Рішення

від 04.09.2022 по справі 160/12178/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2022 року Справа № 160/12178/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича за участі секретаря судового засіданняДивнич Д.І. за участі: представника позивача представника відповідача Беззубкін С.М. Сергєєва В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеденою відповідальністю "Баланс-Клуб" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування припису про усунення виявлених порушень та постанови про накладення штрафу

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Баланс-клуб» (далі ТОВ «Баланс-клуб») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати припис про усунення виявлених порушень від 21 жовтня 2019 року № ДН 2748/1858/АВ/П та постанову про накладення штрафу від 07 листопада 2019 року № ДН 2748/1858/АВ/ТД-ФС/559 на загальну суму 1 126 710 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідно до направлення на проведення перевірки від 27 вересня 2019 року № 311-Н, предметом інспекційного відвідування був контроль додержання законодавства про працю у ТОВ «БАЛАНС-КЛУБ» з питань виявлення неоформлених трудових відносин. Підставою для призначення інспекційного відвідування ТОВ «БАЛАНС-КЛУБ» був лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27 червня 2019 року № 13409/05-05/26 щодо фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року.

Поряд з цим, на думку позивача, предметом інспекційного відвідування ТОВ «БАЛАНС-КЛУБ» повинні були бути конкретні правовідносини ТОВ «БАЛАНС-КЛУБ» з фізичними особами, з якими виконуються роботи (надаються послуги) за цивільно-правовими договорами більше року, а не вся господарська діяльність ТОВ «БАЛАНС-КЛУБ» в розрізі виявлення неоформлених трудових відносин.

За таких обставин оскаржувані припис та постанова контролюючого органу є протиправними та підлягають скасуванню.Постановою Верховного Суду від 16.02.2022 року у справі № 160/12178/19 скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року скасувати, а справу № 160/12178/19 направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2022 року прийнято справу до розгляду та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

У матеріалах справи міститься відзив відповідача на позовну заяву, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Відносини, які виникли між позивачем та фізичними особами є за своїм змістом трудовими, а не цивільно-правовими, оскільки дані відносини мають ознаки підпорядковуваності: робота виконується за вказівками та під контролем, працівник інтегрований в організаційну структуру підприємства, робота виконується виключно або переважним чином в інтересах іншої особи, працівник виконує роботу за графіком або на робочму місці, робота має характерну тривалість, робота вимагає особистої присутності працівника, інструменти, матеріали та механізми надає замовник. В укладених договорах не визначено обсяг виконуваної роботи. Предметом договорів є сам процес праці, а не її кінцевий результат. Сам факт наполягання працівника на оформленні цивільно-правового договору не свідчить про існування між сторонами саме цивільних відносин. Положення статті 24 КЗпП України повинні застосовуватися роботодавцями, які бажають використовувати найману оплачувану працю незалежно від того, чи наполягає на такому оформленні працівник чи ні. Якщо робота, виконувана особою на користь суб`єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватися на умовах трудового договору.

Позивачем залучено до матеріалів справи копії письмових пояснень ОСОБА_1 від 11.07.2022 року, ОСОБА_2 від 28.06.2022 року, ОСОБА_3 від 11.07.2022 року, Станкевич В.Ф, від 30.06.2022 року, ОСОБА_4 від 22.07.2022 року.

Також у матеріалах справи містяться пояснення ОСОБА_5 від 30.06.2022 року, ОСОБА_4 віл 22.07.2022 року, ОСОБА_6 від 11.08.2022 року.

Ухвалою суду від 01.09.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та повідомив суд про те, що докази надання правничої допомоги будуть надані у відповідності до вимог ч.7 ст. 139 КАС України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

ТОВ «Баланс-клуб» є юридичною особою, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія ААВ №187153. Місцезнаходженням юридичної особи є: 49047, Дніпропетровська обл., м.Дніпропетровськ, пров. Верстатобудівельний, буд. 4.

Відповідно до п.п. 4.2 п.4 Статуту ТОВ «Баланс-клуб», товариство може займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України, зокрема, але не виключно предмет діяльності Товариства включає наступні основні напрями діяльності: інформаційне, консульське, методичне обслуговування по бухгалтерському обліку, оподаткуванню, ціноутровенню, керуванню виробництвом, зовнішньоекономічною діяльністю, маркетингу, менеджменту вітчизняних та зарубіжних підприємств, фірм, організацій, приватних осіб; навчання, підготовка, підвищення кваліфікації фахівців, відповідно до вище перелічених напрямків; маркетингові дослідження, консультації по питаннях комерційної діяльності, фінансів і управління; друкування газет, поліграфічна діяльність тощо.

