ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 679/238/20
Провадження № 22-ц/4820/1370/22
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,
секретаря: Кошельника В.М.
за участю: відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 02 червня 2022 року (суддя Стасюк Р.М.) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Крупецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, треті особи Шепетівська місцева прокуратура, Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсною (нікчемною) довіреності,
в с т а н о в и в :
У лютому 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головлівської сільської ради Славутського району, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Шепетівська місцева прокуратура, про визнання недійсною (нікчемною) довіреності.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що в Шепетівському міськрайонному суді перебуває справа №688/258/20 за позовом в інтересах держави керівника Шепетівської місцевої прокуратури до Головного Управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними наказів та витребування земельної ділянки, кадастровий номер 6825587000:05:015:0075.
При ознайомленні в приміщенні Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з документами, на підставі яких було посвідчено право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6825587000:05:015:0075, йому стало відомо, що вказані дії були вчинені його представником, що діяв на підставі довіреності від 31.10.2018 року, посвідченої секретарем виконавчого комітету Головлівської сільської ради Славутського району Хмельницької області Прус Л.А.
При цьому зауважує, що на земельну ділянку він не претендував та на території Головлівської сільської ради Славутського району Хмельницької області не проживав.
Тобто, на підставі довіреності, що посвідчена секретарем Головлівської сільської ради Славутського району Хмельницької області від імені ОСОБА_2 , було посвідчено право власності на земельну ділянку, на яку він ніколи не претендував, що стало підставою для звернення в інтересах держави керівника Шепетівської місцевої прокуратури до суду із позовною заявою про скасування вказаних наказів та витребування земельної ділянки.
Вказаними діями секретарем Головлівської сільської ради Славутського району Хмельницької області було порушено ряд законодавства України, що змусило його звернутися до суду за захистом своїх прав.
У зв`язку з цим позивач просив суд визнати недійсною (нікчемною) довіреність, посвідчену секретарем виконавчого комітету Головлівської сільської ради Славутського району, зареєстровану в реєстрі за №135 від 31.10.2018 року, стягнути з відповідачів понесені ОСОБА_2 судові витрати.
Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 21 квітня 2020 року до участі у справі в якості третіх осіб залучено Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також замінено первісного відповідача Головлівську сільську раду Славутського району Хмельницької області на належного відповідача Крупецьку сільську раду Славутського району Хмельницької області.
Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 02 червня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами підстав для визнання довіреності від 31.10.2018 року недійсною.
Суд у рішенні зазначив, що на підставі оспорюваної довіреності від 31.10.2018 року відповідачем подано лише заяву до Головного управління Держгеокадастру України у Хмельницькій області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою.
Доказів вчинення в інтересах позивача будь-яких інших юридично-значимих дій на підставі оспорюваної довіреності матеріали справи не містять.
Позовні вимоги про порушення законодавства під час укладення спірного правочину можуть бути заявлені заінтересованою особою за умови порушення її прав та законних інтересів.
Проте, судом не було встановлено негативних наслідків як від самого факту видачі довіреності ОСОБА_2 , так і від факту подання ОСОБА_1 заяви в інтересах позивача до головного управління Держгеокадастру України у Хмельницькій області на підставі оспорюваної довіреності від 31.10.2018 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючисьна незаконністьта необґрунтованістьрішення,порушення нормпроцесуального правата неправильнезастосування нормматеріального права,просить рішенняНетішинського міського суду Хмельницької області від 02 червня 2022 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано того, що окрім підписання заяви про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, відповідач ОСОБА_1 10.01.2019 року, відповідно до документів, наданих ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, на підставі довіреності надав заяву на затвердження проекту із землеустрою та передачі ОСОБА_2 земельної ділянки у власність.
Апелянт не погоджується з твердженнями суду про те, що позивач визнає обставини того, що його представник ОСОБА_4 продала земельну ділянку. Як зазначає ОСОБА_2 , вказане не відповідає дійсності, оскільки при розгляді справи, в судовому засіданні обговорювалось те, що позивач не знає, хто така ОСОБА_4 , довіреності на її ім`я він не надавав.
Апелянт також зазначив, що суд вказав, що постановою Хмельницького апеляційного суду від 31 березня 2021 року у справі №688/564/20 встановлено, що заява до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів Рилівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області з кадастровим номером 6825587000:05:015:0075 подана від імені ОСОБА_2 , а не від імені представника за довіреністю. Як зазначає апелянт, вказане також не відповідає дійсності, оскільки у справах 688/258/20 та 688/564/20 розглядалися спори, які стосувалися земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Шепетівського району, площею 2 га, в той час як ОСОБА_1 отримав на ім`я ОСОБА_2 земельну ділянку, призначену для індивідуального садівництва площею 0,1200 га, а це різні земельні ділянки. Крім того, передача земельних ділянок не входить до предмету доказування у даній справі.
ОСОБА_2 звертає увагу суду на те, що саме відповідачі у справі не надали суду документів, що витребовувались експертом, що свідчить про їх свідоме ухилення від проведення експертизи, відтак, враховуючи положення ст. 109 ЦПК України щодо наслідків ухилення від проведення експертизи, апелянт просить суд визнати факт того, що підпис у довіреності та реєстрі для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування, для з`ясування чого експертиза була призначена, позивачеві не належить, що є підставою для задоволення позову.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити судове рішення без змін як законне, ухвалене з дотриманням усіх норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу без задоволення.
Зазначає, що в апеляційній скарзі взагалі не наведено, які саме норми матеріального та процесуального права були порушені судом першої інстанції при ухваленні рішення та в чому вони виразились.
Апелянт поширює недостовірну інформацію щодо відповідача ОСОБА_1 , у такий спосіб намагаючись схилити суд до прийняття хибного рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу Крупецька сільська рада Шепетівського району просить оскаржуване рішення залишити без змін як законне, відмовити в апеляційних вимогах апелянта.
Зазначає, що довіреності, посвідчені посадовими особам, прирівнюються до нотаріально посвідчених. Відповідно до п. 31 постанови КМУ від 15 червня 1994 року №419 «Про порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених» довіреність посвідчується в одному примірнику та вручається особі, від імені якої вона посвідчена, або на прохання такої особи і за її рахунок надсилається за зазначеною нею адресою особі, на ім`я якої видана довіреність.
Оригінал довіреності від 31.10.2018 року, завіреної секретарем виконавчого комітету Головлівської сільської ради Славутського району Прус Л.А., надати суду було неможливо, оскільки вона посвідчена в одному примірнику та видана ОСОБА_2 як особі, від імені якої вона посвідчена, а другий її примірник у сільській раді відсутній.
Крупецькою сільською радою було встановлено, що реєстр для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування Головлівської сільської ради Славутського району (реєстраційна дія від 31.10.2018 №135) був втрачений під час реорганізації Головлівської сільської ради, у зв`язку з чим у Крупецької сільської ради як правонаступника Головлівської сільської ради надати вказаний реєстр відсутня можливість. Вказане спростовує недостовірну інформацію, надану апелянтом, а також спростовує посилання апелянта на те, що відповідачі свідомо ухиляються від проведення експертизи.
В судове засідання ОСОБА_2 не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити.
Крупецька сільська рада надіслала суду клопотання розгляд справи проводити у відсутності представника.
Інші учасники по справі в судове засідання учасники справи не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно з частиною 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що позивач 31 жовтня 2018 року видав довіреність, якою уповноважив відповідача ОСОБА_1 представляти його інтереси у всіх органах державної влади, незалежно від форм власності та підпорядкування, в тому числі передавати та утримувати в Головному управлінні Держгеокадастру Хмельницької області наказ та проект землеустрою, виготовлений на його ім`я, з правом подання від імені довірителя заяв, отримання документів, тощо (т. 1 а. с. 9).
Довіреність видана строком на один рік та припинила свою дію 31 жовтня 2019 року.
Довіреність посвідчена та зареєстрована в реєстрі довіреностей під №135 секретарем виконавчого комітету Головлівської сільської ради Славутського району Хмельницької області Прус Л.А.
На підставі вказаної довіреності відповідачем, ОСОБА_1 , 01 листопада 2018 року подана заява до Головного управління Держгеокадастру України у Хмельницькій області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 0,1200 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для індивідуального садівництва за межами населених пунктів Головлівської сільської ради Славутського району Хмельницької області (т. 1 а. с. 41).
Отриману позивачем у власність земельну ділянку площею 0,1200 га за межами населених пунктів Головлівської сільської ради Славутського району Хмельницької області з кадастровим номером 6823982100:03:010:0048 продано за договором купівлі-продажу від 16 квітня 2019 року №435, укладеного від імені ОСОБА_2 його представником ОСОБА_4 , в якості продавця, та ОСОБА_5 в якості покупця (т. 1 а. с. 43-44).
Вказаний договір позивачем в судовому порядку не оспорюється.
