Рішення

від 04.09.2022 по справі 916/1247/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" вересня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1247/22Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.

розглянувши справу №916/1247/22

За позовом: Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1; код ЄДРПОУ 26597691)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фенікс сталь ЛТД (65496, Одеська обл., Овідіопольський район, село Лиманка, Іллічівська дорога, 2 (Ак. Глушка, 31 „А); код ЄДРПОУ 38696601)

За участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради (65011, м.Одеса, вул. Успенська, 83/85; код ЄДРПОУ 44162529)

Про стягнення 233469,90 грн.

Представники:

від позивача: Садардінова І.В., самопредставництво

від відповідача: не з`явився

від 3-ї особи: Ярошенко Г.Ю., самопредставництво

Встановив: Одеська міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фенікс сталь ЛТД про стягнення 233469,90 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.06.2022р. прийнято позовну заяву Одеської міської ради до розгляду та відкрити провадження у справі №916/1247/22. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "01" серпня 2022 р. о 11:15. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Запропоновано залученій третій особі, відповідно до ст. 168 ГПК України надати пояснення щодо позову протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у судове засідання на 01.08.2022р. о 11:15.

01.08.2022р. до суду третьою особою були надані пояснення по справі.

01.08.2022р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 05.09.2022р. о 10:20.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.08.2022р. повідомлено учасників справи №916/1247/22: Товариство з обмеженою відповідальністю „Фенікс сталь ЛТД та Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради про судове засідання, яке відбудеться "05" вересня 2022р. о 10:00.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідань суду, шляхом скерування ухвали суду на юридичну адресу.

У судові засідання представник відповідача не з`являвся, про поважність причин відсутності суд не повідомив, будь-яких клопотань чи заяв до господарського суду Одеської області від відповідача не надходило.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення скеровувалось судом на адресу реєстрації відповідача, а також відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

Третя особа підтримує позовні вимоги Одеської міської ради.

У судовому засіданні 05.09.2022 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 05.09.2022р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, суд встановив.

22.05.2007 року між Одеською міською радою та Приватним підприємством „Бальна було укладено договір оренди землі, площею 1629 кв.м, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 77, для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі та благоустрою прилеглої території, строком на 25 років.

Договір оренди зазначеної земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі земель від 27.07.2007 року за № 040750500099.

На підставі акта визначення меж земельної ділянки в натурі від 16.02.2007 року та акта прийома-передачі земельної ділянки, які є невід`ємною частиною вищевказаного договору оренди, у користування орендарю передано земельну ділянку загальною площею 0,1629 га з кадастровим номером 5110137600:50:003:0004.

Відповідно до п. 2.3 розділу 2 Договору оренди, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1629 кв.м. на дату укладання договору становила 272385, 09 грн., а згідно з п. 4.1 розділу 4 договору орендна плата розрахована у розмірі 6 (шести) відсотків від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складала: 16343,10 грн. на рік.

Позивачем було зазначено суду, що рішенням господарського суду Одеської області від 27.04.2015 року у справі № 916/5106/14 позов заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Приватного підприємства „Бальга про внесення змін до договору оренди землі від 22.05.2007 року, зареєстрованого у Одеській регіональній філії ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.07.2007 року за №040750500099, яким Одеською міською радою передано Приватному підприємству „Бальга земельну ділянку площею 1629 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 77, терміном на 25 років - задоволено повністю. Внесено зміни до договору оренди землі від 22.05.2007 року, зареєстрованого у Одеській регіональній філії ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.07.2007 року за №040750500099, яким Одеською міською радою передано Приватному підприємству „Бальга земельну ділянку площею 1629 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 77, терміном на 25 років. Викладено п. 2.3. Договору у наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі та благоустрою прилеглої території, площею 1629 кв.м становить 3024417,69 грн. згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.10.2013 року № 112/С, складеного управлінням Держземагенства у м. Одесі Одеської області. Викладено п. 4.1. Договору у наступній редакції: "Орендна плата за земельну ділянку для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі та благоустрою прилеглої території, площею 1629 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 77, розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та становить 90732,53 грн. на рік".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду у справі № 916/5106/14 від 25.06.2015 року апеляційну скаргу Приватного підприємства „Бальга залишено без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 27.04.2015 року у справі №916/5106/14 залишено без змін.

Як пояснює позивач, відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ТУ Держгеокадастру в Одеської області від 26.06.2020 року за № 1100 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1629 кв.м. становить 4399749,82 грн., відповідно орендна плата з розрахунку 3 % від нормативної грошової оцінки цієї ділянки за 2021 рік складає 131992,49 грн, та відповідно 145191,74 грн. за 2022 рік.

Згідно з актуальною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником нежилої будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 77, є Товариство з обмеженою відповідальністю „Фенікс сталь ЛТД (ідентифікаційний код: 38696601), на підставі свідоцтва про право власності від 30.09.2014 року № 27476977.

В обґрунтування поданого позову позивачем було зазначено суду, що питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюються ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України. Як вказує позивач, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фенікс сталь ЛТД, з моменту виникнення у нього права власності на вищевказані нежитлові будівлі та споруди, перейшли права та обов`язки орендаря земельної ділянки, на якій це майно розміщено. Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю „Фенікс сталь ЛТД має належним чином виконувати умови договору оренди землі від 22.05.2007 року в частині сплати орендної плати.

Також п. 4.3. розділу 4 даного договору, орендар зобов`язаний вносити орендну плату за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Відповідно до п. 4.4. розділу 4 вказаного договору, орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.

П.п. 9.1.2. п. 9.1 розділу 9 зазначеного договору, передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Фенікс сталь ЛТД, порушуючи умови договору оренди, не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою площею 1629 кв.м., що прямо суперечить положенням ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 21 Закону України „Про оренду землі.

Крім того, як було повідомлено позивачем, рішенням господарського суду Одеської області від 23.03.2021 року у справі №916/3512/20 позов Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фенікс сталь ЛТД про стягнення 429346,83 грн. задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фенікс сталь ЛТД на користь Одеської міської ради заборгованість за договором оренди землі від 22.05.2007 року за період з 01.09.2017 року по 31.08.2020 року у загальному розмірі 429346, 83 грн, з яких заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 384978,10 грн., 7341,70 грн. пені, 15268,21 грн. 3% річних та 21758,82грн. інфляційних витрат.

Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Фенікс сталь ЛТД було направлено претензію від 01.02.2022р. за № 01-13/141 про необхідність сплати заборгованості за договором оренди земельної ділянки. Проте, станом на дату подання даної позовної заяви заборгованість з орендної плати відповідачем не погашено.

З урахуванням вищезазначеного Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради розраховано суму орендної плати за період з 01.09.2020 року по 31.03.2022 року з розрахунку: Орендна плата 2021 рік -131992,49 грн. *1 (інд.2020 р.) = 131992,49 грн., 131992,49/12 міс. = 10999,37 грн. (щомісячно). Орендна плата 2022 рік -131992,49 грн. *1,1 (інд.2021 р.) = 145191,74 грн., 145191,74 грн./12 міс. = 12099,31 грн.

Позивач зазначав, що орендна плата за земельну ділянку площею 1629 кв.м розрахована фінансовим відділом Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради згідно з Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 26.06.2020 р. за № 1100 та договору оренди землі зі змінами (відповідно до рішення Господарського суду Одеської області від 27.05.2015 року у справі № 916/5106/14) у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки об`єкта оренди, складає 131992,49 грн. на 2021 рік та 145191,74 грн. на 2022 рік.

Отже, неотримана плата за землю за період з 01.09.2020 року по 31.03.2022 року становить 212287,95 грн.

Відповідно до п. 4.6. договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пені, розмір якої визначається згідно зі ст. 16 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.

За розрахунками позивача, загальна сума заборгованості зі сплати орендної плати за період з 01.09.2020 року по 31.03.2022 року складає: 233469,90 грн., у тому числі: орендна плата за землю 212287,95 грн.; інфляційні втрати 13895,69 грн.; 3% річних - 3653,58грн.; пеня - 3632,68 грн.

Відповідно до наданих пояснень, Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради просив суд задовольнити позов Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фенікс сталь ЛТД, за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради про стягнення 233469,90 грн. у повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та третьої особи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов таких висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1. ч. 2 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

З матеріалів справи судом вбачається, що 22.05.2007 року між Одеською міською радою та Приватним підприємством „Бальна було укладено договір оренди землі, площею 1629 кв.м., розташований за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 77, для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі та благоустрою прилеглої території, строком на 25 років.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.04.2015р. по справі №916/5106/14, яке Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.06.2015р. залишено без змін, позов задоволено. Внесено зміни до договору оренди землі від 22.05.2007р., зареєстрованого у Одеському міському управлінні ОРФ ЦДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.07.2007р. за №040750500099, яким Одеською міською радою передано приватному підприємству „Бальга земельну ділянку площею 1629 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул Чорноморського козацтва, 77 терміном на 25 років.

- викладено п.2.3. Договору у наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі та благоустрою прилеглої території, площею 1629 кв.м становить 3024417,69 грн. згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №112/С від 28.10.2013р., складеного управлінням Держземагенства у м. Одесі Одеської області";

- викладено п.4.1. Договору у наступній редакції: "Орендна плата за земельну ділянку для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі та благоустрою прилеглої території, площею 1629 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул Чорноморського козацтва, 77, розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та становить 90732,53 грн. на рік.

Згідно з Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ГУ Держгеокадастру в Одеської області від 26.06.2020р. за №1100 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1629кв.м. становить 4399749,82грн., відповідно орендна плата з розрахунку 3 % від нормативної грошової оцінки цієї ділянки за 2017 рік складає 131992,49грн.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником нежилої будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 77, є Товариство з обмеженою відповідальністю Фенікс сталь ЛТД, на підставі свідоцтва про право власності від 30.09.2014р. №27476977.

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 07.11.2018р. у справі №910/20774/17, встановлено, що після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки орендаря, у тому числі зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. Отже, після відчуження об`єктів нерухомості позивачі не повинні сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої вони вже не є, а зобов`язання з такої сплати автоматично виникає у нового власника нерухомості.

Отже з моменту виникнення у відповідача права власності на нежитлові будівлі та споруди, розміщені на орендованій земельній ділянці, до нього перейшли права та обов`язки орендаря земельної ділянки, на якій це майно розміщено, у зв`язку з чим саме відповідач має належним чином виконувати умови договору оренди землі від 22.05.2007р. в частині сплати орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно до ст. 15 Закону України „Про оренду землі, істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Судом з`ясовано, що Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради розраховано суму орендної плати за період з 01.09.2020 року по 31.03.2022 року з розрахунку: Орендна плата 2021 рік -131992,49 грн. *1 (інд.2020 р.) = 131992,49 грн., 131992,49/12 міс. = 10999,37 грн. (щомісячно). Орендна плата 2022 рік -131992,49 грн. *1,1 (інд.2021 р.) = 145191,74 грн., 145191,74 грн./12 міс. = 12099,31 грн.

Позивач зазначав, що орендна плата за земельну ділянку площею 1629 кв.м розрахована фінансовим відділом Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради згідно з Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 26.06.2020 р. за № 1100 та договору оренди землі зі змінами (відповідно до рішення Господарського суду Одеської області від 27.05.2015 року у справі № 916/5106/14) у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки об`єкта оренди, складає 131992,49 грн. на 2021 рік та 145191,74 грн. на 2022 рік. Отже, неотримана плата за землю за період з 01.09.2020 року по 31.03.2022 року становить 212287,95 грн.

Станом на день розгляду справи заборгованість з орендної плати за період з 01.09.2020р. по 31.03.2020р. у сумі 212287,95 грн. відповідачем не сплачена, доказів спростовуючи позовні вимоги відповідачем не надано.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Фенікс сталь ЛТД зобов`язань з оплати орендної плати, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті 212287,95 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було здійснено нарахування інфляційних втрат у розмірі 13895,69 грн., 3% річних у розмірі 3653,58 грн. та пені у розмірі 3632,68 грн.

Суд, переривши розрахунки позивача щодо сплати відповідачем інфляційних втрат, 3% річних та пені, вважає такі розрахунки вірним, а вимоги про стягнення - правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 3502,05 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Одеської міської ради задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фенікс сталь ЛТД (65496, Одеська обл., Овідіопольський район, село Лиманка, Іллічівська дорога, 2 (Ак. Глушка, 31 „А); код ЄДРПОУ 38696601) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1; код ЄДРПОУ 26597691) заборгованість у загальній сумі 233469 (двісті тридцять три тисячі чотириста шістдесят дев`ять) грн. 90 коп., з яких: заборгованість по орендній платі у розмірі 212287 (двісті дванадцять тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 95 коп., інфляційні витрати у розмірі 13895 (тринадцять тисяч вісімсот дев`яносто п`ять) грн. 69 коп., 3% річних у розмірі 3653 (три тисячі шістсот п`ятдесят три) грн. 58 коп., пеню у розмірі 3632 (три тисячі шістсот тридцять дві) грн. 68 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3502 (три тисячі п`ятсот дві) грн. 05 коп.

Повний текст рішення складено 05 вересня 2022 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко