Постанова

від 13.12.2022 по справі 910/2313/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"13" грудня 2022 р. Справа№ 910/2313/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Корсака В.А.

при секретарі судового засідання Нікітенко А.В.

за участю учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Колток О.М.,

від третьої особи 1.: не з`явився,

від третьої особи 2.: не з`явився,

від третьої особи 3.: не з`явився,

від третьої особи 4.: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Буг-ВВ

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 (повний текст рішення складено 05.09.2022)

у справі №910/2313/22 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Буг-ВВ»

до Міністерства юстиції України

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог, на стороні позивача

1) ОСОБА_1

2) Державного реєстратора Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області Мельник Тетяни Іванівни

3) Державного реєстратора Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області Новака Сергія Сергійовича

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача

4) Савранської селищної ради Одеської області

про визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Південний Буг-ВВ» (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу №4103/5 від 15.11.2021, зобов`язання відповідача вчинити певні дії та стягнення судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем п.п. 10, 11 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (далі по тексту - Порядок №1128) при розгляді скарги Савранської селищної ради Одеської області від 07.06.2021 №02-17/989, оскільки позивача не було належним чином повідомлено про розгляд скарги, позивачу не було надано копії скарги та додані до неї документи, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості взяти участь у розгляді скарги та надання письмових пояснень/заперечень по суті скарги. Прийнявши оспорюваний наказ, відповідач порушив право позивача на вільне та мирне володіння, користування та розпорядження майном, що є його власністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 про відкриття провадження у справі №910/2313/22 залучено до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи 1., яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; державного реєстратора Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області Мальник Тетяну Іванівну в якості третьої особи 2., яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; державного реєстратора Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області Новака Сергія Сергійовича в якості третьої особи 3., яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; Савранську селищну раду Одеської області в якості третьої особи 4., яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 у справі №910/2313/22 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалюючи вказане судове рішення суд першої інстанції, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши обставини справи, дійшов висновку про відсутність будівлі, власником якої позивач себе вважає, що виключає наявність/можливість порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що державним реєстратором при вчиненні державної реєстрації прав було допущено порушення положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Щодо допущеного відповідачем порушення Порядку №1128 стосовно належного повідомлення позивача про час та місце розгляду скарги, то, з урахуванням того, що позивач не набув права власності на майно, яке, як встановлено судом першої інстанції не існує, таке порушення не може впливати на права позивача. Крім того, суд першої інстанції визнав необґрунтованим твердження позивача про відсутність у Південно-Західної регіональної колегії Міністерства юстиції України повноважень на розгляд скарг у сфері державної реєстрації.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Південний Буг-ВВ (далі по тексту - апелянт) звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 у справі №910/2313/22 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що спірна господарська будівля фактично розміщена на території ринку в смт. Саврань Одеської області, господарчі та адміністративні будівлі безпосередньо самого ринку належать на праві власності позивачу на підставі Договору купівлі-продажу, укладеного 12.11.2008 із Одеською обласною спілкою споживчих товариств «Облспоживспілка». 23.07.2021 рішенням Загальних зборів учасників позивача №06-07/21 (на той час ОСОБА_1 був одноосібним учасником Товариства) вирішено збільшити розмір Статутного капіталу Товариства шляхом внесення до Статутного капіталу Товариства вказаної господарської будівлі, яка передана за Актом прийому-передачі нерухомого майна від 27.07.2021 позивачу від ОСОБА_1 , як фізичної особи, який став підставою для прийняття державним реєстратором рішення про реєстрацію змін щодо розміру Статутного капіталу Товариства. В подальшому, 07.09.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір купівлі-продажу (відступлення) частки у Статутному капіталі №Б/Н, про що внесено зміни до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну учасника позивача.

Як вказує апелянт, відповідач в порушення вимог п.п. 10, 11 Порядку №1128 належним чином не повідомив позивача про розгляд скарги Савранської селищної ради Одеської області, чим допущено порушення його прав як власника нерухомого майна.

Також відповідач зазначає, що у Південно-Західної регіональної колегії Міністерства юстиції України відсутні повноваження на розгляд скарг у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Буг-ВВ» у справі №910/2313/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Владимиренко С.В., судді: Ходаківська І.П., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2313/22. Відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Буг-ВВ» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 у справі №910/2313/22.

Матеріали справи №910/2313/22 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 20.10.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Буг-ВВ» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 у справі №910/2313/22 залишено без руху, надано скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Після усунення позивачем недоліків, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Буг-ВВ» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 у справі №910/2313/22. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання, пояснення до 18.11.2022. Розгляд апеляційної скарги призначено на 22.11.2022 о 12 год. 00 хв.

18.11.2022 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Савранської селищної ради надійшли письмові пояснення, зі змісту яких вбачається, що третя особа 4 заперечує проти задоволення апеляційної скарги позивача, посилаючись на те, що судом першої інстанції було встановлено відсутність об`єкта нерухомого майна - Господарської будівлі загальною площею 100 кв.м., право власності на яке належить позивачу, а тому допущені відповідачем порушення Порядку №1128 при розгляді скарги жодним чином не спростовує допущення державним реєстратором законодавства під час проведення реєстраційних дій.

22.11.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Міністерства юстиції України надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, який здано на пошту 18.11.2022, отже в силу ч. 7 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) є таким, що поданий без порушення строку, встановленого судом для його подання.

Згідно письмового відзиву на апеляційну скаргу відповідач просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 у справі №910/2313/22 залишити без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Відповідач зазначає, що ним дотримано вимоги Порядку №1128 щодо повідомлення позивача про розгляд скарги шляхом розміщення оголошення про засідання Південно-Західної Колегії Міністерства юстиції України з питань розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, яке відбулось 14.09.2021, на офіційному сайті Мін`юсту 10.09.2021 о 11 год. 52 хв., що підтверджується листом технічного адміністратора ДП «Національні інформаційні системи» від 15.09.2021 №4547/14.2-12, тобто не пізніше ніж за два дня до розгляду скарги. Також матеріали даної справи містять акт про неможливість здійснення виклику телефонограмою ТОВ «Південний Буг-ВВ» та ОСОБА_1 про розгляд скарги Савранської селищної ради Одеської області.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 розгляд справи №910/2313/22 відкладено на 13.12.2022 на 14 год. 00 хв.

Позивач та треті особи своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Позивач та треті особи про час та місце розгляду справи №910/2313/22 повідомлені шляхом надсилання ухвали суду від 22.11.2022 на їх електронні адреси, відомості про які містяться у матеріалах даної справи.

Згідно ч.ч. 3, 6, 8 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Доказів зміни електронної пошти ані позивачем, ані третіми особами суду апеляційної інстанції не надано.

Таким чином, апеляційний господарський суд повідомив позивача та третіх осіб про час та місце розгляду справи №910/2313/22 належним чином. Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 13.07.2022 у справі №761/14537/15-ц, від 26.10.2022 у справі № 761/877/20.

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 у даній справі було надіслано на електронну адресу третьої особи - avangardtg@odessa.gov.ua (офіційна електронна адреса Авангардської селищної ради Одеського району Одеської області), згідно довідки про помилку доставки Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 документ повернено (не доставлено) з повідомленням про помилку.

З 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим, відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі у добровільному порядку. На що також звертає увагу учасників процесу Верховний Суд у своїх ухвалах від 12.10.2022 у справі №910/14311/21, від 12.10.2022 у справі №910/14469/21, від 12.10.2022 у справі №922/2017/17.

Верховий Суд в ухвалі від 22.08.2022 у справі № 916/2731/21 вказав, що відповідно до Рішення Ради Суддів України від 05.08.2022 з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів рекомендовано судам, зокрема у випадках, коли адвокат, нотаріус, приватний виконавець, арбітражний керуючій, судовий експерт, державний орган, орган місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання державного або комунального секторів економіки, який бере участь у справі, не має офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі - вимагати зареєструвати таку офіційну електронну адресу для подальшого направлення судом процесуальних документів в електронній формі; виклики та повідомлення, обмін процесуальними документами з учасниками судових проваджень у першу чергу здійснювати за допомогою електронної пошти та/або з використанням вказаних учасниками судових проваджень мобільних телефонів (в тому числі й з використанням месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання). Закликано усіх учасників судових проваджень, зокрема - з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у їх справах, добросовісно користуватися належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки; зареєструвати електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; зареєструватися в підсистемі «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи; використовувати функціонал «Електронного кабінету» для ознайомлення з поданими документами в електронній формі.

Також ухвалу Північного апеляційного господарського суд від 22.11.2022 у справі №910/2313/22 розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, інформація про розгляд справи №910/2313/22 міститься на сайті Судової влади України, які, наразі, є доступним для всіх учасників процесу.

Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, позивач та треті особи повідомлені судом апеляційної інстанції, при цьому явка обов`язковою не визнавалась, а тому справа №910/2313/22 розглядається за відсутності представників учасників справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.12.2022 заперечив проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 у справі №910/2313/22 залишити без змін.

