Рішення
від 09.08.2022 по справі 640/37309/21
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2022 року м. Київ № 640/37309/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., за участю секретаря судового засідання Абрамчук Н.,

представника позивача: Симбірцева Є.В.,

представника відповідача: Франчука Я.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Києві за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Київхліб»доЦентрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податківпровизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Київхліб» (далі - позивач) з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 5163100070101 від 27.08.2021, яким зменшено у декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 р. суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на 13 468 340 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 5173100070101 від 27.08.2021, яким зменшено у декларації з податку на прибуток за 1-й квартал 2021 р. суму від`ємного значення об`єкта оподаткування на 59 561 750 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 5193100070101 від 27.08.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 28 782 176,25 грн, в т.ч. за податковими зобов`язаннями - на 23 025 741 грн, за штрафними санкціями - на 5 756 435,25 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №7983100070102 від 23.11.2021, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 26 362 895,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані відсутністю у відповідача правових підстав для прийняття наказу про призначення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, оскільки надіслані контролюючим органом запити про подання інформації не містили посилання на визначені законом підстави, що зумовили його надіслання, тобто його складено з порушенням вимог, викладених у пункті 73.3 статті 73 ПК України, що звільняло позивача від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Також позивач вказує на безпідставність висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки від 20.07.2021 № 644/31-00-07-01-02/381574 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Київхліб» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Стахол Україна» (код 42866482), ТОВ «Весмін» (код 43210199), ТОВ «Соофтрейд» (код 43215349), ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» (код 19153456), ТОВ «Тенет плюс» (код 42304977), ПП «Агрофірма «ТПП Агроальянс» (код 39409322), ТОВ «Лайф Каст» (код 42501519) за період з 01.01.2020 по 31.03.2021 показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2020 по 28.02.2021.

Позивач стверджує, що правомірно сформував дані бухгалтерського та податкового обліку за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Стахол Україна» (код 42866482), ТОВ «Весмін» (код 43210199), ТОВ «Соофтрейд» (код 43215349), ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» (код 19153456), ТОВ «Тенет плюс» (код 42304977), ПП «Агрофірма «ТПП Агроальянс» (код 39409322), ТОВ «Лайф Каст» (код 42501519), господарські операції з вказаними контрагентами підтверджені належним чином складеними первинними документами, які містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяги спірних операцій, зокрема, податковими та видатковими накладними, актами прийому-передачі та товарно-транспортними накладними.

З урахуванням викладеного, позивач вважає, що викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу про безтоварність фінансово-господарських операцій з вказаними контрагентами є необґрунтованими, а прийняті за результатами розгляду акта перевірки податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, у запереченнях на позов зазначив, що посадові особи контролюючого органу при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими.

Звертав увагу суду, що у ході перевірки позивача були виявлені обставини, які дають підстави вважати, що господарські операції позивача з контрагентами в охоплений перевіркою період були вчинені виключно з мотивів мінімізації податкових зобов`язань. Зокрема, згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено джерело походження товару та не підтверджено легальність руху такого товару в ланцюгу постачання до контрагентів позивача. Внаслідок цього, відповідач вважає, що контрагенти ПрАТ «Київхліб» здійснювали постачання товару без мети реального настання правових наслідків, що свідчить про безтоварність проведених фінансово-господарських операцій та про їх лише документальний характер, який суперечить нормам цивільного, податкового законодавства України.

Також, відповідач стверджує, що при проведенні перевірки неможливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операції, місця знаходження майна, транспортування виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності.

