Рішення

від 28.08.2022 по справі 908/594/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/43/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2022 справа № 908/594/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/594/22

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ПЕТА ПАК (вул. Щаслива, буд. 13, кв. 73, м. Запоріжжя, 69065)

до відповідача приватного акціонерного товариства Укрграфіт (вул. Північне шосе, буд. 20, м. Запоріжжя, 69600)

про стягнення 359714,54 грн.

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

Заявлено позовні вимоги про стягнення з приватного акціонерного товариства Укрграфіт 359714,54 грн., з яких: 312163,77 грн. основного боргу за отриманий товар на підставі договору № 804/2121435/36 від 26.05.2021, 5650,25 грн. пені, 4644,04 грн. 3% річних та 37256,48 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 804/2121435/36 від 26.05.2021 щодо сплати вартості отриманого товару у визначений договором строк, що є підставою для стягнення заборгованості та нарахованих за порушення зобов`язання пені, 3% річних та інфляційних втрат. До попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат позивачем віднесено 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які він просить стягнути з відповідача. Посилаючись на приписи ст.ст. 22, 594, 612, 629, 692, 712 ЦК України, ст.ст.193, 216, 218, 220, 224, 225 ГК України, позивач просив позов задовольнити.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2022 справу № 908/594/22 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 27.04.2022, після усунення позивачем обставин, які зумовили залишення позову без руху, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/594/22, присвоєно справі номер провадження 18/43/22, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/594/22 та також, запропоновано відповідачу надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.

Від відповідача 31.05.2022 (в межах визначеного судом строку) надійшов відзив на позов, в якому відповідач вказав на необґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на те, що наразі сума 312163,77 грн. за поставками ТОВ ПЕТА ПАК за договором №804/2121435/36 від 26.05.2021 обліковується по рахунку бухгалтерського обліку 6442 Податковий кредит не підтверджений, де обліковуються суми ПДВ по яким податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі, але податковою службою відмовлено у податковому кредиті ПрАТ Укрграфіт. Підприємство, як наслідок, не може скористатися правом бюджетного відшкодування цих сум ПДВ та несе збитки. За доводами відповідача, термін оплати отриманого товару згідно договору №804/2121435/36 від 26.05.2021 визначено в залежності не тільки від факту поставки чи отримання товару, а й отриманні всіх належним чином оформлених документів та дотримання постачальником передбачених договором гарантій виконання податкових зобов`язань (п.п. 6.6-6.11, 6.13 договору). Невиконання цих гарантій є підставою для застосування ПрАТ Укрграфіт притримання подальшої оплати (п.2.5 договору).

Разом із відзивом на позов відповідачем надано заяву в порядку ст.ст. 250, 252 ГПК України, в якій відповідач просив призначити розгляд справи № 908/594/22 за правилами загального позовного провадження та призначити судове засідання з викликом сторін. В обґрунтування заяви відповідач зазначив на можливість врегулювання спору через примирення сторін та укладення мирової угоди.

Ухвалою від 09.06.2022, враховуючи доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, з метою дотримання принципу рівності сторін та процесуальних прав усіх учасників справи, надання учасникам справи часу для підготовки відповідно відповіді на відзив та заперечення щодо відповіді на відзив, суд визнав за необхідне поновити процесуальні строки розгляду справи по суті, визначивши кінцевий строк розгляду справи не більш шістдесяти днів з моменту винесення даної ухвали. Клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного суд залишив без задоволення.

Від позивача 14.06.2022 (в межах визначеного судом строку) надійшла відповідь на відзив, в якій позивач доводи відповідача заперечив та зазначив, що з відзиву на позов вбачається, що відповідач визнає та підтверджує отримання від позивача за договором товару на загальну суму 2946121,22 грн. Єдиним обґрунтуванням не здійснення оплати за товар відповідач вказує лист Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України №556/32-00-04-01-02-08 від 01.11.2021, згідно якого нібито зазначається купівля товару позивачем у контрагента, в якого недостатньо матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності. Однак, за доводами позивача, вказаний лист та відносини відповідача з податковим органом не впливають на господарські відносини, та ніяким чином не дозволяють покупцю не здійснювати оплату за отриманий товар. Позивач зобов`язання з поставки товару виконав в повному обсязі і не несе відповідальності за дії інших господарюючих суб`єктів та їх відносини з контролюючими органами. Більш того, у тому разі, якщо податковий орган якимось чином встановив порушення відповідача з ведення обліку та/або сплати податків та інш., відповідач мав цілковите обумовлене право на оскарження неправомірних рішень та дій податкового органу. Повна оплата покупцем отриманого товару не повинна ставитися у залежність від бездіяльності покупця (відповідача) у використанні власних прав, як то оскарження будь-яких повідомлень податкового органу з приводу безпідставного повідомлення про відмову у бюджетному відшкодуванні сум податкового кредиту по взаємовідносинам з позивачем через іншого контрагента. Договір є діючим та виконаним з боку позивача, а відповідач є таким, що отримав товар, але не сплатив за нього кошти у повному обсязі. Порушення строків реєстрації податкових накладних за спірними поставками відповідно до положень ПКУ не відбулося. Штрафних санкцій зі сторони ДФС України у відповідності з ПКУ по даним випадкам не застосовувалося.

Відповідачем 11.07.2022 надано заперечення на відповідь на відзив. Доводи відповідача зводяться до наступного:

- позивач не виконав в повному обсязі прийняті на себе зобов`язання за укладеним Договором в частині наданих гарантій виконання податкових зобов`язань та складення первинних документів та електронної податкової накладної відповідно з вимогами діючого законодавства (відсутні документи щодо походження товару);

- ПрАТ "Укрграфіт", хоча і є сумлінним платником податків, однак, через дії/бездіяльність позивача так і не отримало права на податковий кредит на суму ПДВ 312163,77 грн. за цією поставкою, (що є збитками для підприємства), а отже, і позивач, не має права "претендувати" на отримання цієї суми ПДВ за "ризиковою транзакцією", якщо він, в супереч наданим за договором гарантіям та приписам діючого законодавства, не може підтвердити фактичного виробника поставленого товару;

- термін оплати отриманого Товару, визначено в Договорі в залежності не тільки від факту поставки чи отримання товару, а й отримання всіх належно оформлених документів, обумовлених договором, та дотримання постачальником передбачених договором гарантій виконання податкових зобов`язань;

- ПрАТ "Укрграфіт" користуючись своїм правом, встановленим Договором та діючим законодавством України, здійснило притримання грошових коштів 312163,77 грн. (сума ПДВ), призначених до виплати ТОВ «ПЕТА-ПАК» за поставлений товар;

- штрафні санкції нараховані позивачем цілком безпідставно, всупереч умовам укладеного договору та приписам чинного законодавства;

- після з`ясування та вирішення позивачем з податковою службою питання щодо підтвердження фактичного виробника поставленого за договором товару та виключенням податковою службою даної операції з "ризикових транзакцій", що дозволило б ПрАТ "Укрграфіт" скористатися податковим кредитом, відповідач мав намір сплатити залишок суми 312163,77 грн. (сума ПДВ) позивачу, для чого і пропонував укласти мирову угоду в рамках справи № 908/594/22.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/594/22 дозволяють здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення строків розгляду справи, а також запровадження воєнного стану на території України та ведення бойових дій на території Запорізької області, рішення прийнято без його проголошення 29.08.2022.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю ПЕТА ПАК (Постачальником, позивачем у справі) та приватним акціонерним товариством Укрграфіт (Покупцем, відповідачем у справі) 26.05.2021 укладений договір № 804/2121435/36 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору за даною угодою Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і сплатити пиломатеріали та іншу продукцію (надалі товар), найменування, асортимент, ціни, кількість і терміни постачання якого вказані в Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору.

Згідно із п. 2.2 Договору датою постачання товару вважається дата підписання видаткової накладної на товар уповноваженими представником Покупця на складі Покупця.

В обов`язковому порядку постачання товару повинне супроводжуватися наступними документами: товарно-транспортна накладна (при постачанні транспортом Продавця); видаткова накладна; рахунок; документ, що підтверджує якість товару; електронна податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН в законодавчо встановлені терміни і порядку; інші документи відповідно до умов договору (п. 2.3 Договору).

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що первинні документи (товарно-транспортна накладна; рахунок; видаткова накладна; електронна податкова накладна і ін.) мають бути складені відповідно до вимог чинного законодавства України і містити усі необхідні дані обов`язкові до заповнення. Документи, вказані в п. 2.3 договору, мають бути складі Продавцем відповідно до повних реквізитів, що характеризують товар, що поставляється, передбаченими цим договором (Додатками, Специфікаціями до договору).

Відповідно до п. 2.5 Договору, у разі порушення Продавцем зобов`язань, передбачених п.п. 2.3, 2.4. цього Договору, Покупець має право:

- відмовитися від прийняття товару;

- вимагати усунення порушень, при цьому не робити оплату товару до усунення вказаних порушень і невідповідностей. Продавець зобов`язується усунути такі порушення протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати постачання. У такому разі, відстрочення оплати Товару не є порушенням зобов`язання Покупця з своєчасної оплати товару і не тягне застосування штрафних санкцій до Покупця.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що ціни на товар вказані в Специфікаціях.

