Постанова

від 30.11.2022 по справі 908/594/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2022 року м.Дніпро Справа № 908/594/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Антоніка С.Г., Дарміна М.О.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Железняк-Кранг І.В., адвокат;

від відповідачів: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Укрграфіт на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.08.2022, ухвалене суддею Левкут В.В., м. Запоріжжя, повний текст якого складений 02.09.2022, у справі №908/594/22

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ПЕТА ПАК (вул. Щаслива, буд. 13, кв. 73, м. Запоріжжя, 69065)

до відповідача приватного акціонерного товариства Укрграфіт (вул. Північне шосе, буд. 20, м. Запоріжжя, 69600)

про стягнення 359714,54 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПЕТА ПАК звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства Укрграфіт 359 714,54 грн., з яких: 312163,77 грн. основного боргу за отриманий товар на підставі договору № 804/2121435/36 від 26.05.2021; 5650,25 грн. пені; 4 644,04 грн. - 3% річних та 37 256,48 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 804/2121435/36 від 26.05.2021 щодо сплати вартості отриманого товару у визначений договором строк, що є підставою для стягнення заборгованості та нарахованих за порушення зобов`язання пені, 3% річних та інфляційних втрат. До попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат позивачем віднесено 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які він просить стягнути з відповідача. Посилаючись на приписи ст.ст. 22, 594, 612, 629, 692, 712 ЦК України, ст.ст.193, 216, 218, 220, 224, 225 ГК України, позивач просив позов задовольнити.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.08.2022 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства Укрграфіт на користь товариства з обмеженою відповідальністю ПЕТА ПАК 312163,77 грн. основного боргу, 5650,25 грн. пені, 4644,04 грн. 3% річних, 25813,22 грн. інфляційних втрат та 5224,08 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось приватне акціонерне товариство Укрграфіт, в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі; стягнути на користь відповідача судові витрати.

При цьому заявник апеляційної скарги посилається на те, що суд не звернув увагу на те, що термін оплати отриманого Товару визначено в Договорі №804/2121435/36 від 26.05.2021 в залежності не тільки від факту поставки чи отримання товару, а й отримання всіх належно оформлених документів, обумовлених пунктами 2.4., 2.5. Договору, та дотримання постачальником передбачених договором гарантій виконання податкових зобов`язань (п. 6.6, 6.7., 6.8., 6.9., б.10, 6.11., 6.13 Договору). Невиконання цих гарантій є підставою для застосування покупцем - ПрАТ "Укрграфіт" притримання подальшої оплати частки грошових коштів (п.2.5. Договору).

Позивач не виконав в повному обсязі прийняті на себе зобов`язання за укладеним Договором в частині наданих гарантій виконання податкових зобов`язань та складення первинних документів та електронної податкової накладної відповідно з вимогами діючого законодавства (відсутні документи щодо походження товару).

ПрАТ "Укрграфіт" хоча і є сумлінним платником податків, однак, через дії/бездіяльність позивача так і не отримало права на податковий кредит на суму ПДВ 312163,77 грн. за цією поставкою, (що є збитками для підприємства), а отже, і позивач, не має права "претендувати" на отримання цієї суми ПДВ за "ризиковою транзакцією", якщо він, всупереч наданим за договором гарантіям та приписам діючого законодавства, не може підтвердити фактичного виробника поставленого товару.

Термін оплати отриманого Товару, визначено в Договорі в залежності не тільки від факту поставки чи отримання товару, а й отримання всіх належно оформлених документів, обумовлених договором, та дотримання постачальником передбачених договором гарантій виконання податкових зобов`язань.

ПрАТ "Укрграфіт" користуючись своїм правом, встановленим Договором та діючим законодавством України, здійснило притримання грошових коштів 312163,77 грн. (сума ПДВ), призначених до виплати ТОВ ПЕТА-ПАК за поставлений товар. Тому штрафні санкції нараховані позивачем цілком безпідставно, всупереч умовам укладеного договору та приписам чинного законодавства.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ПЕТА ПАК, у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, вказуючи на те, що у даному випадку, Відповідач не намагався скористатися власними правами, щодо вирішення питання та правомірності повідомлення про відмову податкового органу, а лише самостійно скоригував звітність й подав уточнений розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ за серпень 2021 року.

