Рішення

від 22.08.2022 по справі 910/11569/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2022Справа № 910/11569/21Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав"

до Фізичної особи-підприємця Шляхтича Олександра Володимировича

про укладення договору

за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Шляхтича Олександра Володимировича

до 1) Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав"

2) Спілки об`єднання громадян "Асоціація з управління аудіовізуальними правами "Арма-Україна"

3) Спілки кабельного телебачення України

4) Громадської організації "Всеукраїнська асоціація операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж"

5) Асоціації "Телекомунікаційна палата України"

6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Воля-Кабель"

7) Асоціації правовласників та постачальників контенту

8) Товариства з обмеженою відповідальністю "Американська торгівельна палата в Україні"

9) Приватного акціонерного товариство "Датагруп"

про визнання недійсними тарифів

Представники:

від позивача за первісним позовом (відповідача 1 за зустрічним позовом): не з`явився,

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Бородкін Д.І.

від відповідача 2 за зустрічним позовом: не з`явився,

від відповідача 3 за зустрічним позовом: не з`явився,

від відповідача 4 за зустрічним позовом: не з`явився,

від відповідача 5 за зустрічним позовом: не з`явився,

від відповідача 6 за зустрічним позовом: не з`явився,

від відповідача 7 за зустрічним позовом: не з`явився,

від відповідача 8 за зустрічним позовом: не з`явився,

від відповідача 9 за зустрічним позовом: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Громадська спілка "Коаліція аудіовізуальних і музичних творів" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Шляхтича Олександра Володимировича про укладання договору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач всупереч ч. 3 ст. 20 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» використовує в своїй господарській діяльності об`єкти авторського права і суміжних прав без укладання договору з акредитованою організацією, з огляду на що позивач просить суд укласти між ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних творів" та ФОП Шляхтичем Олександром Володимировичем Договір № 02-29/04/21 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення, у редакції, викладеній в прохальній частині позову.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 14.09.2021.

03.08.2021 електронною поштою до суду від Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 14.09.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2021 відмовлено у задоволенні заяви Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» про участь у судовому засіданні, призначеному на 14.09.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 910/11569/21.

У підготовче засідання 14.09.2021 представники сторін не прибули.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 14.09.2021 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 05.10.2021.

У підготовче засідання 05.10.2021 представники сторін не прибули.

У підготовчому засіданні оголошено перерву до 26.10.2021.

11.10.2021 електронною поштою до суду від Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 26.10.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2021 відмовлено у задоволенні заяви Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» про участь у підготовчому засіданні, призначеному на 26.10.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 910/11569/21.

25.10.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про проведення судового засідання без участі представника позивача.

У підготовче засідання 26.10.2021 представники сторін не прибули.

У підготовчому засіданні оголошено перерву до 16.11.2021.

У підготовче засідання 16.11.2021 представники сторін не прибули.

У підготовчому засіданні 16.11.2021 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 07.12.2021.

19.11.2021 електронною поштою до суду від Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 07.12.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 суд ухвалив: заяву Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задовольнити; провести судове засідання з розгляду справи призначене на 07.12.21 о 15:40 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення «EASYCON».

06.12.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення.

06.12.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив, клопотання про закриття провадження у справі, клопотання про призначення експертизи та зустрічний позов.

У судове засідання 07.12.2021 прибув представник відповідача, представник позивача брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення «EASYCON».

Відповідач повідомив суд, що ним через відділ діловодства суду було подано, зокрема, зустрічний позов про визнання недійсними тарифів.

Пунктом 4 частини 1 статті 182 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у підготовчому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Згідно з ч. 1 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Ухвалою суду від 26.07.2021 запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня одержання даної ухвали.

При цьому, судом встановлено, що поштове відправлення із вказаною ухвалою не було вручено відповідачу та повернулося до суду у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Відтак, з метою вирішення питання щодо наявності чи відсутності підстав для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом, суд вважає за необхідне повернутися в підготовче засідання.

У судовому засіданні 07.12.2021 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про повернення в підготовче провадження та призначено підготовчого засідання у даній справі.

За змістом статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Так, обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги Фізична особа-підприємець Шляхтич Олександр Володимирович зазначає, що тарифи, затверджені Протоколом переговорів від 10.04.2020 щодо остаточних розмірів тарифів за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, не відповідають вимогам законодавства щодо справедливості та обґрунтованості, а тому мають бути визнані недійсними в судовому порядку. При цьому, визнання недійсними тарифів повністю виключатиме первісні позовні вимоги про укладання договору, оскільки, у такому випадку договір не міститиме однієї з істотних умов договору - його ціни.

Суд зазначає, що подана до суду зустрічна позовна заява є взаємопов`язаною з первісним позовом, відповідає вимогам, встановленим ст. 162, 164, 172, 173, 180 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає прийняттю до спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2021 суд ухвалив: прийняти для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Фізичної особи-підприємця Шляхтича Олександра Володимировича до Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" про визнання недійсними тарифів; вимоги за зустрічним позовом об`єднати в одне провадження з первісним позовом.

У підготовчому засіданні 07.12.2021 оголошено перерву до 21.12.2021.

У підготовче засідання 21.12.2021 прибув представник відповідача, представники позивача в підготовче засідання не прибули.

Розглянувши заяву про зміну предмета спору, у якій позивач за первісним позовом просить вважати вірним пункт 3 прохальної частини позовної заяви в наступному формулюванні: «з 10.04.2020 вважати укладеним між Громадською спілкою «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» і Фізичною особою-підприємцем Шляхтичем Олександром Володимировичем Договір № 02-29/04/21 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення на наступних умовах:…», суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

За наслідками розгляду заяви позивача за первісним позовом про зміну предмета спору, судом прийнято до розгляду вказану заяву.

Розглянувши клопотання відповідача за первісним позовом про закриття провадження у справі, у якому Фізична особа-підприємець Шляхтич Олександр Володимирович зазначає, що між сторонами не виникло переддоговірного спору з приводу укладання договору, оскільки, відповідач не отримував листа від позивача з пропозицією укласти відповідний договір, а відтак, провадження у справі № 910/11569/21 підлягає закриттю в частині первісних позовних вимог на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно п. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Суд зазначає, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18).

З огляду на викладене вище, суд зазначає, що обставина, на яку посилається відповідач за первісним позовом, а саме відсутність переддоговірного спору, не є обставиною для закриття провадження у справі в розумінні ч. 2 ст. 231 ГПК України, а тому підстави для задоволення клопотання Фізичної особи-підприємця Шляхтича Олександра Володимировича відсутні.

Розглянувши клопотання відповідача за первісним позовом про призначення комп`ютерно-технічної експертизи, у якій він просить призначити судову експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: « 1. Чи достатньо вказаного позивачем матеріально-технічного забезпечення моніторів (2 шт.), багатофункціональний пристрій (сканер, принтер, копіювальний апарат, факс - 1 шт.), телефон (1 шт.), системний комп`ютерний блок (2 шт.) для моніторингу використання об`єктів авторського права і суміжних прав в кабельній мережі відповідача? Чи дає змогу програма «SHAZAM» здійснювати ідентифікацію об`єктів авторського права і суміжних (фонограми, відеограми і передачі організацій мовлення) за назвою, виконавцем, продюсером, правовласником? Чи дає змогу програма «ARMA monitoring» здійснювати функції розподілу винагороди, обліку та ідентифікації правовласників за допомогою заявленого позивачем матеріально-технічного та програмного забезпечення «ARMA monitoring»? Чи достатньо вказаного позивачем персоналу з урахуванням наявного матеріально-технічного забезпечення для моніторингу використання об`єктів авторського права і суміжних прав в кабельній мережі відповідача», суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Однак, всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 99 ГПК України відповідачем за первісним позовом не обґрунтовано неможливості самостійно надати відповідний експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, більше того, з огляду на предмет та підстави позовних вимог у даній справі, суд приходить до висновку про відсутність визначених процесуальним законодавством підстав для призначення судової експертизи, а відтак, відмовляє у задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом про призначення комп`ютерно-технічної експертизи.

У підготовчому засіданні 21.12.2021 оголошено перерву до 01.02.2022.

23.12.2021 через відділ діловодства суду від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив та відзив на зустрічну позовну заяву.

У підготовче засідання 01.02.2022 прибув представник відповідача, представники позивача в підготовче засідання не прибули.

За наслідками розгляду клопотання відповідача за первісним позовом про залишення первісного позову без розгляду, судом відмовлено у його задоволенні, оскільки, відповідачем за первісним позовом не обґрунтовано наявності підстав, які в силу імперативних приписів ГПК України є підставами для залишення позовної заяви без розгляду.