Розглянувши вимоги та доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, письмових пояснень, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

27.01.2020 державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяною Іванівною було проведено державну реєстрацію за Бондарчуком Володимиром Ростиславовичем (РНОКПП: НОМЕР_1 ) права власності на господарську будівлю, загальною площею 100 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2019729251243, про що внесено запис №35269482 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з даного реєстру №198397980 від 30.01.2020. (т.1 а.с. 34-35). Підставами виникнення права власності зазначено технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий ТОВ «Бюро технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна» від 24.01.2020, а також довідка вих. №01215, видана ТОВ «Бюро технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна» 24.01.2021; підставою внесення запису стало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 50900878 від 30.01.2020. (т. 1 а.с. 36-40, 43).

17.05.2021 комісією Савранської селищної ради Одеської області за наслідками виїзду за адресою: АДРЕСА_1 , складено акт обстеження місяця знаходження об`єкту, в якому зафіксовано, що за адресою: АДРЕСА_1 , господарча будівля, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, про що зроблено витяг від 30.01.2020 №198397980, відсутня і будівництво даного об`єкту не здійснювалось. При цьому, в акті зазначено, що дозвіл на будівництво господарчої будівлі за зазначеною адресою не надавався, рішення про присвоєння адреси даному об`єкту не приймалось. (т.1 а.с. 138).

07.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до Савранської селищної ради Одеської області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років для обслуговування території ринку та проїзду загальною площею 0,0825 га. (т. 1 а.с. 208).

14.06.2021 Савранська селищна рада Одеської області звернулася до Міністерства юстиції України із скаргою на рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяни Іванівни про державну реєстрацію прав щодо господарської будівлі, загальною площею 100 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Звіту про оцінку майна №06-210714-004 від 14.07.2021, виготовленого ТОВ «РЕВЛЕКС», вартість господарської будівлі становить 350 980,00 грн. (т.1 а.с. 46-47).

Станом на 23.07.2021 ОСОБА_1 був єдиним учасником ТОВ «Південний Буг - ВВ», який володів у сукупності 100% Статутного капіталу, що складало 81 750,00 грн.

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Буг-ВВ», оформленим протоколом №06-07/21 від 23.07.2021, зокрема, вирішено сформувати статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Буг-ВВ» у грошовому та негрошовому вигляді та затверджено збільшений розмір статутного капіталу товариства у грошовому та негрошовому вигляді, а саме - наступним чином:

1) 81 750,00 грн у грошовому вигляді, що складає 18,89% складеного статутного капіталу;

2) 350 980,00 грн, що складає 81,11% статутного складеного капіталу за рахунок залучення додаткового вкладу учасника ОСОБА_1 у негрошовій формі майном, а саме: за рахунок господарської будівлі, загальною площею 100 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2019729251243, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і в загальній сумі вартість якої складає у грошовому вираженні 350 980,00 грн. (т. 1 а.с. 67-70).

27.07.2021 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Південний Буг-ВВ» складено акт прийому передачі нерухомого майна (реєстрові №№ 2359, 2360), згідно якого ОСОБА_1 з метою формування статутного капіталу та на виконання рішення №06-07/21 від 23.07.2021 передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Південний Буг-ВВ» прийняло нерухоме майно - господарську будівлю, загальною площею 100 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2019729251243, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у якості внеску до статутного капіталу. (т.1 а.с. 71-72).

На підставі акту №2359 від 27.07.2022 державним реєстратором Авангардівської селищної ради Овідопольського району Одеської області Новаком Сергієм Сергійовичем 02.08.2021 було проведено державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Південний Буг-ВВ» права власності на господарську будівлю, загальною площею 100 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2019729251243, про що внесено запис №43370439 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора індексний номер 59707867 від 06.08.2021, що підтверджується інформаційною довідкою з даного реєстру №288669023 від 06.12.2021. (т. 1 а.с. 80).

07.09.2021 між ОСОБА_1 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Буг-ВВ», за умовами якого ОСОБА_1 на умовах, передбачених цим Договором, продав (відступив) та передав у власність, а ОСОБА_2 купив за 432 730,00 грн та прийняв у власність частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Буг-ВВ» в цілому розмірі 100% статутного капіталу товариства, що в грошовому еквіваленті становить 432 730,00 грн. (т. 1 а.с. 73-74).

Вказана частка в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Буг-ВВ» була передана ОСОБА_2 по Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Буг-ВВ». (т. 1 а.с. 75-76).

