Рішення

від 07.08.2022 по справі 495/4065/21

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

(ЗАОЧНЕ)

Номер провадження 2/495/671/2022

08 серпня 2022 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Анісімової Н.Д.,

при секретарі судового засідання Коліниченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Шоста нотаріальна контора Одеського міського нотаріального округу про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом та державного акту частково недійсним та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Шоста нотаріальна контора Одеського міського нотаріального округу, в якому просить:

- визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом АЕЕ №607663, видане 10.12.2001 року державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Вахненко Ю.О., зареєстроване в реєстрі за №3-2722, спадкова справа №683/2001 року на імя ОСОБА_2 на спадкове майно у вигляді земельної частки (пай) землі колективного сільськогосподарського підприємства «Перемога» с.Підгірне Білгород-Дністровського району Одеської області, розміром 5,1 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі сертифікату ОД №018164, виданий Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області 20.11.1996 року;

- визнати частково недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії І-ОД №057204 на ділянку НОМЕР_8 масив № НОМЕР_1 , кадастровий номер 5120885500:01:002:0163, площею 3,01 га, ділянку НОМЕР_2 масив № НОМЕР_2 , кадастровий номер 5120885500:01:002:0241, площею 2,09 га, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Підгірненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 5,1 га, землі колективного сільськогосподарського підприємства «Перемога» с.Підгірне Білгород-Дністровського району Одеської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД №057204, ділянка НОМЕР_8 масив № НОМЕР_1 , кадастровий номер 5120885500:01:002:0163, площею 3,01 га, ділянка № НОМЕР_2 масив № НОМЕР_2 , кадастровий номер 5120885500:01:002:0241, площею 2,09 га, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно заповіту від 20.11.2013 року померла заповідала позивачу належну їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД №057206, виданий Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області 23.06.2003 року, земельну ділянку розміром 5,72 га, яка знаходиться на території Підгірненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ділянка № НОМЕР_3 , масив № НОМЕР_1 і ділянка № НОМЕР_4 , масив № НОМЕР_2 , надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Перед смертю мати позивача розповіла, що після смерті брата сторін по справі - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона особисто не оформлювала на себе як єдина спадкоємиця за законом перщої черги його земельну частку (пай) землі колективного сільськогосподарського підприємства «Перемога» с.Підгірне Білгород-Дністровського району Одеської області розміром 5,1 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало спадкодавцю на підставі сертифікату ОД №018164, виданий Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області 20.11.1996 року, а доручила відповідачу здійснити усі дії для того, щоб оформити цю земельну частку (пай) на її ім`я. Однак, ОСОБА_2 (як виявилось) всупереч інтересам матері та його інтересам оформив спадщину на себе, хоча крім нього спадкоємцями другої черги був позивач та іншій брат - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після смерті матері позивач знайшов копію свідоцтва про право на спадщину за законом серії АЕЕ №607663 від 10 грудня 2001 року, видане державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори, про те, що після смерті брата ОСОБА_3 його земельну частку (пай) успадкував брат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Також, позивач знайшов у паперах матері копію заяви від імені ОСОБА_6 до державного нотаріуса Шостої одеської державної нотаріальної контори про те, що вона відмовляється від спадщини на користь ОСОБА_2 . Однак матір в той час не їздила до нотаріальної контори м.Одеса та не писала відмову від спадщини на користь ОСОБА_2 . Цю заяву писав власноруч ОСОБА_2 від імені матері та підпис на заяві також не її, оскільки вона по іншому підписувалась. Тобто, з боку ОСОБА_2 має місце підробляння документів. Відповідач оформив на себе земельну частку (пай) після смерті брата за допомогою підробки документів, тому є підстави для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним. На підставі отриманого свідоцтва про право на спадщину за законом відповідачу видано розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області щодо передачі в натурі земельної частки (паю) із земель сільськогосподарського призначення та він отримав державний акт на право приватної власності на землю серії І-ОД №057204, виданий на ділянку НОМЕР_8 масив № НОМЕР_1 , кадастровий номер 5120885500:01:002:0163, площею 3,01 га, ділянку № НОМЕР_2 масив № НОМЕР_2 , кадастровий номер 5120885500:01:002:0241, площею 2,09 га, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Підгірненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею та була проведена державна реєстрація даної землі та на теперішній час земельна ділянки знаходяться в оренді у ТОВ «Бессарабія Агро». На теперішній час позивач, як спадкоємець після смерті свого брата, не має можливості володіти, користуватись та розпоряджатись належною йому частиною спадкового майна, тому вимушений звернутись до суду з цим позовом.