Згідно із п. 3.3 Договору розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом перерахування грошових коштів на п/р Продавця протягом 10-ти календарних днів від дати постачання, але не раніше надання повного пакету документів, передбачених п. 2.3 і оформлених відповідно до п. 2.4 цього договору.

Відповідно до п. 6.4 Договору у разі несвоєчасної оплати товару, Покупець сплачує Продавцеві пеню у розмірі 0,01% від неоплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше 5% від неоплаченої суми.

Відповідно до п. 9.1 Договору цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2021 року.

Специфікацією № 1 від 26.05.2021 з урахуванням додаткової угоди № 1 від 26.05.2021 сторони узгодили постачання товару на суму 207000,00 грн., в т.ч. ПДВ 41400,00 грн.

Специфікацією № 2 від 17.06.2021 узгоджено поставку товару 207000,00 грн., в т.ч. 41400,00 грн. ПДВ.

Додатковою угодою № 3 від 10.08.2021 до договору визначено загальну вартість товару, що поставляється за цією додатковою угодою, в розмірі 1042500,00 грн., в т.ч. ПДВ 208500,00 грн.

Додатковою угодою № 4 від 14.09.2021 загальну суму договору з урахуванням цієї додаткової угоди визначено в розмірі 3239500,00 грн., в т.ч. ПДВ 647900,00 грн.

Сторонами підписані Специфікації № 4 від 10.08.2021 та № 5 від 14.09.2021, яким узгоджено найменування, ціну та вартість товару, що поставляється.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар за видатковими накладними:

- № 83 від 05.07.2021 на суму 267278,52 грн.. в т.ч. 44546,42 грн. ПДВ;

- № 96 від 30.7.2021 на суму 417152,78 грн., в т.ч. 69525,46 грн. ПДВ;

- № 104 від 10.08.2021 на суму 416944,27 грн., в т.ч. 69490,71 грн. ПДВ;

- № 110 від 18.082021 на суму 415443,07 грн., в т.ч. 69240,51 грн. ПДВ;

- № 114 від 26.08.2021 на суму 416846,98 грн., в т.ч. 69474,50 грн. ПДВ;

- № 122 від 31.08.2021 на суму 274344,23 грн., в т.ч. 45724,04 грн. ПДВ;

- № 144 від 12.10.2021 на суму 388707,31 грн., в т.ч. 64784,55 грн. ПДВ;

- № 147 від 19.11.2021 на суму 349404,06 грн., в т.ч. 58234,01 грн. ПДВ.

Видаткові накладні підписані повноважним представником відповідача без зауважень.

Отримання відповідачем товару також підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними за кожною поставкою.

Заперечень щодо якості та/або кількості поставленого товару на адресу Постачальника не надходило.

У зв`язку з наявністю заборгованості за отриманий товар позивачем на адресу відповідача направлялись претензії № 15/12 від 15.12.2021, № 24/12 від 24.12.2021 та №08/02 від 08.02.2022 щодо оплати заборгованості.

Доказів надання відповідачем відповіді на претензії суду не надано.

За поясненнями позивача, грошове зобов`язання з оплати отриманого товару відповідачем не виконано, станом на час звернення до суду заборгованість відповідача за отриманий товар за договором становить 312163,77 грн.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати отриманого товару у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За приписами частини першої статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

При цьому, підписання покупцем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунку за отриманий товар.

Долучені до матеріалів справи видаткові накладні, на підставі яких виникла заборгованість відповідача за Договором, підписані з боку Покупця без зауважень.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Виходячи з умов п. 3.3 Договору, умови оплати протягом 10-ти календарних днів від дати постачання, але не раніше надання повного пакету документів, передбачених п. 2.3 і оформлених відповідно до п.2.4 цього договору.

Доказів звернення до позивача щодо ненадання повного пакету документів за спірними поставками відповідачем суду не надано.

Відповідач, в порушення умов договору та чинного законодавства, оплату вартості отриманого товару у визначений у Договорі строк не здійснив.

Отримання товару та несплата повної вартості товару відповідачем не заперечується.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд визнав, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача 312163,77 грн. основного боргу за договором заявлена обґрунтовано.

Доводи відповідача щодо наявності підстав для притримання грошових коштів 312163,77 грн. (сума ПДВ), призначених до виплати ТОВ «ПЕТА-ПАК» за поставлений товар, з огляду на невиконання позивачем гарантій виконання податкових зобов`язань, суд відхиляє як необґрунтовані.

Обов`язок відповідача оплатити продукцію поставлену продукцію наступив по закінченню 10-ти календарних днів з моменту поставки товару за кожною із поставок (видаткових накладних) за умовою надання позивачем повного пакету документів за поставками.

