результатів аукціону, що відбувся 01.04.2003 переможцем якого визначено ЗАТ «Агропромбуд» (правонаступником якого є ТОВ «АПБ-Цегла»); - визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий №4610137500:01:003:0034, площею 0, 2030 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного 07.04.2008 між Львівською міською радою та ЗАТ «Агропромбуд» (правонаступником якого є ТОВ «АПБ - Цегла»).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.12.2017 у справі №914/1964/17 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.03.2018 рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2017 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено: - визнано недійсною ухвалу Львівської міської ради від 29.09.2005 № 2570 «Про продаж земельних ділянок у м. Львові шляхом аукціону» в частині стосовно земельної ділянки площею 0,2030 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; - визнано недійсними результати аукціону з продажу цієї земельної ділянки, переможцем якого визначено ЗАТ «Агропромбуд»; - визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 07.04.2008 між Львівською міською радою і ЗАТ «Агропромбуд».

Судом зазначено, що як вбачається з тексту вказаної вище ухвали (від 29.09.2005 № 2570), остання прийнята на виконання ухвал Львівської міської ради № 1841 від 14 жовтня 2004 року «Про визначення переліку земельних ділянок, призначених для продажу на земельних аукціонах» та №1995 від 16 грудня 2004 року «Про визначення переліку земельних ділянок, призначених для продажу на земельних аукціонах», додатками до яких у відповідні Переліки земельних ділянок, призначених для продажу на земельних аукціонах.

Колегією суддів встановлено, а відповідачами не спростовано належними та допустимими доказами, відсутність у таких Переліках, затверджених ухвалами Львівської міської ради №1841 від 14 жовтня 2004 року та №1995 від 16 грудня 2004 року, спірного об`єкту - земельної ділянки площею 0,2030 га, розташованої у АДРЕСА_1 , яка в подальшому продана на земельному аукціоні.

Додатково Львівська міська рада обґрунтовувала законність продажу спірної земельної ділянки ухвалою Львівської міської ради №2022 від 11 січня 2005 року «Про визначення переліку земельних ділянок, призначений для продажу на земельних аукціонах», якою визначено перелік земельних ділянок, призначених для продажу на земельних аукціонах, згідно з додатком.

У поданій міською радою копії Додатку №1 до ухвали міської ради №2022 від 11.01.2005, серед інших земельних ділянок, вказано земельну ділянку площею 0,2106 га на АДРЕСА_1 .

Як зазначив прокурор, суд неодноразово зобов`язував Львівську міську раду надати оригінал ухвали Львівської міської ради №2022 від 11 січня 2005 року та додатку №1 до неї, для огляду в судовому засіданні, проте міською радою вимоги суду виконані не були.

За доводами прокурора, колегією суддів при вивченні матеріалів справи прослухано компакт-диск №Л1030Е2008172716С2 із записом пленарних засідань 13 сесії 4 скликання Львівської міської ради (засідання відбувались 10, 11 та 20 січня 2005 року), який відповідає аудіо версії цих засідань, що міститься на офіційному сайті Львівської міської ради за електронною адресою: http://city-adm.lviv.ua/lmr/docs/plenary та встановлено, що в ході таких пленарних засідань не вирішувалось питання щодо продажу спірної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , та ухвала про визначення переліку земельних ділянок, призначених для продажу на земельних аукціонах депутатами міської ради 11 січня 2005 року прийнята не була. Наведене також підтверджується і письмовим витягом з пленарного засідання 11 січня 2005 року, долученим міською радою до матеріалів справи.

Колегією суддів звернуто увагу, що оспорювана позивачами ухвала Львівської міської ради №2570 від 29 вересня 2005 року «Про продаж земельних ділянок у м. Львові шляхом аукціону» не містить посилання на ухвалу Львівської міської ради №2022 від 11 січня 2005 року.

Постановою Верховного суду від 14.08.2018 касаційні скарги Львівської міської ради і ТзОВ «Горизонт-Захід 1» залишено без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.03.2018 у справі №914/1964/17 залишено без змін.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки за кадастровим №4610137500:01:003:0034, встановлено, що 22.07.2014 зареєстровано право приватної власності ТзОВ «АПБ - Цегла» на спірну земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер: 782, виданого 07.04.2008, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пелех О.З.; державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯД №499533, виданого 26.08.2008 управлінням земельних ресурсів у м. Львові.

В подальшому, 22.07.2017 зареєстровано право приватної власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер 816, виданого 22.07.2014 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Паламар Р.В.

31.05.2016 зареєстровано право приватної власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер 827, виданого 31.05.2016 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лозинською І.П., який і надалі згідно відомостей Державного реєстру прав залишається власником земельної ділянки.

Львівська міська рада - орган місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду м. Львова та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами України.

Власником спірної земельної ділянки згідно норм законодавства є Львівська міська рада.

Правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Львівська міська рада.

Територіальна громада міста Львова як власник спірного об`єкта - земельної ділянки, делегує Львівській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Посилаючись на вищенаведені судові рішення судів господарської юрисдикції прокурор вважає, що є підстави для заявлення позовної вимоги про витребування на користь територіальної громади м. Львова, інтереси якої представляє Львівська міська рада, спірної земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Крім того, наводячи вимоги ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав, прокурор аргументує підстави для заявлення позовних вимог про скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 та іншого речового права - права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРИЗОНТ - ЗАХІД 1» на земельну ділянку за кадастровим №4610137500:01:003:0034.

З огляду на зазначену у позовній заяві практику Верховного Суду України та Європейського суду з прав людини, прокурором зазначено, що витребування земельної ділянки в даному випадку буде підставним та законним, відповідатиме легітимній меті та переслідуватиме законний суспільний, публічний, загальний інтерес, оскільки спрямовуватиметься на поновлення порушеного права власника територіальної громади м. Львова, яку представляє Львівська міська рада.

Окрім того, прокурором зазначено, що спірна земельна ділянка має виключне історико-культурне значення, оскільки розташована в межах історичного ареалу м. Львова, на території гетто, поруч із спірною земельною ділянкою, розташований Музей «Територія терору», а на протилежній стороні пр-ту В. Чорновола - Пам`ятник жертвам Львівського єврейського голокосту 1941-1943». Що на думку прокурора підтверджує порушення прав та охоронюваних законом інтересів територіальної громади, національних меншин зокрема на охорону культурної спадщини об`єктів, пов`язаних із Голокостом, вчиненим у період Другої світової війни, а також щодо охорони прав національної меншини, зокрема права на охорону та збереження культурної спадщини (у тому числі історичної, релігійної, сакральної), участь у її дослідженні та збереженні.

Щодо строків позовної давності, прокурор у позові навів наступні обґрунтування.

До позовних вимог про витребування майна на підставі статей 387, 388 Цивільного кодексу України застосовується загальна позовна давність у три роки.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 16/2073/17 та у справі № 916/2403/16.

Разом з тим, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фінікарідов проти Кіпру» механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права.

Отже, на думку прокурора у спірних правовідносинах визначальним є обізнаність потенційного позивача саме про факт порушення його права, а не інформованість про певні обставини щодо обліку майна чи його передачі. У даному випадку початок строку позовної давності слід обчислювати з дня коли позивачу стало відомо про факт порушення його прав, а саме з дня набрання законної сили постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.03.2018, якою визнано недійсною ухвалу Львівської міської ради про продаж земельної ділянки, визнано недійсними результати аукціону з продажу цієї земельної ділянки; визнано недійсним договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки. Тому, за твердженням прокурора строк позовної давності розпочався 22.03.2018, а відтак не є пропущеним. (Т.1 а.с.3-18).

Обґрунтування заперечень відповідачів.

Відповідачами письмові відзиви на позовну заяву у встановлений, згідно ухвали суду про відкриття провадження у справі, строк подані не були.

Стороною Відповідача ТОВ «Горизонт-Захід-1» 27 вересня 2019 року подано письмові пояснення по суті позовних вимог прокурора, у котрих висловили свої заперечення щодо задоволення таких (Т.2 а.с.96-101).

Пояснення третіх осіб.

Третіми особами - без самостійних вимог на стороні позивача - Представництвом Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу Американським Об`єднанням Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу подано суду спільні письмові пояснення, згідно яких, вважають позов підставним та таким, що підлягає задоволенню.

В обґрунтування своєї правової позиції зазначили, що рішення суду у даній справі може вплинути на їхні права та обов`язки, оскільки спірна земельна ділянка розташована на території колишнього Львівського гетто і концентраційного табору ЮЛАГ (єврейський концтабір). Також, судом апеляційної інстанції, з яким погодився і суд касаційної інстанції при розгляді справи №914/1964/17, у якій оскаржувалась ухвала Львівської міської ради від 29.09.2005 № 2570 «Про продаж земельних ділянок у м. Львові шляхом аукціону», результати аукціону та договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, встановлено наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу та Представництва Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу на охорону культурної спадщини об`єктів, пов`язаних із Голокостом, вчиненим у період Другої світової війни, а також щодо охорони прав національної меншини, зокрема права на охорону та збереження культурної спадщини (у тому числі історичної, релігійної, сакральної), участь у її дослідженні та збереженні.

Основною метою діяльності Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу та Представництва Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу є проведення моніторингу ситуації з дотримання прав людини, сприяння гармонізації міжнаціональних та міжрелігійних відносин, надання різноманітної гуманітарної допомоги, сприяння покращенню освіти.

Таким чином, охоронюваний законом інтерес стосується права на розвиток етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності, національної меншини України, права на збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, права на розвиток національних культурних традицій, відзначення національних свят, сповідування своєї релігії, права на збереження життєвого середовища у місцях їх історичного й сучасного розселення. (Т.1 а.с. 222-224 ).

Третіми особами без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АПБ Цегла» письмові пояснення щодо позовних вимог суду не подавались.

03 травня 2019 року стороною Відповідача ОСОБА_1 подано зустрічний позов до Територіальної громади м. Львова, інтереси якої представляє Львівська міська рада про стягнення компенсації за витребування земельної ділянки.

Просив стягнути з Львівської міської ради на його, ОСОБА_1 користь в порядку компенсації за витребування земельної ділянки загальною площею 0,2030 га, кадастровий номер: 4610137500:01:003:0034, що розташована у АДРЕСА_1 ., грошові кошти в розмірі 16 478 931, 00 грн (шістнадцять мільйонів чотириста сімдесят вісім тисяч дев`ятсот тридцять одну гривню) 00 коп. (нуль копійок).

Обґрунтування зустрічного позову.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що первісний позов та дана зустрічна позовна заява є взаємопов`язаними, оскільки обидва виникли й стосуються одних правовідносин щодо земельної ділянки загальною площею 0,2030 га, кадастровий номер 4610137500:01:003:0034, що розташована у АДРЕСА_1 , а відтак їх спільний розгляд є цілком доцільним.

У первісний позовній заяві підставою для витребування земельної ділянки є відсутність у діях територіальної громади м. Львова, яку представляє Львівська міська рада, як первинного власника цієї ділянки, волі на її передачу, у зв`язку із визнанням ухвали Львівської міської ради від 29.09.2005 № 1570 «Про продаж земельних ділянок у м. Львові шляхом аукціону» в частині вказаної земельної ділянки, результатів аукціону та договору купівлі-продажу спірної ділянки, недійсними.

