Рішення

від 10.08.2022 по справі 910/2313/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.08.2022Справа №910/2313/22

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ"доМіністерства юстиції України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, настороні позивача -1. ОСОБА_1 2. державного реєстратора Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області Мельник Тетяни Іванівни 3. державного реєстратора Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області Новака Сергія Сергійовичавідповідача -4. Савранської селищної ради Одеської областіпровизнання протиправним та скасування наказу Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Баринова О.І.Представники учасників справи: від позивача:Мельник Г.І., Глушко Ю.М.від відповідача:Колток О.М.від третьої оосби-1:не з`явивсявід третьої оосби-2:не з`явивсявід третьої оосби-3:не з`явивсявід третьої оосби-4:не з`явивсяОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" №4103/5 від 15.11.2021;

2) скасувати реєстраційні дії, що були проведені на підставі наказу Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" №4103/5 від 15.11.2021, згідно яких в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.11.2021 з`явився запис про закриття об`єкту нерухомого майна: господарська будівля, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 100 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

3) скасувати реєстраційні дії, що були проведені на підставі наказу Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" №4103/5 від 15.11.2021, згідно яких в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.11.2021 з`явився запис про припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ" на об`єкт нерухомості: господарська будівля, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 100 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

4) зобов`язати Міністерство юстиції України вчинити дії щодо відкриття закритого розділу нерухомого майна: господарська будівля, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 100 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що було закрито на підставі наказу Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" №4103/5 від 15.11.2021;

5) зобов`язати Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ" на об`єкт нерухомості: господарська будівля, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 100 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ" зазначає, що внаслідок не повідомлення його як заінтересованої особи про розгляд Міністерством юстиції України скарги Савранської селищної ради Одеської області, відповідачем було позбавлено позивача прав на ознайомлення з матеріалами скарги, на можливість особистої участі у засіданні комісії, на подання заперечень щодо скарги і отримання належної правової допомоги, що не може вважатися формальним порушенням процедури розгляду скарги, а є істотним порушенням процедури, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення, у зв`язку з чим наказ Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" №4103/5 від 15.11.2021 підлягає скасуванню, а вчинені на підставі нього дії - нівелюванню.

У змісті позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ" виклало попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого позивач поніс витрати на оплату судового збору у розмірі 9 080,00 грн., та очікує понести витрати на оплату проведення експертизи у розмірі 10 000,00 грн., на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн. та на оплату відряджень з м. Одеси у м. Київ у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 відкрито провадження у справі №910/2313/22 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі ОСОБА_1 , державного реєстратора Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області Мельник Тетяну Іванівну, державного реєстратора Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області Новака Сергія Сергійовича в якості третіх осіб 1, 2, 3, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача та Савранську селищну раду Одеської області в якості третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; встановлено учасникам справи строки на подання заяв по суті спору; призначено підготовче засідання на 15.03.2022.

Призначене на 15.03.2022 підготовче засідання не відбулось у зв`язку з повномасштабною військовою агресією Російської Федерацією проти України та активними бойовими діями в Київській області та м. Києві.

02.05.2022 засобами електронного зв`язку від Міністерства юстиції України надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та вказував, що підставою для задоволення скарги Савранської селищної ради Одеської області та скасування реєстраційних дій слугувало встановлення порушення вимог ст.ст. 10, 18, 31 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п.п. 40, 42 Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, оскільки під час прийняття державним реєстратором Мельник Т.І. рішення про проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_1. на господарську будівлю на підставі технічного паспорту від 24.01.2020, не було належним чином перевірено документи про наявність підстав для зупинення розгляду заяви та відмови в державній реєстрації прав, оскільки заявником не було подано документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття права власності ОСОБА_1 на спірну господарську будівлю (документів, що підтверджують присвоєння об`єктам нерухомого майна адреси; виписок із погосподарської будівлі, наданих виконавчим органом сільської ради або відповідною архівною установою; документів, що посвідчують речове право на земельну ділянку під такими об`єктами). Прийняття державним реєстратором Мельник Т.І. рішення призвело до прийняття державним реєстратором Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області Новаком Сергієм Сергійовичем рішення від 06.08.2021 №59707867, яким внесено господарської будівлі до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ". При цьому, відповідач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ" було належним чином повідомлене про час та дату засідання комісії Міністерства юстиції України шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, оскільки номер телефону та адреса електронної пошти не були вказані у скарзі, а таку інформацію стосовно позивача неможливо було встановити із офіційних джерел. У відзиві Міністерство юстиції України просило суд поновити строк на подання відзиву, оскільки даний строк було порушено у зв`язку з запровадженням в Україні військового стану.

