Рішення

від 04.09.2022 по справі 380/8836/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/8836/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2022 рокумісто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Транс Еко до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень

в с т а н о в и в :

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна товариства з обмеженою відповідальністю Транс Еко код ЄДРПОУ 42672445, місцезнаходження: 82460, Львівська область, Стрийський район, с.Стрілків, вул.Фіцика, 5 (далі позивач) до Львівської митниці код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1 (далі відповідач), в якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про визначення коду товару №КТ-UA209000/0036-2022 від 24.05.2022;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209120/000033.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що митний орган безпідставно змінив код задекларованого позивачем товару трактора колісного, призначеного для використання в лісовому господарстві марки TIMBERJACK FMG 1210. На думку позивача, вказаний товар класифікується за кодом УКТЗЕД 8701941090. Проте, відповідач протиправно прийняв рішення, згідно з яким вказаний трактор віднесено до товарної позиції з іншим кодом 870439900.

Також позивач посилається на експертний висновок Івано-Франківської торгово-промислової палати №В-145 від 13.05.2022, який підтверджується заявлений позивачем код УКТЗЕД 8701941090.

14.07.2022 до суду від представника позивача надійшов відзив, у якому він проти позову заперечив повністю. Наполягає на правомірності спірного рішення. Вказує, що з метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТ ЗЕД в Україні запроваджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису і кодування товарів 2017 року, та затверджені наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 №256. Згідно з вказаними Поясненнями у товарній позиції 8701 термін "трактори" ("тягачі") означає колісні чи гусеничні транспортні засоби, призначені переважно для буксирування або штовхання інших транспортних засобів, пристроїв або вантажів. Вони можуть мати додаткові пристосування для перевезення, з урахуванням основного призначення трактора, інструментів, насіння, добрив або інших вантажів, або пристрої для установлення робочого інструменту як додаткової функції». Водночас, до товарної позиції 8704 відносяться самозавантажні транспортні засоби, обладнані лебідками, підіймальними пристроями і т. п., але призначені переважно для транспортних цілей.

Представник відповідача зазначає, що трактор колісний, призначений для використання у лісовому господарстві TIMBERJACK FMG 1210 не є транспортним засобом, призначений переважно для буксирування чи штовхання інших транспортних засобів в розумінні товарної позиції 8701 та не може класифікуватися у вказаній товарній позиції.

Представник відповідача спростовує посилання позивача на експертний висновок Івано-Франківської торгово-промислової палати №В-145 від 13.05.2022. Зазначає, що предмет експертизи торгово-промислової палати, що замовляється декларантом, у випадку оспорювання ним рішення органу доходів і зборів про визначення коду товару, не може становити питання про те, за яким кодом УКТЗЕМ слід класифікувати спірний товар.

Щодо оскарження позивачем картки відмови вказує, що така містить інформацію про причини відмови та роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує здійснення митного повідомлення, не є за своєю природою рішенням контролюючого органу та не породжує жодних правових наслідків.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 27.06.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 05.09.2022 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

ІІІ. Фактичні обставини справи

12.05.2022 позивач подав митну декларацію №UA209120/2022/012786 на товар Трактор колісний, призначений для використання у лісовому господарстві, марки TIMBERJACK FMG 1210. До декларації позивач додав: рахунок-фактуру б/н від 05.05.2022; автотранспортну накладну серії 450522 від 06.05.2022; декларацію про походження товару б/н від 05.05.2022; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №80 від 10.05.2022; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №01 від 29.04.2022; документ про надання послуг митного брокера №23 від 06.05.2022; договір про перевезення №29/04-01 від 29.04.2022; копія митної декларації країни відправлення 22PL311010Е0177543 від 06.05.2022.

У графі 33 митної декларації позивач вказав код УКТ ЗЕД задекларованого товару 8701941090.

При перевірці поданої до митного оформлення декларації №UA209120/2022/012786 від 12.05.2021 та документів, долучених до декларації, митним органом встановлено, що позивач неправильно визначив код УКТ ЗЕД товару.

Згідно з рішенням відповідача про визначення коду товару №КТ-UA209000/0036-2022 від 24.05.2022 трактору TIMBERJACK FMG 1210 визначено код УКТ ЗЕД 8704239900.

Крім того, Львівська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209120/000033, в якій роз`яснено необхідність подати нову митну декларацію з кодом товару відповідно до рішення №КТ-UA209000/0036-2022 від 24.05.2022.

Не погоджуючись з рішенням відповідача про визначення коду товару №КТ-UA209000/0036-2022 від 24.05.2022 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209120/000033 позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

IV. Позиція суду

Частиною 2 статті 19 Конституції України від 28.06.1991 №254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

На підставі означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

У межах повноважень означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень,не перевищуючи їх.

У спосіб означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Перевіряючи оскаржене рішення на предмет відповідності критеріям правомірності, суд зазначає наступне.

Суд здійснює перевірку юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржених рішень крізь призму положень частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Аналізуючи оскаржене рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: взяти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Надаючи оцінку правомірності рішенню відповідача про визначення коду товару №КТ-UA209000/0036-2022 від 24.05.2022, суд виходить з наступного.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України ).

Згідно зі статею 7 Митного кодексу України митні органи визначено як спеціально уповноважений орган виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено її безпосереднє здійснення.

Статтею 1 Закону України від 19.09.2013 № 584-VII «Про Митний тариф України» (далі - Закон України «Про Митний тариф України») передбачено, що Митний тариф України є невід`ємною частиною згаданого Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Частинами 1, 2 статті 67 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (тут і далі - в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Митний кодекс України) визначено, що УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 68 Митного кодексу України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ведення УКТ ЗЕД, зокрема, передбачає, серед іншого, забезпечення однакового застосування всіма органами доходів і зборів правил класифікації товарів; прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування.

В свою чергу, частиною 1 статті 266 Митного кодексу України передбачено, що декларант зобов`язаний, серед іншого: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.

При цьому, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. (частини 1,2, 4 статті 69 Митного кодексу України).

Пунктом 3 розділу І «Загальні положення» Порядку роботи відділу митних платежів підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 за №650 (далі - Порядок роботи відділу митних платежів №650) визначено, що класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України» (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.

Пунктом 1 розділу III «Контроль правильності класифікації товарів і прийняття Рішень, порядок взаємодії з ПМО, митним постом» зазначеного Порядку роботи відділу митних платежів №650 передбачено, що декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Митного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що 12.05.2022 до Львівської митниці уповноваженою особою позивача подано митну декларацію №UA209120/2022/012786, в якій в графі 31 в описі товару №1 наведений товар: трактор колісний, призначений для використання у лісовому господарстві, що був у використанні: марки TIMBERJACK FMG 1210, ідентифікаційний номер - 12100318, рік випуску - 1994, тип двигуна - дизельний, об`єм двигуна - 5900 см3. У комплекті з гідроакумулятором. Призначений для лісогосподарських та лісозаготівельних робіт. Потребує значних ремонтно-відновлювальних робіт. У графі 33 «Код товару» визначений код товару згідно з УКТЗЕД 8701941090.

Відповідно до Закону України «Про митний тариф України» за даним кодом 8701941090 значиться товар «трактори для лісового господарства, колісні, що використовувалися». Такий код повноважною особою позивача визначено, враховуючи: товарну групу 87 «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання», товарну позицію 8701 - «Трактори (за винятком тракторів товарної позиції 8709), товарну підпозицію 8701 94 - більш як 75 кВт, але не більш як 130 кВ; товарну категорію 8701 94 10 - трактори для сільськогосподарських робіт та трактори для лісового господарства, колісні; та підкатегорію 8701 94 10 90 - що використовувалися.

Відповідно до частин 1-3 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до згаданого Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Частиною 1 статті 320 МК України передбачено, що форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або автоматизованою системою управління ризиками.

Частинами першою, четвертою статті 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 згаданого Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені згаданим Кодексом. При цьому, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

У свою чергу, пункти 1,3 розділу VІІ Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, передбачено, що за результатами аналізу та оцінки ризиків у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України АСУР (шляхом здійснення автоматизованого контролю із застосуванням СУР) та/або посадові особи митних органів на підставі результатів застосування СУР (шляхом здійснення комбінованого та/або неавтоматизованого контролю із застосуванням СУР) обирають форми та обсяги митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування зазначених у пункті 11 розділу I згаданого Порядку інструментів з управління ризиками (далі - Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР).

Посадові особи митниці (митного поста) Держмитслужби, які здійснюють митний контроль у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, в обов`язковому порядку переглядають сформований за допомогою інформаційних технологій Перелік митних формальностей та доповнюють/змінюють його за результатами проведення комбінованого та/або неавтоматизованого контролю із застосуванням СУР шляхом оцінки ризику відповідно до документальних профілів ризику, орієнтувань, переліків індикаторів ризику, методичних рекомендацій, у тому числі за результатами аналізу поданих для митного контролю документів (їх копій), відомостей, результатів застосування технічних засобів митного контролю, а також на підставі вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.

При цьому, як вже зазначав суд, згідно із частиною 2 статті 69 МК України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. А контроль правильності класифікації товарів, як зазначено в пункті 3 розділу І «Загальні положення» Порядку роботи відділу митних платежів №650, - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Разом з тим, частиною 1 статті 336 МК України визначені форми митного контролю, до яких, зокрема, віднесено: митний огляд (огляд та переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляд та переогляд ручної поклажі та багажу, особистий огляд громадян).

Згідно з частиною 2 статті 338 МК України за результатами застосування системи управління ризиками огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може бути ідентифікаційним - без розкриття пакувальних місць і без обстеження транспортного засобу, частковим - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу та повним - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу.

Окрім того, пунктами 2, 3 розділу III «Контроль правильності класифікації товарів і прийняття Рішень, порядок взаємодії з ПМО, митним постом» зазначеного Порядку роботи відділу митних платежів №650, передбачено, що посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками. Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, керуючись вказаними нормами, при митному оформленні товару прийняв рішення про визначення коду товару №КТ-UA209000/0036-2022 від 24.05.2022, згідно з яким товар (трактор колісний, призначений для використання у лісовому господарстві, що був у використанні: марки TIMBERJACK FMG 1210) слід класифікувати за кодом УКТ ЗЕД 8704239900.

Обґрунтовуючи вказане рішення відповідач зазначає, що трактор TIMBERJACK FMG 1210 не є транспортним засобом, призначеним переважно для буксирування або штовхання інших транспортних засобів, пристроїв або вантажів в розумінні товарної позиції 8701 та не може класифікуватися у цій товарній позиції.

Суд зазначає, що відповідно до пунктів 1,2,3,4,6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, що містяться у Закону Україні «Про Митний тариф України», назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatіs mutandіs), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Тобто, зазначеними Правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.

Як вже зазначав суд, обґрунтовуючи свою позицію, представник відповідача, насамперед, зазначає, що оскільки трактор для лісового господарства марки TIMBERJACK FMG 1210 не здійснює функцію буксирування або штовхання інших транспортних засобів, пристроїв або вантажів, що, в свою чергу, суперечить товарній позиції 8701 УКТ ЗЕД, класифікацію такого товару слід здійснювати у межах товарної позиції 8704 УКТ ЗЕД.

Суд критично оцінює такі висновки, оскільки відповідно до пункту 2 Примітки до товарної групи 87 Розділу Закону України «Про Митний тариф» у цій групі термін "трактори" означає транспортні засоби, призначені головним чином для буксирування чи штовхання інших транспортних засобів, пристроїв і вантажів, незалежно від того, мають вони чи ні допоміжні пристосування, у поєднанні з основним застосуванням трактора, для перевезення інструментів, насіння, добрив тощо.

Суд звертає увагу на те, що формулювання «головним чином» означає передусім, спочатку, та свідчить про невиключність застосування тракторів лише для буксирування. Тобто доводи представника відповідача, що до товарної позиції 8701 включаються виключно транспортні засоби, що здійснюють функцію буксирування або штовханні інших транспортних засобів є необґрунтованими.

Крім того, Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, побудованими на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису і кодування товарів 2017 року, та затвердженими наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 №256, до товарної позиції 8701 зазначено, що у цій групі термін "трактори" ("тягачі") означає колісні чи гусеничні транспортні засоби, призначені переважно для буксирування або штовхання інших транспортних засобів, пристроїв або вантажів. Вони можуть мати додаткові пристосування для перевезення, з урахуванням основного призначення трактора, інструментів, насіння, добрив або інших вантажів, або пристрої для установлення робочого інструменту як додаткової функції.

До цієї товарної позиції включаються трактори (крім тягачів типу використовуваних на залізничних платформах, які включаються до товарної позиції 8709) різних типів (трактори для сільськогосподарських робіт і трактори для лісового господарства, дорожні тягачі, важкі трактори для дорожніх або будівельних робіт, трактори, обладнані лебідками, і т. п.) незалежно від типу їх приводу (двигун внутрішнього згоряння, електромотор і т. п.). Сюди також включаються тягачі, що можуть рухатися як по рейках, так і по дорогах, але не такі, що призначені винятково для руху по рейках.

Окремо варто відмітити, що позивач подав відповідачу, крім іншого, експертний висновок Івано-Франківської торгово-промислової палати В-145 від 13.05.2022, згідно з яким трактор для лісового господарства марки TIMBERJACK FMG 1210 слід класифікувати за кодом УКЗ ЗЕД 8701941090. Проте, жодної оцінки вказаному висновку відповідач не надав.

Натомість, згідно з Поясненнями до товарної позиції 8704, до якої віднесено відповідачем трактор TIMBERJACK FMG 1210, що був у використанні, до цієї товарної позиції включаються, зокрема, звичайні вантажні автомобілі та автофургони (відкриті, з брезентовим верхом, закриті і т. п.); автомобілі для доставляння товарів та автофургони усіх видів, автофургони для перевезення домашніх речей; вантажні автомобілі з автоматичними розвантажувальними пристроями (з перекидним кузовом і т. п.); автомобілі-цистерни (незалежно від того, обладнані вони насосами чи ні); авторефрижератори або автомобілі з ізотермічними кузовами; багатоярусні вантажні автомобілі для перевезення кислоти в суліях, балонів з бутаном і т. п.; важкі вантажні автомобілі з низькорозташованими рамами і навантажувальними похилими трапами для перевезення танків, підіймачів або екскаваторів, електричних трансформаторів і т. п.; вантажні автомобілі, спеціально призначені для перевезення свіжого бетону, крім бетономішалок товарної позиції 8705; машини для вивезення сміття, незалежно від того, обладнані вони навантажувальними, трамбувальними, демпфірувальними та іншими пристроями чи ні.

Згідно з додатковими Поясненнями до товарних позицій 8704 21, 8704 22, 8704 23, 8704 31 та 8704 32, ця товарна позиція включає всюдихідні транспортні засоби з чотириколісним приводом, шарнірно-зчепленим шасі, в яких передня секція, призначена для розміщення дизельного двигуна і кабіни з органами керування. Задня секція складається з двоколісного шасі, без обладнання, але розрахована на встановлення різноманітного обладнання. Проте ця товарна позиція не включає ці транспортні засоби, коли вони оснащені устаткуванням сільськогосподарського або іншого спеціального призначення.

В той же час, згідно з актом огляду, проведеного працівником /Львівської митниці 12.05.2022, вбачається, що трактор марки TIMBERJACK FMG 1210 обладнаний гідроманіпулятором.

Враховуючи викладене, визначення відповідачем коду товару позивача за кодом 8704239900 УКТ ЗЕД не узгоджується з Поясненнями до УКТ ЗЕД, затвердженими наказом Державної митної служби від 14.07.2020 №256.

Окремо варто зазначити, що відповідно до пунктів 5, 6 розділу III «Контроль правильності класифікації товарів і прийняття Рішень, порядок взаємодії з ПМО, митним постом» Порядку роботи відділу митних платежів №650, у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД. При електронному декларуванні посадова особа ВМП або ПМО чи митного поста за допомогою АСМО створює та передає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів, які підтверджують класифікацію товару. У разі відмови у наданні декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів чи відомостей посадовою особою митного органу здійснюються митні формальності за наявними документами та відомостями з використанням довідкової інформації. При проведенні цих митних формальностей або підтверджується код товару, або надається відмова в митному оформленні та за наявності достатньої інформації виноситься Рішення.

Частиною 3 статті 69 МК України передбачено, що на вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердженні заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

Разом з тим, як стверджує представник позивача у декларанта надання додаткових документів відповідачем не вимагалось.

При цьому, згідно з частиною 5 статті 69 МК України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

В свою чергу, відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Порядку роботи відділу митних платежів №650, якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації).

Залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі:

виникнення необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації;

виникнення складних питань при класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує експертних досліджень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем прийнято оскаржуване рішення без залучення експертної установи, чи звернення до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення. Більше того, відповідачем не був взятий до уваги і висновок експерта, який був наданий позивачем разом із скаргою.

Додатково варто відмітити, що відповідно до частини 4 статті 3 МК України, у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) саме на відповідача покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення. В той же час, відповідач, на якого покладено тягар доказування, не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що імпортований позивачем товар відповідає коду товару 8704239900 за УКТЗЕД, відтак, прийняв оскаржене рішення, ґрунтуючись на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд висновує, що оскаржуване рішення №КТ-UA209000/0036-2022 від 24.05.2022 прийняте необґрунтовано, без з`ясування всіх обставин у справі, а відтак, воно не може відповідати критеріям правомірності визначеним у частині 2 статті 2 КАС України, а тому позовні вимоги про визнання його протиправним та скасування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною і скасування картки відмови, то суд зазначає таке.

З аналізу оскарженої картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209120/000033 вбачається підставою її прийняття стало рішення №КТ-UA209000/0036-2022 від 24.05.2022.

З огляду на визнання протиправним і скасування рішення відповідача про визначення коду товару №КТ-UA209000/0036-2022 від 24.05.2022 підлягає скасуванню і прийнята на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації №UA209120/000033, у зв`язку з відсутністю підстав для її прийняття.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що картка відмови в прийнятті митної декларації №UA209120/000033 не створює для позивача жодних правових наслідків, оскільки на підставі вказаної картки відмовлено у прийнятті позивачем митної декларації №UA209120/2022/012786 від 12.05.2022.

Щодо доводів відповідача про те, що поновлення порушеного права позивача необхідно здійснюватися шляхом оформлення аркушу коригування до декларації UA209120/2022/017708, то такі виходять за межі предмету доказування у цій справі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209120/000033, є протиправною та підлягає скасуванню.

V. Судові витрати

Відповідно до положень статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 4962,00 грн. сплачений згідно з платіжними дорученнями №36 від 10.06.2022, №37 від 14.06.2022

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про визначення коду товару №КТ-UA209000-0036-2022 від 24.05.2022.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209120/2022/000033.

Стягнути з Львівської митниці код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Транс Еко код ЄДРПОУ 42672445, місцезнаходження: 82460, Львівська область, Стрийський район, с.Стрілків, вул.Фіцика, 5 судовий збір у розмірі 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві)грн. 00коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя А.Г. Гулик