Таким чином, Відповідач сам здійснив дії, які стали підставою втрати права на повернення частини податкового кредиту, а отже саме він має нести наслідки з власних дій, однак це ніяким чином не звільняє його від відповідальності за невиконання зобов`язання за Договором у повному обсязі.

Отже, неможливість скористатися податковим кредитом у певний період при збереженні цієї можливості на майбутнє не може розцінюватися як вже завдана покупцю шкода, що підлягає відшкодуванню.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2022 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванов О.Г. (доповідач), судді Дармін М.О., Антонік С.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.11.2022 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу відповідача залишено без руху через неподання останнім доказів повноважень представника у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2022 визначеним складом суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Укрграфіт на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.08.2022 у справі №908/594/22; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 30.11.2022.

В судове засідання 30.11.2022 представник відповідача не з`явився, будь-яких клопотань з цього приводу не заявив.

Згідно ч.11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до ч.12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4900097605012, жодних клопотань з приводу неможливості явки в судове засідання представника не заявляв, наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу у відсутність представника відповідача.

В судовому засіданні 30.11.2022 Центральним апеляційним господарським судом підписано вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю ПЕТА ПАК (Постачальником, позивачем у справі) та приватним акціонерним товариством Укрграфіт (Покупцем, відповідачем у справі) 26.05.2021 укладений договір № 804/2121435/36 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору за даною угодою Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і сплатити пиломатеріали та іншу продукцію (надалі товар), найменування, асортимент, ціни, кількість і терміни постачання якого вказані в Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору.

Згідно із п. 2.2 Договору датою постачання товару вважається дата підписання видаткової накладної на товар уповноваженими представником Покупця на складі Покупця.

В обов`язковому порядку постачання товару повинне супроводжуватися наступними документами: товарно-транспортна накладна (при постачанні транспортом Продавця); видаткова накладна; рахунок; документ, що підтверджує якість товару; електронна податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН в законодавчо встановлені терміни і порядку; інші документи відповідно до умов договору (п. 2.3 Договору).

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що первинні документи (товарно-транспортна накладна; рахунок; видаткова накладна; електронна податкова накладна і ін.) мають бути складені відповідно до вимог чинного законодавства України і містити усі необхідні дані обов`язкові до заповнення. Документи, вказані в п. 2.3 договору, мають бути складі Продавцем відповідно до повних реквізитів, що характеризують товар, що поставляється, передбаченими цим договором (Додатками, Специфікаціями до договору).

Відповідно до п. 2.5 Договору, у разі порушення Продавцем зобов`язань, передбачених п.п. 2.3, 2.4. цього Договору, Покупець має право:

- відмовитися від прийняття товару;

- вимагати усунення порушень, при цьому не робити оплату товару до усунення вказаних порушень і невідповідностей. Продавець зобов`язується усунути такі порушення протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати постачання. У такому разі, відстрочення оплати Товару не є порушенням зобов`язання Покупця з своєчасної оплати товару і не тягне застосування штрафних санкцій до Покупця.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що ціни на товар вказані в Специфікаціях.

Згідно із п. 3.3 Договору розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом перерахування грошових коштів на п/р Продавця протягом 10-ти календарних днів від дати постачання, але не раніше надання повного пакету документів, передбачених п. 2.3 і оформлених відповідно до п. 2.4 цього договору.

Відповідно до п. 6.4 Договору у разі несвоєчасної оплати товару, Покупець сплачує Продавцеві пеню у розмірі 0,01% від неоплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше 5% від неоплаченої суми.

Відповідно до п. 9.1 Договору цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2021 року.

Специфікацією № 1 від 26.05.2021 з урахуванням додаткової угоди № 1 від 26.05.2021 сторони узгодили постачання товару на суму 207000,00 грн., в т.ч. ПДВ 41400,00 грн.

Специфікацією № 2 від 17.06.2021 узгоджено поставку товару 207000,00 грн., в т.ч. 41400,00 грн. ПДВ.

Додатковою угодою № 3 від 10.08.2021 до договору визначено загальну вартість товару, що поставляється за цією додатковою угодою, в розмірі 1042500,00 грн., в т.ч. ПДВ 208500,00 грн.