У підготовчому засіданні 01.02.2022 оголошено перерву до 15.02.2022.

08.02.2022 електронною поштою до суду від Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 15.02.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2022 відмовлено у задоволенні заяви Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» про участь у підготовчому засіданні, призначеному на 15.02.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 910/11569/21.

15.02.2022 через відділ діловодства суду від позивача та від відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовче засідання 15.02.2022 представники сторін не прибули.

У підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 01.03.2022.

16.02.2022 через відділ діловодства суду від відповідача за первісним позовом надійшли заперечення на відповідь на відзив та клопотання про залучення співвідповідачів за зустрічним позовом.

16.02.2022 через відділ діловодства суду від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив.

Разом з тим, оскільки, статтею 1 Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно п. 1 якого постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України №133/2022 від 14.03.2022 постановлено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Враховуючи викладене, засідання призначене на 01.03.2022 не відбулось.

З огляду на зазначене, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників судового процесу, суддів та працівників апарату суду, суд дійшов висновку про необхідність визначення іншої дати підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2022 суд ухвалив: підготовче засідання призначити на 13.05.2022.

У підготовче засідання 13.05.2022 представники сторін не прибули.

Розглянувши клопотання позивача за зустрічним позовом про залучення до участі у справі співвідповідачів, суд зазначає наступне.

Так, клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідачів, мотивоване тим, що тарифи, визнання недійсними яких вимагає позивач за зустрічним позовом, встановлені за результатами проведення переговорів щодо остаточних розмірів тарифів за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права та (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач мовлення), які тривали з 10.03.2020 по 09.04.2020. У цих переговорах взяло участь 9 організацій: Громадська спілка "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав", Спілка об`єднання громадян «Асоціація з управління аудіовізуальними правами «Арма-Україна»; Спілка кабельного телебачення України; Громадська організація «Всеукраїнська асоціація операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж»; Асоціація «Телекомунікаційна палата України»; Товариство з обмеженою відповідальністю «Воля-Кабель»; Асоціація правовласників та постачальників контенту; Товариство з обмеженою відповідальністю «Американська торгівельна палата в Україні»; Приватне акціонерне товариство «Датагруп», які на переконання Фізичної особи-підприємця Шляхтича Олександра Володимировича мають бути відповідачами за зустрічним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Частиною 4 статті 48 Господарського процесуального кодексу України визначено, що про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Так, зважаючи на волевиявлення позивача за зустрічним позовом щодо залучення до участі у справі співвідповідачів за зустрічним позовом, враховуючи, що зазначена заява подана в межах підготовчого провадження, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі співвідповідачів, а відтак, задовольнити заяву позивача.

Відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою. Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2022 суд ухвалив: залучити до участі у справі № 910/11569/21 співвідповідачів за зустрічним позовом - Спілку об`єднання громадян «Асоціація з управління аудіовізуальними правами «Арма-Україна» (ідентифікаційний код: 37931554); Спілку кабельного телебачення України (ідентифікаційний код: 25634119); Громадську організацію «Всеукраїнська асоціація операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж» (ідентифікаційний код: 21685410); Асоціацію «Телекомунікаційна палата України» (ідентифікаційний код: 35264323); Товариство з обмеженою відповідальністю «Воля-Кабель» (ідентифікаційний код: 30777913); Асоціацію правовласників та постачальників контенту (ідентифікаційний код: 37615846); Товариство з обмеженою відповідальністю «Американська торгівельна палата в Україні» (ідентифікаційний код: 33831831); Приватне акціонерне товариство «Датагруп» (ідентифікаційний код: 31720260); підготовче засідання відкласти на 14.06.2022.

01.06.2022 через відділ діловодства суду від відповідача 9 за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічний позов.

01.06.2022 через відділ діловодства суду від відповідача 6 за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічний позов.

06.06.2022 електронною поштою до суду від Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 14.06.2022 о 16:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2022 суд ухвалив: заяву Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задовольнити; провести підготовче засідання з розгляду справи призначене на 14.06.2022 о 16:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення «EASYCON».

У підготовче засідання 14.06.2022 прибув представник відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом, представник позивача за первісним позовом/відповідача 1 за зустрічним позовом брав участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції. Представники відповідачів 2-9 за зустрічним позовом в підготовче засідання не прибули.

Представник відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом заявив клопотання про оголошення перерви з метою ознайомлення з відзивами на зустрічний позов.

Суд задовольнив зазначене вище клопотання та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 28.06.2022.

23.06.2022 електронною поштою до суду від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

24.06.2022 через відділ діловодства суду від відповідача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов.

У підготовче засідання 28.06.2022 прибув представник відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом. Представники позивача за первісним позовом/відповідача 1 за зустрічним позовом та відповідачів 2-9 за зустрічним позовом в підготовче засідання не прибули.

У підготовчому засіданні 28.06.2022 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 19.07.2022.

30.06.2022 електронною поштою до суду від Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 19.07.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 суд ухвалив: заяву Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задовольнити; провести судове засідання з розгляду справи призначене на 19.07.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення «EASYCON».

У судове засідання 19.07.2022 прибув представник відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом, представник позивача за первісним позовом/відповідача 1 за зустрічним позовом брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Представники відповідачів 2-9 за зустрічним позовом в судове засідання не прибули.

У судовому засіданні оголошено перерву до 23.08.2022.

09.08.2022 електронною поштою до суду від Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 23.08.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

22.08.2022 електронною поштою до суду від Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване неможливістю представника позивача за первісним позовом прибути в судове засідання через введення на території України воєнного стану.

У судове засідання 23.08.2022 прибув представник відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом. Представники позивача за первісним позовом/відповідача 1 за зустрічним позовом та відповідачів 2-9 за зустрічним позовом в судове засідання не прибули.

Розглянувши клопотання Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав», суд відмовив у його задоволенні, оскільки, позивачем за первісним позовом не наведено обґрунтування саме об`єктивної неможливості прибуття в судове засідання та не надано належних доказів на підтвердження таких обставин, більше того, представники учасників справи не обмежені у праві брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 23.08.2022, за відсутності представників позивача за первісним позовом/відповідача 1 за зустрічним позовом та відповідачів 2-9 за зустрічним позовом, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.

Так, застосовуючи положення ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Європейський суду з прав людини у справах "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 зазначає, що критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

У судовому засіданні 23.08.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 10.09.2019 № 14 "Про акредитацію організації колективного управління" акредитовано організацію колективного управління Громадську спілку "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" у сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, строком на три роки.

Отже, Громадська спілка "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" єдина в Україні акредитована організація колективного управління у сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення.

У свою чергу, Фізична особа-підприємець Шляхтич Олександр Володимирович є провайдером програмної послуги відповідно до ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення НР № 00874-п, що діє з 02.12.2020 по 02.12.2030 та здійснює на території України кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач за первісним позовом зазначає, що оскільки Громадська спілка "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" є єдиною в Україні акредитованою організацією у сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, а відповідач в свою чергу, здійснює на території України діяльність провайдера програмної послуги, то в силу приписів ст. 20 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права» він зобов`язаний укласти з організацією колективного управління відповідний договір.

З огляду на викладене, позивач за первісним позовом просить суд (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) вважати укладеним з 10.04.2020 між Громадською спілкою "Коаліція аудіовізуальних і музичних творів" та Фізичною особою-підприємцем Шляхтичем Олександром Володимировичем договір № 02-29/04/21 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення на умовах, викладених у прохальній частині позовної заяви.

Відповідач за первісним позовом заперечуючи проти задоволення первісного позову посилається на те, що позивачем в установленому порядку не було затверджено проекту договору, укладення якого він вимагає в судовому порядку; позивачем не доведено обов`язку відповідача укласти договір; відповідач не отримував від позивача жодних пропозицій щодо укладання відповідного договору; положення запропонованого позивачем проекту договору не відповідають чинним вимогам законодавства; у позивача відсутній персонал для здійснення моніторингу використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги Фізична особа-підприємець Шляхтич Олександр Володимирович зазначає, що тарифи, затверджені Протоколом переговорів від 10.04.2020 щодо остаточних розмірів тарифів за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, не відповідають вимогам законодавства. Зокрема, позивач за зустрічним позовом зазначає, що такі тарифи можуть бути затверджені в одній з трьох, передбачених Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» форм: фіксованій сумі, що сплачується за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав за вирахуванням витрат, пов`язаних з придбанням (набуттям) прав на такі об`єкти авторського права і (або) суміжних прав; відсоток від надходжень за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав за вирахуванням витрат, пов`язаних з придбанням (набуттям) прав на такі об`єкти авторського права і (або) суміжних прав; відсоток від вартості обладнання за допомогою якого здійснюється відтворення об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, однак, затверджені тарифи встановлені в залежності від кількості абонентів та не враховують кількості фактичного використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Відповідачі за зустрічним позовом, а саме Громадська спілка "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав", Товариство з обмеженою відповідальністю "Воля-Кабель" та Приватне акціонерне товариство "Датагруп" проти задоволення зустрічного позову заперечують та зазначають, що твердження Фізичної особи-підприємця Шляхтича Олександра Володимировича щодо невідповідності затверджених тарифів вимогам закону не ґрунтується на належних доказах та є оціночним судженням; визнання недійсними тарифів не є належним способом захисту прав відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, оскільки недійсним судом може бути визнано правочин, яким, зокрема, затверджені такі тарифи, а не самі тарифи; позивачем за зустрічним позовом не доведено порушення його прав унаслідок затвердження відповідних тарифів, відтак, підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом та позовні вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до норми 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ч.1. ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 Цивільного кодексу передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» визначає правові та організаційні засади колективного управління майновими правами суб`єктів авторського і (або) суміжних прав в Україні.

За визначенням, наведеним в статті 1 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав»:

колективне управління - діяльність зі збору, розподілу та виплати правовласникам доходу від прав, що здійснюються в інтересах більше ніж одного правовласника на умовах та з дотриманням принципів, передбачених цим Законом;

обов`язкове колективне управління - колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організацій колективного управління, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах;

користувач - будь-яка юридична особа, фізична особа, фізична особа - підприємець, яка вчиняє дії, що відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" вимагають отримання згоди від суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, або яка іншим чином повинна виплатити винагороду чи відрахування правовласникам.

Згідно з ч. 6 статті 12 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» обов`язкове колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами.

Обов`язкове колективне управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав здійснюється виключно у таких сферах:

1) право слідування щодо творів образотворчого мистецтва;

2) репрографічне відтворення творів та їх частин (уривків);

3) відтворення в домашніх умовах і в особистих цілях творів, виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальних творів та їх примірників;

4) кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення.

Перелік сфер колективного управління, за якими здійснюється обов`язкове колективне управління, визначений цією частиною, є вичерпним.

За кожною сферою обов`язкового колективного управління визначається одна акредитована організація.

Обов`язкове колективне управління не передбачає вилучення правовласником, повністю або частково, належних йому майнових прав з управління акредитованою організацією.

Таким чином, незалежно від передання правовласниками в управління акредитованої організації, що здійснює діяльність у сфері обов`язкового колективного управління (зокрема в сфері кабельної ретрансляції об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення), лише остання має право здійснювати колективне управління в даній сфері.

Отже, Громадська спілка "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав", яка є єдиною в Україні акредитованою організацією в сфері обов`язкового колективного управління - кабельної ретрансляції об`єктів авторського і (або) суміжних прав (крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення) (згідно з чинним на час вирішення спору наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №14 від 10.09.2019) є належним позивачем у даній справі.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» провайдер програмної послуги - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії, виданої Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення, на договірних засадах надає абонентам можливість перегляду пакетів програм, використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж;

програмна послуга - формування пакетів програм та забезпечення абонентам можливості їх перегляду на договірних засадах.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» ретрансляція телерадіопрограм та передач, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення, на території України не обмежується. Порядок ретрансляції регулюється цим Законом.

Суб`єкт господарювання, який перебуває під юрисдикцією України, має на меті здійснювати ретрансляцію програм та передач і отримав на це дозвіл від правовласника (виробника), який не підпадає під юрисдикцію держави - члена Європейського Союзу або держави, яка ратифікувала Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, має право здійснювати ретрансляцію програм та передач лише за умови відповідності їх змісту вимогам законодавства України, Європейської конвенції про транскордонне телебачення та у разі їх включення до переліку програм, що ретранслюються, за рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Право на ретрансляцію теле- та/чи радіопрограм визначається ліцензією на мовлення або ліцензією провайдера програмної послуги.

Максимальні обсяги ретрансляції та орієнтовний перелік (за жанрами) передбачених до ретрансляції програм та передач визначаються програмною концепцією мовлення згідно з вимогами цього Закону.

Провайдери програмної послуги здійснюють ретрансляцію телерадіопрограм та передач у багатоканальних телемережах відповідно до переліку телерадіопрограм та передач, які передбачено надавати у складі програмної послуги.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» кабельна ретрансляція - прийом і одночасна передача телерадіоорганізаціями, провайдерами програмної послуги та іншими особами незалежно від використаних технічних засобів повних і незмінних передач (програм) організацій мовлення або їх істотних частин, а також творів, виконань, фонограм, відеограм, зокрема таких, що містяться в таких передачах (програмах) організацій мовлення, за умови що початкова трансляція такої передачі (програми) здійснена організацією мовлення, яка не підпадає під юрисдикцію України відповідно до закону або міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Як встановлено судом, Фізична особа-підприємець Шляхтич Олександр Володимирович є провайдером програмної послуги відповідно до ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення НР № 00874-п, що діє з 02.12.2020 по 02.12.2030 та здійснює на території України кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав.

Частиною 3 статті 20 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» установлено, що користувачі зобов`язані до початку використання в своїй діяльності об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім випадків, передбачених цим Законом та Законом України «Про авторське право і суміжні права» укласти з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами в відповідній сфері, договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

У разі укладення користувачем договору з акредитованою організацією колективного управління та виконання ним передбачених таким договором зобов`язань користувач звільняється від будь-яких інших претензій щодо даної категорії прав, виду об`єкта авторського права і (або) суміжних прав і способу його використання згідно зі сферою акредитації організації колективного управління, з якою він уклав договір, крім тих об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, щодо яких на загальнодоступному веб-сайті даної організації колективного управління зазначено, що вони не охоплюються договором. У разі надходження таких претензій вони вирішуються організаціями колективного управління.

Згідно з частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Таким чином, з огляду на пряму вказівку в Законі України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" щодо обов`язковості укладення відповідачем (як користувачем у розумінні статті 1 цього Закону) з єдиною акредитованою організацією колективного управління в сфері кабельної ретрансляції об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, (крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення) договору про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Відповідно до частин 1-3 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з частиною сьомою статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Так, Верховний Суд у постанові від 30.09.2021 у справі №906/1205/20 зазначив, що відповідно до статті 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов`язкового для виконання акта планування.

В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору. У разі вирішення судом переддоговірного спору з дотриманням вказаних вимог днем укладення договору вважається день набрання чинності відповідним рішенням суду, враховуючи, що в такому випадку договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 905/889/16 та від 19.06.2019 у справі № 915/802/18.

Таким чином, суд зазначає, що неможливим є укладення спірного договору з 10.04.2020, оскільки умови договору визначають для відповідача зобов`язання, які не існували раніше, а саме, до дати набрання чинності рішенням суду про визнання договору укладеним.

При цьому, умови щодо поширення дії договору на правовідносини сторін, які виникли до його укладення, можуть бути передбачені лише за волевиявленням сторін договору.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України принцип свободи договору є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

У переддоговірному спорі, який виник щодо договору, укладання якого є обов`язковим в силу закону, фактично судовим рішенням утверджуються права та обов`язки для сторін цього договору, зміст яких є обов`язковим у силу вимог закону, або такі, що погоджені сторонами.

Відтак, оскільки такого погодження сторонами на попередній період досягнуто не було, то відповідно, у суду відсутні підстави застосовувати умови договору до правовідносин, що виникли між сторонами з 10.04.2020.

Поряд з цим, у проекті договору, запропонованому позивачем, зокрема, у розділі 5 "Строк дії та зміни умов Договору" викладено пункт 5.2 договору у такій редакції: "Сторони домовились, що строк дії цього Договору встановлюється з дати його укладення і діє до 31 грудня 2025 року за умови, що Спілка буде мати статус акредитованої організації колективного управління для сфери використання об`єктів авторського права і суміжних прав шляхом кабельної ретрансляції у встановленому законодавством порядку".

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Строк дії договору про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав Законом №2415-VIII або будь-яким іншим законом не визначений.

З урахуванням положень частини першої статті 13 ЦК України, згідно з якою цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, суд приходить до висновку, що строк дії договору має бути визначений з урахуванням строку акредитації позивача за первісним позовом, тобто в межах повноважень Спілки, визначених Законом, та може бути встановлений до 10.09.2022, оскільки вчинення будь-яких дій, пов`язаних з управлінням у сфері використання об`єктів авторського права і суміжних прав шляхом кабельної ретрансляції, поза межами строку акредитації Спілки неможливе, а згідно з даними Реєстру організацій колективного управління акредитація надана Спілці 10.09.2019 строком на 3 роки. Таким чином, договір не може бути чинним з дати припинення у позивача статусу акредитованої організації.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 30.09.2021 у справі № 906/1205/20.

