Ухвала

від 31.08.2022 по справі 908/3078/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 908/3078/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. -головуючого, Банаська О.О., Жукова С.В.

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області та додані до неї матеріали

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2022

та постанову Господарського суду Запорізької області від 01.02.2022

у справі № 908/3078/21

за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Навчально-Тренажерний центр підготовки моряків "Аквамарин"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Кост Альянс"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла скарга ГУ ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2022 та постанову Господарського суду Запорізької області від 01.02.2022 у справі № 908/3078/21.

Касаційна скарга ГУ ДПС у Запорізькій області не відповідає вимогам ст. ст. 287-290 ГПК України, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху з огляду на наступне.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до п.7ч.2, п.1ч.4 ст.290 ГПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується та додані докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами, мають право знайомитися з матеріалами справи, та зобов`язанні добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

ГУ ДПС у Запорізькій області оскаржується постанова Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2022 у справі №908/3078/21, повний текст якої складено 07.07.2022, отже останній день строку, встановленого для оскарження зазначеної постанови в касаційному порядку закінчується 27.07.2022, а із касаційною скаргою, скаржник звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 01.08.2022, що підтверджується відміткою відділення поштового зв`язку на конверті, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження, передбаченого ст. 288 ГПК України.

Звертаючись із скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2022 у справі №908/3078/21, ГУ ДПС у Запорізькій області заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції та зазначено, що постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2022 у справі №908/3078/21 отримано скаржником 14.07.2022, про що свідчить штемпель реєстрації вхідної кореспонденції від 14.07.2022 на ухвалі суду.

До матеріалів скарги ГУ ДПС у Запорізькій області, додано зокрема, копію постанови Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2022 у справі №908/3078/21 з відміткою про реєстрацію вхідної кореспонденції на першому аркуші за вх №29425/6 від 14.07.2022.

Разом з тим, додана копія першої сторінки оскаржуваної постанови із штампом вхідної кореспонденції не може вважатися належним і допустимим доказом дня вручення постанови, оскільки штампи вхідної кореспонденції та відповідні вхідні відмітки проставляються власне скаржником, який має процесуальний інтерес у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та є його внутрішньою діяльністю. Будь-яких інших належних та допустимих доказів отримання повного тексту оскаржуваної постанови суду скаржник не надав, що унеможливлює перевірку судом обставин дотримання скаржником вимог ст.288 ГПК України.

Належними доказами отримання копії оскаржуваного судового рішення є: копія поштового конверту, в якому скаржнику надійшла оскаржувана постанова, із зазначенням ідентифікатора поштових відправлень, витяг (копія) електронного повідомлення та інформація органу поштового зв`язку про дату отримання поштового відправлення.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Отже, в порушення вимог п. 1 ч. 4 ст. 290 ГПК України, скаржником до касаційної скарги не додано доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Клопотання про поновлення процесуального строку має містити зазначення причин пропуску строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними, а також мають бути надані відповідні докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження; учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.

Оскільки, ГУ ДПС у Запорізькій області на підтвердження доводів щодо пропуску строку на касаційне оскарження, не надано суду належних доказів, то підстави наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження не можна визнати поважними.

Згідно з ч. 3 ст. 292 ГПК України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву (про поновлення пропущеного строку) не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі п.4 ч. 1 ст. 293 цього Кодексу.

Оскільки скаргу подано після закінчення строку встановленого для її подання та скаржником не подано доказів в підтвердження поважності пропуску строку касаційного оскарження, вказані ним підстави поновлення строку визнані судом неповажними, тому така касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ч. 3 ст. 292 ГПК України.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у ч. 3 цієї статті.

Частиною 2 ст. 287 ГПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п. 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 1, 3 ст.310 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п. 2, 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз.2 п. 5 ч. 2 ст. 290 цього Кодексу).

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз.2 п. 5 ч. 2 ст. 290 цього Кодексу) та має бути заначено з яким висновком апеляційного суду щодо застосування норми права не погоджується скаржник із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах;

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абз. 3 п. 5 ч. 2 ст.290 цього Кодексу) та має бути заначено обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого п. 3 ч.2 ст. 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч.2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у ч. 1, 3 ст. 310 ГПК України. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в ч. 2 ст. 287 ГПК України, є вичерпним.

Правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги.

Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам скаржник не викладав у тексті касаційної скарги.