Додатковою угодою № 4 від 14.09.2021 загальну суму договору з урахуванням цієї додаткової угоди визначено в розмірі 3239500,00 грн., в т.ч. ПДВ 647900,00 грн.

Сторонами підписані Специфікації № 4 від 10.08.2021 та № 5 від 14.09.2021, яким узгоджено найменування, ціну та вартість товару, що поставляється.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар за видатковими накладними:

- № 83 від 05.07.2021 на суму 267278,52 грн.. в т.ч. 44546,42 грн. ПДВ;

- № 96 від 30.7.2021 на суму 417152,78 грн., в т.ч. 69525,46 грн. ПДВ;

- № 104 від 10.08.2021 на суму 416944,27 грн., в т.ч. 69490,71 грн. ПДВ;

- № 110 від 18.082021 на суму 415443,07 грн., в т.ч. 69240,51 грн. ПДВ;

- № 114 від 26.08.2021 на суму 416846,98 грн., в т.ч. 69474,50 грн. ПДВ;

- № 122 від 31.08.2021 на суму 274344,23 грн., в т.ч. 45724,04 грн. ПДВ;

- № 144 від 12.10.2021 на суму 388707,31 грн., в т.ч. 64784,55 грн. ПДВ;

- № 147 від 19.11.2021 на суму 349404,06 грн., в т.ч. 58234,01 грн. ПДВ.

Видаткові накладні підписані повноважним представником відповідача без зауважень.

Отримання відповідачем товару також підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними за кожною поставкою.

Заперечень щодо якості та/або кількості поставленого товару на адресу Постачальника не надходило.

У зв`язку з наявністю заборгованості за отриманий товар позивачем на адресу відповідача направлялись претензії № 15/12 від 15.12.2021, № 24/12 від 24.12.2021 та №08/02 від 08.02.2022 щодо оплати заборгованості.

Доказів надання відповідачем відповіді на претензії суду не надано.

За поясненнями позивача, грошове зобов`язання з оплати отриманого товару відповідачем не виконано, станом на час звернення до суду заборгованість відповідача за отриманий товар за договором становить 312163,77 грн.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати отриманого товару у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що відповідач, в порушення умов договору та чинного законодавства, оплату вартості отриманого товару у визначений у Договорі строк не здійснив.

Доводи відповідача щодо наявності підстав для притримання грошових коштів в сумі 312163,77 грн. (сума ПДВ), призначених до виплати ТОВ ПЕТА-ПАК за поставлений товар, з огляду на невиконання позивачем гарантій виконання податкових зобов`язань, суд відхилив як необґрунтовані.

Доводи відповідача, що податковою службою відмовлено йому у податковому кредиті й підприємство, як наслідок, не може скористатися правом бюджетного відшкодування цих сум ПДВ та несе збитки не змінює визначеного Договором строку оплати продукції, в т.ч. що стосується суми ПДВ.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладання договору поставки, строки оплати вартості поставленого товару, виникнення прострочки виконання зобов`язання.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Доказів розірвання Договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору поставки товару, є господарськими зобов`язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору поставки товару позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар за видатковими накладними:

- № 83 від 05.07.2021 на суму 267278,52 грн.. в т.ч. 44546,42 грн. ПДВ;

- № 96 від 30.7.2021 на суму 417152,78 грн., в т.ч. 69525,46 грн. ПДВ;

- № 104 від 10.08.2021 на суму 416944,27 грн., в т.ч. 69490,71 грн. ПДВ;

- № 110 від 18.082021 на суму 415443,07 грн., в т.ч. 69240,51 грн. ПДВ;

- № 114 від 26.08.2021 на суму 416846,98 грн., в т.ч. 69474,50 грн. ПДВ;

- № 122 від 31.08.2021 на суму 274344,23 грн., в т.ч. 45724,04 грн. ПДВ;

- № 144 від 12.10.2021 на суму 388707,31 грн., в т.ч. 64784,55 грн. ПДВ;

- № 147 від 19.11.2021 на суму 349404,06 грн., в т.ч. 58234,01 грн. ПДВ.