Як встановлено, у даній справі судом першої інстанції ухвалою суду від 02 лютого 2021 року було призначено почеркознавчу експертизу (т. 1 а. с. 254-256), постановою Хмельницького апеляційного суду від 13.04.2021 змінено мотивувальну частину вказаної ухвали (т. 2 а. с. 76-78).
За повідомленням про неможливість надання висновку судової почеркознавчої експертизи від 16.09.2021 №1835-1838/21-26 експертизу неможливо провести через ненадання експерту оригіналу довіреності від 31.10.2018, завіреної секретарем виконавчого комітету Головлівської сільської ради Славутського району Хмельницької області Прус Л.А., реєстраційний номер 135, та оригіналу реєстру для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування Головлівської сільської ради Славутського району Хмельницької області, реєстраційна дія №135 від 31.10.2018 (т. 2 а. с. 135-138).
За повідомленням Крупецької сільської ради оригінал довіреності від 31.10.2018 відсутній, реєстр для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування Головлівської сільської ради Славутського району Хмельницької області втрачений в процесі її реорганізації.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно частин першої, третьої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин першої, третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно частини першої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Частиною третьою статті 244 ЦК України визначено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
За загальним правилом, довірена особа, яка виступає від імені довірителя, зобов`язана діяти в її інтересах добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Відповідно до частини третьої статті 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі довіреності від 31.10.2018 року в межах повноважень, зазначених в ній, 01 листопада 2018 року подав заяву в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру України у Хмельницькій області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 0,1200 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для індивідуального садівництва за межами населених пунктів Головлівської сільської ради Славутського району Хмельницької області.
Отриману позивачем у власність земельну ділянку площею 0,1200 га за межами населених пунктів Головлівської сільської ради Славутського району Хмельницької області з кадастровим номером 6823982100:03:010:0048 продано за договором купівлі-продажу від 16 квітня 2019 року №435, укладеного від імені ОСОБА_2 його представником ОСОБА_4 , в якості продавця, та ОСОБА_5 в якості покупця.
Вказаний договір позивачем в судовому порядку не оспорюється.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 81 ЦПК України).
Разом із тим, під час розгляду справи позивачем не надано доказів того, що ОСОБА_1 діяв на підставі довіреності, всупереч інтересам довірителя, а також у своїх інтересах як його представник. При цьому оспорюваною довіреністю від 31 жовтня 2018 року ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 представляти його інтереси у всіх органах державної влади, незалежно від форм власності та підпорядкування, в тому числі передавати та утримувати в Головному управлінні Держгеокадастру Хмельницької області наказ та проект землеустрою, виготовлений на його ім`я, з правом подання від імені довірителя заяв, отримання документів, тощо.
Доказів щодо вчинення інших дій повіреним ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на підставі оспорюваної довіреності матеріали справи не містять.
Суд не вважав за можливе застосовувати до спірних правовідносин статтю 109 ЦПК України, оскільки за повідомленням про неможливість надання висновку судової почеркознавчої експертизи від 16.09.2021 №1835-1838/21-26 експертизу неможливо провести через ненадання експерту оригіналу довіреності від 31.10.2018, завіреної секретарем виконавчого комітету Головлівської сільської ради Славутського району Хмельницької області Прус Л.А., реєстраційний номер 135, та оригіналу реєстру для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування Головлівської сільської ради Славутського району Хмельницької області, реєстраційна дія №135 від 31.10.2018. За повідомленням Крупецької сільської ради оригінал довіреності від 31.10.2018 відсутній, реєстр для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування Головлівської сільської ради Славутського району Хмельницької області втрачений в процесі її реорганізації.
Неможливість надання висновку судової почеркознавчої експертизи пов`язано з об`єктивними причинами, а тому не може вважатися ухиленням відповідачів від подання експертам матеріалів, необхідних для проведення судової почеркознавчої експертизи.
Окрім зазначеного, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
Здійснюючи правосуддя суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина перша та друга статті 5 ЦПК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
У справі, що переглядається, позивач пред`явив вимоги щодо визнання недійсною довіреності, однак обраний позивачем спосіб захисту є неефективним.
Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції, з дотриманням вимог статей 263-265 ЦПК України повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, вірно встановив правовідносини, що склалися між сторонами, й обґрунтовано відмовив ОСОБА_2 у задоволенні позову.
У зв`язку з тим, що суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишає без задоволення, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 02 червня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 05 вересня 2022 року.
Судді Т.О. Янчук
Л.М. Грох
О.І. Ярмолюк
Суд | Хмельницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2022 |
Оприлюднено | 07.09.2022 |
Номер документу | 106054620 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Хмельницький апеляційний суд
Янчук Т. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні