Постанова

від 08.12.2022 по справі 805/3801/16-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 року справа №805/3801/16-а

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року по справі №805/3801/16-а (суддя І інстанції Христофоров А.Б., повний текст складено 16 грудня 2016 р. у м. Слов`янську Донецької області) за позовом Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» про зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку та належать ПАТ Центральна збагачувальна фабрика Дзержинська, зобов`язати допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу, в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач має податковий борг на загальну суму 1 818 272,39 грн., який виник за рахунок несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 р. позов задоволено. Зупинено видаткові операції на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» (код ЄДРПОУ 00176495, вул. Леніна, буд.11, м.Дзержинськ, Донецька область, 87205,) р/ НОМЕР_1 в ПАТ «Європромбанк», МФО 377090. Зобов`язано Публічне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» (код ЄДРПОУ 00176495, вул. Леніна, буд.11, м. Дзержинськ, Донецька область, 87205) допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Відповідач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на те, що суд недостатньо аргументовано мотивував судове рішення, ухвалив його на припущеннях та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зокрема, в обґрунтування доводів посилається на те, що позивачем пропущено строк звернення з позовними вимогами про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.183-3 КАС України. Відповідач також вважає, що судом першої інстанції не було враховано, що він не відмовлявся від надання майна для опису у податкову заставу, а лише зазначив, що надання майна на суму 1 818 272,39 грн. є передчасним, заборгованість є спірною.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017р. постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року скасовано, позов залишено без розгляду, оскільки позивач звернувся з позовом в загальному порядку, а не за особливостями, передбаченими ст.183-3 КАС України, порушивши при цьому строк звернення до суду.

Постановою Верховного суду від 02 вересня 2022 року у справі №805/3801/16-а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017р. скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Позивач надав відзив, у якому проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що за Публічним акціонерним товариством «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» обліковується податковий борг у зв`язку з несплатою податкових зобов`язань: з надходжень від викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у сумі 320,88 грн (на підставі несплаченого залишку за податковою декларацією №9066353086 від 28.04.2016 року на суму 35,77 грн, за податковою декларацією №9132183916 від 29.07.2016 року на суму 285,11 грн); з орендної плати з юридичних осіб у сумі 3 490,64 грн (на підставі несплаченого залишку за податковою декларацією №9006166150 на суму 1088,99 грн та 2401,65 грн); з надходжень від розміщень відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об`єктах у сумі 1 814 460,87 грн.(на підставі несплаченого залишку за податковими деклараціями №9079478768, №9085831730, №9165614431, № 9219992165, №9275334606, №9132171414 та пені утвореної на підставі п.п.129.1 ст. 129 ПК України).

Згідно інтегрованої картки платника податку вбачається, що за відповідачем значиться загальна заборгованість у сумі 1 818 272,39 грн. (а.с. 21-27).

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме відповідно до ст.59 ПК України заявником надіслана відповідачу податкова вимога форми «Ю» № 152-25 від 22.10.2014 року, яка отримана відповідачем, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 19).

Доказів погашення суми податкового боргу відповідачем не надано.

Підпунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі - ПК) визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до вимог пункту 38.1 статті 38 ПК виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктами 88.1, 88.2 статті 88 ПК з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до підпунктів 89.1.1, 89.1.2 пункту 89.1 статі 89 ПК право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з абзацом 1 пункту 89.2 статті 89 ПК з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 89.2 статті 89 ПК у разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Згідно з абзацами першим, третім пункту 89.3 статті 89 ПК майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 89.4 статті 89 ПК у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють додня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов`язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Відповідно до пункту 93.1 статті 93 ПК майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку (підпункт 93.1.1); визнання податкового боргу безнадійним (підпункт 93.1.2); набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства (підпункт 93.1.3); отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження (підпункт 93.1.4)

Згідно з пунктом 93.2 статті 93 ПК підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.

Відповідно до підпункту 94.2.7 пункту 94.2 статті 94 ПК арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, що платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Згідно з пунктом 94.6 статті 94 ПК керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Аналіз зазначених норм закону засвідчує, що податкова застава є способом забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом. Право податкової застави виникає згідно з ПК та не потребує письмового оформлення. Підставою виникнення податкової застави є несплата у строки, встановлені ПК, сум грошових зобов`язань. Податкова застава виникає з дня виникнення у платника податків податкового боргу з грошових зобов`язань. При виникненні права податкової застави майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків. У зв`язку з цим, закон передбачає оформлення майна, на яке поширюється право податкової застави, актом опису, яке здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу. При цьому у разі збільшення суми податкового боргу до початку складання акту опису майна у податкову заставу такий акт складається до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків.

Отже, податкова застава виникає з дня виникнення податкового боргу і поширюється на майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків. У разі збільшення такого боргу податкова застава не припиняється, а продовжує діяти, тому акт опису майна складається на виконання рішення контролюючого органу про опис майна у податкову заставу, але до суми, відповідної збільшеній сумі податкового боргу платника податків. Тому, ініційовані контролюючим органом після виникнення права податкової застави процедури, направлені на погашення платником податків податкового боргу, мають бути завершені і відсутні підстави для початку нових аналогічних процедур.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, задля погашення податкового боргу податковим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 43/05-14-23 від 21.10.2015 року.

За наслідком невиконання обов`язку щодо погашення податкового боргу, наказом №267 від 07.09.2016 року ГУ ДФС у Донецькій області призначено податкового керуючого ОСОБА_1 та листом №5918/10/0514-17 від 28.09.2016 року повідомлено відповідача про наявність заборгованості та вимогу про надання переліку ліквідного майна на суму 434 231,37 грн., яке отримано відповідачем 29.09.2016 року (а.с. 18).

Згідно акту №3106 від 29.09.2016 року відповідач відмовив у здійснені опису майна у податкову заставу та не надав документи, необхідні для такого опису (а.с. 19).

У запереченнях відповідач зазначає, що не відмовляється від надання майна для опису у податкову заставу, а лише зазначив, що надання майна на суму 1 818 272,39 грн. є передчасним, заборгованість є спірною та вказував на невідповідність ідентифікаційних даних відповідача в переліку підприємств, що виключає у інспектора право проводити відповідні дії з опису майна на території відповідача та на підтвердження зазначеного надав лист №12-162 від 29.09.2016 року.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги зазначені доводи відповідача, оскільки позивач у листі просив надати перелік ліквідного майна на суму 434 231,37 грн., описка або помилка у зазначені ідентифікаційні даних відповідача в переліку підприємств не є підставою для відмови у надані інформації щодо наявності ліквідного майна для опису та у допуску податкового керуючого до його опису.

В матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем переліку ліквідного майна.

Доказів сплати податкового боргу чи оскарження у встановленому порядку суми податкового боргу відповідачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позов.

Верховний суд у постанові від 02 вересня 2022 року по цій справі зазначив, що податковий орган має право/обов`язок звернутись до суду в порядку загального провадження з дотриманням загальних строків звернення до суду з позовними вимогами про зобов`язання вчинити певні дії - зобов`язати платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу - та забороною вчиняти певні дії - заборонити відчуження рухомого та нерухомого майна.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги відповідача колегією суддів не прийнято до уваги.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року по справі №805/3801/16-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року по справі №805/3801/16-а - залишити без змін.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 08 грудня 2022 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 08 грудня 2022 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук

Судді А.А. Блохін

І.В. Сіваченко