Постанова

від 01.09.2022 по справі 160/351/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 160/351/22Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Божко Л.А.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2022р. у справі №160/351/22за позовом:Головного управління ДПС у м. Києвідо: про:Товариства з обмеженою відповідальністю «АДЕЛАЙ» стягнення податкового боргу ВСТАНОВИВ:

30.12.2021р. Головне управління ДПС у м. Києві за допомогою засобів поштового зв`язку звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АДЕЛАЙ» (далі ТОВ «АДЕЛАЙ») про стягнення податкового боргу, судом першої інстанції позов зареєстровано 06.01.2022р. /а.с. 1,35 том 1/

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2022р. вищезазначений позов залишено без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених у ухвалі недоліків адміністративного позову /а.с. 37-38/.

У встановлений судом строк позивачем недоліки позову були усунуті /а.с. 41-44/ ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2022р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №160/351/22 та справу призначено до судового розгляду /а.с. 45-46/.

Позивач, посилаючись у позові, на те, що на момент звернення до суду відповідно до інтегрованої картки платника податків, ТОВ «АДЕЛАЙ» має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 1467397,74 грн., який виник на підставі самостійно поданої податкової звітності та податкового повідомлення рішення №0812900414 від 17.09.2020р., 19.06.2020р. позивачем було сформовано на направлено відповідачу податкову вимогу №53996-10 на цю суму заборгованості, але у встановлений строк сума заборгованості не була сплачена, ця заборгованість є податковим боргом тому позивач просив стягнути кошти платника податків ТОВ «АДЕЛАЙ» з рахунку відкритому у банку, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу 1467397,74 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2022р. у справі №160/351/22 провадження у адміністративній справі №160/351/22 за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до ТОВ «АДЕЛАЙ» про стягнення податкового боргу закрито / а.с. 74-78/.

Вищенаведена ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки під час розгляду справи встановлено, що відносно ТОВ «АДЕЛАЙ» порушена справа про банкрутство та тривають судові процедури визначені Кодексом України з процедур банкрутства, то розгляд позовних вимог майнового характеру Головного управління ДПС у м. Києві до ТОВ «АДЕЛАЙ» про стягнення податкового боргу повинен здійснюватися господарським судом в провадженні якого перебуває відповідна справа про банкрутство, що свідчить про те, що цей спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства і відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238КАС України є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 12.05.2022р. у цій справі, 18.07.2022р. за допомогою засобів поштового зв`язку подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, яка була зареєстрована судом апеляційної інстанції 25.07.2022р. / а.с. 82-92,93/

З метою забезпечення розгляду вищезазначеної апеляційної скарги позивача ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.07.2022р. з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №160/351/22 /а.с. 94/, які надійшли до суду апеляційної інстанції 05.08.2022р. / а.с. 96/.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.08.2022р. у справі №160/351/22 позивачу поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2022р. у справі №160/351/22 / а.с. 97/ та справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження з 30.08.2022р. / а.с. 98/, про що судом у встановлений чинним процесуальним законодавством порядок та строки було повідомлено учасників справи / а.с. 99-103/.

Позивач, посилаючись у апеляційній скарзі / а.с. 82-87/, на те, що з огляду на наявну справу про банкрутство відносно ТОВ «АДЕЛАЙ», яке є відповідачем у цій адміністративній справі, та триваючі судові процедури визначені Кодексом України з процедур банкрутства у цій справі, суд першої інстанції, зробивши висновок про те, що розгляд позовних вимог майнового характеру Головного управління ДПС у м. Києві до ТОВ «АДЕЛАЙ» про стягнення податкового боргу повинен здійснюватися господарським судом, в провадженні якого перебуває відповідна справа про банкрутство, безпідставно закрив провадження у цій адміністративній справі, оскільки у даному випадку відкривши провадження у справі відносно відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі, повинен був не закрити провадження у справі, а передати цю справу до належного суду, яким у даному випадку є Господарський суд Дніпропетровської області, для її подальшого розгляду по суті, тому просив суд скасувати ухвалу суду першої інстанції від 12.05.2022р. у цій справі та передати справу №160/351/22 до Господарського суду Дніпропетровської області, в провадження якого перебуває справа про банкрутство ТОВ «АДЕЛАЙ».

