Рішення

від 15.08.2022 по справі 465/4126/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 465/4126/18

Провадження № 2/466/657/22

Рішення

іменем України

(в порядку заочного розгляду)

16 серпня 2022 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Федорової О.Ф.

секретар судового засідання Кулабухова М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова цивільну справу в порядку заочного розгляду за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Ренесанс С» про стягнення боргу, 3% вартості послуги та моральної шкоди,-

встановив:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Ренесанс С» про стягнення боргу, 3% вартості послуги та моральної шкоди.

Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача:

У обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначає що26 .07.2011року між ним та ТОВ Ренессанс С" був укладений договір № 1103 3 на туристичне обслуговування.

За умовами даного договору, відповідач зобов`язується за безпечити надання на замовлення туриста комплексу туристичних послуг, а саме ОАЕ ,вартість якого складає 512 євро, які сплачені у касу та перераховано по курсу гривні 6.281,00 (шість тисячі двісті вісімдисять одна) грн., про що видали квитанцію №536. Зі свого боку позивач виконав умови договору в повному обсязі, проте скористатися послугою не зміг з вини відповідача ТОВ «Ренессанс С», та директор ОСОБА_2 не повідомив про ліквідування філії за адресою АДРЕСА_1 , з годом позивачу стало відомо про іншу адресу АДРЕСА_2 третій поверх, 305 кімната. Також стало відомо що ОСОБА_2 вийшла заміж за ОСОБА_3 і зареєстрували нове ТОВ «Ренессанс С+», и виконання невиконаних зобов`язань ТОВ «Ренессанс С» бере на себе ТОВ «Ренессанс С+» про що було видано відпускний сертифікат з відстрочкою на 5 років змінивши умови договору.

Просить суд стягнути з відповідача борг у розмірі 512 євро, які сплачені у касу та перераховано по курсу гривні 6.281,00 (шість тисячі двісті вісімдесят одна), 3% річних за несвоєчасне виконання зобов`язань що складає 1075,2 євро, також просить стягнути 20500 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Відповідач у встановлений законом строк відзив на адресу суду та на адресу позивача не подав.

Заяви (клопотання) учасників справи:

позивач на адресу суду подала заяву про розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи;

Процесуальні дії суду по справі:

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 17.09.2018 року відмовлено у відкритті провадження по справі в частині відкриття кримінального провадження за ст. 190 КК України (а.с.13);

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 17.09.2018 року відкрито провадження по справі в частині стягнення боргу, 3 % вартості послуг та моральної шкоди(а.с.15);

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 20.03.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.28);

Згідно Розпорядження керівника апарату Франківського районного суду м. Львова від 25.09.2019 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ (а.с.34-38) та Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Мигаль Г.П. (а.с.33);

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 12.11.2019 року прийнято до провадження та призначено судове засідання (а.с.40-41);

На адресу Франківського районного суду м. Львова від 09.09.2020 року надійшла заява позивача про направлення справи за підсудністю (а.с. 58);

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 11.09.2020 року справу направлено за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Львова (а.с.61- 62);

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Шевченківського районного суду м. Львова визначено суддю Федорову О.Ф. (а.с.69);

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 02.11.2020 року справу прийнято до провадження (а.с.71).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 21.01.2021 року позовну заяву залишено без розгляду (а.с. 80-81);

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 29.03.2021 року апеляційну скаргу позивача на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 21.01.2021 року залишено без руху (а.с. 88-89);

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 15.06.2021 року відкрито апеляційне провадження (а.с.95-96);

Постановою Львівського апеляційного суду від 30.09.2021 року апеляційну скаргу задоволено частково, ухвалу Шевченківського районного суд м. Львова від 21.01.2021 року скасовано та направлено для продовження розгляду (а.с. 104-107);

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.10.2021 року справу передано судді Федоровій О.Ф. (а.с.110);

У судове засідання 16.08.2022 року :

позивач не з`явився про дату час та місце розгляду повідомлений належним чином. На адресу суду 16.08.2022 року подав заяву про проведення розгляду за його відсутності та не заперечує проти заочного розгляду справи;

представник відповідача не з`явився про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином. Причини не явки суду не відомі. На адресу суду заяв чи клопотань не надходило.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин:

Судом встановлено що:

Між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ Ренессанс С" - 26 .07.2011року був укладений договір № 1103 3 на туристичне обслуговування.

Позивачу було видано гарантійний талон, укладено договір про надання послуг та договір доручення, також доповнення до договору про надання послуг (а.с. 45,6,8).

Позиція суду та оцінка доводів учасників справи:

Згідност. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно дост. 131 ЦПК Україниу разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до вимогст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4)позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивач у поданій заяві на адресу Шевченківського районного суду м. Львова, зазначає, що у випадку неявки відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення, тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Статтею 611 ЦК України визначені правовінаслідки порушеннязобов`язання.

Статтею 618 ЦК України визначені підстави та порядок відповідальність боржника за дії інших осіб.

Статтею 902 ЦК України визначені умови виконання договору про надання послуг.

Згідно ч.2 ст. 32 Закону України «Про туризм» визначено, що розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб`єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди.

З матеріалів справи не вбачається обґрунтованих доводів позивача про завдання йому маральної шкоди. Тому суд вважає таку вимогу не обґрунтованою, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України визначені підстави для відшкодування моральної шкоди.