Рух справи у суді

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2021 року цивільна справа №495/4065/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Шоста нотаріальна контора Одеського міського нотаріального округу про визнання свідоцтва про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом та державного акту частково недійсним та визнання права власності, передана на розгляд судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської обасті Боярського О.О..

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської обасті від 02.06.2021 року позов було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської обасті від 28.06.2021 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання судове засідання.

В зв`язку з відстороненням від здійснення правосуддя судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярського О.О. до 04.01.2022 року, згідно розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи від 02.12.2021 року №564, цивільна справа №495/4065/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Шоста нотаріальна контора Одеського міського нотаріального округу про визнання свідоцтва про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом та державного акту частково недійсним та визнання права власності,передана на розгляд судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області - Анісімовій Н.Д..

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської обасті від 03.12.2021 року цивільна справа №495/4065/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Шоста нотаріальна контора Одеського міського нотаріального округу про визнання свідоцтва про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом та державного акту частково недійсним та визнання права власності прийнята до свого провадженя та призначено судове засідання.

Позивач у судове засідання не зявився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі посилаючись на обставини, які зазначені в позові, просив задовольнити та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не зявився, повідомлявся, шляхом направлення судових повісток, причини неявки суду не відомі, будь-яких заяв або клопотань до суду не надходило.

Представник Шоста нотаріальна контора Одеського міського нотаріального округу у судове засідання не зявився, повідомлявся, шляхом направлення судових повісток, причини неявки суду не відомі, будь-яких заяв або клопотань до суду не надходило.

Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Відповідно до ч.1, 2 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не зявився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи зазначене, суд вважає можливим у даній цивільній справі ухвалити заочне рішення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Врахувавши заяву представника позивача, вивчивши та дослідивши подані докази, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню виходячи із наступного.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_5 є синами ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 12.0.2021 року, актовий запис №45.

Перед смертю мати позивача розповіла, що після смерті брата сторін по справі - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 21.02.2001 року, актовий запис №3, мати ОСОБА_6 особисто не оформлювала на себе як єдина спадкоємиця за законом першої черги право власності на спадкове майно у вигляді земельної частки (пай) землі колективного сільськогосподарського підприємства «Перемога» с.Підгірне Білгород-Дністровського району Одеської області розміром 5,1 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало спадкодавцю ОСОБА_5 на підставі сертифікату ОД №018164, виданий Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області 20.11.1996 року, а доручила відповідачу ОСОБА_5 здійснити усі дії щодо оформлення земельної частки (пай) на її ім`я.

Проте, відповідач ОСОБА_5 всупереч інтересам матері та інтересам позивача оформив спадкове майно лише на своє імя, хоча крім нього спадкоємцями другої черзі був позивач та іншій брат - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 , актовий запис №938.

Після смерті матері позивач знайшов копію свідоцтва про право на спадщину за законом серії АЕЕ №607663, видане 10.12.2001 року державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Вахненко Ю.О., зареєстроване в реєстрі за №3-2722, спадкова справа №683/2001 року на імя ОСОБА_2 на спадкове майно у вигляді земельної частки (пай) землі колективного сільськогосподарського підприємства «Перемога» с.Підгірне Білгород-Дністровського району Одеської області, розміром 5,1 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі сертифікату ОД №018164, виданий Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області 20.11.1996 року

Крім того, позивач знайшов у паперах матері копію заяви від імені ОСОБА_6 до державного нотаріуса Шостої одеської державної нотаріальної контори про те, що вона відмовляється від спадщини після смерті сина ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь відповідача ОСОБА_2 .

Позивач зазначає, що матір в той час не їздила до нотаріальної контори м.Одеса та не писала відмову від спадщини на користь ОСОБА_2 . Цю заяву писав власноруч відповідач ОСОБА_2 від імені матері та підпис на заяві також не її, оскільки вона по іншому ставила підпис.

Тобто, відповідач ОСОБА_2 в супереч інтересам матері, як спадкоємиці першої черги оформив на себе земельну частку (пай) після смерті брата за допомогою підробки документів, а тому є підстави для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним.