Підставою для проведення інспекційного відвідування ТОВ «Баланс-клуб» став лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27 червня 2019 року № 13409/05-05/26 (вх.№ 14425 від 09 липня 2019 року Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області).

27 вересня 2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було видано наказ № 647-І «Про призначення інспекційного відвідування».

Вказаним наказом, наказано головному державному інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні Мельничук Світлані Володимирівні у період з 30 вересня 2019 року по 11 жовтня 2019 року провести інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у ТОВ «Баланс-клуб» за адресою: 49047, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, провулок Верстатобудівників, буд.4, код ЄДРПОУ 21856290.

27 вересня 2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було сформовано направлення на проведення інспекційного відвідування №311-Н ТОВ «Баланс-клуб» за адресою: 49047, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, провулок Верстатобудівників, буд.4, код ЄДРПОУ 21856290.

У період з 03 жовтня 2019 року (13 год. 00 хв.) по 11 жовтня 2019 року (15 год. 00 хв.), інспектором праці Мельничук Світланою Володимирівною, службове посвідчення № 1858, відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у присутності ОСОБА_7 проведено інспекційне відвідування ТОВ «Баланс-клуб» за адресою: 49047, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, провулок Верстатобудівельний, буд.4, код ЄДРПОУ 21856290, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 11 жовтня 2019 року № ДН-2748/1858/АВ.

Згідно вказаного акту, під час інспекційного відвідування, контролюючим органом було виявлено відповідні порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме: ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі КЗпПУ), ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпПУ.

17 жовтня 2019 року ТОВ «Баланс-клуб» було направлено на адресу Головного управління Державної праці у Дніпропетровській області зауваження № 45-ОД до акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю.

21 жовтня 2019 року за № 4936/4.1-10 Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було направлено на адресу директора ТОВ «Баланс-клуб» лист «Щодо надання відповіді», в тексті якого зазначено, що заперечення до акту від 17 жовтня 2019 року № 45-ОД розглянуто, але наведені доводи не спростовують висновків, наведених в акті від 11 жовтня 2019 року № ДН-2748/1858/АВ.

21 жовтня 2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було винесено відносно ТОВ «Баланс-клуб» припис про усунення виявлених порушень № ДН 2748/1858/АВ/П, яким зобов`язано ОСОБА_7 усунути такі порушення, як: до роботи фактично було допущено 9 фізичних осіб без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що є порушенням ч.1 ст.24 КЗпП та ч. 1, 3 ст.24 КЗпП України, у строк до 28 жовтня 2019 року, надалі вимог чинного законодавства дотримуватись постійно. 29 жовтня 2019 року ТОВ «Баланс-клуб» було направлено на адресу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області скаргу на припис № 252 про усунення виявлених порушень № ДН 2748/1858/АВ/П, в якій підприємство просило скасувати вимоги інспектора праці, викладені в приписі про усунення виявлених порушень від 21 жовтня 2019 року № ДН 2748/1858/АВ/П.

07 листопада 2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було направлено на адресу ТОВ «Баланс-клуб» рішення від 07 листопада 2019 року «Про розгляд скарги ТОВ «Баланс-клуб», яким вирішено скаргу ТОВ «Баланс-клуб» залишити без задоволення.

07 листопада 2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було винесено відносно ТОВ «Баланс-клуб» постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН 2748/1858/АВ/ТД-ФС/599 у розмірі 1 126 710 грн. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Статтею 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Частиною першою статті 265 КЗпП України визначено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17 липня 2013 року.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

З аналізу наведеної норми слідує, що відповідальність за вказаною статтею настає у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору.

За приписами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з частиною першою статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст. 208 Цивільного кодексу України.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями частини першої статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом частини другої статті 837 Цивільного кодексу України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності до частини першої статті 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

При цьому, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13 червня 2019 року у справі № 815/954/18, від 03 березня 2020 року у справі №1540/3913/18.

Як встановлено судом між ТОВ «Баланс-клуб» (замовник) та девятьма громадянами України (виконавцями), було укладено ряд цивільно-правових договорів. Так, відповідно до умов цивільно-правового договору № 2/1 від 02 січня 2018 року, укладеного ТОВ «Баланс-клуб» з ОСОБА_8 , та цивільно-правового договору № 3/1 від 02 січня 2018 року, укладеного ТОВ «Баланс-клуб» з ОСОБА_9 у порядку та на умовах, визначених даними договорами, виконавець ( ОСОБА_10 та ОСОБА_9 ) зобов`язувались надавати протягом дії договору послуги, а замовник (ТОВ «Баланс-клуб») зобов`язувався прийняти надані послуги та оплатити їх.

Відповідно до п. 1.2. зазначених вище договорів, послугами, що надаються за договором, є обробка інформації з передплати друкованих видань ТОВ «Баланс-клуб» за допомогою технічних засобів.

Поряд з цим, судом встановлено, що ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , надавали послуги ТОВ «Баланс-клуб» з обробки інформації з передплати друкованих видань, які розповсюджуються через поштову мережу ПАО «УКРПОШТА». Результатом надання послуг було отримання ТОВ «Баланс-клуб» сортувальної таблиці друкованих видань, які надсилались покупцям за передплатою через мережу УКРПОШТА. Метою отримання цих сортувальних таблиць було розширення ринку збуту друкованих видань ТОВ «Баланс-клуб» на території України. Після завершення дії вищезазначених договорів послуги, що надавались ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , ТОВ «Баланс-клуб» отримувало від ПАО «УКРПОШТА» на підставі договору.

Відповідно до п. 2.5 зазначених вище договорів, акт приймання-передачі послуг сторони складали та підписували в строк до 10-го числа місяця наступного за місяцем надання послуг, що фактично надані та прийняті уповноваженою особою ТОВ «Баланс-клуб».

На виконання умов договору, сторони складали відповідні акти прийому-передачі послуг, в яких визначали вид, об`єм та вартість наданих виконавцем послуг. Перед підписанням актів ТОВ «Баланс-клуб» отримував на електронну пошту відповідні сортувальні таблиці від виконавців.

ОСОБА_10 та ОСОБА_9 надавали послуги дистанційно та не підпорядковувались правилам внутрішнього розпорядку ТОВ «Баланс-клуб».

При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_10 та ОСОБА_9 у період дії договорів, а саме: № 2/1 від 02 січня 2018 року (строк дії з 02.01.2018 до 31.10.2018) та № 3/1 від 02 січня 2018 року (строк дії з 02.01.2018 до 31.10.2018) укладених з ТОВ «Баланс-клуб» були працевлаштовані та працювали на ПАО «Укрпошта», що підтверджується відповідними довідками, а саме: № 7232-410 та 7232-411 від 16 жовтня 2019 року.

Відповідно до п. 4.1, 4.2 вищевказаних договорів, сума винагороди виконавця, що підлягала оплаті за надані послуги протягом календарного місяця визначалась актом приймання-передачі наданих послуг.

Оплата послуг здійснювалась шляхом виплати готівкових грошових коштів з каси замовника або банківського переказу коштів на картковий рахунок виконавця.

Сторони складали відповідні акти приймання-передачі наданих послуг, в яких визначали вартість наданих послуг. Оплата наданих послуг здійснювалась у готівковій формі.

Зазначені акти приймання-передачі наданих послуг та видаткові касові ордери надавались інспектору для перевірки, та копії їх містяться в матеріалах справи.

Також, судом встановлено, що 02 січня 2018 року між ТОВ «Баланс-клуб» та ОСОБА_1 було укладено цивільно-правовий договір № 34.

Так, 26 грудня 2017 року з метою укладання договору про надання послуг до ТОВ «Баланс-клуб» звернувся ОСОБА_1 з відповідною заявою, в якій чітко визначив намір укласти договір цивільно-правового характеру, а не трудовий договір.

02 січня 2018 року ТОВ «Баланс-клуб» прийнято пропозицію ОСОБА_1 та укладено договір № 34.

Після завершення дії договору № 34, а саме: 31 серпня 2018 року, ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Баланс-клуб» із заявою про прийняття його на роботу на посаду головного енергетика з неповним робочим днем, що підтверджується наказом № 142-л від 31 серпня 2018 року.

ОСОБА_1 був прийнятий на постійну роботу на умовах неповного робочого дня до служби нерухомості та забезпечення виробництва на посаду головного енергетика.

25 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звільнився з займаної посади за власним бажанням, що підтверджується наказом від 25 жовтня 2018 року № 162-Л.

06 листопада 2018 року був прийнятий на посаду головного енергетика за сумісництвом, що підтверджується наказом від 06 листопада 2018 року № 169-л, основним місцем роботи ОСОБА_1 з 01 листопада 2018 року було Комунальне підприємство «ТЕПЛОЕНЕРГО» Дніпровської міської ради, що підтверджується довідкою № 77 від 17 жовтня 2019 року.

На виконання умов даного договору, між ТОВ «Баланс-клуб» та ОСОБА_1 складено відповідні акти прийому-передачі послуг, в яких визначено вид, об`єм та вартість наданих виконавцем послуг. Строк та час надання послуг погоджувався сторонами перед надання послуг з метою зменшення можливого перешкоджання виробничої діяльності ТОВ «Баланс-клуб».

У пункті 3.3.4 вказаного договору встановлений обов`язок ТОВ «Баланс-клуб» до початку робіт забезпечити ОСОБА_1 можливістю надання послуг і виконання погоджених робіт, у тому числі надати ОСОБА_1 всі необхідні для виконання робіт матеріали, устаткування і надати доступ до місця надання послуг і проведення ремонту.

На виконання зазначених умов договору, позивачем надавались ОСОБА_1 відповідні матеріали, що підтверджується актами прийому-передачі матеріальних цінностей.

Крім того, судом встановлено, що 27 грудня 2017 року з метою укладання договору про надання послуг до ТОВ «Баланс-клуб» звернувся ОСОБА_3 з відповідною заявою, в якій чітко визначив намір укласти договір цивільно-правового характеру.

Так, між ТОВ «Баланс-клуб» та ОСОБА_3 було укладено договір від 02 січня 2018 року № 11.

Відповідно до умов зазначеного вище договору, ОСОБА_11 зобов`язувався надавати протягом строку дії даного договору послуги, а ТОВ «Баланс-клуб» зобов`язувалося прийняти надані послуги та оплатити їх відповідно до умов договору № 11.

Після завершення дії вказаного договору, а саме: 28 серпня 2018 року, ОСОБА_11 звернувся до ТОВ «Баланс-клуб» із заявою про прийняття останнього на роботу на посаду начальника служби нерухомості та забезпечення виробництва.

Наказом від 31 серпня 2018 року № 139-л, з 03 вересня 2018 року ОСОБА_11 був прийнятий на роботу до служби нерухомості та забезпечення виробництва на посаду начальника, що підтверджується відповідним наказом, копія якого міститься в матеріалах справи.

Оплата наданих послуг здійснювалась у готівковій формі. В підтвердження виконання зазначеного вище договору № 11 від 02 січня 2018 року позивачем складені відповідні акти приймання-передачі наданих послуг.

Також, судом встановлено, що 02 січня 2018 року між ТОВ «Баланс-клуб» та ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , укладені відповідні договори № 6/1, № 8/1, № 13/1, відповідно.

Відповідно до умов зазначених вище договорів ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 зобов`язувався надавати протягом дії договору послуги, а ТОВ «Баланс-клуб» зобов`язувалось прийняти надані послуги та оплатити їх.

Так, ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 мешкають в м. Києві та Київській області, послуги за договорами надавались дистанційно шляхом обміну електронними документами за допомогою мережі Інтернет.

При цьому, ОСОБА_13 в період дії договору з ТОВ «Баланс-клуб» була працевлаштована та працювала в ДВНЗ «Київський національний економічний університет» на посаді доцента кафедри обліку, контролю та оподаткування агробізнесу, що підтверджується відповідною довідкою від 18 жовтня 2019 року № 342/18-29, копія якої міститься у матеріалах справи.

Водночас, ОСОБА_5 в період дії договору з ТОВ «Баланс-клуб» знаходилась в Словенії, де навчалася в Університеті імені Коменського в Братиславі за денною формою навчання, що підтверджується відповідним дипломом № НОМЕР_1 від 05 червня 2019 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

На виконання вказаних вище договорів були складені відповідні акти приймання-передачі наданих послуг, в яких визначали вартість наданих послуг. Оплата наданих послуг здійснювалась у безготівковій формі.

Судом встановлено, що між ТОВ «Баланс-клуб» та ОСОБА_14 був укладений договір від 02 січня 2018 року №9/1.

Відповідно до умов вказаного договору, ОСОБА_14 зобов`язувалась надавати протягом строку дії даного договору, а саме: до 30 листопада 2018 року послуги, а ТОВ «Баланс-клуб» зобов`язувався прийняти надані послуги та оплатити їх відповідно до умов даного договору.

Послуги ОСОБА_14 надавала дистанційно шляхом обміну електронними документами за допомогою мережі Інтернет.

На виконання умов зазначеного вище договору, сторони складали відповідні акти прийому-передачі послуг, в яких відображали вид, об`єм та вартість наданих виконавцем послуг, копії яких містяться в матеріалах справи.

Також, судом встановлено, що між ТОВ «Баланс-клуб» та ОСОБА_15 був укладений договір від 02 січня 2018 року № 13.