У Пленумі Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» та від 27 березня 1992року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» - роз`яснено, що моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

В даному роз`ясненні знайшли відображення найбільш часті прояви заподіяної моральної (немайнової за своєю суттю) шкоди. Моральна шкода у прямому сенсі цього слова може бути зазвана виключно фізичній особі, тобто людині.

Порядок відшкодування та осіб, які зобов`язані це зробити визначені статтями 1167 та 1168 Цивільного кодексу України. Так, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою статті 1167 Цивільного кодексу України.

Щодо розміру відшкодування моральної шкоди, позивачем не заявлено клопотання про проведення судово-психологічної експертизи, висновком якої підтверджується психологічний стан особи, наявність чи відсутність у неї переживань, страждань, особливостей сприйняття певної події тощо.

Обставини, які підлягають доказуванню завдання моральної шкоди, вагомими є факт вчинення протиправних дії чи бездіяльності, факт наявності її наслідків у вигляді шкоди, що завдається немайновим правам, свободам, законним інтересам особи, наявність причинного зв`язку між діянням та його наслідками і наявність вини.

Підставами длявідшкодування моральноїшкоди можутьбути:порушення майновихправ (ст.386,ст.396ЦК України);особистих немайновихправ особи(ст.280ЦК України),а такожзобов`язань увипадках,передбачених договоромабо законом(ст.611ЦК України);прийняття неправомірнихрішень,а такождій чибездіяльності органівдержавної влади,органів владиАвтономної РеспублікиКрим,органів місцевогосамоврядування,їхніх посадовихі службовихосіб (ст.1167ЦК України);заподіяння каліцтва,іншого ушкодженняздоров`я абосмерті особи(ст.1168ЦК України)тощо.

Відповідно до положеньст. 263 ЦПК України, а також з урахуванням абз. 4 п. 2постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 5ст. 263 ЦПК Україниобґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, повинні відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, викладені позивачем у позовній заяві, обґрунтування позовних вимог знайшли своє часткове підтвердження в ході судового розгляду, доводи є достовірними, обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, та сумніву у суду не викликають.

Суд виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та частково доведеними.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти є грошима в національній або іноземній валюті. У статтях 47 та 49 цього Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Такі кредитні операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Згідно зі статтею 192 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення про виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

При цьому правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, тим не менше, не виключає здійснення платежів в іноземній валюті

Тобто, визначаючи характер грошового зобов`язання, суд вирішив стягнути з боржників грошові кошти саме в іноземній валюті, що на момент ухвалення рішення суду становило визначений за офіційним курсом НБУ еквівалент у національній валюті України. Зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржників, внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржників, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця.

У разі ухвалення судом рішення про стягнення в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням судового рішення.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18).

Розподіл судових витрат між сторонами:

Відповідно до ст.141 ЦПКУкраїни судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 6статті 141 ЦПК Українипередбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З врахуванням позиції щодо звільнення від сплати судового збору під час здійснення цивільного судочинства Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у своємулисті від 09.08.2017 № 93-1517/0/4-17щодо застосуванняч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», зазначив, що норма ст. 5Закону України "Про судовий збір"не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору. Тому сама по собі відсутність такої категорії осіб у встановленому в зазначеній нормі переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може означати, що споживачі такої пільги не мають, оскільки вона встановлена спеціальним Законом, який гарантує реалізацію та захист їх прав. Спеціальний Закон це самеЗакон України Про захист прав споживачів. Крім того у цьому ж листі Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ зазначив, що застосування передбаченої ст. 22Закону України "Про захист прав споживачів"підстави для звільнення від сплати судового збору не обмежується розглядом справи в суді першої інстанції, оскільки ст. 13Цивільного процесуального кодексу Україниспоживачу гарантується апеляційне та касаційне оскарження судового рішення (рішень), прийнятого за результатами розгляду його позову.

Тому позивач звільнений від сплати судового збору, а з відповідача судовий збір підлягає стягненню на користь держави.

Відповідно до вимогст. 247 ЦПК Українифіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись:

ст.ст. 131, 258, 263, ЦПК України;

ст. ст. 611,618,1167,1168 ЦК України;

ЗУ «Про туризм» -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Ренесанс С» про стягнення боргу, 3% вартості послуги та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути ТОВ «Ренесанс С» код ЗКПО 36289019 Філія Південного ГРУ Приватбанку м. Одеса р/р НОМЕР_1 , МФО 328704 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_3 - борг за договорним зобовяз`анням у сумі 512 євро.що згідно квитанції № 536 складає шість тисяч двісті вісімдесят одна гривня.

Стягнути ТОВ «Ренесанс С» код ЗКПО 36289019 Філія Південного ГРУ Приватбанку м. Одеса р/р НОМЕР_1 , МФО 328704 на користь дкржави судовий збір у розмірі 704, 80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

У решті позовних вимог відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Львівського апеляційного суду.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд м. Львова.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, такий строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://sh.lv.court.gov.ua/sud1328/.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_3

Відповідач:ТОВ «Ренесанс С» код ЗКПО 36289019 Філія Південного ГРУ Приватбанку м. Одеса р/р НОМЕР_1 , МФО 328704 юридична адреса: 65045 м. Одеса вул. Жуковського буд.30, офіс35, фактична адреса місцезнаходження 79015 м. Львів вул. Героїв УПА 72/1 Бізнесцентр «Технопарк ЛЗТА» .

Суддя О. Ф. Федорова