Позивач не погоджуючись з доводами відповідача подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що відповідачем не спростовано наведені в позовній заяві доводи позивача щодо неправомірності проведення перевірки, за результатами якої винесено оскаржувані податкові повідомлення рішення. Крім того вказав, що відповідачем не враховано доводи позивача щодо неправомірності винесення спірних податкових повідомлень-рішень з підстав ймовірного порушення податкового законодавства не позивачем, а третіми особами - суб`єктами господарювання, які можливо є контрагентами деяких постачальників позивача. При цьому, факт наявності операцій між такими суб`єктами господарювання та постачальниками позивача, не зумовлює настання відповідальності у позивача та, за твердженням позивача, не є беззаперечним доказом того, що позивач придбав товар, який було придбано постачальниками позивача у таких суб`єктів господарювання, а відтак вважає, що рішення контролюючого органу є незаконними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2022 закрито підготовче провадження підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні 11.08.2022 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Київхліб» як юридична особа зареєстроване 12.07.1995 (номер запису: 1 074 120 0000 003002), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Наказом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.06.2021 № 399 призначено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Київхліб» тривалістю 15 робочих днів.

У період з 07.06.2021 по 13.07.2021 Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Київхліб» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Стахол Україна» (код 42866482), ТОВ «Весмін» (код 43210199), ТОВ «Соофтрейд» (код 43215349), ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» (код 19153456), ТОВ «Тенет плюс» (код 42304977), ПП «Агрофірма «ТПП Агроальянс» (код 39409322), ТОВ «Лайф Каст» (код 42501519) за період з 01.01.2020 по 31.03.2021 показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2020 по 28.02.2021.

Результати перевірки оформлені актом від 20.07.2021 № 644/31-00-07-01-02/381574 (том 1 а.с. 31-58).

В акті перевірки стверджується про наступні порушення ПрАТ «Київхліб»:

- підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), у результаті чого: занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 26 362 895 грн., у тому числі у тому числі за: 2020 рік в сумі 13 704 347 грн.; 1 квартал 2021 року в сумі 12 658 548 гривень; завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства в періоді, що перевірявся, на загальну суму 59 561 750 гривень, в тому числі за: 1 квартал 2021 року у розмірі 59 561 750 гривень;

- пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1 пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), у результаті чого занижено суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті та сплаті до бюджету на суму на суму 23 025 741 грн., в тому числі за: січень 2020 року на суму 8 105 499 грн.; квітень 2020 року на суму 94 786 грн.; травень 2020 року на суму 466 216 грн.; вересень 2020 року на суму 916 600 грн., жовтень 2020 року на суму 752 840 грн.; листопад 2020 року на суму 4 412 375 грн.; грудень 2020 року на суму 4 376 134 грн.; січень 2021 року на суму 14 631 грн.; лютий 2021 року на суму 3 886 660 грн.; завищено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 13 468 340 грн. в тому числі за: лютий 2021 року на суму 13 468 340 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, не погодившись із висновками, які були викладені в акті перевірки, 03.08.2021 звернувся до відповідача із запереченнями на акт документальної позапланової виїзної перевірки від 20.07.2021 № 644/31-00-07-01-02/381574.

За результатами розгляду заперечень Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків листом «Про розгляд заперечення» від 18.08.2021 № 6386/6/31-00-01-01 повідомило позивача, що висновки акта перевірки від 20.07.2021 № 644/31-00-07-01-02/381574 залишено без змін, а заперечення без задоволення (том 1 а.с.62-63).

На підставі висновків, зазначених у акті перевірки від 20.07.2021 № 644/31-00-07-01-02/381574, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення № 5163100070101 від 27.08.2021, яким ПрАТ «Київхліб» зменшено у декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на 13 468 340 грн. (том 1 а.с.64-66);

- податкове повідомлення-рішення № 5173100070101 від 27.08.2021, яким ПрАТ «Київхліб» зменшено у декларації з податку на прибуток за 1-й квартал 2021 р. суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 59 561 750 грн. (том 1 а.с.62-69);

- податкове повідомлення-рішення № 5183100070101 від 27.08.2021, яким ПрАТ «Київхліб» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 32 953 618,75 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями - на 26 362 895 грн, за штрафними санкціями - на 6590723,75 грн.