Поряд з цим, Позивач ОСОБА_1 вважає, що у випадку задоволення первісної позовної заяви, дана зустрічна позовна заява про відшкодування компенсації у зв`язку із позбавленням його власності, також підлягатиме задоволенню, враховуючи наступне.

Так, право власності на спірну земельну ділянку Позивач зазначає, що набув на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31.05.2016, укладений між ним та ОСОБА_3 , (Продавцем), й посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лозинською І.П. за р. № 827.

Згідно п. 1.6. вказаного Договору купівлі-продажу земельної ділянки, остання належала Продавцю на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого Паламар Р.В., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, 22 липня 2014 року за р.№ 816, та мала реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі прав на нерухоме майно: 412972146000 й номер запису про право власності: 6419055. Також були відсутні відомості про обмеження у використанні земельної ділянки (п. 1.7. Договору купівлі-продажу від 31.05.2016).

Окрім цього, укладаючи згаданий правочин, Продавець у п. 3.1. Договору засвідчив, що внаслідок продажу земельної ділянки не порушуються права та законні інтереси інших осіб, земельна ділянки вільна від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб, самовільного будівництва на ній немає, земельна ділянка не була продана, подарованою, відчуженою в інший спосіб, не заставлена в спорі і під забороною відчуження та арештом не знаходилася.

Відсутність зареєстрованих обтяжень на земельну ділянку підтверджувалося Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 3.2. Договору купівлі-продажу від 31.05.2016).

Позивач вказує, що на підтвердження законного володіння земельною ділянкою, Продавець надав примірник Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.07.2014, посвідчений Паламар Р.В., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за р.№ 816, на підставі якого ОСОБА_4 придбав у власність земельну ділянку у Товариства з обмеженою відповідальністю «АПБ-Цегла».

Згідно п. 1.2. Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.07.2014, остання належала ТзОВ «АПБ-Цегла» (яке є правонаступником Закритого Акціонерного Товариства «Агропромбуд») на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між цим Товариством та Львівською міською радою 07.04.2008, й посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пелех О.З. 07.04.2008 за р. № 782, та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 499533, виданого 26.08.2008 Управлінням земельних ресурсів у м. Львові.

У п. 3.1. Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.07.2014 Продавець засвідчив, що на момент укладення цього договору вказана земельна ділянка нікому іншому не відчужена (не продана, не подарована, не заставлена, як внесок до статутного фонду юридичних осіб не передана), в судовому спорі, під забороною (арештом), в тому числі у податковій заставі, не перебуває, а також майнових прав щодо неї у третіх осіб, заборгованості по сплаті податків чи інших платежів, які б стосувалися відчужуваного нерухомого майна, немає.

Враховуючи викладене Позивач зазначає, що діяв цілком правомірно, його поведінка свідчила про наміри законно набути у власність спірну земельну ділянку. Крім нього, Позивач проявив достатню обачливість та здійснив всі заходи, щоб переконатися у відсутності будь-яких заборон та обмежень для набуття права власності на ділянку. А тому він був і є добросовісним набувачем земельної ділянки, що також визнається й Позивачем за первісним позовом.

Поряд з цим, у цивільній справі № 466/1532/19 підставою витребування земельної ділянки із власності ОСОБА_1 є приписи п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, оскільки рішення Львівської міської ради у формі ухвали 16-ої сесії 4-ого скликання Львівської міської ради від 29.09.2005 № 2570 «Про продаж земельних ділянок у м. Львові шляхом аукціону», а також результати аукціону та правочин на її відчуження із першим власником (ЗАТ «Агропромбуд») були визнані у судовому порядку недійсними, а відтак на думку прокурора, спірна ділянка вибула із власності її власника - територіальної громади м. Львова - поза її волею.

Аналіз постанови Львівського апеляційного господарського суду у справі № 914/1964/17 від 22.03.2018, на думку позивача, дозволяє констатувати факт вчинення органом місцевого самоврядування незаконних дій у формі винесення вищевказаної ухвали, недійсність якої якраз і є підставою для заявлення позову про витребування цієї ділянки у добросовісного набувача. Таким чином, саме вчинення органом місцевого самоврядування неправомірних дій надає можливість державі здійснити пряме втручання у право особи на мирне володіння майном.

Позивач наводить у своєму обґрунтуванні сталу практику Європейського суду з прав людини, згідно якої, при здійснені такого втручання держави в право особи на мирне володіння майном, суди мають оцінювати та визначати, чи буде таке втручання відповідати, зокрема, принципам «пропорційності» та «належного урядування» у їх взаємозалежності та сукупності, й у випадку скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

На переконання Позивача, він має право, у випадку витребування земельної ділянки, на компенсацію, яку оцінює у розмірі ринкової вартості цієї ділянки, що, згідно наявної у матеріалах справи довідки ТзОВ «ЗАХІДЗЕМЛЕПРОЕКТ» № 17 від 11.02.2019 становить 16 478 931, 00 грн., а також на суму всіх витрат, які він зазнав та втрат, які зазнає внаслідок позбавлення його земельної ділянки. Зазначену компенсацію Позивач вважає достатньою та справедливою внаслідок вчинення органом місцевого самоврядування неправомірних дій та наступного втручання держави у його право на мирне володіння цим майном з метою «виправлення допущеної помилки».

Спірна земельна ділянка, за доводами Позивача була відчужена за результатами аукціону Закритому акціонерному товариству «Агропромбуд» за 4 070 000 грн, 00 коп., які були отримані Львівською міською радою як органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси територіальної громади м. Львів, а тому даний позов подається саме до останньої (на чию користь прокурор просить витребувати спірну ділянку), оскільки така є як власником витребуваного майна, так і коштів, які були отримані за продаж цього ж майна.

Крім того стороною Позивача було подано заяву до ТзОВ «ГАЛ-СВІТ» про проведення оціночно-земельної експертизи, на вирішення якої було поставлено, зокрема, наступне питання: яка ринкова вартість земельної ділянки кадастровий №4610137500:01:003:0034 за адресою: АДРЕСА_1 з врахуванням її цільового призначення та виконаними будівельно-монтажними роботами на час виконання експертизи.

Проведення вказаної експертизи на замовлення зумовлено тим, що з моменту придбання спірної земельної ділянки Позивачем було проведено певні її поліпшення, вартість яких не була врахована при визначені розміру ринкової вартості земельної ділянки. А тому, проведення експертного дослідження в розрізі поставленого питання зможе визначити справедливий та такий, що враховує здійснені поліпшення, розмір ринкової вартості землі ( т.1 а.с.125-130).

09 вересня 2019 року стороною Позивача за зустрічним позовом подано заяву про збільшення позовних вимог.

Просили стягнути з Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 27 668 175 гривень 00 копійок, з яких: 16 478 931, 00 грн. - розмір компенсації за витребування земельної ділянки загальною площею 0, 2030 га, кадастровий номер: 4610137500:01:003:0034, що розташована у АДРЕСА_1 , а 11 189 244 гривні - інфляційні втрати (Т.2 а.с.58-63).

Обґрунтування заперечень відповідача за зустрічним позовом.

23 травня 2019 року прокурором подано письмову правову позицію щодо зустрічного позову у котрій зазначив, що зустрічний позов вважає безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.

Так, прокурором зазначено наступне.

Національним законодавством передбачено умови захисту прав добросовісного набувача у разі витребування у нього майна.

07.04.2008 між Львівською міською радою і ТОВ «АПБ-Цегла» укладену договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки за ціною 4 070 000, 00 грн.

В подальшому, 22.07.2014 зареєстровано право приватної власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер 816, виданого 112.07.2014 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Паламар Р.В., ціна продажу 3 565 527, 18 грн. Згідно положень Договору, експертно-грошова вартість об`єкта оцінки становить 3 510 743, 00 грн. А 31.05.2016 зареєстровано право приватної власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер 827, виданого 31.05.2016 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лозинською І.П., ціна продажу 4 342 394, 00 грн. Згідно положень Договору, оціночна вартість земельної ділянки згідно зі Звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки станом на 31.05.2016 становить 4 342 394, 00 грн. ,

Відтак, на думку прокурора Позивач за зустрічним позовом придбав спірну земельну ділянку за ціною 4 342 394, 00 грн. у ОСОБА_3 , а не у Відповідача за зустрічним позовом. А тому, Позивачем за зустрічним позовом обрано невірний спосіб захисту і невірно визначено особу Відповідача.

Окрім того, прокурор вважає, що Позивач за зустрічним позовом, безпідставно заявляє, що має право на компенсацію суми всіх витрат, яких він зазнав та втрат, які зазнає внаслідок позбавлення його земельної ділянки, а також, що з моменту придбання спірної земельної ділянки було проведено певні її поліпшення, вартість яких не була врахована при визначенні розміру ринкової вартості земельної ділянки, оскільки такі жодним чином не обґрунтовано.

Відтак, прокурор вважає, що зустрічний позов безпідставний та необґрунтований, Позивачем невірно обрано спосіб захисту та визначено особу відповідача, необґрунтовано належними та допустимими доказами розмір компенсації, а тому такий на думку прокурора не підлягає до задоволення (Т.1 а.с.178-197).

24 травня 2019 року письмовий відзив на зустрічний позов подано відповідачем Львівською міською радою, доводи якого повністю є тотожними до викладеного в правовій позиції прокурора (Т.1 а.с.198-201).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 04 березня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні (Т.1 а.с.70).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 08 травня 2019 року залучено Американське об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського союзу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у цивільній справі за позовною заявою Керівника Львівської місцевої прокуратури №2 в інтересах територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт- Захід 1», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Представництво Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського союзу про витребування майна (земельної ділянки) з чужого незаконного володіння, скасування записів про державну реєстрацію прав (Т.1 а.с.158).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 08 травня 2019 року прийнято до розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради про стягнення компенсації за витребування земельної ділянки. Об`єднано первісний позов Керівника Львівської місцевої прокуратури №2 в інтересах територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт-Захід 1», з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Представництво Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського союзу, Американське об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського союзу про витребування майна (земельної ділянки) з чужого незаконного володіння, скасування записів про проведення державної реєстрації права власності та зустрічний позов ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради про стягнення компенсації за витребування земельної ділянки в одне провадження (Т.1 а.с.164).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 08 липня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання уповноваженого представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про залишення без розгляду позовної заяви керівника Львівської місцевої прокуратури № 2 Янчишина С.В., поданого в інтересах Територіальної громади м. Львова, інтереси якої представляє Львівська міська рада до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт Захід-1», треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, Американське Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування записів про державну реєстрацію прав (Т.2 а.с.41-45).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 11 липня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ «Горизонт-Захід-1».- Рабіновича М.П. про виокремлення частини позовних вимог в окреме провадження та його закриття у цивільній справі за позовною заявою керівника Львівської місцевої прокуратури № 2 Янчишина С.В., поданого в інтересах Територіальної громади м. Львова, інтереси якої представляє Львівська міська рада до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт Захід-1», треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, Американське Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування записів про державну реєстрацію прав (т.2 а.с. 53-54).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 11 липня 2019 року задоволено клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів. Залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів за первісним позовом та позивача за зустрічним ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ). Залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів за первісним позовом та позивача за зустрічним Товариство з обмеженою відповідальністю «АПБ-Цегла» (Чернігівська область, Борзнянський район, місто Борзна, вул. Паризької Комуни, буд. 33) (Т.2 а.с.51-52).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 22 листопада 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ «Горизонт-Захід-1».- Рабіновича М.П. про витребування доказів (Т.2 а.с.165-167).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 22 листопада 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання представника Львівської міської ради від 14.11.2019 про витребування доказів (Т.2 а.с.168-170).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 19 грудня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання представника третьої особи - представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв бувшого Радянського Союзу Шумелди Р.Р. про залишення без розгляду зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до територіальної громади м. Львова про стягнення грошових коштів у порядку компенсації за витребування земельної ділянки (Т.3 а.с.12-19).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 27 грудня 2019 року заяву про забезпечення позову від 19.12.2019 повернуто директору Представництва Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв бувшого Радянського Союзу Мейлаху Шейхету через її невідповідність вимогам ст. 151 ЦПК України (Т.3 а.с.109-110).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 27 грудня 2019 року задоволено заяву про забезпечення позову. Заборонено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) та Товариству з обмеженою відповідальністю «Горизонт Захід-1» (пр. Чорновола, 45Б, м. Львів, 79053 ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - 35943285) проводити підготовчі та/або будівельні роботи на земельній ділянці за кадастровим №4610137500:01:003:0034, площею 0,2030 га, що розташована по АДРЕСА_1 (Т.3 а.с.111-112).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 27 грудня 2019 року зупинено провадження у цивільній справі № 466/1532/19 за позовом Керівника Львівської місцевої прокуратури № 2 Львівської області, поданого в інтересах держави в особі Територіальної громади м. Львова, інтереси якої представляє Львівська міська рада до ОСОБА_1 та ТОВ «Горизонт Захід-1», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв бувшого Радянського Союзу, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «АПБ Цегла» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування записів про державну реєстрацію прав, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до територіальної громади м. Львова про стягнення грошових коштів у порядку компенсації за витребування земельної ділянки до перегляду судового рішення у справі №912/2385/18 у касаційному порядку Великою палатою Верховного суду за позовом заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі: 1) Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області (далі - Устинівська РДА), 2) Східного офісу Державної аудиторської служби України (далі - Східний офіс Держаудитслужби) до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранссервіс-груп» (далі - ТОВ «Укртранссервіс-груп»), 2) відділу освіти, молоді та спорту Устинівської РДА про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90 577,26 грн. (Т.3 а.с.118-119).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 13 липня 2021 року поновлено провадження у цивільній справі № 466/1532/19 за позовом Керівника Львівської місцевої прокуратури № 2 Львівської області, поданого в інтересах держави в особі Територіальної громади м. Львова, інтереси якої представляє Львівська міська рада до ОСОБА_5 та ТОВ «Горизонт Захід-1», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв бувшого Радянського Союзу, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «АПБ Цегла» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування записів про державну реєстрацію прав, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до територіальної громади м. Львова про стягнення грошових коштів у порядку компенсації за витребування земельної ділянки (Т4 а.с.77-79).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 30 серпня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви представника ЛМР Поліщук О. Є. про залишення без розгляду позову Керівника Львівської місцевої прокуратури № 2 Львівської області, поданого в інтересах держави в особі Територіальної громади м. Львова, інтереси якої представляє Львівська міська рада до ОСОБА_1 та ТОВ «Горизонт Захід-1», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв бувшого Радянського Союзу, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «АПБ Цегла» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування записів про державну реєстрацію прав (Т.4 а.с.105).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 30 серпня 2021 року закрито підготовче провадження у справі за позовом Керівника Львівської місцевої прокуратури № 2 Львівської області, поданого в інтересах держави в особі Територіальної громади м. Львова, інтереси якої представляє Львівська міська рада до ОСОБА_1 та ТОВ «Горизонт Захід-1», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв бувшого Радянського Союзу, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «АПБ Цегла» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування записів про державну реєстрацію прав та зустрічним позовом ОСОБА_1 до територіальної громади м. Львова про стягнення грошових коштів у порядку компенсації за витребування земельної ділянки та призначено справу до судового розгляду по суті (Т. 4 а.с.109).

Фактичні обставини встановлені судом, зміст спірних правовідносин, оцінка доказів, норми права, що застосовані судом при розгляді спірних правовідносин та висновки суду.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги первісного позову підтримав повністю з аналогічних підстав, що зазначені у позовній заяві, просив такі задовольнити. Зустрічний позов заперечив, просив відмовити у задоволенні такого за безпідставністю.

Уповноважені представники Позивача Львівської міської ради позов заявлений прокурором не підтримали. У своїх доводах зазначили, що спірна земельна ділянка вибула з власності Львівської міської ради на законних підставах, що було їхнім волевиявленням, рішення прийнято сесією міської ради у встановленому порядку, відчуження відбулось шляхом проведеного аукціону, за результатом якого покупцем сплачено грошові кошти до бюджету, а відтак жодним чином інтереси територіальної громади м. Львова не порушені. Поряд з тим задоволення позову, що зможе за собою мати правові наслідки компенсації за спірну земельну ділянку добросовісному власникові, на їхнє переконання буде суперечити інтересам територіальної громади, так як потягне за собою невиправдане стягнення коштів з місцевого бюджету. Просили відмовити у задоволенні як і первісних так і зустрічних позовних вимог.

У судовому засіданні уповноважені представники Відповідачів за первісним позовом у справі просили відмовити у задоволенні позову прокурора за безпідставністю, а у випадку, якщо суд дійде висновку, що первісний позов підлягає задоволенню, застосувати термін позовної давності, вважаючи такий пропущеним і відсутність підстав для його поновлення. Представник Позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_1 просила у випадку задоволення первісного позову, у повному обсязі задовольнити зустрічний.