За змістом п. 2.3 Договору постачання товару повинне супроводжуватися наступними документами: товарно-транспортна накладна (при постачанні транспортом Продавця); видаткова накладна; рахунок; документ, що підтверджує якість товару; електронна податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН в законодавчо встановлені терміни і порядку; інші документи відповідно до умов договору.

Надання позивачем податкових накладних за кожною поставкою відповідачем не заперечується.

Доводи відповідача, що податковою службою відмовлено йому у податковому кредиті і підприємство, як наслідок, не може скористатися правом бюджетного відшкодування цих сум ПДВ та несе збитки не змінює визначеного Договором строку оплати продукції, в т.ч. що стосується суми ПДВ.

В даному випадку має значення сам факт здійснення реєстрації податкової накладної та надання її Покупцю, в разі чого покупець повинен здійснити повну оплату отриманого товару з урахуванням ПДВ в межах визначеного строку 10-ти календарних днів з дати отримання товару.

Лист Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України №556/32-00-04-01-02-08 від 01.11.2021, на який посилається відповідач, не є свідченням порушення позивачем гарантій податкових зобов`язань.

Крім того, відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України і порушення порядку реєстрації ПН в ЄРПН є податковим правопорушенням, застосування відповідальності за яке покладено на органи ДФС відповідно до вимог ПКУ.

За поясненнями самого відповідача, він правом на оскарження дій податкового органу щодо відмови у бюджетному відшкодуванні не скористався, а самостійно скоригував звітність й подав Уточнений розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ за серпень 2021 року, що не звільняє його від обов`язку виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі.

Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача 312163,77 грн. основного боргу за отриманий за Договором у спірний період товар судом задовольняється.

За порушення грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу 5650,25 грн. пені, 4644,04 грн. 3% річних та 37256,48 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Позивачем вимога про стягнення 5650,25 грн. пені за загальний період з 15.07.2021 по 24.12.2021 заявлена на підставі п. 6.4 Договору, яким передбачено нарахування пені за прострочення грошового зобов`язання у розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд визнав його правильним, розмір пені не перевищую подвійну облікову ставку НБУ, до стягнення підлягає 5650,25 грн. пені, як і визначено позивачем.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за загальний період з 15,07.2021 по 14.04.2022, з урахуванням дати поставки та часткової оплати за кожною видатковою накладною, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство, суд встановив, що до стягнення підлягає 4644,04 грн. 3% річних, як і визначено позивачем. Вимога про стягнення з відповідача 3% річних задовольняється судом в заявленій сумі 4644,04 грн.

При перевірці розрахунку позивача за вимогою про стягнення втрат від інфляції суд виходив з наступного:

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України Про індексацію грошових доходів населення у наступному місяці.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала наступні роз`яснення:

- сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця;

- якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці;

- методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

1) час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

2) час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за заявлений позивачем загальний період з липня 2021 року по березень 2022 року за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство, суд встановив, що до стягнення підлягає сума 25813,22 грн. інфляційних втрат. В іншій частині вимоги про стягнення інфляційних втрат (11443,26 грн.) суд відмовляє як заявленій необґрунтовано.

Позивачем правомірно заявлено до стягнення інфляційні втрати за заборгованістю 37240,29 грн. та за заборгованістю 312163,77 грн., період прострочення за якими складав більше 15 днів, за іншими сумами період прострочення склав від 2-х до 10-ти днів, тому позивачем ці суми включені до розрахунку інфляційних втрат безпідставно.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідач доводи позивача не спростував та не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов`язань за договором щодо оплати вартості отриманого товару у визначений договором строк.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: в частині стягнення з відповідача 312163,77 грн. основного боргу, 5650,25 грн. пені, 4644,04 грн. 3% річних та 25813,22 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позову (11443,26 грн. інфляційних втрат) суд відмовляє через необґрунтованість.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 5224,08грн. судового збору.

Зазначені позивачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу судом не розподіляються, оскільки доказів в обґрунтування їх понесення позивачем не надано.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242, 247-250 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного акціонерного товариства Укрграфіт (вул. Північне шосе, буд.20, м. Запоріжжя, 69600; ідентифікаційний код 00196204) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ПЕТА ПАК (вул. Щаслива, буд. 13, кв. 73, м.Запоріжжя, 69065; ідентифікаційний код 42538156) 312163,77 грн. (триста дванадцять тисяч сто шістдесят три грн. 77 коп.) основного боргу, 5650,25 грн. (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят грн. 25 коп.) пені, 4644,04 грн. (чотири тисячі шістсот сорок чотири грн. 04 коп.) 3% річних, 25813,22 грн. (двадцять п`ять тисяч вісімсот тринадцять грн. 22 коп.) інфляційних втрат та 5224,08 грн. (п`ять тисяч двісті двадцять чотири грн. 08 коп.) судового збору. Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 02.09.2022.

Суддя В.В. Левкут