09.05.2022 засобами електронного зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ" надійшла відповідь на пояснення Савранської селищної ради Одеської області (останні до суду надійшли 11.05.2022), в якій позивач вказує, що третя особа-4 надає оцінку діям державного реєстратора Мельник Т.І., проте не надає доказів порушення реєстратором вимог законодавства, в той час як предметом позову є оскарження наказу Міністерства юстиції України. Також позивач звертає увагу суду, що пояснення Савранської селищної ради Одеської області щодо існування, на її думку, чи не існування об`єкту права власності, як капітальної споруди в минулому та на день подачі пояснень, про час коли їй стало відомо про факт реєстрації права власності та обставин, мотивів звернення зі скаргою до відповідача не стосуються предмету спору у справі №910/2313/22, а відтак не повинні братись до уваги судом. Крім того, позивач вказує, що не відображення у витязі з Державного реєстру речових прав, наявної у третьої особи-4, інформації про документ, яким присвоєно адресу та погосподарчу книгу, документ на земельну ділянку та її кадастровий номер не є підставою для ствердження про відсутність у державного реєстратора необхідного обсягу прав та документів, які стали підставою для вчинення реєстраційних дій, в той час як факт невизнання реалізації прав ОСОБА_1. Савранською селищною радою Одеської області не є підстав для скасування права. При цьому, позивач звертає увагу суду, що третя особа-4 посилається на пункт 42 Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, який є виключеним і відповідно до уваги суду братись не повинен. З огляду на викладене Товариство з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ" просить суд не брати до уваги пояснення Савранської селищної ради Одеської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.05.2022 призначено підготовче засідання у справі №910/2313/22 на 07.06.2022; запропоновано учасникам справи взяти участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою системи "EasyCon".

11.05.2022 засобами поштового зв`язку від Савранської селищної ради Одеської області надійшли пояснення, в яких третя особа-4 заперечує проти задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ" та вказує, що Міністерством юстиції України всебічно та об`єктивно розглянуто скаргу Савранської селищної ради Одеської області та встановлено, що державна реєстрація права власності на господарчу будівлю, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 100 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, проведена з порушенням вимог законодавства, без належних правовстановлюючих документів. Про порушення своїх прав третя особа-4 зазначає, що дізналась 21.04.2021 коли власник неіснуючої в природі будівлі - ОСОБА_1. звернувся до селищної ради з клопотанням про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки щодо передачі її в оренду для обслуговування ринку. Також третя особа-4 зазначає, що про місце та час розгляду скарги позивача було повідомлено шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України. Попри наведене, Савранська селищна рада Одеської області вказує, що навіть якщо відповідачем було дійсно допущено порушення, то воно було суто формальним процедурним порушенням та не може бути підставою для скасування наказу, який прийнято з законних підстав.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 07.06.2022 прийнято відзив на позов до розгляду, зобов`язано відповідача направити відзив іншим учасникам справи; відкладено підготовче засідання на 30.06.2022.

08.06.2022 засобами поштового зв`язку від Міністерства юстиції України надійшов відзив на позов, аналогічний за змістом тому, що надійшов від відповідача засобами електронного зв`язку до суду 02.05.2022.

24.06.2022 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ" надійшла відповідь на відзив Міністерства юстиції України, в якій позивач вказує, що у Південно-Західної регіональної колегії Міністерства юстиції України були відсутні повноваження для розгляду скарги Савранської селищної ради Одеської області, оскільки така скарга повинна була розглядатись безпосередньо Міністерством юстиції України. Також позивач вказує, що інформація про контактний номер Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ" вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що є офіційним джерелом публічної інформації, а відтак відповідач мав можливість повідомити позивача про розгляд скарги третьої особи-4 телефонограмою. Щодо розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, то позивач зазначає, що розміщене повідомлення не містить будь-якої інформації щодо підстав подання скарги, реєстраційних дій (рішень), які є предметом оскарження, і доводів скаржника, а тому не може бути визнане належним повідомленням заінтересованих осіб про розгляд скарги, оскільки є унеможливленою (суттєво ускладненою) реалізація прав таких осіб на подання пояснень, заперечень та висловлення думок по суті скарги як письмово, так і шляхом прийняття участі в засіданні. Крім того, позивач вказує, що станом на дату подання Савранською селищною радою Одеської області скарги та на момент прийняття оспорюваного наказу право власності на цю будівлю вже було зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ", а не за ОСОБА_1 , а тому в задоволенні скарги необхідно було відмовити на підставі п. 2 ч. 8 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Позивач стверджу, що господарча будівля загальною площею 100 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташована поблизу основних будівель ринку, які були набуті Товариством з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ" на підстав укладеного 12.11.2008 між Одеською обласною спілкою споживчих товариств "Облспоживспілка" та позивачем договору. У відповіді на відзив позивач просив визнати поважними причини пропуску встановленого строку для подання даної відповіді на відзив та поновити його.

27.06.2022 через відділ діловодства суду від Міністерства юстиції України надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів, до якої долучено докази, що не були подані разом із відзивом. У даній заяві відповідач просив визнати поважними причини пропуску встановленого господарським процесуальним законом строку на подання доказів та поновити його.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 30.06.2022 поновлено позивачу строк на подання відповіді на відзив, прийнято відповідь на відзив до розгляду; долучено до матеріалів справи фотокартки; долучено акт обстеження до матеріалів справи; запропоновано сторонам надати скрін-шоти з програми "Google Earth"; відкладено підготовче засідання на 19.07.2022.

05.07.2022 через відділ діловодства суду від Міністерства юстиції України надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач вказує, що колегії Міністерства юстиції України за результатами розгляду скарги формують висновок, який має рекомендаційний характер, тоді як рішення по скарзі приймає Мінюст у формі наказу Міністра юстиції. В свою чергу відповідач посилається на постанову від 19.05.2021 у справі №640/17492/20, в якій Верховний Суд вказав, що розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України про час і місце засідання колегії є достатнім для підтвердження факту належного повідомлення осіб, визначених п. 10 Порядку, про обставини розгляду відповідної скарги. Крім того, Міністерство юстиції України стверджує, що на момент розгляду Південно-Західною регіональною колегією Міністерства юстиції України скарги Савранської селищної ради Одеської області (14.09.2021) в Державному реєстрі прав не було реєстрації спірного майна за іншою особою, а тому підстави для відмови в задоволенні скарги були відсутні. В запереченнях відповідач просив суд визнати поважними причини пропуску строк на подання заперечень та поновити його.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 долучено подані позивачем роздруківки з сайту "Google Earth" до матеріалів справи; долучено заперечення на відповідь на відзив до матеріалів справи; закрито підготовче провадження у справі №910/2313/22; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено розгляд справи по суті на 11.08.2022.

В судове засідання 11.08.2022 з`явились представники позивача та відповідача, надали пояснення по суті спору, за змістом яких представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, а представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Треті особи явку своїх представників у засідання 11.08.2022 не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про місце, дату та час засідання були належним чином повідомленні, що підтверджується наступним.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 про повідомлення місяця, дати та часу судового засідання була вручена ОСОБА_1 28.07.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105492636777; за інформацією з пошукового сервісу на офіційній веб-сторінці АТ "Укрпошта" ухвала суду від 19.07.2022 була вручена державному реєстратору Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області Мельник Тетяні Іванівні - 28.07.2022, державному реєстратору Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області Новаку Сергію Сергійовичу - 30.07.2022, Савранській селищній раді Одеської області - 28.07.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вказані приписи господарського процесуального закону та враховуючи відсутність від третіх осіб 1, 2, 3, 4 жодних повідомлень щодо неможливості забезпечити явку своїх представників у засідання, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників ОСОБА_1, державного реєстратора Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області Мельник Тетяни Іванівни, державного реєстратора Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області Новака Сергія Сергійовича та Савранської селищної ради Одеської області.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 долучено копію додатку до акту погодження меж земельної ділянки з суміжними землевласниками і землекористувачами до матеріалів справи.

В судовому засіданні 11.08.2022 судом завершено розгляд справи №910/2313/22 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.01.2020 державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяною Іванівною було проведено державну реєстрацію за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) права власності на господарську будівлю, загальною площею 100 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2019729251243, про що внесено запис №35269482 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з даного реєстру №198397980 від 30.01.2020.

Як вбачається із витягу №198397980 від 30.01.2020, підставами для внесення державним реєстратором Мельник Т.І. запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності були технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий ТОВ "Бюро технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна" від 24.01.2020, а також довідка вих. №01215, видана ТОВ "Бюро технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна" 24.01.2021.

17.05.2021 комісією Савранської селищної ради Одеської області за наслідками виїзду за адресою АДРЕСА_1 , складено акт обстеження місяця знаходження об`єкту, в якому зафіксовано, що за адресою: АДРЕСА_1 , господарча будівлі відсутня і будівництво даного об`єкту не здійснювалось. При цьому, в акті зазначено, що дозвіл на будівництво господарчої будівлі за зазначеною адресою не надавався, рішення про присвоєння адреси даному об`єкту не приймалось.

07.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до Савранської селищної ради Одеської області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років для обслуговування території ринку та проїзду загальною площею 0,0825 га.

14.06.2021 Савранська селищна рада Одеської області звернулась до Міністерства юстиції України із скаргою на рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяни Іванівни про державну реєстрацію прав щодо господарської будівлі, загальною площею 100 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішеннями загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ", оформленими протоколом №06-07/21 від 23.07.2021, зокрема, вирішено сформувати статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ" у грошовому та негрошовому вигляді та затверджено розмір статутного капіталу товариства у грошовому та негрошовому вигляді, а саме - наступним чином:

1) 81 750,00 грн. у грошовому вигляді, що складає 18,89% складеного статутного капіталу;

2) 350 980,00 грн. що складає 81,11% статутного складеного капіталу за рахунок залучення додаткового вкладу учасника ОСОБА_1 у негрошовій формі майном, а саме: за рахунок господарської будівлі, загальною площею 100 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2019729251243, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і в загальній сумі вартість якої складає у грошовому вираженні 350 980,00 грн.

27.07.2021 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ" складено акт прийому передачі нерухомого майна (реєстрові №№ 2359, 2360), згідно якого ОСОБА_1 з метою формування статутного капіталу та на виконання рішення №06-07/21 від 23.07.2021 передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ" прийняло нерухоме майно - господарську будівлю, загальною площею 100 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2019729251243, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у якості внеску до статутного капіталу.

На підставі акту №2359 від 27.07.2022 державним реєстратором Авангардівської селищної ради Овідопольського району Одеської області Новаком Сергієм Сергійовичем 02.08.2021 було проведено державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ" права власності на господарську будівлю, загальною площею 100 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2019729251243, про що внесено запис №43370439 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою з даного реєстру №288669023 від 06.12.2021.

07.09.2021 між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ", за умовами якого ОСОБА_1 на умовах, передбачених цим договором, продав (відступив) та передав у власність, а ОСОБА_2 купив за 432 730,00 грн. та прийняв у власність частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ" в цілому розмірі 100% статутного капіталу товариства, що в грошовому еквіваленті становить 432 730,00 грн.

07.09.2021 між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) складено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ" (реєстрові №№ 678, 679), у відповідності до якого ОСОБА_1 на виконання договору купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі від 07.09.2021 передав, а ОСОБА_2 прийняв частку 100% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ", номінальна вартість якої складає 432 730,00 грн.

15.11.2021 Міністерство юстиції України на підставі висновку Південно-Західної регіональної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 14.09.2021, складеного за результатами скарги Савранської селищної ради Одеської області від 07.06.2021 №02-17/989, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.06.2021 за №15877-26-21, прийнято наказ №4103/5, яким:

1) задоволено скаргу Савранської селищної ради Одеської області від 07.06.2021 №02-17/989 в повному обсязі;

2) скасовано рішення №50900878 від 30.01.2020, прийняте державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Т.І.;

3) скасовано рішення №59707867 від 06.08.2021, прийняте державним реєстратором Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Новаком С.С.;

4) тимчасово заблоковано доступ державному реєстратору Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Т.І. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці;

5) виконання пунктів 2, 3 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству;

6) виконання пункту 4 наказу покладено на Державне підприємство "Національні інформаційні системи".

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача, що наказ Міністерства юстиції України №4103/5 від 15.11.2021 прийнятий з порушеннями Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної адміністрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015, у зв`язку з чим підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Так, позивач вказує, що наказ Міністерства юстиції України №4103/5 від 15.11.2021 є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ", як заінтересовану особу, було неналежно повідомлено про розгляд скарги Савранської селищної ради Одеської області;

2) у Південно-Західної регіональної колегії Міністерства юстиції України були відсутні повноваження розглядати скаргу Савранської селищної ради Одеської області, оскільки остання підлягала розгляду Міністерством юстиції України;

3) відповідачем мало бути прийняте рішення про відмову у задоволенні скарги Савранської селищної ради Одеської області, оскільки станом на дату прийняття рішення за результатами її розгляду право власності на спірну господарську будівлю було зареєстроване за іншою особою (позивачем), ніж зазначена у рішенні, що оскаржується.

Як встановлено судом та вбачається зі змісту позовної заяви предметом спору у цій справі є наказ Міністерства юстиції України №4103/5 від 15.11.2021, яким, зокрема, скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи, вчинені державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Т.І. та державним реєстратором Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Новаком С.С.

Внаслідок скасування відповідних записів в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно було внесено інформацію про припинення у Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ" права власності на господарську будівлю, загальною площею 100 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2019729251243, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Тобто, позивач фактично заявив вимоги з метою захисту права власності на нерухоме майно, яке було порушене внаслідок вчинення на підставі оспорюваного наказу Міністерства юстиції України реєстраційних дій щодо виключення із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про належність права власності на нерухоме майно Товариству з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ", на законності яких наполягає позивач та протиправність скасування яких за наказом він заперечує.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Позивач вказує, що є власником нерухомого майна - господарської будівлі, загальною площею 100 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2019729251243, про що було внесено запис №43370439 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою з даного реєстру №288669023 від 06.12.2021

Натомість відповідач та третя особа-4 заперечують правомірність набуття спірного майна позивачем, вказують на не існування такого майна в природі та відповідно спростовують правомірність державної реєстрації права власності на таке майно.

Таким чином, в межах даної справи виник спір, який, в тому числі, полягає у правомірності наказу Міністерства юстиції України №4103/5 від 15.11.2021 щодо скасування реєстраційних записів про проведення державної реєстрації права власності на майно та наступну зміну його власника (через внесення до статутного капіталу) у зв`язку із твердженням органу місцевого самоврядування та за його скаргою про відсутність такого майна у природі.

Суд відзначає, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/3594/17 (провадження № 12-234гс18), а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №925/1121/17, від 17.04.2019 у справі №916/675/15, від 22.12.2021 у справі №917/1970/20, від 10.11.2021 у справі №911/2216/19, від 10.11.2021 у справі №916/1988/20, від 04.11.2021 у справі №725/3303/16-ц, від 04.11.2021 у справі №927/934/20, тобто є сталою правовою позицію касаційного суду.