Уповноважені представники третіх осіб, без самостійних вимог на стороні Позивача - представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу та Американське Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, у судовому засіданні висловились в підтримку позовних вимог прокурора за первісним позовом, вважаючи такий законним та обґрунтованим.

Треті особи на стороні відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю «АПБ Цегла» жодного разу, при належному повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, у часті в судових засіданнях не приймали.

Судовим розглядом, перевіркою доводів сторін і обставин справи та дослідженням письмових доказів встановлено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до вимог ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом ст. ст. 11, 15 ЦК України, цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Згідно зі статтею 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, установлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст. 76 ЦК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ст. 131-1 Конституції України, на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, передбачених законом.

Виходячи з вимог п.п.1, 2 ч.1ст.3 Закону України «Про прокуратуру», діяльність органів прокуратури ґрунтується на засадах верховенства права та законності.

Відповідно до ч.1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст.56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

На підставі ухвали Львівської міської ради від 29.09.2005 № 2570 «Про продаж земельних ділянок у м. Львові шляхом аукціону» земельну ділянку, кадастровий № 4610137500:01:003:0034, площею 0,2030 га, розташовану по АДРЕСА_1 , за результатами земельних торгів (аукціону), які відбулися 01.04.2008, продано Закритому акціонерному товариству «Агропромбуд», правонаступником якого є ТОВ «АПБ-Цегла» ( Т.2 а.с.184-198).

07.04.2008 за результатами аукціону між Львівською міською радою і ТОВ «АПБ-Цегла» укладено договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки (Т 1. а.с. 210-213).

Згідно Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.07.2014, що посвідчений Паламар Р.В., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за р.№ 816, ОСОБА_4 придбав у власність спірну земельну ділянку у Товариства з обмеженою відповідальністю «АПБ-Цегла» (Т.1.148-152).

На підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31.05.2016, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лозинською І.П. за р. № 827, ОСОБА_1 набув на праві приватної власності земельну ділянку, кадастровий № 4610137500:01:003:0034, площею 0,2030 га, розташовану по АДРЕСА_1 (Т.1 а.с.137-139).

Згідно п. 1.6. вказаного Договору купівлі-продажу земельної ділянки, остання належала Продавцю на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого Паламар Р.В. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, 22 липня 2014 року за р.№ 816, та мала реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі прав на нерухоме майно: 412972146000 й номер запису про право власності: 6419055. Також були відсутні відомості про обмеження у використанні земельної ділянки (п. 1.7. Договору купівлі-продажу від 31.05.2016).

Згідно п. 3.1. вказаного Договору Продавець засвідчив, що внаслідок продажу земельної ділянки не порушуються права та законні інтереси інших осіб, земельна ділянки вільна від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб, самовільного будівництва на ній немає, земельна ділянка не була продана, подарованою, відчуженою в інший спосіб, не заставлена в спорі і під забороною відчуження та арештом не знаходилася.

Відсутність зареєстрованих обтяжень на земельну ділянку підтверджувалося Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, як зазначено у п. 3.2. Договору купівлі-продажу від 31.05.2016.

Згідно п. 1.2. Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.07.2014, остання належала ТзОВ «АПБ-Цегла», яке є правонаступником Закритого Акціонерного Товариства «Агропромбуд» на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між цим Товариством та Львівською міською радою 07.04.2008, й посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пелех О.З. 07.04.2008 за р. № 782, та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 499533, виданого 26.08.2008 Управлінням земельних ресурсів у м. Львові.

У п. 3.1. Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.07.2014 Продавець засвідчив, що на момент укладення цього договору вказана земельна ділянка нікому іншому не відчужена (не продана, не подарована, не заставлена, як внесок до статутного фонду юридичних осіб не передана), в судовому спорі, під забороною (арештом), в тому числі у податковій заставі, не перебуває, а також майнових прав щодо неї у третіх осіб, заборгованості по сплаті податків чи інших платежів, які б стосувалися відчужуваного нерухомого майна, немає (Т.1 а.с.137-139).

У вересні 2017 Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу та Представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу звернулись до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради і ТзОВ «АПБ-Цегла», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів відділ Держгеокадастру у м. Львові, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_5 і ТзОВ «Горизонт-Захід 1» про: - визнання недійсною ухвали 16-ої сесії 4-го скликання Львівської міської ради від 29.09.2005 № 2570 «Про продаж земельних ділянок у м. Львові шляхом аукціону»; - визнання недійсними результатів аукціону, що відбувся 01.04.2003 переможцем якого визначено ЗАТ «Агропромбуд» (правонаступником якого є ТОВ «АПБ-Цегла»); - визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий №4610137500:01:003:0034, площею 0, 2030 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного 07.04.2008 між Львівською міською радою та ЗАТ «Агропромбуд», правонаступником якого є ТОВ «АПБ - Цегла».

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.12.2017 у справі №914/1964/17 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі (Т.1 а.с.19-27).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.03.2018 рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2017 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено: - визнано недійсною ухвалу Львівської міської ради від 29.09.2005 № 2570 «Про продаж земельних ділянок у м. Львові шляхом аукціону» в частині стосовно земельної ділянки площею 0,2030 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; - визнано недійсними результати аукціону з продажу цієї земельної ділянки, переможцем якого визначено ЗАТ «Агропромбуд»; - визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 07.04.2008 між Львівською міською радою і ЗАТ «Агропромбуд» (Т.1 а.с.42-53).

Постановою Верховного Суду від 14.08.2018 касаційні скарги Львівської міської ради і ТзОВ «Горизонт-Захід 1» залишено без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.03.2018 у справі №914/1964/17 залишено без змін (Т.1 а.с.28-41).

Львівська міська рада обґрунтовує законність продажу спірної земельної ділянки ухвалою Львівської міської ради №2022 від 11 січня 2005 року «Про визначення переліку земельних ділянок, призначений для продажу на земельних аукціонах», якою визначено перелік земельних ділянок, призначених для продажу на земельних аукціонах, згідно з додатком (Т.2 а.с.102-109).

Згідно копії Додатку №1 до ухвали міської ради №2022 від 11.01.2005, серед інших земельних ділянок, вказано земельну ділянку площею 0,2106 га на АДРЕСА_1 (Т.2 а.с.102-109).

Львівська міська рада відмовилась від позову прокурора. Незважаючи на відмову Львівської міської ради, прокуратура вбачає порушення інтересів територіальної громади і підтримує позовні вимоги самостійно, відповідно до вимог ЦПК України.

Згідно правової позиції у цьому спорі Львівської міської ради, оскільки земельну ділянку продано, це означає, що здійснено волевиявлення органу місцевого самоврядування.

Згідно до ч. 1 ст. 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

У відповідності до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування з Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Положеннями п.п. 5,8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування з Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та з інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом. Об`єкти комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальної громади і передані іншим суб`єктами без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради.

Так, згідно з частинами 1,2 ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Таким чином, власником спірної земельної ділянки згідно норм законодавста є Львівська міська рада.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно положень ст. ст. 317, 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Лише власник має право розпоряджатись своїм майном і вчиняти відносно будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права, чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до ч.3 ст.388 ЦК України, якщо майно було набуте безвідплатно з особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Статтею 330 ЦК України встановлено, що в разі, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

Верховний Суд України в постанові № 6-140цс14 від 17.12.2014 зазначив, що власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

При цьому, норма частини першої ст.216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке в наступному було відчужене набувачем третій особі, оскільки вказана норма надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним.

Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених ст.ст.387, 388 ЦК України.

Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим договором у ланцюгу договорів.

Таким чином, наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

З досліджених судом вищенаведених обставин та письмових доказів встановлено, що при укладенні Договору купівлі-продажу земельної ділянки віл 31.05.2016 Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 діяв правомірно, його поведінка свідчила про наміри законно набути у власність спірну земельну ділянку. Враховуючи те, що ОСОБА_1 набув у власність спірне нерухоме майно за відплатним правочином, у особи, яка також була добросовісним набувачем цього майна та мала право його продати, суд доходить висновку, що Відповідач ОСОБА_1 є добросовісним набувачем земельної ділянки.

Поряд з цим, правовою підставою витребування земельної ділянки із власності ОСОБА_1 є приписи п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, оскільки рішення Львівської міської ради у формі ухвали 16-ої сесії 4-ого скликання Львівської міської ради від 29.09.2005 № 2570 «Про продаж земельних ділянок у м. Львові шляхом аукціону», а також результати аукціону та правочин на її відчуження із першим власником (ЗАТ «Агропромбуд») були визнані у судовому порядку недійсними.

Крім того, судом встановлено, що у провадженні Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне провадження №12016140090005327 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 366 КК України за фактом видачі службовими особами Львівської міської ради ухвали №2570 від 29.09.2005 «Про продаж земельних ділянок у м. Львові шляхом аукціону», в яку внесено завідомо неправдиві відомості. У даному провадженні підозру нікому не оголошено, винних осіб у будь-яких кримінально-протиправних діях не встановлено, кінцевого процесуального рішення не прийнято.

Касаційний цивільний суд у подібних цивільних справах, зокрема, № 521/8368/15-ц постанова від 20.03.2019, № 645/4220/16 від 13.11.2019, № 199/7375/ 16-ц постанова від 18.03.2020 та № 199/8047/16-ц постанові від 20.05.2020 скасував попередні судові акти, якими було задоволено позов та витребувано нерухоме майно у добросовісних набувачів без будь-якої компенсації, та відмовив у задоволенні віндикаційних позовів, зробивши такий правовий висновок: «Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар. Не може добросовісний набувач відповідати у зв`язку із бездіяльністю влади в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Факт незаконного відчуження та допущення продажу квартири не може породжувати правових наслідків для добросовісного набувача, проте, вочевидь, є підставою для виникнення обов`язку в органів місцевого самоврядування здійснити все необхідне, щоб відшкодувати збитки, завдані таким відчуженням. Тому задоволення віндикаційного позову і витребування спірної квартири у відповідачів, як добросовісних набувачів, призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод».

У постанові від 03.04.2019 по справі № 372/4581/14 Касаційний цивільній суд зробив наступний висновок: «...Статтею 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Концепція «майна» в розумінні етапі 1 Першого протоколу має автономне тлумачення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві. Певні права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності, а відтак і «майном».

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПА (рішення ЄСПЛ у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПА від 02 листопада 2004 року в справі «Трегубенко проти України»).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення стані 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Крім того, у пункті 71 рішення у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter аІіа, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити допущену в минулому «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

З огляду на викладене принцип «належного урядування» не встановлює абсолютної заборони на витребування із приватної власності майна, у тому числі й земельних ділянок, на користь держави, якщо майно вибуло із власності держави у незаконний спосіб, а передбачає критерії, які слід з`ясовувати та враховувати при вирішенні цього питання для того, щоб оцінити правомірність і допустимість втручання держави у право на мирне володіння майном. Дотримання принципу «належного урядування» оцінюється одночасно з додержанням принципу «пропорційності», при тому, що немає точного, вичерпного переліку обставин і фактів, установлення яких беззаперечно свідчитиме про додержання чи порушення «справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується суб`єктивної складової кожної конкретної справи, а тому має бути з`ясований у кожній конкретній справі на підставі безпосередньо встановлених обставин і фактів.