Частинами 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З огляду на встановлені вище обставини, строк дії договору буде визначено наступним чином: з дня набрання рішенням законної сили (не раніше 13.09.2022) до 10.09.2022, тобто, дата закінчення строку дії договору передує даті його укладання, що не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки, фактично такий договір не встановлює для сторін можливості здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до такого договору.

Відтак, за наслідками розгляду первісного позову, суд приходить до висновку, що запропонований позивачем договір не може бути укладеним між сторонами за первісним позовом, оскільки, він не міститиме істотної умови, а саме строку дії договору, з огляду на що, суд відмовляє у задоволенні первісного позову.

Щодо зустрічного позову, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а у частині першій статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Реалізуючи визначене у статті 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа наводить у позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Спосіб захисту повинен насамперед слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Якщо предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18.

Так, судом встановлено, що у період з 10.03.2020 по 09.04.2020 Спілкою та представниками провайдерів програмної послуги, а також їхніх об`єднань проведено переговори щодо встановлення остаточних розмірів тарифів за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення. В ході переговорів сторони дійшли згоди щодо остаточних тарифів винагороди, що зафіксовано протоколом остаточних розмірів тарифів за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, розміщеного на офіційному веб-сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у розділі "Ставки (тарифи) винагороди за використання об`єктів авторського права і суміжних прав".

Судом встановлено, що зазначені переговори відбувалися відкрито і публічно, у відповідності до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", зокрема, протягом 30 календарних днів з дня оприлюднення проектів тарифів Установа здійснювала реєстрацію представників профільних асоціацій і об`єднань користувачів за відповідною категорією, а також користувачів, які виявили бажання взяти участь у переговорах не були позбавлені права взяти в них участь та висловити свою думку.

Згідно з протоколом переговорів щодо остаточних розмірів тарифів за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх програм (передач) мовлення, 10.04.2020 прийнято рішення про затвердження відповідних тарифів.

Відповідно до частини 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Так, позивач за зустрічним позовом просить суд визнати недійсними саме тарифи винагороди за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, а не протокол, яким такі тарифи були затверджені, що свідчить про невідповідність обраного позивачем за зустрічним позовом способу захисту способам, визначеним законодавством, більше того, позивач за зустрічним позовом не доводить яким чином обставина затвердження відповідних тарифів порушує його права чи охоронювані законом інтереси.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що зустрічний позов Фізичної особи-підприємця Шляхтича Олександра Володимировича до Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав", Спілки об`єднання громадян "Асоціація з управління аудіовізуальними правами "Арма-Україна", Спілки кабельного телебачення України, Громадської організації "Всеукраїнська асоціація операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж", Асоціації "Телекомунікаційна палата України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Воля-Кабель", Асоціації правовласників та постачальників контенту, Товариства з обмеженою відповідальністю "Американська торгівельна палата в Україні", Приватного акціонерного товариство "Датагруп" про визнання недійсними тарифів, задоволенню не підлягає, відтак, відмовляє у зустрічному позові повністю.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати позивача за первісним позовом по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача за первісним позовом з огляду на відмову в позові; судові витрати позивача за зустрічним позовом по сплаті судового збору за подання зустрічної позовної заяви покладаються на позивача за зустрічним позовом з огляду на відмову в зустрічному позові.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У позові Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" до Фізичної особи-підприємця Шляхтича Олександра Володимировича про укладення договору - відмовити повністю.

2. У зустрічному позові Фізичної особи-підприємця Шляхтича Олександра Володимировича до Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав", Спілки об`єднання громадян "Асоціація з управління аудіовізуальними правами "Арма-Україна", Спілки кабельного телебачення України, Громадської організації "Всеукраїнська асоціація операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж", Асоціації "Телекомунікаційна палата України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Воля-Кабель", Асоціації правовласників та постачальників контенту, Товариства з обмеженою відповідальністю "Американська торгівельна палата в Україні", Приватного акціонерного товариство "Датагруп" про визнання недійсними тарифів - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.09.2022

Суддя Ю.В. Картавцева