В свою чергу, можливість захисту права власності позивача шляхом скасування наказу відповідача напряму залежіть від встановлення факту набуття позивачем права власності на таке майно та характеристик такого майна (його статусу, площі, плану приміщень, комунікацій тощо).

Такі висновки суду базуються на тому, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (дана правова позиція сформульована Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі №469/1044/17, від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, від 16.02.2021 у справі №910/2861/18, від 15.06.2021 у справі №922/2416/17, від 22.06.2021 у справах №334/3161/17 і №200/606/18, від 29.06.2021 у справі №916/964/19, від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, від 26.10.2021 у справі №766/20797/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 25.01.2022 у справі №143/591/20, від 08.02.2022 у справі №209/3085/20).

Таким чином, без встановлення факту набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ" права власності саме на господарську будівлю, загальною площею 100 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, є неможливим встановлення факту порушення такого права відповідачем.

В той час як, саме по собі право на проведення державної реєстрації права у відповідному реєстрі, як елемент права власності особи на нерухоме майно, не підлягає захисту за відсутності існування такого нерухомого майна, оскільки держава не може засвідчити належність позивачу нерухомого майна, якого не існує в природі.

Відтак, первісним необхідно встановити факт існування нерухомого майна у зареєстрованих параметрах, що є підставою для здійснення реєстрації права на таке майно, і наступному досліджувати правомірність такої реєстрації.

Позивач на підтвердження існування майна надає технічний паспорт від 24.01.2020, виготовлений ТОВ "Бюро технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна" на господарську будівлю та лист №01215 від 24.01.2020, звіт про оцінку майна №06-210714-004 від 14.07.2021.

В той час, як з акту обстеження місця знаходження об`єкта від 17.05.2021, складеного комісією виконкомом Савранської селищної ради Одеської області, вбачається, що встановлено факт відсутності господарчої будівлі за адресою АДРЕСА_1, право власності на яку зареєстровано (витяг 198397980 від 30.01.2020), листом ТОВ "Савранське РБТІ" №69 від 14.05.2021 підтверджується, що по реєстровим книгам такої будівлі станом на 05.08.1992 не існувало та не існує на теперішній час.

17.10.2019 набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 30.06.2022 у справі №927/774/20 та 22.02.2022 у справі №904/6293/20).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" зазначив, що у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України", в якому Суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Оцінюючи надані сторонами докази, суд вважає за необхідне застосовуючи стандарт "balance of probabilities" ("баланс ймовірностей"), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, а ніж не мав місце, та приходить до висновку, що господарської будівлі площею 100 кв.м. з геометричними обмірами, зазначеними в технічному паспорті від 24.01.2020, (15,08 м на 7,8 м) не існувало станом на 2020 рік та не існує станом на сьогоднішній день.

Такий висновок суду ґрунтується на наступному:

По-перше, на підставі наявного в матеріалах справи технічного паспорту позивач стверджує, що є власником будівлі площею 100,0 кв.м., яка має геометричні обміри (по зовнішнім точкам) 15,08 м на 7,8 м., а така будівля знаходиться на ділянці з обмірами (2,72 м - 32 м,16 м - 5,93м - 5,18 м - 5,89 м - 2,69 м -8,87 м - 2,88 м - 30,55 м -22,79 м). Саме така ділянка визначена ОСОБА_1. при зверненні до Савранської селищної ради Одеської області з клопотання про виділення земельної ділянки.

При цьому, будівля, згідно схеми розташування будівель та споруд (складова Технічного паспорту) розміщена вздовж сторони ділянки довжиною 30,55 м та займає близько половини такої сторони (15,08 м з 30,55 м). В той же час, з викопіювання (додаток до акту погодження меж земельної ділянки з суміжними землевласниками і землекористувачами) (надано позивачем в судовому засіданні, очевидно такий документ розроблявся для відведення позивачу ділянки під користування ринком) на цій же ділянці (має аналогічні параметри), яка зазначена як Ділянка №1 площею 0,0825 га, спірна будівля має значно менші характеристики.

Зокрема, така будівля має довжину у розмірі ј від довжини сторони земельної ділянки (30,55 м), що становить близько 8 метрів, а не 15, як вказано в технічному паспорті.

Будь-якого, пояснення щодо таких істотних змін у будівлі, позивач не надав.

По-друге, позивачем надано фотознімки будівлі, які не відповідають плану будівлі на технічному паспорті.

Зокрема, на технічному паспорті зображено, що довша сторона будівлі має двері та 3 вікна, а менша - двері та одне вікно.

В той час, як на фотокартці будівлі - довша сторона має одні двері та одне вікно, а менша - двері та одне вікно.

Видимих місць закладення двох вікон стіни не містять, хоча за відсутності зовнішнього оздоблення стін, такі місця мало б бути видно на фото.