За обставинами цієї справи, враховуючи усі наведені вище принципи Верховний Суд дійшов висновку, що витребування на користь територіальної громади смт Козин в особі Козинської селищної ради із володіння Відповідача земельної ділянки буде непропорційним втручанням у право на мирне володіння майном, що становитиме порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки прокурором не доведено, що таке втручання не порушить справедливого балансу інтересів, а саме: позитивні наслідки вилучення земельної ділянки для захисту інтересів територіальної громади смт Козин є більш важливими, ніж дотримання права Відповідача, який законним шляхом добросовісно набув своє майно, покладаючись на легітимність добросовісних дій органу місцевого самоврядування та права іншого Відповідача, який за відплатним правочином придбав спірну земельну ділянку та володіє нею з 2004 року».

Особа, яка у цій справі першою отримала земельну ділянку на підставі рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради Київської області від 23 травня 2002 року № 81/97 року у власність для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей, тобто правомірно очікувала, що виконавчий комітет селищної ради, передаючи їй цю земельну ділянку має право нею розпоряджатися, а вказана особа після отримання цієї земельної ділянки матиме змогу мирно володіти своїм майном, позаяк особа, яка отримує земельну ділянку (чи будь-яке інше майно) від держави не зобов`язана проявляти розумну обачність та здійснювати перевірку повноважень органів держави, зокрема, місцевого самоврядування, щодо розпорядження землею, яка знаходиться на території Козинської селищної ради Київської області.

При цьому Верховний Суд зауважив, що надана земельна ділянка не відноситься до особливої категорії земель, як то землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення: рекреаційного, історико-культурного призначення: лісового чи водного Фонду.

Виконавчий комітет Козинської селищної ради Київської області хоч і не мав права розпоряджатися земельною ділянкою, що була надана Відповідачу, але таке розпорядження не порушило вимог ЗК України в частині категорії самої земельної ділянки, що передана у власність. Більше того, земельна ділянка знаходилася на території Козинської селищної ради Київської області. її цільове призначення не було піддане зміні при передачі її Відповідачу, а отже, відсутні підстави вважати звернення прокурора до суду із цим позовом, таким, що направлене на задоволення суспільної потреби у відновленні законності та суспільно важливого і соціально значущого питання.

Крім цього, у останній справі Верховний Суд вказав й на те, що Відповідач не міг проявити розумну обачність та не міг знати про те, що земельна ділянка передасться Виконавчим комітетом Козинської селищної ради Київської області, яка не має на це відповідних повноважень.

За викладених обставин Верховний Суд дійшов висновку, що намагання виправити допущену в минулому органом місцевого самоврядування «помилку» не повинно непропорційним чином втручатися у нове право та перекладати на третіх осіб усі негативні наслідки такої «помилки», оскільки задоволення позову causa formalis (із Формальних підстав) покладатиме надмірний індивідуальний тягар на вказаних третіх осіб, а отже, порушить справедливий баланс інтересів сторін.

Окрім того, суд зазначає про відсутність належних та допустимих доказів того, що спірна земельна ділянка віднесена до земель відповідного призначення, зокрема, що становить історичну, релігійну чи іншу цінність, що забороняє її відчуження чи користування такою.

З огляду на викладене вище та актуальну судову практику національних судів України та Європейського суду з прав людини суд доходить висновку, що задоволення первісного позову, з огляду на всі встановлені під час розгляду справи по суті обставини, становитиме невиправдане втручання у право власності ОСОБА_1 й за такого підходу не буде дотримано принципу пропорційності, у т.ч. враховуючи й позицію Львівської міської ради, яка виступає позивачем у цій справі та не підтримує у повному обсязі заявлений прокурором позов.

Оскільки суд дійшов висновку про безпідставність первісного позову, відповідно відсутні будь-які законні та обґрунтовані підстави для задоволення зустрічного позову, а відтак у його задоволенні слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами:

Згідно п.2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у випадку відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог керівника Львівської місцевої прокуратури № 2 (Галицька окружна прокуратура м. Львова), поданої в інтересах Територіальної громади м. Львова, інтереси якої представляє Львівська міська рада до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт Захід-1», треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, Американське Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «АПБ Цегла» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування записів про державну реєстрацію прав - відмовити за безпідставністю.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Львова, в особі Львівської міської ради простягнення компенсації за витребування земельної ділянки - відмовити за безпідставністю.

Позивач: Керівник Львівської місцевої прокуратури № 2 (Галицька окружна прокуратура м. Львова), місцезнаходження: м. Львів, вул. Липинського, 11.

Позивач: Територіальна громада м. Львова, інтереси якої представляє Львівська міська рада, місцезнаходження: м. Львів, пл. Ринок, 1.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Горизонт Захід-1», ЄДРПОУ 35943285, місцезнаходження: м. Львів, пр-т В. Чорновола, 45Б.

Третя особа: представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, ЄДРПОУ 21720365, місцезнаходження: м. Львів, вул. О. Кульчицької, 1/94.

Третя особа: Американське Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, (2200 Pennsylvanai Avenue, NW East Tower, 4th Floor Washington, DC 20037; представник в Україіні Шейхет Мейлах Гершович, адреса: 79054, м. Львів, вул. О Кульчицької, 1/94, адреса для листування: м. Львів, вул. Федорова, 27/1.

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , фактично проживає: АДРЕСА_5 .

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «АПБ Цегла», ЄДРПОУ 03588301, місцезнаходження: Чернігівська обл., Борзнянський р-н, м, Борзна, вул. паризької комуни, 33.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 31 серпня 2022 року.

Суддя П. Т. Едер