На підставі отриманого свідоцтва про право на спадщину за законом відповідачу видано розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області щодо передачі в натурі земельної частки (пай) із земель сільськогосподарського призначення та факт отримання державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД №057204 на ділянку НОМЕР_8 масив № НОМЕР_1 , кадастровий номер 5120885500:01:002:0163, площею 3,01 га, ділянку № НОМЕР_2 масив № НОМЕР_2 , кадастровий номер 5120885500:01:002:0241, площею 2,09 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Підгірненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею та була проведена державна реєстрація даної землі на імя відповідача ОСОБА_5 ..

Отже, відповідач ОСОБА_2 вважається єдинним власником спадкової землі незаконно та безпідставно володіє і користується даною землею з 2001 року.

Оскільки спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відтак спірні правовідносини, що пов`язані із питаннями саме відкриття та прийняття спадщини після смерті такої особи на той час були врегульовані нормами ЦК УРСР у редакції 1963 року.

Відповідно до ч.1 ст.529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Тобто, відповідно до ст.529 ЦК України 1963 року, після смерті ОСОБА_3 при успадкуванні за законом спадкоємцем першої черги була матір померлого - ОСОБА_6 .

Тільки при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, спадщина успадковується у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга) стаття 530 ЦК України 1963 року, у даному випадку - брати померлого.

Відповідно до ст.553 ЦК України 1963 року спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається.

Вважалось, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 ЦК України 1963 року).

Згідно статті 549 ЦК УРСР вважалось, що спадкоємець прийняв спадщину: - якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; - якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. При спадкоємстві як за законом, так і за заповітом свідоцтво може бути видане і раніше закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, якщо в державній нотаріальній конторі є дані про те, що, крім осіб, що заявили про видачу свідоцтва, інших спадкоємців немає. Свідоцтво про право держави на спадщину в усіх випадках видається не раніше як через шість місяців з дня відкриття спадщини (стаття 561 ЦК УРСР).

Порядок визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину врегульовано статтею 1301 ЦК України якою передбачено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

В постанові Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року зазначено, що відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.11.2018 року по справі №2-1316/2227/11 зазначено, що у статті 1301 ЦК України, як підставу визнання свідоцтва недійсним, прямо вказано лише відсутність права спадкування в особи, на ім`я якої було видане свідоцтво. Це має місце, зокрема, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; відсутні юридичні факти, що давали б їй підстави набути право на спадкування - утримання, спорідненість, заповіт; у випадку, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване. Іншими підставами визнання свідоцтва недійсним можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, включення до свідоцтва майна, яке не належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини тощо.

Крім того, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2019 року по справі №414/811/17 зроблено висновок про те, що порядок визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину врегульовано статтею 1301 ЦК України, якою передбачено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом. Свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Аналогічний висновок міститься і в постанові Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі №2-1316/2227/11.

Беручи до уваги, що у зв`язку з видачею відповідачу свідоцтва про право на спадщину за законом АЕЕ №607663, видане 10.12.2001 року державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Вахненко Ю.О., зареєстроване в реєстрі за №3-2722, спадкова справа №683/2001 року було порушено право позивача на спадкування, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання вказаного свідоцтва частково недійсним, як просить в своїй позовній заяві позивач.

Таким чином, оскільки свідоцтво про право на спадщину за законом видано відповідачу ОСОБА_5 на все майно, без врахування прав іншого спадкоємця ОСОБА_5 , суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині скасування свідоцтва про право на спадщину за законом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав зазначені в ст.16 ЦК України. Крім того, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Визначаючи конкретний спосіб захисту прав позивача суд бере до уваги, що після визнання судом частково недійсним зазначеного вище свідоцтва про право на спадщину за законом, позивач позбавлений можливості отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом.

Суд бере до уваги, що свідоцтво про право на спадкування, визнані судом частково недійсним. Конкретний спосіб захисту залежить від права і від характеру його порушення. Позивачем обрано ефективний спосіб захисту своїх прав шляхом визнання за ним права власності в порядку спадкування за законом, оскільки при визнанні правочину недійсними застосовуються наслідки його недійсності. В даному випадку достатньо визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за законом для захисту його прав.

