Рішення

від 02.08.2022 по справі 640/2631/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2022 року м. Київ№ 640/2631/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Дураєвої А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрозлак про відшкодування витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги в адміністративній справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозлак»

до Головного управління ДПС у м. Києві,

Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача Тарасун О.І.

від відповідача 1, 2 Попадюха С.В.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозлак» (далі по тексту позивач), адреса: 03028, місто Київ, вулиця Велика Китаївська, будинок 53, офіс 10 до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту відповідач), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, Державної податкової служби України (далі по тексту відповідач 2), адреса: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, в якій позивач просить

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №3489327/40104180 від 08 грудня 2021 року про відмову у податкової накладної №1 від 29 жовтня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 29 жовтня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрозлак», датою її отримання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №3489329/40104180 від 08 грудня 2021 року про відмову у податкової накладної №2 від 30 жовтня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 30 жовтня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрозлак», датою її отримання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №3489328/40104180 від 08 грудня 2021 року про відмову у податкової накладної №3 від 31 жовтня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №3 від 31 жовтня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрозлак», датою її отримання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №3489326/40104180 від 08 грудня 2021 року про відмову у податкової накладної №4 від 31 жовтня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №4 від 31 жовтня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрозлак», датою її отримання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №3489325/40104180 від 08 грудня 2021 року про відмову у податкової накладної №1 від 01 листопада 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 01 листопада 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрозлак», датою її отримання.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2022 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозлак» задоволені в повному обсязі.

14 липня 2022 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

В обгрунтування поданої заяви представник позивача послалась на те, що при зверненні до суду з вказаною позовною заявою було заявлено вимогу щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача судового збору та суми витрат на професійну правничу допомогу.

Представник відповідачів у письмових запереченнях на заяву про стягнення витрат на професійне правничу допомогу послався на те неспівмірність правових витрат, а також на те, що складання позовної заяви не входить до складу витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2022 року призначено судове засідання в адміністративній справі №640/2631/22 для вирішення питання про судові витрати.

В судовому засіданні 03 серпня 2022 року представник позивача підстав подану ним заяву та просив її задовольнити, надавши суду аналогічні пояснення тим, що викладені у самій заяві. Представник відповідачів в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви представника позивача та просив у її задоволенні відмовити, пославшись на аналогічні обставини тим, що викладені у письмових запереченнях проти стягнення з відповідачів на користь позивача витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши заяву представника позивача, подані нею документи на підтвердження понесених судових витрат, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення питання щодо їх розподілу, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 03 січня 2022 року між Адвокатським об`єднанням «Протекція права» (далі по тексту - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрозлак» (далі по тексту - замовник) укладено договір №06/01/22-01 про надання правової (правничої) допомоги (далі по тексту - договір), відповідно до умов якого адвокат зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором надати клієнту правову (правничу) допомогу правових питань, в ході діяльності клієнта, зокрема, в галузі адміністративного права, а клієнт зобов`язався оплатити таку допомогу та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У статті 2 договору визначені порядок та строки надання правової допомоги адвокатом, статтею 3 договору передбачені права та обов`язки клієнта, а у статті 5 договору визначено розмір гонорару за надання правової допомоги, зокрема, пунктами 5.5. та 5.6. передбачено, що сума договору складається з загальної суми вартості правової допомоги наданої адвокатом за заявками або додатковими угодами, укладеними протягом строку дії цього договору. Рахунки адвоката оплачуються клієнтом протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту надання клієнту.

У пункту 5.8. статті 5 договору зазначено, що клієнт здійснює оплату правової допомоги згідно статті 5 договору безготівковим переказом на рахунок адвоката, котрий вказаний у статті 9 цього договору.

06 січня 2022 року між сторонами вказаного вище договору укладено додаткову угоду №1, відповідно до умов якої адвокат зобов`язався в межах, обумовлених предметом договору, надати клієнту правову (правничу) допомогу для захисту прав та законних інтересів клієнта шляхом звернення з позовною заявою до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних або відмову в такій реєстрації №3489326/40104180 від 08 грудня 2021 року, №3489328/40104180 від 08 грудня 2021 року, №3489329/40104180 від 08 грудня 2021 року, №3489327/40404180 від 08 грудня 2021 року, №3489325/40104180 від 08 грудня 2021 року, а клієнт зобов`язався оплатити вартість такої правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 1. Додаткової угоди №1).

У пункті 2 додаткової угоди №1 зазначено, що за надання правничої допомоги в межах захисту клієнта при розгляді справи в суді першої інстанції клієнт сплачуватиме адвокату гонорар у фіксованому розмірі 30 000,00 грн, без ПДВ.