Відповідно до умов зазначеного вище договору ОСОБА_15 зобов`язувалась надавати протягом строку дії даного договору послуги консультування з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, а ТОВ «Баланс-клуб» зобов`язувався прийняти надані послуги та оплатити їх відповідно до умов даного договору.

ОСОБА_15 надавала послуги ТОВ «Баланс-клуб» з консультування з питань бухгалтерського обліку та оподаткування у формі письмових консультацій. За результатами надання послуг ОСОБА_15 ТОВ «Баланс-клуб» отримало роз`яснення спеціаліста з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, відповідно до наданих ним питань.

При цьому ОСОБА_15 мешкає в м. Києві, послуги за договором надавала дистанційно шляхом обміну електронними документами за допомогою мережі Інтернет.

Сторонами складені відповідні акти прийому-передачі послуг, в яких відображали вид, об`єм та вартість наданих виконавцем послуг. Оплата наданих послуг здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується відповідними документами, копії яких містяться в матеріалах справи. За вказаних обставин судом встановлено, що виконавці не мали щоденно чи за якимось графіком приходити на робоче місце і виконувати безперервну роботу з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку, що відповідає ознакам сама цивільно-правового договору.

Суд зазначає, що самі по собі умови зазначених вище договорів, а саме:

- в п. 2.1. договорів зазначено, що надання виконавцями послуг, здійснюється за адресою: АДРЕСА_1 (п. 2.1 договору);

- в п. 3.3.2, 3.3.4 договорів зазначено, що замовник зобовязаний забезпечити виконавцеві необхідні умови для надання послуг; до початку робіт забезпечити виконавця можливістю надання послуг і виконання погоджених робіт, у тому числі надати виконавцеві усі необхідні для виконання робіт матеріали, устаткування і надати доступ до місця надання послуг і проведення робіт,

не можуть свідчити про те, що фізичні особи виконують роботи під керівництвом ТОВ «Баланс-клуб», що прийняло на себе обов`язок організовувати працю, тобто про те, що позивач уклав з фізичними особами саме трудові договори, оскільки згідно вимог ч.2 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Таким чином, позивач під час укладення з фізичними особами цивільно-правових договорів скористався своїм правом передбаченим ч.2 ст. 6 ЦК України.

Сам факт зазначення у п. 6.2 зазначених договорів строку їх дії встановлюється з моменту підписання (тобто це з 02 січня 2018 року) і до 31 жовтня 2018 року (тобто на десять місяців), що не може свідчити про постійний характер виконання робіт, оскільки сторони під час укладення цивільно-правового договору вправі встановити строк його дії згідно вимог статті 631 ЦК України.

Однією з основних ознак, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності; за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності, гарантії та компенсації передбачені для працівника, а також обов`язки роботодавця залишаються за його межами.

Отже, робота, яка виконувалась ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_2 , була самостійною, не надавалася в процесі виконання певної трудової функції.

Не зарахування працівників до штатного розпису підприємства свідчить про те, що між сторонами відсутні трудові відносини.

При цьому судом встановлено, що ОСОБА_10 та ОСОБА_9 в період дії договорів, а саме: № 2/1 від 02 січня 2018 р. (строк дії з 02.01.2018 р. до 31.10.2018 р.) та № 3/1 від 02 січня 2018 р. (строк дії з 02.01.2018 р. до 31.10.2018 р.) укладених з ТОВ БАЛАН-КЛУБ були працевлаштовані та працювали на ПАО Укрпошта, що підтверджується відповідними довідками, а саме: № 7232-410 та 7232-411 від 16.10.2019 р.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 мешкають в м. Києві та Київській області, послуги за договорами надавались дистанційно шляхом обміну електронними документами за допомогою мережі Інтернет.

При цьому, ОСОБА_13 в період дії договору з ТОВ БАЛАН-КЛУБ була працевлаштована та працювала в ДВНЗ Київський національний економічний університет на посаді доцента кафедри обліку, контролю та оподаткування агробізнесу, що підтверджується відповідною довідкою № 342/18-29 від 18.10.2019 р., копія якої міститься в матеріалах справи.

Водночас, суд зазначає, що ОСОБА_5 в період дії договору з ТОВ БАЛАН-КЛУБ знаходилась в Словенії, де навчалася в Університеті імені Коменського в Бретеславі за денною формою навчання, що підтверджується відповідним дипломом № НОМЕР_1 від 05.06.2019 р., копія якого міститься в матеріалах справи.

За характером дій, які здійснювали ОСОБА_4 в період з 01.01.2018 р. до 31.12.2018 р.; ОСОБА_13 в період з 02.01.2018 р. до 30.11.2018 р.; ОСОБА_12 в період з 02.01.2018 р. до 31.10.2018 р.; ОСОБА_1 в період з 02.01.2018 р. до 31.08.2018 р.; ОСОБА_3 в період з 02.01.2018 р. до 31.08.2018 р.; ОСОБА_10 в період з 02.01.2018 р. до 31.10.2018 р.; ОСОБА_9 в період з 02.01.2018 р. до 31.10.2018 р.; ОСОБА_15 в період з 02.01.2018 р. до 31.12.2018 р.; ОСОБА_2 в період з 02.01.2018 р. до 30.11.2018 р., їх робота є фактичним наданням послуг у відповідності до умов договорів укладених ТОВ БАЛАНС-КЛУБ. Вони не мали щоденно чи за якимось графіком приходити на робоче місце і виконувати безперервну роботу з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку. Згідно актів приймання-передачі наданих послуг, розрахунково-платіжних відомостей, послуги надавались в періоди визначені за цивільно-правовими договорами.

Кошти за виконану роботу виплачувались не в кінці місяця, а безпосередньо після надання послуг, що підтверджується відомостями, які містяться в матеріалах справи.

В інший час вони ні в трудові, ні в цивільні відносини з ТОВ БАЛАНС-КЛУБ не вступали та використовували весь час на власний розсуд, в тому числі мали можливість виконувати іншу роботу.

Відтак, є безпідставним висновок Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про існування трудових відносин між ТОВ БАЛАНС-КЛУБ та громадянами, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_2 . Стосунки між замовником робіт і виконавцями носили епізодичний характер, залежали від надходження замовлень визначених за цивільно-правовими договорами, які з місяця в місяць не були рівномірними та постійними. За таких обставин відсутня обов`язкова складова трудових відносин наявність хоча б будь-яких ознак правил внутрішнього трудового розпорядку.

Після виконання роботи на укладений період роботи, виконавці втрачали будь-які обов`язки перед ТОВ БАЛАНС-КЛУБ, а у підприємства не виникало обов`язку продовжувати забезпечувати вищеназваних громадян роботою та виплачувати їм заробітну плату.

При цьому суд зазначає, що повноважним представником позивача було надано до суд адвокатський запит від 27.01.2020 р. № 001/20 направлений до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з метою отримання даних 7 (семи) застрахованих осіб, які виконували роботи (надавали послуги) за цивільно-правовими договорами у ТОВ БАЛАНС-КЛУБ більше року станом на 01.01.2019 р., та були включені до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.06.2019 р. № 13409/05-05/26, на підставі якого ГУ Держпраці у Дніпропетровській області проводило позапланове інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю БАЛАНС-КЛУБ.

04 лютого 2020 р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало відповідь № 0400-0505-8/560 на вищезазначений адвокатський запит, в якому зазначені дані відповідних застрахованих осіб, а саме: ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_4 .

На підставі викладеного вище, суд зазначає, що доводи представника позивача стосовно того, що відповідні особи, а саме: ОСОБА_4 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_1 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_15 та ОСОБА_2 дійсно працювали за цивільно-правовими договорами.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З урахуванням зазначених вище доводів, які були надані позивачем під час судового розгляду справи, суд зазначає, що відповідачем, як при винесенні оскаржуваного припису Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про усунення виявлених порушень № ДН 2748/1858/АВ/П від 21.10.2019 року, так і при винесенні оскаржуваної постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу №ДН 2748/1858/АВ/ТД-ФС/559 від 07.11.2019 року на загальну суму 1 126 710, 00 грн. не було враховано зазначених та встановлених вище по тексту фактів.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За змістом частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частиною шостою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно із Законом України від 17.07.1997 року N 475/97-ВР Україною ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, підписану від імені України 09.11.1995 року, Перший протокол, протоколи N 4 і N 7 до Конвенції, підписані від імені України 19.12.1996 року, та протоколи N 2 і N 11 до Конвенції, підписані від імені України 09.11.1995 року у м. Страсбурзі.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Усталена судова практика Суду виділяє три критерії широко відомі як "Критерії Енгеля" (див. "Енгель та інші проти Нідерландів" від 8 червня 1976, Серія А № 22), які використовуються для визнання або невизнання обвинувачення кримінальним. Перший критерій: правова класифікація правопорушення відповідно до національного законодавства. Другий - сама суть правопорушення, та третій - ступінь тяжкості покарання, що може бути застосоване до особи. Другий та третій критерії є альтернативними, а не обов`язково кумулятивними. Однак це не виключає кумулятивний підхід в ситуації, коли окремий аналіз кожного критерію не дозволяє досягнути остаточного висновку щодо існування кримінального правопорушення (див. "Джуссіла проти Фінляндії [GC]" 39665/98 та 40086/98, §§ 82-86, ЄСПЛ 2003-X).

Критерії Енгеля для визначення обвинувачення кримінальним застосовано ЄСПЛ і в інших справах, зокрема, "Юссіла проти Фінляндії", "Озтюрк проти Німеччини", "Сергій Золотухін проти Росії", "Лутц проти Німеччини" та ін.

Таким чином практика ЄСПЛ свідчить, що поняття "кримінального обвинувачення" в контексті статті 4 Протоколу № 7, як і ч. 1 ст. 6 Конвенції, має "автономне" значення, тому національне законодавство не є вирішальним при визначенні того, чи пов`язано обвинувачення з "кримінальним правопорушенням».

Враховуючи практику ЄСПЛ щодо оцінки правопорушення як кримінального із використанням "критеріїв Енгеля", суд зазначає, що норми абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України, якими передбачено накладення на юридичну особу штрафу за фактичний допуск працівника без оформлення трудового договору (контракту), відповідно до національного законодавства не відносяться до кримінального переслідування, однак це не має вирішального значення, оскільки важливішими за "тестом Енгеля" є другий та третій критерій.

Суд зауважує, що норми абз. 2 ч. 2 ст.265 КЗпП України є нормами загального характеру, які поширюються на невизначене коло осіб, та які не спрямовані на грошову компенсацію шкоди, натомість застосовуються з метою покарання та попередження нових порушень, при цьому передбачають покарання особи у вигляді штрафу у досить значному розмірі для фізичної особи, тому їх можливо розглядати як кримінальне переслідування у розумінні Конвенції та практики ЄСПЛ.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 12.06.2019 року по справі №813/3415/18 «п.33 Насамперед, Суд звертає увагу на те, що штраф, який було застосовано до позивача, є суттєвим. Така санкція співмірна з покараннями за злочини. Відповідно до ч. 2 ст. 53 Кримінального кодексу України розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу».

У відповідності до вимог частин 2 та 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Суд також враховує письмові пояснення осіб, які працювали у позивача: ОСОБА_1 від 11.07.2022 року, ОСОБА_2 від 28.06.2022 року, ОСОБА_3 від 11.07.2022 року, ОСОБА_13 , від 30.06.2022 року, ОСОБА_4 від 22.07.2022 року, ОСОБА_5 від 30.06.2022 року, ОСОБА_4 віл 22.07.2022 року, ОСОБА_6 від 11.08.2022 року, у яких вказано, що зазначені фізичні особи розглядали виниклі між позивачем та ним правовідносини саме як цивільно-правові, а не трудові; вказані вище особи не бажали укладати з позивачем саме трудовий договір.

Враховуючи викладене вище, встановивши в судовому засіданні факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача внаслідок винесення відповідачем суб`єктом владних повноважень як припису Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про усунення виявлених порушень № ДН 2748/1858/АВ/П від 21.10.2019 року, так і постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу №ДН 2748/1858/АВ/ТД-ФС/559 від 07.11.2019 року на загальну суму 1 126 710, 00 грн. необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; упереджено; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, суд приходить до висновку, що задоволення вимог заявленої позовної заяви за підставами, зазначеними вище та у спосіб захисту порушеного права, обраний позивачем, буде належним засобом щодо поновлення порушених прав позивача в публічно правових відносинах з боку суб`єкта владних повноважень.

Водночас, суд зазначає, що доводи позивача ТОВ БАЛАНС-КЛУБ стосовно того, що органом державного нагляду (контролю) уніфіковані форми актів не були затверджені, та як наслідок інспектор праці під час проведення інспекційного відвідування ТОВ БАЛАНС-КЛУБ не мав права на його проведення, діяв упереджено та безпідставно спростовуються наступним.

Відповідно до Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 р. № 752 (в редакції, яка діла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що уніфікована форма акта перевірки повинна містити вичерпний перелік питань щодо проведення заходу залежно від ступеня ризику.

Щодо посилань позивача на порушення відовідачем вимог ч.2 ст.5, ч.15 ст.4 ЗУ №877 та проведення перевірки ТОВ БАЛАНС-КЛУБ в період з 03.10.2019 р. по 11.10.2019 р. за відсутності уніфікованої форми акту, з переліком питань, затверджених органом державного нагляду та розміщеною на відповідному офіційному веб-сайті суд зазначає, наступне.

Відповідно до ч.2 ст.5 ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначаються планові заходи здійснення державного (контролю), що знаходять таку деталізацію.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб`єктів господарювання (крім новостворених).

Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб`єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу.

Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

Орган державного нагляду (контролю) оприлюднює критерії та періодичність проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) шляхом розміщення на своєму офіційному веб-сайті у порядку, визначеному законодавством.

Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органом державного нагляду (контролю) за діяльністю суб`єктів господарювання, яка віднесена:

до високого ступеня ризику - не частіше одного разу на два роки;

до середнього ступеня ризику - не частіше одного разу на три роки;

до незначного ступеня ризику - не частіше одного разу на п`ять років.

Відповідно до ч.158 ст.4 наведеного вище закону визначено, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Відповідно до тексту акта, складеного за результатом проведення інспекційного відвідування (невиїзної інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №1858 від 11.10.2019 р. встановлено наступне.

Визначено вичерпний перелік питань стосовно проведення інспекційного відвідування на стор. 2 зазначеного акта, що не спростовано будь-якими належними та допустимими доказами в розумінні ст ст. 73 - 76 з боку позивача.

Відтак, як встановлено судом та підтверджено доказами, наявними в матеріалах справи, а саме копією акта №1858 від 11.10.2019 р., долученого до матеріалів справи, зазначений документ відповідає вимогам, до складення уніфікованої форми акта перевірки, визначеним відповідно до постанови КМУ від 10.05.2018 р. №342, а саме, щодо: титульного аркуша; 2) переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю); 3) переліку нормативно-правових актів, відповідно до яких складено перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) (за наявності більше 10 нормативно-правових актів перелік може складатися окремим додатком до уніфікованої форми акта перевірки); 4) опису виявлених порушень вимог законодавства; 5) переліку питань для суб`єктів господарювання щодо здійснення контролю за діями (бездіяльністю) посадових осіб органу державного нагляду (контролю); 6) пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю) та складеного за його результатами акта; 7) оцінки суб`єкта господарювання щодо професійного рівня посадових осіб органу державного нагляду (контролю), які проводили захід державного нагляду (контролю); 8) місця для підписів посадових осіб органу державного нагляду (контролю), керівника суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи, а також третіх осіб, які брали участь у заході державного нагляду (контролю).

Так, зазначене вище спростовує твердження позивача щодо недотримання відповідачем вимог до складення уніфікованої форми акта перевірки №1858 від 11.10.2019 р., проте жодною мірою не свідчить про протиправність дій Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області при проведенні перевірки позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин відповідач не довів належними засобами доказування факт правомірності оскаржуваного рішення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення від 02.12.2019 р. № 1575 за подання позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 18 821,66 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот двадцять одна) грн. 66 коп., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Баланс-Клуб" (пров. Верстатобудівельний, буд.4, м. Дніпро, 49047) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (вул. Казакова, буд.3, м. Дніпро, 49107) про визнання протиправними та скасування припису про усунення виявлених порушень № ДН 2748/1858/АВ/П від 21.10.2019 року та постанови про накладення штрафу №ДН 2748/1858/АВ/ТД-ФС/559 від 07.11.2019 року на загальну суму 1 126 710, 00 грн., суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат з Державного бюджету України, а саме, судового збору у розмірі 18 821,66 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот двадцять одна) грн. 66 коп.

Позивачем до закінчення судових дебатів подано заяву про те, що документи, підтверджуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, будуть надані потягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду.

За вказаних обставин суд у відповідності до частини 6 статті 246 КАС України вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу на 19 вересня 2022 року на 10:30 год. та зобов`язати позивача надати суду належним чином засвідчені докази понесення витрат на правничу допомогу до 12.09.2022 року включно.

Керуючись ст. 241-246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Баланс-Клуб" (пров. Верстатобудівельний, буд.4, м. Дніпро, 49047, код ЄДРПОУ 21856290) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (вул. Казакова, буд.3, м. Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 39788766) про визнання протиправними та скасування припису про усунення виявлених порушень та постанови про накладення штрафу, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу №ДН 2748/1858/АВ/ТД-ФС/559 від 07.11.2019 року на загальну суму 1 126 710, 00 грн.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про усунення виявлених порушень № ДН 2748/1858/АВ/П від 21.10.2019 року.

Стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баланс-Клуб" з оплати судового збору у розмірі 18 821,66 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот двадцять одна грн., 66 коп.).

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу на 19 вересня 2022 року на 10:30 год. та зобов`язати позивача надати суду належним чином засвідчені докази понесення витрат на правничу допомогу до 12.09.2022 року включно. Судове засідання відбудеться у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд. 4, зала № 10.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 05 вересня 2022 року.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя С.В. Златін

Рішення не набрало законної сили

Суддя С.В. Златін