Постанова

від 12.03.2024 по справі 640/2631/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року

м. Київ

справа №640/2631/22

адміністративне провадження № К/990/23263/23

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозлак» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними рішень, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2023 (головуючий суддя - Безименна Н.В., судді: Бєлова Л.В., Кучма А.Ю.) у справі №640/2631/22.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрозлак» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило суд:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №3489327/40104180 від 08.12.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 29.10.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №3489329/40104180 від 08.12.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 30.10.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №3489328/40104180 від 08.12.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 31.10.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №3489326/40104180 від 08.12.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 31.10.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №3489325/40104180 від 08.12.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 01.11.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних зазначені податкові накладні.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2022 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2023 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2022 у справі №640/2631/22.

Не погодившись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2023 Головне управління ДПС у м. Києві оскаржило її у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2023 та направити справу для продовження розгляду до цього суду.

В обґрунтування своїх вимог Головне управління ДПС у м. Києві зазначає, що апеляційним судом не надано належної правової оцінки обставинам, зазначеним відповідачем на підтвердження поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. Зокрема, відповідачем постійно вживалися заходи з реалізації свого права на апеляційне оскарження, однак, твердження, які були наведені в клопотанні про поновлення строку не були враховані судом.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За змістом пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше Головне управління ДПС у м. Києві з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.07.2022 звернулось 15.08.2022.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2022 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без руху з огляду на ненадання документа про сплату судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022 у задоволенні клопотань Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2022 повернуто особі, яка її подала.

23.12.2022 Головне управління ДПС у м. Києві повторно звернулась з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.07.2022.

Також відповідачем було заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03.01.2023 витребував дану справу з суду першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.07.2022 залишено без руху та надано строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до суду апеляційної інстанції заяви із зазначенням поважних підстав для поновлення строку встановленого для апеляційного оскарження та документа про сплату судового збору.

Оскаржуваною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2023 у задоволенні клопотань Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2022.

У вказаній ухвалі суд зазначив, що з моменту постановлення судом першої інстанції оскаржуваного рішення від 07.07.2022 та його отримання відповідачем 13.07.2022 до моменту повернення первинної апеляційної скарги (01.12.2022) минуло чотири місяці, протягом яких скаржник не виконав свого обов`язку з подання до суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Крім того, сплата судового збору за подання апеляційної скарги була проведена на підставі платіжного доручення від 28.12.2022 №5096, тобто через 5 місяців з моменту отримання рішення суду першої інстанції, а відповідний доказ сплати судового збору подано до суду лише 05.05.2023 - через 9 місяців після отримання рішення суду першої інстанції скаржником, що додатково свідчить про безпідставне зволікання скаржником з виконанням своїх процесуальних обов`язків.

Частинами першою та другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

У цій справі скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження саме обставинами відсутності у нього коштів на сплату судового збору. Водночас усталеною є практика Верховного Суду, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Поряд з наведеним суд касаційної інстанції зазначає, що у ситуації повторного звернення з апеляційною скаргою без надмірних зволікань та усунення недоліків апеляційної скарги, але вже за результатами її повторного залишення без руху, питання щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вирішується на підставі тих доказів, які можуть об`єктивно свідчити про відсутність в апелянта можливості оформити апеляційну скаргу відповідно до вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України у встановлені законом строки.

До повторно поданої апеляційної скарги Головне управління ДПС у м. Києві не долучило документ про сплату судового збору, не надало доказів неможливості своєчасно сплатити судовий збір.

Суд касаційної інстанції вважає, що сама лише вказівка у скарзі чи клопотанні про обставини неналежного фінансування не може бути доказом дійсної відсутності у скаржника коштів на сплату судового збору. Крім того, необхідним є і доведення того, що протягом усього строку з дати подання первинної апеляційної скарги і до сплати судового збору апелянт вживав залежних від нього заходів для його сплати.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору, тривала внутрішня адміністративна процедура погодження виділення коштів на його сплату, помилки при розрахунку розміру чи під час сплати є суто суб`єктивними причинами, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Сама ж по собі сплата суб`єктом владних повноважень судового збору після спливу встановленого Кодексу адміністративного судочинства України та наданого судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується із висновком апеляційного суду про те, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, в той же час, об`єктивних та поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судом не встановлено, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.

Згідно із статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2023 у справі №640/2631/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді В.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова