Постанова

від 01.09.2022 по справі 805/3801/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 805/3801/16-а

адміністративне провадження № К/9901/36573/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 (головуючий суддя: Василенко Л. А., судді: Гайдар А. В., Ханова Р. Ф.) у справі за позовом Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Публічного акціонерного товариства ``Центральна збагачувальна фабрика ``Дзержинська`` про зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

17.10.2016 Костянтинівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області (далі по тексту - ОДПІ, позивач) звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства ``Центральна збагачувальна фабрика ``Дзержинська`` (далі по тексту - відповідач, ПАТ ``ЦЗФ ``ДЗЕРЖИНСЬКА``, товариство), у якому, з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог, просила:

- зупинити видаткові операції на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку ПАТ ``ЦЗФ ``ДЗЕРЖИНСЬКА``;

- зобов`язати платника податків ПАТ ``ЦЗФ ``ДЗЕРЖИНСЬКА`` допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Підставою для звернення з цим позовом стали обставини наявності у відповідача податкового боргу та перешкоджання ним виконанню податковим керуючим повноважень, визначених Податковим кодексом України (відповідач не допустив податкового керуючого для опису майна, яке передається у податкову заставу).

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 12.12.2016 (суддя Христофоров А. Б.) позов задовольнив.

Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28.03.2017 постанову суду першої інстанції скасував, а позов ОДПІ залишив без розгляду, оскільки позивач звернувся до суду з позовом в загальному порядку, а не за особливостями, передбаченими статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), порушивши при цьому строк звернення до суду - двадцять чотири години з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 та прийняти нове рішення.

У касаційній скарзі позивач доводив право податкового органу на звернення до суду з такими вимогами в загальному порядку, а не у порядку окремого судового провадження, передбаченого статтею 183-3 КАС України, та наголошував, що ним було заявлено дві позовні вимоги, одна з якої не передбачена частиною першою наведеної норми.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19.07.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.

ПАТ ``ЦЗФ ``ДЗЕРЖИНСЬКА`` не реалізувало своє процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів`` від 03.10.2017 №2147-VIII (далі - Закон №2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII ``Перехідні положення`` КАС (у редакції Закону №2147-VIII) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 29.03.2018 прийняв до свого провадження касаційну скаргу ОДПІ на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 у цій справі.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ`` від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС та відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, Колегія суддів Верховного Суду визнала, що касаційна скарга ОДПІ підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Касаційна скарга у цій справі стосується питання застосування норм процесуального права, якими врегульовано порядок розгляду адміністративних справ за зверненням податкового органу до адміністративного суду.

КАС України визначає два порядки судових проваджень за зверненням податкового органу до суду - загальний порядок (загальне або спрощене позовне провадження (останнє у чинній редакції КАС України)) та ``безспірне``, що випливає з вимог забезпечення оперативного розгляду термінових справ (стаття 183-3 КАС України в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, та стаття 283 КАС України в чинній редакції).

До 15.12.2017 особливості провадження у справах за зверненням податкових органів, яке є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного), було визначено у статті 183-3 КАС України ``Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів``.

З 15.12.2017 правове регулювання відповідних процесуальних інститутів в межах особливостей позовного провадження у окремих категоріях термінових адміністративних справ у новій редакції КАС України відбувається відповідно до статті 283 КАС України ``Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів``.

Наведені норми, аналогічні за своїм змістом, передбачають спрощений порядок звернення суб`єкта владних повноважень до суду, який є відмінним від подання адміністративного позову за правилами загального провадження.

Частиною першою статті 183-3 КАС України у редакції на дату подання позову було встановлено, що провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо: 1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; 2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків; 3) стягнення коштів за податковим боргом; 4) зобов`язання керівника підприємства провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим; 5) надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 183-3 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті.

Зазначена норма застосовувалась також у разі, якщо у поданні вимогу, передбачену частиною першою статті 183-3 КАС України, поєднано з іншими вимогами, які можуть розглядатися виключно в загальному порядку позовного провадження.

Наведене пояснюється тим, що КАС України у редакції до 15.12.2017 не передбачав можливість одночасного розгляду справи як у порядку позовного, так і в порядку особливого провадження, встановленого статтею 183-3 КАС України. Також КАС України не передбачав можливості роз`єднання вимог, які підлягають розгляду в порядку різних видів провадження (статті 21, 116 КАС України).

