Ухвала
Іменем України
19 січня 2023 року
м. Київ
справа № 465/4126/18
провадження № 61-2ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс С» про стягнення боргу, 3% вартості послуги та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 16 серпня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто ТОВ «Ренесанс С» на користь ОСОБА_1 , борг за договірним зобов`язанням у сумі 512 євро, що згідно квитанції № 536 складає шість тисяч двісті вісімдесят одна гривня.
У решті позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 серпня 2022 року.
У грудні 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував положення частини другої статті 354 ЦПК України та доводи апеляційної скарги щодо не вручення йому копії оскаржуваного судового рішення.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову
у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 серпня 2022 року з пропуском строку та не порушено питання про поновлення цього строку.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 серпня 2022 року було залишено без руху та надано термін для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин такого пропуску, які можна було б визнати поважними. Встановлено строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання даної ухвали.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, копію вищевказаної ухвали ОСОБА_1 отримав 09 листопада 2022 року. Заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного із зазначенням причин такого строку ОСОБА_1 не подано.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 серпня 2022 року на підставі частини четвертої статті 357 ЦПК України, а саме заявником не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з частиною першою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до частин першої та другої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно з частиною третьою та четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною четвертою статті 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Аналіз вищеввказаних норм процесуального права свідчить про те, що можливість вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження при відсутності заяви ОСОБА_1 про поновлення такого строку, за власною ініціативою суду, законом не передбачено.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Враховуючи викладене та оскільки, ОСОБА_1 не виконав вимоги ухвали Львівського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року і не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваної ухвали апеляційного суду убачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судом апеляційної інстанції норми процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс С» про стягнення боргу, 3% вартості послуги та моральної шкоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:М. Є. Червинська А. Ю. Зайцев В. М. Коротун
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.01.2023 |
Оприлюднено | 23.01.2023 |
Номер документу | 108515990 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Червинська Марина Євгенівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні