Ухвала

від 11.08.2022 по справі 640/6092/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

12 серпня 2022 рокум. Київ № 640/6092/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи заяву представника відповідача про розгляд адміністративної справи за позовом Державного підприємства «Спецагролізинг» до Національного банку України про визнання протиправним та скасування розпорядження, - в порядку загального позовного провадження,

установив:

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа за позовом Державного підприємства «Спецагролізинг» до Національного банку України про визнання протиправним та скасування розпорядження розпорядження Нацкомісії від 19.11.2019 №2328 про анулювання ліцензії.

Представником відповідача подано заяву про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження.

Розглядаючи заяву суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, частиною третьою статті 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Так, частиною четвертою цієї статті визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Згідно з частинами другою, третьою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Axen v. Germany", рішення від 25.04.2002 "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Беручи до уваги наведені сторонами обґрунтування, письмово викладену позицію та предмет доказування у справі, суд не вбачає необхідності викладення сторонами у зазначеній справі своїх аргументів під час публічного слухання та проведення під час цього підготовчих дій, у зв`язку з чим підстави для розгляду справи в загальному позовному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 262 КАС України, суд

ухвалив:

Залишити без задоволення заяву представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чудак