У цій справі контролюючий орган звернувся до суду з вимогами про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу згідно з абзацом третім пункту 89.4 статті 89 ПК України. Але реалізація приписів зазначеного пункту ПК України неможлива шляхом внесення подання з одночасними вимогами і щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, і щодо зобов`язання виконати вимоги податкового керуючого. При цьому вимога щодо зобов`язання виконати вимоги податкового керуючого підлягає розгляду виключно в порядку позовного провадження.

Отже, звернення до суду із поданням відповідно до статті 183-3 КАС України для розгляду такої справи у строки, передбачені для окремих категорій термінових адміністративних справ, могло би бути доцільним лише із вимогою щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, в той час, як звернення до суду у загальному порядку не обмежує коло вимог, передбачених пунктом 89.4 статті 89 ПК України і щодо заборони відчуження платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу, які у свою чергу, як вимоги, не були передбачені частиною першою статті 183-3 КАС України.

Також законодавцем було визначено, що в порядку статті 183-3 КАС України податковий орган може звернутись виключно у разі безспірності таких вимог, в протилежному випадку суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 183-3 КАС України у зв`язку з наявністю спору про право. Це зумовлює, у свою чергу, звернення у загальному порядку відповідного виду позовного провадження. Разом з тим таке звернення можливе і без попереднього звернення до суду в порядку, визначеному статтею 183-3 КАС України, оскільки спір про право може виникнути на будь-якій стадії здійснення податковим органом своїх повноважень передбачених законом, а тому, звернення до суду в такому випадку може бути недоцільним.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, передбачених у статті 183-3 КАС України.

Як встановлено матеріалами справи та судом першої інстанції, заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що не відмовлявся від надання майна для опису у податкову заставу, а лише, у листі, складеним у день проведення опису майна, заперечував суму боргу, у зв`язку з яким податковим органом застосовувалися відповідні заходи його погашення.

Також норма частини шостої статті 183-3 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та частини 5 статті 283 КАС України (у чинній редакції) надає право звернутися до суду в загальному порядку, який дозволяє вирішити спір між сторонами з дотриманням визначених процедурних гарантій реалізації права особи на судовий захист.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що звертаючись до адміністративного суду, податковий орган самостійно визначає порядок такого звернення: в загальному порядку або за спеціальною нормою, яка регулює особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів, яке є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного), з метою термінового розгляду ``безспірних`` адміністративних справ.

У постанові від 12.07.2022 у справі у справі №П/811/2299/17 Верховний Суд ( Бившева Л. І. - головуючий суддя, Хохуляк В. В., Ханова Р. Ф.) зазначив, що податковий орган має право/обов`язок звернутись до суду в порядку загального провадження з дотриманням загальних строків звернення до суду з позовними вимогами про зобов`язання вчинити певні дії - зобов`язати платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу - та забороною вчиняти певні дії - заборонити відчуження рухомого та нерухомого майна.

Наведені висновки Верховного Суду України в силу норм частини п`ятої статті 242, підпункту 8 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України підлягають врахуванню судом при застосуванні норм права до подібних правовідносин. Відступу від такої правової позиції Велика Палата Верховного Суду не зробила.

Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд в ряді постанов, зокрема, але не виключно, в постановах від 28.08.2019 у справі №815/7025/13-а, від 14.04.2020 у справі №803/3853/15.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки податковий орган у цій справі звернувся з позовною заявою за правилами загального провадження, в тому числі з вимогою, яка може розглядатися виключно в загальному порядку позовного провадження, та за змістом заперечень на адміністративний позов платник податків заперечує наявність боргу, стосовно якого податковим органом вчинені відповідні дії щодо його погашення, суд апеляційної інстанції передчасно визнав її (позовну заяву) такою, що подана в порядку статті 183-3 КАС України з порушенням 24-годинного строку звернення до суду.

Відповідно до підпункту частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Згідно з частиною першою статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Зважаючи на викладене, постановлена судом апеляційної інстанції ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області задовольнити частково.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко Т.А. Чумаченко