Крім того, на прохання суду пояснити місце виконання фото (з якого боку будівлі), представники позивача вказали, що фото робилося з сходу, а за будівлею розміщено вокзал. В такому разі, з урахуванням розміщення будівлі на ділянці, коротша та довша сторони мали б бути розміщені навпаки.

По-третє, володіючи інформацією про висоту будівлі та знаходження на фото людей, суд виходить із того, що висота дверей становить близько 2 метрів, а вікно має характеристики близько 1,5 м (висота) на 1,2 м (ширина), що відповідає звичайним розмірам цих об`єктів.

При цьому, за нескладних вимірювань лінійкою із наданих позивачем фотознімків вбачається, що на довшій стороні могло вміститися не більше 7 вікон, що становить не більше 8,4 метрів (7*1,2), хоча технічний паспорт має характеристики у 15 метрів. У випадку довжини будівлі у 15 метрів, з урахуванням пропорції ширина вікна мала б бути більше 2 метрів, що достеменно не відповідає співставленню ширини вікна зі зростом людей на фотокартці.

По-четверте, із використанням Інтернет-сервісу earth.google.com судом досліджено як фотокартки ділянки, так і самостійно досліджено за допомогою такої програми спірну ділянку на предмет знаходження будівлі.

Така програма має дату зйомки вказаної ділянки земної поверхні станом на 29.04.2018.

Судом за згодою позивача орієнтовно визначено спірну земельну ділянку, і встановлено що будівля, яка б займала по довшій стороні половину такої ділянки (15 з 30 метрів) станом на 2018 рік була відсутня.

По-п`яте, із обмежень, припущень та застережень до звіту вбачається, що він проводився без візуального обстеження на підставі наданих замовником даних. При цьому, замовником надана інформація (відображено в характеристиках об`єкту оцінки) про введення об`єкту в експлуатацію у 2020 році, що суперечить листу №01215 від 24.01.2020, який містить відомості про побудову об`єкту до 1993 року.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що будівлі площею 100 кв.м. з геометричними розмірами 15,08 м на 7,8 м за адресою АДРЕСА_1 не існувало ні у 2018 році (момент знімку супутником території), ні у 2020 році (момент виготовлення технічного паспорту), ні станом на момент проведення державної реєстрації права власності, ні станом на момент розгляду справи, що підтверджено фотокартками, що надані позивачем.

На превеликий жаль, інколи має місце, коли особа намагається провести (та проводить) реєстрацію права власності неіснуючого в природі майна з метою наступної відбудови майна, титул на яке "зареєстровано", та одержання прав на земельну ділянку. Суд вважає, що у даному випадку мала місце саме ця ситуація, адже ділянка, яка межує із ринком, через реєстрацію права власності на неіснуючу будівлю, внесення "права власності" до статутного капіталу позивача та перепродажу частки в статутному капіталі (дії вчинені протягом незначного проміжку часу) опинилися у власності особи, яка контролює решту ринку.

Такі (ініціювання реєстрації права власності на неіснуючу будівлю) дії є зловживанням правом, що вдалося виключно через недосконалість чинного законодавства.

Відтак, відсутність у природі будівлі, власником якої вважає себе позивач, унеможливлює проведення будь-яких реєстраційних дій щодо такого нерухомого майна.

Підстав вважати позивача власником спірної будівлі у суду немає через відсутність такої будівлі, що виключає виникнення прав на таке майно.

Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

З конструкції частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом.

Частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Разом з тим відповідно до частини 3 статі 16 Цивільного кодексу України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу, зокрема відмовити у захисті права, яким особа зловжила.

Аналогічна правова позиція щодо наявності у суду правових підстав для відмови у захисті цивільного права, яким особам зловжила, викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17.

Підстав вважати позивача добросовісним набувачем майна у суду немає, адже укладаючи правочин щодо майна, набувач зобов`язаний його оглянути, і встановивши, що зареєстровані права на об`єкт, що вдвічі більше ніж існує у природі (станом на момент розгляду), відмовитись від набуття такого об`єкту, або привести реєстраційні дані у відповідність із фактичним станом. Крім того, така категорія як "добросовісність" не підлягає застосування до даного спору, оскільки добросовісно можна набути лише те майно, яке реально існує в природі (неможливо добросовісно набути того, чого не існує). Більш того, в даному випадку позивач вказує, що набув право власності через внесення цього "майна" до статутного капіталу ОСОБА_1. - особою, яка достеменно знаючи про відсутність об`єкту площею 100,00 кв.м. у природі, ініціювала проведення його державної реєстрації.

Сукупність встановлених судом обставин, на думку суду, свідчать про зловживання Товариством з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ" своїм правом та про спрямованість даного позову не на захист свого права, а на завдання шкоди іншій особі, оскільки позов подано з метою захисту права власності, яке, як встановлено судом, у позивача ніколи не виникало через відсутність у природі майна, а відтак відсутня можливість для захисту такого неіснуючого права судом.

Наведене є самостійною та достатньою підставою для відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ" в задоволенні позову, однак суд вбачає за необхідне також надати оцінку наведеним позивачем підставам протиправності наказу Міністерства юстиції України №4103/5 від 15.11.2021.

Щодо суті встановленого Міністерством юстиції України порушення державного реєстратора.

Позивач посилається на те, що ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно за процедурою, яка передбачена для реєстрації права власності на господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад.

Частиною 1 статті 31 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:

1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим (ч. 2 ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Крім того, п. 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (надалі - Порядок №1127), в редакції чинній станом на дату проведення третьою особою-2 спірної державної реєстрації - 27.01.2020, передбачалось, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:

1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Однак, ОСОБА_1 не було подано державному реєстратору виписку із погосподарської книги та документів, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом та що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, а відтак державний реєстратор Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Т.І. у відповідності до ст.ст. 18, 23, 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" повинна була зупинити розгляд заяви про державну реєстрацію прав та в подальшому відмовити в державній реєстрації прав.

Виключення в подальшому (після вчинення третьою особою-2 оспорюваного реєстраційного запису) пункту 42 із Порядку №1127 на підставі Постанови КМУ №509 від 28.04.2021 жодним чином не спростовує допущення державним реєстратором порушення законодавства під час проведення реєстраційних дій.

Щодо повідомлення позивача про розгляд скарги.

Процедура здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту визначена Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної адміністрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015 (надалі - Порядок №1128).

Пунктом 11 Порядку (тут і надалі в редакції, що була чинною станом на дату розгляду скарги Савранською селищною радою Одеської області) визначено, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Міністерство юстиції України стверджує, що 10.09.2021 ним було здійснено розміщення оголошення про розгляд скарги Савранською селищною радою Одеської області на офіційному сайті, однак із даного оголошення не вбачається дата його розміщення. Позивачем дана обставина не заперечувалась, а лише зазначалось про недостатність такого способу повідомлення.

Також відповідачем було надано суду акт №1111/69-21 від 10.09.2021 про неможливість здійснення виклику телефонограмою або повідомлення на електронну адресу на засідання Колегії 14.09.2021, згідно якого головний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності Південно-Західної регіональної колегії Міністерства юстиції України Пітеляк Ю.П. вказує про відсутність можливості додаткового повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ" про розгляд скарги Савранської селищної ради Одеської області з огляду на те, що необхідний контакт не відповідає.

Проте, даний акт не містить зазначення контактного номеру, за яким була спроба повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ" про розгляд скарги, що унеможливлює ідентифікацію його як контактного номеру позивача, який вказаний у графі "Інформація про здійснення зв`язку з юридичною особою" у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В свою чергу, є малоймовірною вірогідність того, що Південно-Західній регіональній колегії Міністерства юстиції України був відомий інший контактний номер позивача, ніж той, що вказаний у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Верховний Суд у постановах від 19.05.2021 у справі №640/17492/20, 27.05.2021 у справі №420/4037/20 та від 16.12.2021 у справі №420/4816/20 дійшов висновку, що повідомлення заінтересованої особи про розгляд скарги шляхом публічного повідомлення на сайті Міністерства юстиції України є недостатнім та прогнозовано не надавало можливості Комісії пересвідчитись у його отриманні всіма зацікавленими особами. В свою чергу, публікації оголошення на сайті Міністерства юстиції України не є належним доказом повідомлення, оскільки там не зазначено конкретної дати її здійснення, у зв`язку з чим неможливо визначити, чи дотримано Мінюстом строки повідомлення сторін, встановлені Порядком розгляду скарг.

Керуючись наведеними висновками касаційного суду, суд приходить до висновку, що Південно-Західна регіональна колегія Міністерства юстиції України, яка розглядала скаргу третьої особи-4 та підгодовувала висновок з розгляду скарг у сфері державної реєстрації належним чином н7е дотрималась вимог пунктів 10, 11 Порядку №1128.

Попри наведене, в даному випадку судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ" не набуло права власності на майно, оскільки таке майно не існує в природі, а відтак неповідомлення позивача про розгляд даної скарги жодним чином не могло порушити його право власності, оскільки позивач його не набув.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ" не змогло довести навіть під час розгляду судом даної справи наявність в нього порушеного права (існування майна), а відтак немає жодних підстав вважати, що наявність певних недоліків у оформленні документу Південно-Західною регіональною колегією Міністерства юстиції України з фіксації спроби додаткового повідомлення позивача про розгляд скарги телефонограмою призвело до неправильних висновків за наслідками розгляду скарги Савранської селищної ради Одеської області.

Тобто, навіть якщо припустити, що відповідачем було порушено порядок повідомлення заінтересованих осіб про розгляд скарги, то в даному випадку допущене Південно-Західною регіональною колегією Міністерства юстиції України порушення не призвело до неправильного вирішення скарги, а сам факт допущення такого порушення не може слугувати самостійною та достатньою підставою для скасування наказу Міністерства юстиції України №4103/5 від 15.11.2021. Тим більше, що наслідком скасування вказаного наказу буде поновлення реєстраційних записів про право власності на майно, якого фактично не існує.

Щодо повноважень Південно-Західної регіональної колегії Міністерства юстиції України на розгляд скарг в у сфері державної реєстрації.

Згідно п. 7) ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.

Пунктом 2 Порядку №1128 передбачено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Пунктом 2 Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.01.2020 №71/5 (надалі - Положення №71/5), передбачено, що колегії є постійно діючими консультативно-дорадчими органами при Мін`юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, здійснюють колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - скарги).

За результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом (п. 13 Порядку).

З наведених нормативно-правових актів вбачається, що розгляд скарг та підготовка за наслідками такого розгляду висновків входить до повноважень Колегій. Такий висновок має консультативно-дорадчий характер та не є обов`язковим для Міністерства юстиції України. Водночас, саме рішення за наслідками розгляду скарги приймає Міністерство юстиції України в особі Міністра юстиції, який в даному випадку і є підписантом оспорюваного наказу.

В свою чергу, делегування Міністром юстиції України певній Колегії повноважень на розгляд тієї чи іншої скарги та підготовки консультаційного висновку щодо такої скарги є внутрішньою справою Міністерства юстиції України.

Таким чином, доводи позивача про відсутність у Південно-Західної регіональної колегії Міністерства юстиції України повноважень на розгляд скарг у сфері державної реєстрації є необґрунтованими.

Щодо наявності підстав для відмови в задоволенні скарги.

Як вбачається із скарги Савранської селищної ради Одеської області, до Міністерства юстиції України було подано скаргу на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав №50900878 від 30.01.2020 за ОСОБА_1., прийняте державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяною Іванівною щодо господарської будівлі, загальною площею 100 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Дана скарга надійшла до Міністерства юстиції України 14.06.2021 та була зареєстрована від вхідним №15877-26-21.

На момент прийняття наказу Міністром юстиції України №4103/5 від 15.11.2021 в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Авангардівської селищної ради Овідопольського району Одеської області Новаком Сергієм Сергійовичем було внесено запис про державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ" права власності на спірну господарську будівлю.

Частиною 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено вичерпний перелік підстав для відмови Міністерством юстиції України та його територіальними органами у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації прав, серед яких, зокрема та обставина, що на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується.

Відтак, суд констатує, що Міністерством юстиції України прийнято наказ, який суперечить статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Суд обізнаний із правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 24.11.2021 у справі №910/13383/20, від 24.05.2022 у справі №910/3100/21, від 29.06.2021 у справі №910/8399/20, згідно якої за наявності реєстрації права на спірне майно за іншою особою, виключається можливість задоволення скарги та прийняття Міністерством юстиції України відповідного рішення в силу прямої законодавчої заборони, встановленої пунктом 2 частини 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", проте обставини у наведених справах є відмінними обставинам у справі №910/2313/22. Так, у справах №910/13383/20, №910/3100/21, №910/8399/20 спір стосувався захисту реально існуючого нерухомого майна, в той час як в справі №910/2313/22 нерухоме майно із зареєстрованими у Реєстрі характеристиками не існує.

Як зазначалось судом вище із посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду державна реєстрація прав є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності.

Натомість Товариством з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ" не було та не могло бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не існує в природі.

В той же час, скасування наказу Міністерства юстиції України, яке по своїй суті є правомірним, фактично призведе до ситуації, коли державою буде засвідчуватись право власності на неіснуюче нерухоме майно, за особою, яка фактично звернулась до суду із позовом не для захисту свого порушеного права, а з метою завдання шкоди іншій особі (Савранській селищній територіальній громаді в особі Савранської селищної ради Одеської області, якій належить право власності на відповідну земельну ділянку) та призведе до необхідності подання такою особою-4 інших позовів з метою відновлення своїх порушених прав.

Відтак, задоволення даного позову не відповідатиме як засадам цивільного законодавства (якими є справедливість, добросовісність та розумність), так і основним засадам господарського судочинства (якими є неприпустимість зловживання процесуальними правами, ефективність судового захисту, розгляд справи справедливим судом), оскільки не призведе до захисту порушеного права Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ" (якого не існує), натомість порушить право власності Савранської селищної територіальної громади.

За таких обставин, суд вбачає за необхідне відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, сплачений позивачем за подання даного позову, та судові витрати позивача покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ" у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог повністю.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ" (66200, Одеська обл., Савранський р-н, селище міського типу Саврань(з), вул. Центральна, буд. 17, корпус А; ідентифікаційний код 35233300) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13; ідентифікаційний код 00015622) про визнання протиправним та скасування наказу, скасування реєстраційних дій, проведених на підставі наказу, зобов`язання вчинити дії, відмовити повністю.

2. Судові витрати позивача, пов`язані із розглядом справи в частині сплаченого судового збору та витрат на оплату професійної правничої допомоги, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Південний Буг-ВВ".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 05.09.2022.

Суддя Р.В. Бойко