- податкове повідомлення-рішення № 5193100070101 від 27.08.2021, яким ПрАТ «Київхліб» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 28 782 176,25 грн, в т.ч. за податковими зобов`язаннями - на 23 025 741 грн, за штрафними санкціями - на 5 756 435,25 грн. (том 1 а.с.73-75);

- податкове повідомлення-рішення №7983100070102 від 23.11.2021, згідно з яким ПрАТ «Київхліб» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 26 362 895,00 грн.

Як убачається зі змісту акта перевірки, податкові зобов`язання з податку на прибуток та податку на додану вартість зазначеним податковим повідомленням-рішенням були визначені позивачеві у зв`язку з порушеннями вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Агрокомпані Трейд» (попередня назва «Стахол Україна») (код 42866482), ТОВ «Весмін» (код 43210199), ТОВ «Соофтрейд» (код 43215349), ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» (код 19153456), ТОВ «Тенет плюс» (код 42304977), ПП «Агрофірма «ТПП Агроальянс» (код 39409322), ТОВ «Лайф Каст» (код 42501519).

Встановлені контролюючим органом порушення ґрунтуються на висновках про відсутність реальності господарських операцій позивача з контрагентами: ТОВ «Агрокомпані Трейд» (попередня назва «Стахол Україна») (код 42866482), ТОВ «Весмін» (код 43210199), ТОВ «Соофтрейд» (код 43215349), ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» (код 19153456), ТОВ «Тенет плюс» (код 42304977), ПП «Агрофірма «ТПП Агроальянс» (код 39409322), ТОВ «Лайф Каст» (код 42501519), документування зазначених господарських операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності.

У свою чергу висновки про ризиковість та/або нереальність фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ «Торговий Дім «АСПО», ґрунтуються на тому, що в ході перевірки службовими особами контролюючого органу було встановлено відсутність у вищезазначених контрагентів позивача основних фондів та виробничих потужностей, відсутність документального підтвердження отримання товарів із місця постачання, відсутність ланцюга постачання товарів.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача ДПС України прийняла рішення від 18.11.2021 № 11276/6/99-00-08-05-02-06, яким скасувало податкове повідомлення-рішення від 27.08.2021 № 5183100070101 у частині застосованої штрафної санкції у сумі 6 590 723,25 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 27.07.2021 №5163100070101, №5173100070101 та №5193100070101 залишено без змін, а скаргу задоволено частково (том 1 а.с.84-89).

Вважаючи, що податкові повідомлення-рішення № 5163100070101 від 27.08.2021, № 5173100070101 від 27.08.2021, № 5193100070101 від 27.08.2021, №7983100070102 від 23.11.2021 прийнято з порушенням вимог чинного законодавства позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Положення пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначають обставини, за яких податковому органу надано право на проведення документальних позапланових перевірок.

В розумінні пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка проводиться у разі якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 73.3 ст. 73 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

5-1) виявлено недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом;

5-2) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної держави, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів, про виявлення таким органом помилок, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунка особи, яка є резидентом відповідної іноземної держави, або про невиконання фінансовим агентом зобов`язань, передбачених таким міжнародним договором;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" (далі по тексту - Порядок №1245), визначено перелік підстав для направлення суб`єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

Запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують (пункт 10 Порядку №1245).

Згідно позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 24.04.2018 у справі №826/12168/17 (провадження №К/9901/13097/18), запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен містити конкретні підстави, тобто, чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Як убачається із письмових запитів контролюючого органу від 25.01.2021 №110/6/31-00-04-01-03-08 (том 1 а.с.14-16), від 19.02.2021 №640/6/31-00-04-01-003-08 (том 1 а.с.17-18), від 19.03.2021 №1467/6/31-00-04-01-03-08 (том 1 а.с.19-20), від 22.03.2021 № 1578/6/31-00-04-01-08 (том 1 а.с.21-23), від 16.04.2021 № 2518/6/31-00-04-01-03-08 вбачається, що посилаючись на підпункти 16.1.5 та 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункту 6 абзацу третього підпункту 73.3 статті 73, підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків у зв`язку з проведенням аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних та виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення податкового законодавства просило позивача надати пояснення та документальне підтвердження господарських відносин з ПП «Агрофірма «ТПП Агроальянс», ТОВ «Лайф Каст», ТОВ «Тенст плюс», ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод», ТОВ «Ферко», Під-во «Вторметекспорт» у формі ТОВ, ТОВ «Олімпекс купе Інтернейшнл», ТОВ «ТД Міжрегіональні ресурси», ТОВ «Торговий дім «Київхліб», ТОВ «Тенкет», ТОВ «Весмін», ТОВ «Весмін», ТОВ «Стахол Україна» за період з 01.01.2020 по 31.03.2021.

З тексту вищезазначених запитів встановлено, що останні містять норми права, на підставі яких такі запити скеровувались, а також посилання на факти, які, на думку відповідача, свідчать про порушення позивачем податкового законодавства по взаємовідносинам із зазначеними вище контрагентами. Зокрема, у запитах вказано, що відповідно до баз даних Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено походження реалізованого контрагентами позивача товару по ланцюгу придбання, а також встановлено відсутність у вказаних контрагентів позивача необхідної кількості трудових та інших ресурсів, транспортних засобів, тобто адміністративно-господарських можливостей, що об`єктивно необхідні для виконання взятих на себе господарських зобов`язань.

У запитах зазначено про необхідність надання копій документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із ПП «Агрофірма «ТПП Агроальянс», ТОВ «Лайф Каст», ТОВ «Тенст плюс», ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод», ТОВ «Ферко», Під-во «Вторметекспорт» у формі ТОВ, ТОВ «Олімпекс купе Інтернейшнл», ТОВ «ТД Міжрегіональні ресурси», ТОВ «Торговий дім «Київхліб», ТОВ «Тенкет», ТОВ «Весмін», ТОВ «Весмін», ТОВ «Стахол Україна», а також щодо використання у власній господарській діяльності товарів/послуг, придбання яких документально оформлено у відносинах із зазначеними платниками податків. У запитах наведено перелік документів, які необхідно надати.

Отже, зазначені запити відповідали встановленим вимогам законодавства, позаяк містили у собі фактичну і правову підстави для направлення запиту, опис інформації, що запитується, а також орієнтовний перелік документів, що її підтверджують.

При цьому, доводи позивача про те, що складення контролюючим органом запитів на підставі на п.п.6 абз. 3 п. 73.3 ст. 73 ПК України за відсутності конкретної норми ПК України, відповідно до якої податковий орган має право на отримання такої інформації, є недостатнім та не встановлює підстави для надіслання запиту, суд оцінює критично, з огляду на те, що відсутність у даному випадку посилання на конкретну норму ПК України, за вказаних контролюючим органом підстав надіслання запиту, не може свідчити про незаконність дій з складання та надсилання запитів та бути достатньою підставою для визнання запитів такими, що складені з порушенням вимог пункту 73.3 статті 73 ПК України.

Суд також звертає увагу позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.04.2019 у справі №804/1188/18, згідно з якою посилання на окремі дефекти запиту про надання інформації не впливають на обов`язок позивача надати всю необхідну інформацію за запитом.

В той же час, з матеріалів справи з`ясовано, що на запити контролюючого органу від 25.01.2021 №110/6/31-00-04-01-03-08, від 19.02.2021 №640/6/31-00-04-01-003-08, від 19.03.2021 №1467/6/31-00-04-01-03-08, від 22.03.2021 № 1578/6/31-00-04-01-08, від 16.04.2021 № 2518/6/31-00-04-01-03-08 позивачем витребуваних документів надано не було.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність у контролюючого органу правових підстав, визначених статтею 78 Податкового кодексу України, для проведення (призначення) документальної позапланової виїзної перевірки.

Оцінюючи правомірність прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 5163100070101 від 27.08.2021, № 5173100070101 від 27.08.2021, № 5193100070101 від 27.08.2021, №7983100070102, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п.14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 ПК України встановлено, що платниками податку на прибуток підприємств - резидентами, є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Згідно з п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Тобто, податок на прибуток розраховується виходячи із бухгалтерського фінансового результату (як різниці між отриманими підприємством доходами та понесеними ним витратами протягом звітного періоду) за національними положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку (далі по тексту - НП(С)БО) чи міжнародними стандартами фінансової звітності (далі по тексту - МСФЗ), відкоригованого на різниці, передбачені ПК України (як то амортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій).

Пунктом 135.1 статті 135 ПК України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 за №391/3684, фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства/установи за звітний період.

Звіт про фінансові результати - це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства/установи.

Пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87 передбачено, що витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) за звітний період.

Пунктом 32 цього ж положення встановлено, що прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків).

Відповідно до п. 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від №290 від 29.11.1999, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Згідно з п. 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Згідно з п. 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від №318 від 31.12.1999, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.

Податковим кредитом у розумінні п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Водночас, абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, підтверджених сукупністю документів первинного бухгалтерського обліку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту, витрат та доходу.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість, витрат та доходу обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

Відповідно до ст. 1 Закону №996-XIV бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 статті 9 Закону №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Окрім цього, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88).

Згідно з п. 2.1 Положення №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до п. 2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників (п. 2.15 Положення №88).

Тобто, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та визначення витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача), зокрема й щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, підприємство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 19.06.2018 у справі №808/2447/17 та від 31.07.2018 у справі №820/3119/17.

Відтак, досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ «Агрокомпані Трейд» (попередня назва «Стахол Україна») (код 42866482), ТОВ «Весмін» (код 43210199), ТОВ «Соофтрейд» (код 43215349), ТОВ «Знаменівський олійноекстракційний завод» (код 19153456), ТОВ «Тенет плюс» (код 42304977), ПП «Агрофірма «ТПП Агроальянс» (код 39409322), ТОВ «Лайф Каст» (код 42501519) податкові наслідки яких контролюючий орган поставив під сумнів, судом встановлено наступні обставини.

24.01.2020 між Приватним акціонерним товариством «Київхліб» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стахол Україна» (постачальник) було укладено договір поставки №А-2401-КХ від 24.01.2020 (том 1 а.с.98-100), за умовами якого постачальник зобов`язується передати у встановлений договором термін товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (пункту 1.1 договору).

Пунктом 1.2 даного договору установлено, що товаром, що поставляються за Договором, є сільськогосподарська продукція та продукти її переробки, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД (далі по тексту - «товар»), яка визначається сторонами у специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього договору.

Згідно з пунктами 2.1. та 2.2 договору передбачено, що якість товару повинна відповідати ДСТУ з врахуванням обмежень показників, вказаних у відповідній специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Остаточна кількість Товару, яка визначається сторонами до розрахунку, є кількість Товару, визначена в пункті (місці) поставки товару.

Відповідно до пункту 3.2 договору поставка товару за договором здійснюється на умовах та в пункті (місці), що вказані у відповідній специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору.

При здійсненні поставки партії товару постачальник зобов`язаний надати покупцю оригінали наступних документів: видаткову накладну, податкову накладну в електронному вигляді згідно вимог статті 201 ПКУ (копію квитанції № 1 про реєстрацію електронної податкової накладної в Єдиному Державному реєстрі податкових накладних, виписаної в порядку, передбаченому Податковим кодексом України, з відповідним заповненням всіх обов`язкових реквізитів податкової накладної); акт приймання-передачі партії товару (у випадку передачі товару після видаткової накладної акт приймання-передачі партії товару передається в дату передачі товару).

Згідно з пунктами 4.1 - 4.3 договору установлено, що загальна вартість договору визначається шляхом підсумовування вартості товару, яка вказана у специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього договору.