15.11.2021 Міністерство юстиції України на підставі висновку Південно-Західної регіональної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 14.09.2021, складеного за результатами скарги Савранської селищної ради Одеської області від 07.06.2021 №02-17/989, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.06.2021 за №15877-26-21, прийнято наказ №4103/5, яким:

1) задоволено скаргу Савранської селищної ради Одеської області від 07.06.2021 №02-17/989 в повному обсязі;

2) скасовано рішення №50900878 від 30.01.2020, прийняте державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Т.І.;

3) скасовано рішення №59707867 від 06.08.2021, прийняте державним реєстратором Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Новаком С.С.;

4) тимчасово заблоковано доступ державному реєстратору Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Т.І. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці;

5) виконання пунктів 2, 3 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству;

6) виконання пункту 4 наказу покладено на Державне підприємство «Національні інформаційні системи». (т. 1 а.с. 27).

Спір виник внаслідок прийняття відповідачем рішення, яке, як стверджує позивач, прийнято з порушенням п.п. 10, 11 Порядку №1128, внаслідок чого допущено порушення його прав як власника на об`єкт нерухомого майна - господарську будівлю, загальною площею 100 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2019729251243, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із ст. 15, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Подібні за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18, від 28.11.2019 у справі № 918/150/19, від 26.01.2022 у справі № 921/787/20 від 14.06.2022 у справі № 904/3870/21, від 13.09.2022 у справі № 918/1222/21.

У постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 14.10.2019 у справі №910/6642/18 зроблено висновок про стадійність захисту права, зокрема вказано на те, що під час вирішення господарського спору суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорення відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Отже, відсутність порушеного права у позивача зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Згідно ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач, звертаючись до суду з позовною заявою зобов`язаний у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ст. 74 ГПК України довести наявність порушення його прав та законних інтересів, а суд, у свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту прав позивача.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №821/1504/17.

Із наведеного слідує, що на позивача покладається обов`язок довести, яким чином порушується його право або законний інтерес, а суд лише після підтвердження таких доводів може надавати оцінку усім обставинам спірних відносин, оскільки відсутність порушених прав чи інтересів є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Крім того, суди мають надавати оцінку щодо можливості поновлення права/захисту інтересу в обраний позивачем спосіб.

Таким чином, практика Верховного Суду щодо необхідності першочергового встановлення порушеного права позивача є усталеною, як і неодноразово наголошувалося судом касаційної інстанції на необхідності встановлення судами порушеного права позивача та можливості його поновлення в обраний ним спосіб, а відтак відсутня необхідність формування додаткового висновку щодо правовідносин, які виникли у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме щодо оскарження наказів Міністерства юстиції України за результатом розгляду скарг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. У зазначеній ситуації, заявлення вимог щодо скасування наказу Міністерства юстиції України за результатом розгляду скарг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно не скасовує обов`язку суду надати оцінку аргументам позивача щодо того, яке право позивача порушено і чи може воно бути захищеним у заявлений спосіб. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.10.2022 у справі №910/11884/21.

27.01.2020 державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяною Іванівною було проведено державну реєстрацію за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) права власності на господарську будівлю, загальною площею 100 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2019729251243, про що внесено запис №35269482 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з даного реєстру №198397980 від 30.01.2020. Підставами виникнення права власності зазначено технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий ТОВ «Бюро технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна» від 24.01.2020, а також довідка вих. №01215, видана ТОВ «Бюро технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна» 24.01.2021; підставою внесення запису стало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 50900878 від 30.01.2020.

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Буг-ВВ», оформленим протоколом №06-07/21 від 23.07.2021, зокрема, вирішено сформувати статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Буг-ВВ» у грошовому та негрошовому вигляді та затверджено збільшений розмір статутного капіталу товариства у грошовому та негрошовому вигляді, а саме - наступним чином:

1) 81 750,00 грн у грошовому вигляді, що складає 18,89% складеного статутного капіталу;

2) 350 980,00 грн, що складає 81,11% статутного складеного капіталу за рахунок залучення додаткового вкладу учасника ОСОБА_1 у негрошовій формі майном, а саме: за рахунок господарської будівлі, загальною площею 100 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2019729251243, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і в загальній сумі вартість якої складає у грошовому вираженні 350 980,00 грн.

27.07.2021 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Південний Буг-ВВ» складено акт прийому передачі нерухомого майна (реєстрові №№ 2359, 2360), згідно якого ОСОБА_1 з метою формування статутного капіталу та на виконання рішення №06-07/21 від 23.07.2021 передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Південний Буг-ВВ» прийняло нерухоме майно - господарську будівлю, загальною площею 100 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2019729251243, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у якості внеску до статутного капіталу.

На підставі акту №2359 від 27.07.2022 державним реєстратором Авангардівської селищної ради Овідопольського району Одеської області Новаком Сергієм Сергійовичем 02.08.2021 було проведено державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Південний Буг-ВВ» права власності на господарську будівлю, загальною площею 100 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2019729251243, про що внесено запис №43370439 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора індексний номер 59707867 від 06.08.2021, що підтверджується інформаційною довідкою з даного реєстру №288669023 від 06.12.2021.

07.09.2021 між ОСОБА_1 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Буг-ВВ», за умовами якого ОСОБА_1 на умовах, передбачених цим Договором, продав (відступив) та передав у власність, а ОСОБА_2 купив за 432 730,00 грн та прийняв у власність частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Буг-ВВ» в цілому розмірі 100% статутного капіталу товариства, що в грошовому еквіваленті становить 432 730,00 грн. (т. 1 а.с. 73-74).

Вказана частка в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Буг-ВВ» була передана ОСОБА_2 по Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Буг-ВВ».

На підставі вказаних доказів позивач вважає себе власником господарської будівлі, загальною площею 100 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2019729251243.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає. Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/3594/17, постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №925/1121/17, від 17.04.2019 у справі №916/675/15, від 22.12.2021 у справі №917/1970/20, від 10.11.2021 у справі №911/2216/19, від 10.11.2021 у справі №916/1988/20, від 04.11.2021 у справі №725/3303/16-ц, від 04.11.2021 у справі №927/934/20.

17.05.2021 комісією Савранської селищної ради Одеської області за наслідками виїзду за адресою: Одеська область, Савранський район, смт. Саврань, вулиця Центральна будинок 17а/1, складено акт обстеження місяця знаходження об`єкту, в якому зафіксовано, що за адресою: АДРЕСА_1 , господарча будівля, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, про що зроблено витяг від 30.01.2020 №198397980, відсутня і будівництво даного об`єкту не здійснювалось. При цьому, в акті зазначено, що дозвіл на будівництво господарчої будівлі за зазначеною адресою не надавався, рішення про присвоєння адреси даному об`єкту не приймалось.

В свою чергу позивач па підтвердження наявності об`єкту нерухомого майна надав суду технічний паспорт від 24.01.2020, виготовлений ТОВ «Бюро технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна» на господарську будівлю, лист №01215 від 24.01.2020 та звіт про оцінку майна №06-210714-004 від 14.07.2021.

Суд першої інстанції при розгляді даної справи дійшов висновку про те, що господарської будівлі площею 100 кв.м. з геометричними обмірами, зазначеними в технічному паспорті від 24.01.2020 (15,08 м на 7,8 м) не існувало станом на 2020 рік та не існує станом на сьогоднішній день, з огляду на таке.

На підставі наявного в матеріалах справи технічного паспорту позивач стверджує, що він є власником будівлі площею 100,0 кв.м., яка має геометричні обміри (по зовнішнім точкам) 15,08 м на 7,8 м., а така будівля знаходиться на ділянці з обмірами (2,72 м - 32,16 м - 5,93 м - 5,18 м - 5,89 м - 2,69 м - 8,87 м - 2,88 м - 30,55 м - 22,79 м). Саме така ділянка визначена ОСОБА_1 при зверненні до Савранської селищної ради Одеської області із клопотанням про виділення земельної ділянки.

Судом першої інстанції з`ясовано, що будівля згідно схеми розташування будівель та споруд (складова Технічного паспорту) розміщена вздовж сторони ділянки довжиною 30,55 м та займає близько половини такої сторони (15,08 м з 30,55 м). В той же час, з викопіювання (додаток до акту погодження меж земельної ділянки з суміжними землевласниками і землекористувачами) (надано позивачем в судовому засіданні 11.08.2022, очевидно такий документ розроблявся для відведення позивачу ділянки під користування ринком) на цій же ділянці (має аналогічні параметри), яка зазначена як Ділянка №1 площею 0,0825 га, спірна будівля має значно менші характеристики. (т. 2 а.с. 20).

Зокрема, така будівля має довжину у розмірі від довжини сторони земельної ділянки (30,55 м), що становить близько 8 метрів, а не 15, як вказано в технічному паспорті. Будь-якого пояснення щодо таких істотних змін у будівлі позивач не надав.

Позивачем надано фотознімки будівлі, які не відповідають плану будівлі на технічному паспорті. (т.1 а.с. 329).

На технічному паспорті зображено, що довша сторона будівлі має двері та 3 вікна, а менша - двері та одне вікно. В той час, як на фотокартці будівлі - довша сторона має одні двері та одне вікно, а менша - двері та одне вікно.

Видимих місць закладення двох вікон стіни не містять, хоча за відсутності зовнішнього оздоблення стін, такі місця мало б бути видно на фото.

Крім того, судом першої інстанції під час судового засідання від 11.08.2022 запитувалось у представників позивача стосовно місця виконання фото (з якого боку будівлі), на що представники позивача вказали, що фото робилося з сходу, а за будівлею розміщено вокзал. В такому разі, з урахуванням розміщення будівлі на ділянці, коротша та довша сторони мали б бути розміщені навпаки. Зазначене зафіксовано у протоколі судового засідання від 11.08.2022 у справі №910/2313/22, яке здійснювалось за допомогою технічної фіксації.

Володіючи інформацією про висоту будівлі та знаходження на фото людей, суд першої інстанції виходив із того, що висота дверей становить близько 2 метрів, а вікно має характеристики близько 1,5 м (висота) на 1,2 м (ширина), що відповідає звичайним розмірам цих об`єктів.

При цьому, за нескладних вимірювань лінійкою із наданих позивачем фотознімків вбачається, що на довшій стороні могло вміститися не більше 7 вікон, що становить не більше 8,4 метрів (7*1,2), хоча технічний паспорт має характеристики у 15 метрів. У випадку довжини будівлі у 15 метрів, з урахуванням пропорції ширина вікна мала б бути більше 2 метрів, що достеменно не відповідає співставленню ширини вікна зі зростом людей на фотокартці.

Із використанням Інтернет-сервісу earth.google.com судом першої інстанції досліджено як фотокартки ділянки, так і самостійно досліджено за допомогою такої програми спірну ділянку на предмет знаходження будівлі.

Така програма має дату зйомки вказаної ділянки земної поверхні станом на 29.04.2018.

Судом першої інстанції за згодою позивача орієнтовно визначено спірну земельну ділянку, і встановлено що будівля, яка б займала по довшій стороні половину такої ділянки (15 з 30 метрів) станом на 2018 рік була відсутня.

Із обмежень, припущень та застережень до звіту про оцінку майна №06-210714-004 від 14.07.2021 вбачається, що стан об`єкту визначався згідно наданих замовником даних, без візуального обстеження. При цьому, замовником надана інформація, що відображено в характеристиках об`єкту оцінки, про те, що введення об`єкту в експлуатацію у 2020 році, що суперечить листу №01215 від 24.01.2020, який містить відомості про те, що об`єкт побудований у 1991 році.

Позивач ані у суді першої, ані у суді апеляційної інстанцій в порушення вимог ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України не довів суду наявності об`єкта нерухомості, за яким вчинено реєстраційні дії, які були предметом оскарження за скаргою Савранської селищної ради Одеської області від 07.06.2021 №02-17/989, за результатами розгляду якою відповідачем прийнято спірний наказ.

Тоді як в матеріалах даної справи міститься акт обстеження знаходження об`єкту (господарської будівлі) за адресою: смт. Саврань, вул. Центральна, 17а/1, складений комісією, яка створена рішенням виконкому Савранської селищної ради від 21.01.2021 №1/9 «Про утворення комісії з обстеження стану будівлі при виконавчому комітеті Савранської селищної ради» 17.05.2021, з якого вбачається, що з виїздом на місце встановлено факт відсутності господарчої будівлі за адресою: Одеська область, Савранський район, вул. Центральна, буд. 17а/1, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, про що зроблено витяг від 30.01.2020 №198397980. Дозвіл на будівництво господарчої будівлі за зазначеною адресою не надавався, рішення про присвоєння адреси даному об`єкту не приймалось. Комісією встановлено, що за адресою: смт. Саврань, вул. Центральна, 17а/1 відсутня господарча будівля і будівництво даного об`єкту не здійснювалось.

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було змінено назву статті 79 ГПК «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що будівлі площею 100 кв.м. з геометричними розмірами 15,08 м на 7,8 м за адресою Одеська область, Савранський район, смт. Саврань, вулиця Центральна будинок 17а/1 не існувало ні у 2018 році (момент знімку супутником території), ні у 2020 році (момент виготовлення технічного паспорту), ні станом на момент проведення державної реєстрації права власності, ні станом на момент розгляду справи, що підтверджено фотокартками, які надані позивачем та містяться у матеріалах даної справи та враховуючи стандарт доказування «вірогідністі доказів».