Пунктом 4 додаткової угоди №1 до договору визначено порядок та строки оплати гонорару.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 12 липня 2022 року між адвокатом та клієнтом за договором підписано акт №1 прийому передачі наданих правових послуг (правової допомоги) до договору №06/01/22-01 про надання правової допомоги від 06 січня 2022 року та додаткової угоди №1 від 06 січня 2022 року, відповідно до якого адвокат передав, а клієнт прийняв, надану адвокатом на користь клієнта в період з 06 січня 2022 року по 12 липня 2022 року в межах судової справи №640/2631/22, що перебуває в провадженні Окружного адміністративного суду, за позовом ТОВ «Агрозлак» щодо визнання протиправними та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних або відмову в такій реєстрації №3489326/40104180 від 08 грудня 2021 року, №3489328/40104180 від 08 грудня 2021 року, №3489329/40104180 від 08 грудня 2021 року, №3489327/40404180 від 08 грудня 2021 року, №3489325/40104180 від 08 грудня 2021 року.

Пунктом 2 акта №1 передбачено, що загальна вартість правової (правничої) допомоги наданої адвокатом на користь клієнта, в межах судової справи №640/2631/22, є фіксованою та складає 30 000,00 грн, без ПДВ.

Також, до матеріалів справи додано копію звіту №1 про надану правову (правничу) допомогу за договором, в якому зазначено, яка саме правова допомога була надана клієнту.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень №671 від 11 січня 2022 року та №709 від 22 лютого 2022 року позивачем на рахунок Адвокатського об`єднання «Протекція права» було сплачено 30000,00 грн по 15 000,00 грн відповідно кожного платіжного доручення з призначенням платежу: «сплата за юридичні послуги зг. Дог.№06/01/22-01 про надання правової допомоги від 06.0.2022р. рах.-факт.№ДПП 06/01/22-01 ДУ№1».

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі по тексту - Закон України від 05 липня 2012 року № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI)видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI).

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом частин 7, 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень закону дає підстави суду дійти висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а згідно з частиною 7 цієї ж статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19.

Суд наголошує, що відповідачі, подавши суду заперечення проти стягнення за рахунок їх бюджетних асигнувань витрат на професійну (правничу) допомогу, не подавав до суду доказів, а посилання на те, що складання позовної заяви не входить до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи, є взагалі, на переконання суду безпідставним, оскільки саме після звернення до адміністративного суду з відповідною позовною заявою, суд приймає судове рішення щодо відкриття провадження у справі та, відповідно, розпочинає її розгляд. Тобто, це свідчить про те, що особа може звернутись за правовою (правничою) допомогою не після звернення до суду, а «до» з метою складання саме позовної заяви, яка в подальшому буде подана до суду.

В той же час, необхідно зазначити, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Суд звертає увагу, що позивачем в межах спірних правовідносин оскаржувались рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, тобто було заявлено позовні вимоги немайнового характеру та похідні від них про зобов`язання вчинити дії. Слід також, наголосити, що представником позивача при зверненні до адміністративного суду було надано всі необхідні докази для прийняття рішення та судом не виносились інші ухвали про залишення позовної заяви без руху, про витребування доказів, що, відповідно, свідчить про відповідальне ставлення адвоката до наданого позивачем доручення в межах спірних правовідносин.

При цьому, слід також зазначити, що сам зміст позовної заяви містить в собі виключно виклад обставин, якими позивач обгрунтовує позовні вимоги, без зазначення «зайвої» судової практики або практики Європейського суду з прав людини, яка лише збільшує обсяг змісту позовної заяви, але жодним чином не впливає на предмет та підстави позову.

За наведених підстав, а також зважаючи на те, що відповідачем не було надано заперечень щодо суми витрат на професійну (правничу) допомогу, як і про її стягнення взагалі, з урахуванням співмірності заявленої вартості цих витрат з заявленими позовними вимогами, а також зважаючи на те, що позивачем підтверджено документально понесення цих витрат, суд дійшов висновку про обгрунтованість вимоги позивача та наявності правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн по 15 000,00 грн з кожного з відповідачів.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозлак» (03028, місто Київ, вулиця Велика Китаївська, будинок 53, офіс 10, код ЄДРПОУ 40104180) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) понесені ним витрати понесені ним судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 15 000,00 грн (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозлак» (03028, місто Київ, вулиця Велика Китаївська, будинок 53, офіс 10, код ЄДРПОУ 40104180) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) понесені ним витрати понесені ним судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 15 000,00 грн (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя К. Ю. Гарник

Повний текст додаткового рішення суду виготовлений 15 серпня 2022 року.