Скарга ГУ ДПС у Запорізькій області по суті зводиться до викладення фактичних обставин справи та незгоди скаржника з постановою Господарського суду Запорізької області від 01.02.2022 у справі № 908/3078/21 та не містить жодного посилання та обґрунтувань щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2022, а тому її зміст не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки не містить належного обґрунтування наявності підстав визначених відповідним(и) пунктом (пунктами) ч. 2 ст.287 ГПК України.

Разом із тим, обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має наводитись у взаємозв`язку з посиланням на підстави, унормовані у відповідному пункті (пунктах) ч.2 ст. 287 ГПК України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень.

Посилання скаржника на постанови Верховного Суду є недостатнім, оскільки у касаційній скарзі не наведено належного обґрунтування наявності підстав визначених відповідним(и) пунктом (пунктами) ч. 2 ст.287 ГПК України.

Крім того, як вбачається із поданої ГУ ДПС у Запорізькій області скарги, у вступній частині скарги зазначено: «касаційна скарга на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2022 та постанову Господарського суду Запорізької області від 01.02.2022 у справі № 908/3078/21» (зв. арк. 2 скарги), а у резолютивній частині скарги скаржник просить: «апеляційну скаргу ГУ ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2022 та постанову Господарського суду Запорізької області від 01.02.2022 у справі № 908/3078/21 задовольнити (зв. арк. 8 скарги).

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.

Тобто, скаржник повинен в касаційній скарзі чітко зазначати в якій частині судового рішення ним оскаржуються в касаційному порядку.

Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, а подана касаційна скарга не містить однозначної інформації про те, з якою саме частиною судового рішення першої та апеляційної інстанцій не згоден її скаржник.

Відтак, в скарзі ГУ ДПС у Запорізькій області належним чином не вказно правову підставу касаційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України та п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, що є підставою для залишення скарги без руху.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Надіслання копії касаційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи листом з описом вкладення є обов`язком заявника касаційної скарги. Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об`єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.

Неповідомлення інших учасників справи про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у ст. 2 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до вимог ст.ст. 73, 76, 77 ГПК України належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії касаційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії.

До скарги ГУ ДПС у Запорізькій області не додано будь-яких доказів, які б свідчили про надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам у справі на виконання вимог ст. 291ГПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Оскільки, скарга ГУ ДПС у Запорізькій області, подана без додержання вимог щодо змісту касаційної скарги, відповідно до вимог ст. 290 ГПК України, то вона підлягає залишенню без руху на підставі ст.292 ГПК України, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме надати суду - належним чином оформлену заяву про поновлення пропущеного строку з доказами, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції або навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2022 у справі №908/3078/21; належним чином зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ч. 2 ст. 287 ГПК України підстави (підстав) та обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав); надати належні докази надсилання всім учасникам справи копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення; уточнити яка саме скарга (апеляційна чи касаційна) подана скаржником та уточнити вимоги касаційної скарги, в якій саме частині оскаржуються судові рішення першої та апеляційної інстанцій.

Усунувши недоліки, ГУ ДПС у Запорізькій області необхідно надати докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, для визначення судом дотримання, встановленого ч. 2 ст.174 ГПК України строку, на усунення недоліків касаційної скарги.

Заяву про усунення недоліків касаційної скарги подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк.

Усунувши недоліки, касаційної скарги скаржнику необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, для визначення дотримання заявником касаційної скарги строку на усунення недоліків касаційної скарги, встановленого ч. 2 ст.174 ГПК України, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 ГПК України, Суд,-

УХВАЛИВ:

1.Підстави наведені у клопотанні ГУ ДПС у Запорізькій області про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження - визнати неповажними.

2. Скаргу ГУ ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2022 та постанову Господарського суду Запорізької області від 01.02.2022 у справі № 908/3078/21 залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. ГУ ДПС у Запорізькій області усунути недоліки касаційної скарги, а саме надати суду- належним чином оформлену заяву про поновлення пропущеного строку з доказами, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції або навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2022 у справі №908/3078/21; належним чином зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ч. 2 ст. 287 ГПК України підстави (підстав) та обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав); надати належні докази надсилання всім учасникам справи копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення; уточнити яка саме скарга (апеляційна чи касаційна) подана скаржником та уточнити вимоги касаційної скарги, в якій саме частині оскаржуються судові рішення першої та апеляційної інстанцій.

Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені ст. 292 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Ткаченко Н.Г.

Судді Банасько О.О. Жуков С.В.