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали цієї адміністративної справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 30.12.2021р. Головне управління ДПС у м. Києві за допомогою засобів поштового зв`язку звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ «АДЕЛАЙ» про стягнення податкового боргу, судом першої інстанції позов зареєстровано 06.01.2022р. /а.с. 1,35 том 1/, у якому посилаючись на те, що на момент звернення до суду відповідно до інтегрованої картки платника податків, ТОВ «АДЕЛАЙ» має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 1467397,74 грн., який виник на підставі самостійно поданої податкової звітності та податкового повідомлення рішення №0812900414 від 17.09.2020р., 19.06.2020р. позивачем було сформовано на направлено відповідачу податкову вимогу №53996-10 на цю суму заборгованості, але у встановлений строк сума заборгованості не була сплачена, ця заборгованість є податковим боргом тому позивач просив стягнути кошти платника податків ТОВ «АДЕЛАЙ» з рахунку відкритому у банку, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу 1467397,74 грн..

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2022р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №160/351/22 та справу призначено до судового розгляду /а.с. 45-46/.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2021р. у справі №904/6215/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелсоміно» про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Аделай» прийнято до розгляду та

постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2021р. у справі №904/6215/21 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Аделай», та серед іншого визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Аделай» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців / а.с. 71/.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду цієї справи та підтверджені належними письмовими доказами, та приймаючи до уваги положення ст. ст. 4, 19 КАС України, ст.ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 12, 20 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс його юридичних правовідносин, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритетне значення у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, в тому числі і Податкового кодексу України, положеннями якого, зокрема п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини, але з урахуванням положень п. 1.3 ст. 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства.

Таким чином колегія суддів вважає, що заявлені у цій справі позовні вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства і суд першої інстанції з огляду на положення п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, встановивши ці обставини, постановив обґрунтовану ухвалу про закриття провадження у цій адміністративній справі без порушень норм чинного процесуального законодавства.

Щодо необхідності захисту прав не лише особи банкрута, а і прав інших осіб, які мають вимоги до банкрута, то колегія суддів вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України він має право протягом десяти днів з дня отримання ним постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією шляхом подання відповідної заяви до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Отже з огляду на вищенаведене колегія суддів, враховуючи вищенаведені норми та встановлені судом фактичні обставини справи у їх сукупності, вважає, що даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, суд першої інстанції обґрунтовано, відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, без порушень норм чинного процесуального права постановив у цій справі рішення (ухвалу) від 12.05.2022р. про закриття провадження у справі за цих підстав, а твердження позивача про необхідність передачі цієї справи до відповідного господарського суду в провадження кого перебуває справа про банкрутство відповідача не можуть бути прийняті до уваги з огляду на те, що норми чинного процесуального законодавства КАС України не передбачають такого права та обов`язку у суду першої інстанції.

За таких обставин ухвалу суду першої інстанції від 12.05.2022р. необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги суперечать фактичним обставинам справи та зводяться до помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм чинного процесуального законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311,315,316,321,322 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2022р. у справі №160/351/22 залишити без змін.

Роз`яснити позивачу - Головному управління ДПС у м. Києві, те що відповідно до ч.1 ст. 239 КАС України він має право протягом десяти днів з дня отримання ним постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією шляхом подання відповідної заяви до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття , та може бути оскаржена у строки та в порядку встановлені ст. ст. 329,331 КАС України.

Повний текст виготовлено та підписано 02.09.2022р..

Головуючий - суддяА.О. Коршун

суддяА.В. Шлай

суддяЛ.А. Божко