Ціна за одиницю товару, загальна вартість партії товару вказується у відповідній специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору.

Оплата кожної партії товару здійснюється згідно видаткових накладних, що підтверджують поставку покупцю товару, протягом 180 (сто вісімдесят) банківських днів з моменту (дати) поставки товару шляхом сплати покупцем 80% вартості поставленої партії товару. 20% вартості; поставленої партії товару покупець сплачує в строки, вказані в першому реченні п.4.3. договору за умови виконання постачальником обов`язку зі своєчасного та належного складання податкової накладної на суму поставленої партії товару, та, відповідно, наявності в Єдиному реєстрі податкових накладних факту реєстрації такої податкової накладної.

Спосіб оплати товару покупцем: безготівковий розрахунок шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. У призначенні платежу має бути вказаний цей договір.

Поставка товару здійснюється однією або кількома партіями. Кількість товару в кожній партії та строк поставки партії товару вказується у відповідній специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору.

Між позивачем та ТОВ «Стахол Україна» укладено специфікацію №1 від 24.01.2020 (том 1 а.с.101), предметом якої є поставка даним постачальником на користь позивача олії соняшникової сирої, нерафінованої в кількості 1660 тон +/-10% за ціною 20 136,00 гри , в т.ч. ПДВ за 1 т.

Відповідно до пункту 2 специфікації товар передається в пункті поставки на умовах EXW, місце поставки: Україна, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117, термінал ТОВ «Евері» та/або Україна, Миколаївська обл, Вітовський р-н, с. Галицинове, вул. Набережна, 27, ТОВ «Термінал - Укрхарчозбутсировина».

На підтвердження факту поставки ТОВ «Стахол Україна» товару - олії соняшникової, сирої, нерафінованої у кількості 1660 т. позивачем до матеріалів справи надано видаткові накладні № 79 від 27.01.2020 на суму 755 100,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн., № 80 від 27.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн., № 81 від 27.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн., № 82 від 27.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн., № 83 від 27.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн., № 84 від 27.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн., № 85 від 27.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн., № 86 від 27.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн., № 87 від 27.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн., № 88 від 27.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн., № 89 від 27.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн., № 90 від 27.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн., № 91 від 28.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн., № 92 від 28.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн., № 93 від 28.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн., № 94 від 28.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн., № 95 від 28.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн., № 96 від 28.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн.,№ 97 від 28.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн., № 98 від 28.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн., № 99 від 28.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн.,№ 100 від 28.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн.,№ 101 від 28.01.2020 на суму 433 528,08 грн., в тому числі ПДВ 72 254,68 грн.,№ 102 від 31.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн.,№ 103 від 31.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн., № 104 від 31.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн.,№ 105 від 31.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн., № 106 від 31.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн., № 107 від 31.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн., № 108 від 31.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн., № 109 від 31.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн., № 110 від 31.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн., № 111 від 31.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн., № 112 від 31.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн., № 113 від 31.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн., № 114 від 31.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн., № 115 від 31.01.2020 на суму 906 120,00 грн., в тому числі ПДВ 151 020,00 грн., № 116 від 31.01.2020 на суму 345 533,76 грн., в тому числі ПДВ 57 588,96 грн. (том 1 а.с.102- 120 також зворотній бік); акти прийому-передачі товару до договору поставки №П-2401-КХ від 24.01.2020: №1 від 27.01.2020, №2 від 28.01.2020, № 3 від 31.01.2020, (том 1 а.с.121-122 також зворотній бік); посвідчення якості від 20.12.2019 № СУ1003 та від 22.12.2019 № СУ1005 (том 1 а.с.123).

15.01.2020 між Приватним акціонерним товариством «Київхліб» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Весмін» (постачальник) було укладено договір поставки №П-1501-КХ від 15.01.2020 (том 1 а.с.125-127), за умовами якого постачальник зобов`язується передати у встановлений договором термін товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (пункту 1.1 договору).