Вказаний товар був прийнятий Відповідачем, що підтверджується підписом представника отримувача (відповідача) та відбитком печатки Відповідача на відповідних накладних без зауважень та заперечень.

При отриманні товару Відповідачем не подавалось жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов`язань з поставки товару, в тому числі щодо неналежної якості та неналежної комплектності.

Факт поставки товару у повному обсязі та належної якості Відповідачем не оскаржується.

При цьому, підписання покупцем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунку за отриманий товар.

За приписами частини першої статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Оскільки укладений між позивачем та відповідачем договір поставки є оплатним, то обов`язку продавця передати у власність товар відповідає обов`язок покупця оплатити вартість отриманого товару.

Зобов`язання відповідача, щодо оплати за отриманий товар передбачено умовами договору та нормами законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з умов п. 3.3 Договору, умови оплати протягом 10-ти календарних днів від дати постачання, але не раніше надання повного пакету документів, передбачених п. 2.3 і оформлених відповідно до п.2.4 цього договору.

Доказів звернення до позивача щодо ненадання повного пакету документів за спірними поставками відповідачем суду не надано.

Відповідач, в порушення умов договору та чинного законодавства, оплату вартості отриманого товару у визначений у Договорі строк не здійснив.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, господарський суд правильно визнав, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача 312 163,77 грн. основного боргу за договором заявлена обґрунтовано.

Доводи заявника апеляційної скарги щодо наявності підстав для притримання грошових коштів у сумі 312 163,77 грн. (сума ПДВ), призначених до виплати ТОВ ПЕТА-ПАК за поставлений товар, з огляду на невиконання позивачем гарантій виконання податкових зобов`язань, є необґрунтованими з огляду на наступне.

Обов`язок відповідача оплатити продукцію поставлену продукцію наступив по закінченню 10-ти календарних днів з моменту поставки товару за кожною із поставок (видаткових накладних) за умовою надання позивачем повного пакету документів за поставками.

За змістом п. 2.3 Договору постачання товару повинне супроводжуватися наступними документами: товарно-транспортна накладна (при постачанні транспортом Продавця); видаткова накладна; рахунок; документ, що підтверджує якість товару; електронна податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН в законодавчо встановлені терміни і порядку; інші документи відповідно до умов договору.

Надання позивачем повного пакету документів, зокрема податкових накладних за кожною поставкою відповідачем не заперечується.

Доводи відповідача, що податковою службою відмовлено йому у податковому кредиті і підприємство, як наслідок, не може скористатися правом бюджетного відшкодування цих сум ПДВ та несе збитки не змінює визначеного Договором строку оплати продукції, в т.ч. що стосується суми ПДВ.

В даному випадку має значення сам факт здійснення реєстрації податкової накладної та надання її Покупцю, в разі чого покупець повинен здійснити повну оплату отриманого товару з урахуванням ПДВ в межах визначеного строку 10-ти календарних днів з дати отримання товару.

Лист Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України №556/32-00-04-01-02-08 від 01.11.2021, на який посилається відповідач, не є свідченням порушення позивачем гарантій податкових зобов`язань.

Крім того, відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України і порушення порядку реєстрації податкової накладної в ЄРПН є податковим правопорушенням, застосування відповідальності за яке покладено на органи ДФС відповідно до вимог ПКУ.

За поясненнями самого відповідача, він правом на оскарження дій податкового органу щодо відмови у бюджетному відшкодуванні не скористався, а самостійно скоригував звітність й подав Уточнений розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ за серпень 2021 року, що не звільняє його від обов`язку виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі.

Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача 312 163,77 грн. основного боргу за отриманий за Договором у спірний період товар господарським судом правомірно задоволена.

Посилання скаржника на відсутність у нього обов`язку з оплати частини вартості товару в розмірі суми ПДВ, оскільки постачальник не виконав в повному обсязі прийняті на себе зобов`язання за укладеним Договором в частині наданих гарантій виконання податкових зобов`язань та складення первинних документів та електронної податкової накладної відповідно з вимогами діючого законодавства, апеляційний господарський суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

До податкових відносин цивільне та господарське законодавство не застосовуються. Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (ст. 1 ПКУ).

Відповідно до ст. 1 ЦКУ цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До податкових відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Сфера застосування ГКУ відносини у сфері господарювання (ст. 1 ГКУ).

Також згідно з ч. 1 ст. 4 ГКУ не є предметом його регулювання фінансові відносини за участі суб`єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів.

Позивач виконав власні обов`язки з постачання у повному обсязі і не несе відповідальності за дії інших господарюючих суб`єктів та їх відносини з контролюючими органами.

Більш того, у тому разі, якщо податковий орган якимось чином встановив порушення Відповідача з ведення обліку та/або сплати податків та інш., Відповідач мав цілковите обумовлене право на оскарження неправомірних рішень та дій податкового органу.

Таким чином, повна оплата Покупцем отриманого Товару не повинна ставитися і не ставиться у залежність від бездіяльності Покупця (Відповідача) у використанні власних прав, як то оскарження будь-яких повідомлень податкового органу з приводу безпідставного повідомлення про відмову у бюджетному відшкодуванні сум податкового кредиту по взаємовідносинам з Позивачем через іншого контрагента.

Договір є діючим, та виконаним з боку Позивача, а Відповідач є таким, що отримав Товар, але не сплатив за нього кошти у повному обсязі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п. 198.6 ПКУ покупець має 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної для включення сум податку до складу податкового кредиту (ПК). Тож, неможливість скористатися податковим кредитом у певний період при збереженні цієї можливості на майбутнє не може розцінюватися як вже завдана покупцю шкода, що підлягає відшкодуванню.

Отже, порушення порядку реєстрації податкової накладної в ЄРПН є податковим правопорушенням, застосування відповідальності за яке покладено на органи ДФС відповідно до вимог ПКУ.

Однак, у даному випадку, Відповідач не намагався скористатися власними правами, щодо вирішення питання та правомірності повідомлення про відмову податкового органу, а лише самостійно скоригував звітність й подав уточнений розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ за серпень 2021.

Таким чином, Відповідач сам здійснив дії, які стали підставою втрати право на повернення частини податкового кредиту, а отже саме він має нести наслідки з власних дій, однак це ніяким чином не звільняє його за невиконання зобов`язання за Договором у повному обсязі.

Отже, неможливість скористатися податковим кредитом у певний період при збереженні цієї можливості на майбутнє не може розцінюватися як вже завдана покупцю шкода, що підлягає відшкодуванню.

Також колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Така податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог Закону України Про електронні документи та електронний документообіг та Закону України Про електронні довірчі послуги.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Матеріалами справи підтверджується складення податкових накладних на поставлений відповідно до умов Договору товар на суму ПДВ і їх реєстрація в межах встановлених Податковим кодексом України строків.

Позивач належним чином склав і зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні стосовно кожної партії поставленого в межах Договору товару. Матеріалами справи підтверджується, що реєстрація кожної податкової накладної стосовно поставленого товару за кожною окремою видатковою накладною проведена відповідно до умов Договору, що є підставою для сплати покупцем суми ПДВ, включеної до вартості товару.

З огляду на положення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець не позбавлений права надіслати в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної.

При цьому спосіб отримання відповідачем зареєстрованих у встановленому законом порядку податкових накладних (як від позивача, або з Єдиного реєстру податкових накладних) не може нівелювати встановленого Податковим кодексом України порядку включення сум податку у вартість товару та сплату його покупцем при його придбанні.

Те, що при перевірці податковими органами складених позивачем податкових накладних, останні за якихось причин не змогли встановити походження товару, не звільняє отримувача товару від обов`язку з його оплати у повному обсязі, в тому числі суми ПДВ, оскільки сам факт реєстрації податкової накладної (а не її направлення контрагенту) в Єдиному реєстрі податкових накладних (та прийняття їх органами податкової служби) дає право на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наявність прострочення з виконання грошового зобов`язання з оплати вартості отриманого за Договором товару, апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом щодо наявності підстав для застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Укрграфіт на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.08.2022 у справі №908/594/22 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 29.08.2022 у справі №908/594/22 - залишити без змін.

Судові витрати приватного акціонерного товариства Укрграфіт за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08.12.2022.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяМ.О. Дармін

Суддя С.Г. Антонік