Щодо доводів апелянта про допущені відповідачем порушення положень Порядку №1128, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядком №1128 визначено процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін`юсту чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах за умови підписання її скаржником, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін`юсту чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах за умови підписання її скаржником, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису (п.п. 2, 3 Порядку №1128).

Відповідно до п.п. 5, 8 Порядку №1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу. Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації у строк, визначений абзацом першим цього пункту, також на предмет пересилання її за належністю Мін`юсту чи іншому територіальному органу.

У разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.

Таким чином, за приписами Порядку №1128 за відсутності підстав для відмови у задоволенні скарги або з відсутності підстав для пересилання скарги за її належністю Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.

Відповідно до п. 10 Порядку №1128 для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

Згідно п. 11 Порядку №1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Згідно із п. 12 Порядку №1128 копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін`юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально.

За відповідним клопотанням осіб, визначених в абзаці першому цього пункту, колегія відкладає розгляд скарги у сфері державної реєстрації на не більше ніж одну годину для забезпечення можливості ознайомлення таких осіб з відповідною скаргою та доданих до неї документів. Особи, визначені в абзаці першому цього пункту, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду.

Судом встановлено, що на офіційному сайті відповідача оприлюднено оголошення про засідання 14.09.2021 Південно-західної регіональної колегії Міністерства юстиції України щодо нерухомого майна, розташованого в межах Одеської та Миколаївської областей, в якому зазначено, що на 12 год 00 хв. призначено розгляд скарги Савранської селищної ради Одеської області від 07.06.2021 №02-17/989, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 14.06.2021 №15877-26-21. Тип об`єкта нерухомого майна: господарська будівля. Адреса: Одеська область, Савранський район, смт. Саврань, вул. Центральна, будинок 17а/1. Суб`єкт оскарження: державний реєстратор прав на нерухоме майно Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяни Іванівни. Заінтересовані сторони: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Південний Буд - ВВ». (т.1 а.с. 83-85).

Також матеріали даної справи містять Акт про неможливість здійснення виклику телефонограмою або повідомлення на електронну адресу на засідання Колегії 14.09.2021 щодо ТОВ «Південний Буг - ВВ». У вказаному акті зазначено, що необхідний контакт не відповідає, при цьому акт не містить номера телефонного зв`язку, за яким головний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності Колегії з питань розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації намагався повідомити позивача про розгляд скарги Савранської селищної ради Одеської області від 07.06.2021 №02-17/989. (т. 1 а.с. 363).

Розміщення повідомлення про розгляд скарги за відсутності у такому повідомленні будь-якої інформації щодо підстав подання скарги, реєстраційних дій (рішень), які є предметом оскарження, і, тим більше, доводів скаржника, не може бути визнане належним повідомленням заінтересованих осіб в розумінні пунктів 10, 11, 12 Порядку №1128, оскільки є унеможливленою (суттєво ускладненою) реалізацією прав заінтересованих осіб на надання своїх пояснень, заперечень та висловлення думок по суті скарги.

Запрошення відповідних осіб має на меті не лише проінформувати їх про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані, тобто, щоб всі заінтересовані особи у розгляді вказаної скарги були «почуті».

Належне повідомлення всіх осіб, яких стосується скарга, призначена до розгляду на засіданні відповідної комісії, сприяє належному виконанню нею своїх функцій та має істотне значення для вирішення скарги.

Отже, на комісію покладено обов`язок забезпечити участь заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного повідомлення з метою реалізації їхнього права на захист, подання відповідних пояснень.

Неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням; це порушення ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення, прийнятого за наслідками розгляду скарги.

Таким чином, відсутність належного повідомлення заінтересованих осіб є підставою для визнання протиправними та скасування наказів Міністерства юстиції України. (Подібні за змістом правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 у справі №910/9855/20, від 02.02.2022 у справі №923/128/19).

Водночас, як встановлено судом, позивач не навів та не довів суду наявності у природі господарської будівлі за адресою: Одеська область, Савранський район, вул. Центральна, буд. 17а/1, загальною площею 100 кв.м., право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових права на нерухоме майно про реєстрацію права власності, про що зроблено витяг від 30.01.2020 №198397980.

Суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, про що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16. Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вказані правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, потрібно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога про захист права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Вказані правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №438/887/16-ц, від 18.05.2022 у справі №921/199/20.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Вказані правові висновки щодо ефективного захисту викладено у постановах Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20, від 18.05.2022 у справі №921/199/20.

За приписами ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Верховний Суд у своїй постанові від 28.05.2020 у справі №910/7164/19 щодо способу засобу захисту вказав, що, надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

При цьому захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес) і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Таким чином, позивач звернувся до суду за захистом права, яке у нього не виникло через відсутність майна, що виключає можливість захисту такого права судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Щодо доводів апелянта про те, що у Південно-Західної регіональної колегії Міністерства юстиції України були відсутні повноваження на розгляд скарг у сфері державної реєстрації прав, то слід зазначити наступне.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (далі по тексту - Закон №1952-IV) Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Пунктом 2 Порядку №1128 передбачено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Відповідно до п. 2 Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.01.2020 №71/5 (далі по тексту - Положення №71/5), колегії є постійно діючими консультативно-дорадчими органами при Мін`юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, здійснюють колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - скарги).

Колегії створюються Мін`юстом чи відповідним територіальним органом шляхом затвердження їх складу відповідно до цього Положення.

Мін`юстом створюються центральна Колегія та регіональні Колегії. Центральна Колегія Мін`юсту розглядає усі скарги, розгляд яких належить до компетенції Мін`юсту, крім тих, що за дорученням Міністра юстиції України або заступника Міністра юстиції України з питань державної реєстрації передано на розгляд регіональної Колегії Мін`юсту.

За результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом (п. 13 Порядку №1128).

Згідно із п. 14 Порядку №1128 за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні, висновок колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) або їх засвідчені копії розміщуються на офіційному веб-сайті Мін`юсту чи відповідного територіального органу не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після прийняття рішення Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Наказом Міністерства юстиції України «Про вжиття заходів щодо забезпечення ефективного розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації» від 27.04.2021 №1531/5 установлено, що скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, які надійшли на розгляд до Міністерства юстиції України та рішення за якими Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції не прийнято, можуть за дорученням Міністра юстиції або заступника Міністра юстиції України з питань державної реєстрації передаватися на розгляд регіональних колегій Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України «Про вжиття заходів щодо забезпечення ефективного розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації» від 27.04.2021 №1531/5 на підставі доручення Міністра юстиції України від 26.08.2021 №430/1/48-21 регіональним Колегіям Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції впродовж чотирьох тижнів забезпечити розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації відповідно до переліку, наведеного у Додатку №1 до цього Доручення. Офісу протидії рейдерству (на правах Департаменту) (Дубовик В.) забезпечити надання регіональним Колегіям Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації відповідно до переліку, наведеного у Додатку №1 до цього Доручення.

Так, згідно Переліку наведеного у Додатку №1 до Доручення Міністерства юстиції України від 26.08.2021 №430/1/48-21 Південно-Західній регіональній Колегії Міністерства юстиції України передано скаргу, яка зареєстрована у Міністерстві юстиції України 14.06.2021 №15877-26-21.

Південно-Західною регіональною Колегією Міністерства юстиції України за результатами розгляду було сформовано висновок від 14.09.2021, який має рекомендаційний характер, тоді як рішення було прийнято саме Міністерством юстиції України.

Згідно п.п. 29 п. 12 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228, Міністр підписує накази Мін`юсту.

Таким чином, Південно-Західною регіональною Колегією Міністерства юстиції України розглянуто скаргу на підставі Доручення Міністерства юстиції України, за результатами чого колегіальною колегією було сформовано рекомендаційний висновок, а рішення у формі наказу було прийнято Міністерством юстиції України, що спростовує доводи апелянта про те, що у Південно-Західної регіональної колегії Міністерства юстиції України були відсутні повноваження на розгляд скарг у сфері державної реєстрації прав.

За таких обставин, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції у даній справі.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Апеляційним судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 у справі №910/2313/22 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Був-ВВ» задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Буг-ВВ» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 у справі №910/2313/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 у справі №910/2313/22 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 у справі №910/2313/22.

4. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти Товариство з обмеженою відповідальністю «Південний Буг-ВВ».

5. Матеріали справи № 910/2313/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано суддями 07.02.2023 у зв`язку із тим, що локальна обчислювальна мережа Північного апеляційного господарського суду деякий час не працювала у зв`язку із тривалою відсутністю енергопостачання у приміщенні суду та відсутністю послуги доступу до мережі Інтернет, та перебуванням головуючого судді (судді - доповідача) Владимиренко С.В. у відпустці з 26.12.2022 по 28.12.2022, з 03.01.2023 по 06.02.2023, судді Ходаківської І.П. у відпустці з 26.12.2022 по 28.12.2022, з 26.01.2023 по 06.02.2023, судді Корсака В.А. у відпустці з 26.12.2022 по 08.01.2023, 02.02.2023.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.П. Ходаківська

В.А. Корсак