Беручи до уваги вищевикладене, суд визнає за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 5,1 га, землі колективного сільськогосподарського підприємства «Перемога» с.Підгірне Білгород-Дністровського району Одеської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД №057204, ділянка НОМЕР_8 масив № НОМЕР_1 , кадастровий номер 5120885500:01:002:0163, площею 3,01 га, ділянку НОМЕР_2 масив № НОМЕР_2 , кадастровий номер 5120885500:01:002:0241, площею 2,09 га, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тобто суд визнає за позивачем ОСОБА_5 , як спадкоємцем право власності на половину належного спадкодавцю спадкого майна, так як інша половина належить відповідачу ОСОБА_5 , також як спадкоємцю.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до п.п.а, г ч.3 ст.152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав, а також визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

У відповідності до ч.1 ст.155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушується права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їм земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним .

Оскільки державні акти на право власності на земельну ділянку є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов`язаних із правом власності на земельну ділянку, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видані відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельну ділянку.

Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 01.07.2015 року №6-319цс15, оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

За правилами ст.236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в даних правовідносинах підлягає захисту порушене право позивача ОСОБА_5 на спадщину, адже у зв`язку з видачею лише відповідачу ОСОБА_5 свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) та в подальшому оформлення ним на підставі цього документа права власності на земельну ділянку, позивач був позбавлений можливості оформити своє право на спадщину на належну йому частку земельного паю.

Визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю в даних правовідносинах є належним способом захисту порушенного права та з огляду на те, що підставою видачі відповідач ОСОБА_5 державного акту на право приватної власності на землю І-ОД №057204 на ділянку НОМЕР_8 масив № НОМЕР_1 , кадастровий номер 5120885500:01:002:0163, площею 3,01 га, ділянку № НОМЕР_2 масив № НОМЕР_2 , кадастровий номер 5120885500:01:002:0241, площею 2,09 га, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Підгірненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею стало свідоцтва про право на спадщину за законом АЕЕ №607663, видане 10.12.2001 року державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Вахненко Ю.О., зареєстроване в реєстрі за №3-2722, спадкова справа №683/2001 року, на імя ОСОБА_2 на спадкове майно у вигляді земельної частки (пай) землі колективного сільськогосподарського підприємства «Перемога» с.Підгірне Білгород-Дністровського району Одеської області, розміром 5,1 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі сертифікату ОД №018164, виданий Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області 20.11.1996 року, яке цим рішенням визнано частково недійсним, а тому суд приходить до висновку, що позовна вимога про визнання державного акту недійсним також підлягає задоволенню.

Висновки за результатами розгляду справи

В судовому засіданні позивачем доведено існування передбачених законом підстав для визнання свідоцтва про право на спадщину за законом та державного акту частково недійсним, що в повній мірі відповідає позовним вимогам, а тому суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.4, 12, 247 ч.2, 258, 259, 264, 265, 268, 280-289, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Шоста нотаріальна контора Одеського міського нотаріального округу про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом та державного акту частково недійсним та визнання права власності - задовольнити в повному обсязі.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом АЕЕ №607663, видане 10.12.2001 року державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Вахненко Ю.О., зареєстроване в реєстрі за №3-2722, спадкова справа №683/2001 року на імя ОСОБА_2 на спадкове майно у вигляді земельної частки (пай) землі колективного сільськогосподарського підприємства «Перемога» с.Підгірне Білгород-Дністровського району Одеської області, розміром 5,1 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі сертифікату ОД №018164, виданий Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області 20.11.1996 року.

Визнати частково недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії І-ОД №057204 на ділянку НОМЕР_8 масив № НОМЕР_1 , кадастровий номер 5120885500:01:002:0163, площею 3,01 га, ділянку № НОМЕР_2 масив № НОМЕР_2 , кадастровий номер 5120885500:01:002:0241, площею 2,09 га, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Підгірненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 5,1 га, землі колективного сільськогосподарського підприємства «Перемога» с.Підгірне Білгород-Дністровського району Одеської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД №057204, ділянка НОМЕР_8 масив № НОМЕР_1 , кадастровий номер 5120885500:01:002:0163, площею 3,01 га, ділянка № НОМЕР_2 масив № НОМЕР_2 , кадастровий номер 5120885500:01:002:0241, площею 2,09 га, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Анісімова Н.Д.