Ухвала

від 29.08.2022 по справі 522/10944/16-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 522/10944/16-к

провадження № 51-3011км21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представника потерпілого

(у режимі відеоконференції) ОСОБА_6 ,

виправданих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

виправданої (у режимі відеоконференції) ОСОБА_9 ,

захисника ОСОБА_10 ,

захисника (у режимі відеоконференції) ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_6 , який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_12 , про відвід колегії суддів,

встановив:

23 серпня 2022 року на адресу Суду від представника потерпілого ОСОБА_6 надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . У поданій заяві адвокат зазначає, що колегія суддів у названому складі 17 червня 2021 року раніше вже приймала рішення провідмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора ОСОБА_13 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 12 березня 2021 року, за якою прокурору було відмовлено в задоволенні клопотання пропоновлення строку на апеляційне оскарження вироку Київського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_14 , а апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

Надалі, вже після надходження касаційних скарг прокурора та потерпілого навищезазначений вирок та ухвалу Одеського апеляційного суду від 13 серпня 2021 року, якою вказане рішення місцевого суду було залишено без змін, зазначені скарги були передані для розгляду раніше визначеному складу суду (суддям ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) без проведення автоматизованого розподілу, чим порушено вимоги ст. 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від26листопада 2010 року № 30. Представник потерпілого не погоджується звищезгаданою ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2021 року, вважає, щоцерішення призвело до звуження прав учасників кримінального провадження та свідчить про упередженість колегії суддів касаційного суду саме в цій справі.

Заслухавши позицію учасників судового провадження, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи, викладені в заяві про відвід, колегія суддів вважає, що подана заява про відвід задоволенню не підлягає з таких підстав.

За приписами ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу одному, кільком абовсім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей жесклад суду.

Нормами статей 75 і 76 КПК України передбачено обставини, що виключають участь судді в розгляді справи.

Відповідно до ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чичлени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення судді для розгляду справи.

Як зазначено в ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також уновому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або постанови суду касаційної інстанції.

За приписами ст. 35 КПК України в суді функціонує автоматизована система документообігу суду (далі АСДС), що забезпечує об`єктивний та неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді.

Згідно з ч. 3 ст. 35 КПК України визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється АСДС підчас реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь уперевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку абоухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів увідпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів дляконкретного судового провадження не допускається внесення змін дореєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних зАСДС, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до пп. 2.3.44 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду (у редакції рішення Ради суддів України від 15 вересня 2016року №58) раніше визначеному в судовій справі головуючому судді

(судді-доповідачу) передаються касаційні скарги, що надійшли до суду касаційної інстанцій після визначення судді-доповідача у цій судовій справі, якщо провадження не закінчено.

Крім цього, підпунктом 2.3.46 розділу ІІ згаданого Положення (у зазначеній редакції) визначено, що у разі надходження апеляційних (касаційних) скарг, якіподані в рамках однієї справи, але на різні судові рішення, такі скарги передаються раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу), якщопровадження не закінчено.

За змістом п. 1.1 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді (далі Засади), затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року, зазначені Засади запроваджені з метою введення в дію змін, унесених допроцесуального законодавства, приведення вищезазначеного Положення, зізмінами та доповненнями у відповідність із нормами процесуального законодавства (діють до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) та визначають правила: 1)застосування Положення з урахуванням юрисдикції та інстанційності Верховного Суду, норм процесуальних кодексів та законів України, зокрема, щодоавтоматизованого розподілу позовних та інших заяв, апеляційних, касаційних та інших скарг, кримінальних проваджень, клопотань, подань та інших визначених законом процесуальних документів, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, судових справ між суддями; 2) визначення складу суду у Верховному Суді.

Пунктом 1.3 вищезгаданих Засад передбачено, що збори суддів касаційного суду для здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями, серед іншого, визначають у разі необхідності особливості застосування Засад відповідними касаційними судами з урахуванням положень процесуального законодавства.

Зборами суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від30листопада 2020 року № 15 прийнято рішення, що всі скарги, подані в межах єдиного унікального номера кримінального провадження (справи), у тому числі нарізні судові рішення, передаються раніше визначеному судді-доповідачу безурахування п 1.9 Засад.

Як установлено, 15 червня 2021 року на адресу Верховного Суду від прокурора ОСОБА_13 надійшла касаційна скарга на ухвалу Одеського апеляційного суду від 12 березня 2021 року про відмову прокурору в поновленні строку наапеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги на вирок Київського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_14 .

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від15 червня 2021 року зазначену скаргу було розподілено для розгляду

судді-доповідачеві ОСОБА_1 та суддям ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , які входять до складу колегії.

Колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду ухвалою від 17 червня 2021 року на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПКУкраїни прокурору ОСОБА_13 було відмовлено у відкритті касаційного провадження за її касаційною скаргою на вказану ухвалу Одеського апеляційного суду від12березня 2021 року.

Враховуючи вищенаведені принципи функціонування АСДС, а також те, щокасаційні скарги потерпілого ОСОБА_12 і прокурора ОСОБА_13 назазначений вирок та ухвалу Одеського апеляційного суду від 13 серпня 2021року, якою цей вирок залишено без змін, подані на судові рішення, постановлені в межах однієї судової справи (єдиний унікальний номер 522/10944/16-к), зазначені скарги були передані АСДС для розгляду раніше визначеній (у провадженні № 51-3011км21) колегії суддів у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1 та суддів ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , які входять доскладу колегії.

Таким чином, визначення складу суду для розгляду у Верховному Суді вищевказаних касаційних скарг потерпілого та прокурора було проведено згідно звимогами чинного законодавства, а тому доводи захисника про порушення

під час проведення автоматизовано розподілу зазначених скарг єнеобґрунтованими.

Крім того, як убачається зі змісту поданої ОСОБА_6 заяви про відвід, наведені в ній доводи щодо упередженості колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у складі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , фактично зводяться до незгоди представника потерпілого з постановленою цією колегією суддів ухвалою від 17 червня 2021року провідмову у відкритті провадження за касаційною скаргою прокурора наухвалу Одеського апеляційного суду від 12 березня 2021 року.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше це довіра, якувдемократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 48).

Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини іосновоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, атакож за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).

Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного, проте представник потерпілого таких доказів не наводить.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, щопід час з`ясування питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності в певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ціпобоювання об`єктивно виправдані.

Таким чином, заявлений представником потерпілого відвід не містить жодних даних, які б свідчили про наявність підстав, що передбачені зазначеними нормами кримінального процесуального закону, та обґрунтованих доводів проупередженість колегії суддів. Жодні факти, які можуть ставити під сумнів безсторонність суддів з точки зору як об`єктивного, так і суб`єктивного критерію, заявник не навів. Отже, його побоювання щодо упередженості колегії суддів неможна вважати об`єктивно виправданими.

На думку колегії суддів, висловлені в заяві про відвід доводи зводяться лише донічим не підтверджених сумнівів та припущень, які не можуть бути достатньою підставою для задоволення заяви про відвід у контексті положень п. 4 ч. 1 ст. 75, ст. 76 КПК України.

Керуючись статтями 75, 76, 80, 81 КПК України, Суд

постановив:

У задоволенні заявленого представником потерпілого ОСОБА_6 відводу колегії суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3