Рішення

від 04.09.2022 по справі 440/18415/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/18415/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/18415/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

24.12.2021 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУПФ в Полтавській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №479 від 02.12.2021 Відділу перерахунків пенсій №2 ГУПФ в Полтавській області у пенсійній справі №916020140715, яким йому відмовлено у задоволенні заяви щодо здійснення перерахунку пенсії (встановлення факту звільнення);

- зобов`язати відповідача встановити факт звільнення ОСОБА_1 з 01.11.2012, а також зобов`язати здійснити перерахунок пенсії з 24.11.2021 згідно з частиною 2 статті 33 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 100 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27, 28 цього Закону.

Мотивуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказує на протиправну, як на його думку, поведінку відповідача, який не вніс відомості до його пенсійної справи про те, що він є особою, яка не працює, та відмовив в обчисленні пенсії по інвалідності ІІ групи в розмірі пенсії за віком (100%), як це передбачено ч. 2 ст. 33 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Наголошував на тому, що факт працевлаштування ОСОБА_1 до ПП "Автосвіт Компані" та ТОВ "Люкс-Полтава-2009" після призначення йому пенсії не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду справи №440/2677/20, висновки про що сформульовані у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2020.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві, що надійшов до суду 18.01.2022, представник ГУПФ в Полтавській області вказує на те, що факт працевлаштування ОСОБА_1 з 19.11.2013 був встановлений на підставі даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), у якому відображено факт отримання пенсіонером доходу за листопад 2013 року від ПП "Автосвіт Компані", а за період з липня 2015 року - доходу від ТОВ "Люкс-Полтава-2009". Даних про припинення трудової діяльності із вказаними організаціями не надано. Зауважував, що ОСОБА_1 вперше встановлена інвалідність у віці 51 рік, страховий стаж становить 29 років 03 місяці 16 днів, який враховано по 03.04.2017, тому право на перерахунок пенсії відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 набуде за умови підтвердження факту звільнення з роботи. Додав, що оскаржуване рішення від 02.12.2021 №479 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю підтверджуючих документів про звільнення прийнято ГУПФ в Харківській області за принципом екстериторіальності (а.с. 27-28).

У відповіді на відзив позивач навів доводи аналогічні тим, що наведені у позовній заяві. Додав, що відповідач у відзиві не навів ані фактів, ані доказів, які б спростовували аргументи позивача, викладені у позовній заяві (а.с. 56-57).

Ухвалою від 21.06.2022 суд залучив до участі у справі як другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі - ГУПФ в Харківській області).

27.06.2022 до суду від ГУПФ в Харківській області надійшов відзив, в якому представник висловив свої заперечення проти задоволення позову. Зазначив, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії виявлено, що факт зарахування на роботу з 19.11.2013 був встановлений на підставі даних персоніфікованого обліку, а підтверджуючі документи про звільнення з ТОВ "Люкс-Полтава 2009" відсутні, тому підстав для перерахунку пенсії немає (а.с. 64-67).

У відповіді на цей відзив позивач стверджує, що ніколи не перебував у трудових відносинах ні з ПП "Автосвіт Компані", ні з ПП "Люкс-Полтава-2009", про що свідчить відсутність відповідних записів у трудовій книжці. Наголошував на тому, що відповідачі при здійсненні своїх повноважень ігнорують принцип обов`язковості судового рішення, закріплений у ст. 1291 Конституції України, ст. 2, ч. 2 ст. 14 КАС України та ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (а.с. 72-73).

Розгляд справи, відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 з 04.10.2010 перебуває на обліку у ГУПФ в Полтавській області, де отримує пенсію по інвалідності в розмірі 3 674,79 грн, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У ході звірки індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування пенсійним органом був виявлений факт відображення у Реєстрі інформації про отримання позивачем доходів від Приватного підприємства "Автосвіт Компані" (код ЄДРПОУ 38561163) у листопаді 2013 року та від Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Полтава-2009" (код ЄДРПОУ 36396447) за період з липня 2015 року по квітень 2017 року (а.с. 154-155).

З цих підстав рішенням від 02.08.2019 №198 ГУПФ в Полтавській області здійснив утримання з призначеної позивачу пенсії суми переплати пенсії у розмірі 28 211,09 грн за період з 19.11.2013 по 31.05.2019.

Не погодившись із правильністю такого рішення ГУПФ в Полтавській області від 02.08.2019 №198 щодо утримання коштів переплати пенсії, позивач оскаржив його до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі №440/2677/20, що залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2020, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №17 Управління застосування пенсійного законодавства ГУПФ в Полтавській області від 02.08.2019 №198 та зобов`язав ГУПФ в Полтавській області здійснити виплату ОСОБА_1 утриманих за період з вересня 2019 року сум пенсії на підставі рішення від 02.08.2019 №198. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (а.с. 12-17).

Після набрання рішенням суду законної сили позивач, у зв`язку з його неналежним виконанням, звернувся на урядову "гарячу лінію".

У відповідь листом ГУПФ в Полтавській області від 02.03.2021 №1492-1075/Р-02/8-1600/21 позивача повідомлено, що "...на обліку в Головному управлінні перебувала переплата Вашої пенсії за період з 19.11.2013 по 31.05.2019 в розмірі 28 211,09 грн, утримання якої, відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №198 від 02.08.2019 проводилось з 1 вересня 2019 року в розмірі 20%. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 по справі №440/1435/20 зупинено дію вищезазначеного рішення. Стягнення надміру виплачених суми припинено з 1 квітня 2020 року. На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду №440/2677/20 від 22.07.2020, яке набрало законної сили 10.12.2020, Вам здійснено нарахування утриманих сум за період з 01.09.2019 по 31.03.2020 в розмірі 4201,05 грн. Пенсійні кошти будуть перераховані на Ваш банківський рахунок в березні 2021 року." (а.с. 18).

Як зазначає позивач, з рішення Полтавського ОУПФ від 24.02.2021 №916020140715 про перерахунок пенсії він з`ясував, що розмір його пенсії з 01.03.2021 обраховано наступним чином: страховий стаж (повний) 35 років 6 місяців 12 днів, коефіцієнт стажу - 0,355. Процент пенсії по інвалідності - 90%. Розмір пенсії за віком (ст. 27 Закону №1058-IV): 11 199,15 грн * 0,355 = 3 975,70 грн. Доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 Закону №1058-IV) 107, 40 грн. Загальний розмір пенсії 3975,70 + 107,40 = 4083,10 грн. Як наслідок розмір пенсії по інвалідності становить 4083,10 грн * 90% = 3674,40 грн (а.с. 19).

Позивач не був згоден з розрахунком розміру своєї пенсії, оскільки органи ПФ продовжували обчислювати йому пенсію як працюючому пенсіонеру в розмірі 90% пенсії за віком, а не зі 100%, як має бути на переконання позивача.

Листом ГУПФ в Полтавській області від 05.11.2021 №12718-11867/р-02/8-1600/21 позивача повідомлено про те, що він перебуває на обліку в Управлінні та одержує пенсію по інвалідності ІІ групи, розмір якої з 01.03.2021 по даний час становить 3674,79 грн. За результатами розрахунку встановлено недоцільність переведення на пенсію за віком, оскільки розмір пенсії, обчислений з урахуванням страхового стажу тривалістю 29 років 3 місяці 16 днів та заробітної плати з 01.01.1985 по 31.12.1989 та з 11.01.2001 по 03.04.2017 зменшується до 3603,75 грн. У зв`язку з тим, що за даними електронної пенсійної справи ОСОБА_1 значиться як працюючий одержувач пенсії, а згідно Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні дані про сплату страхових внесків з травня 2017 року заявнику рекомендовано для з`ясування факту роботи та надання необхідних документів для приведення пенсійної справи у відповідність звернутися до відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУПФ в Полтавській області (а.с. 20).

24.11.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку зі звільненням (а.с. 31-33), надавши до заяви паспорт, РНОКПП та трудову книжку (а.с. 35-48).

Проте рішенням ГУПФ в Харківській області від 02.12.2021 №479 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки факт зарахування на роботу з 19.11.2013 був встановлений за даними персоніфікованого обліку, а підтверджуючі документи про звільнення з ТОВ "Люкс-Полтава-2009" відсутні (а.с. 34).

Позивач вважає таке рішення пенсійного органу протиправним з огляду на те, що з 01.11.2012 він не перебуває у трудових відносинах із будь-ким, як це видно з його трудової книжки і до того ж підтверджується висновками суду, сформульованими у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі №440/2677/20.

З цих підстав ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (надалі - Закон №1058-ІV).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону №1058-ІV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частин першої та другої статті 30 Закону №1058-ІV, пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

За приписами ч. 1 ст. 33 Закону № 1058-ІV пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Як визначено ч. 2 статті 33 Закону № 1058-ІV, непрацюючі особи з інвалідністю II групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності такого страхового стажу: у жінок - 20 років, а у чоловіків - 25 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років включно; у жінок - 21 рік, а у чоловіків - 26 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 48 років включно; у жінок - 22 роки, а у чоловіків - 27 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 50 років включно; у жінок - 23 роки, а у чоловіків - 28 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 53 років включно; у жінок - 24 роки, а у чоловіків - 29 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 56 років включно; у жінок - 25 років, а у чоловіків - 30 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 59 років включно.

При цьому, як визначено ч. 4 статті 47 Закону №1058-IV, у разі працевлаштування особи, якій призначено пенсію відповідно до частини другої статті 33 цього Закону (крім випадків, коли особа досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону), у період роботи пенсія по інвалідності виплачується у розмірі, передбаченому частиною першою статті 33 цього Закону.

Зі змісту вищенаведених норм законодавства слідує, що непрацюючий пенсіонер - особа з інвалідністю ІІ групи, який має визначений ч. 2 ст. 33 Закону №1058-ІV страховий стаж має право на отримання пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього ж Закону. Проте, у випадку працевлаштування особи пенсія обчислюється у зменшеному розмірі відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону №1058-ІV.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі предмет спору складає питання не / правомірності відмови пенсійного органу у перерахунку з 24.11.2021 пенсії по інвалідності позивача з розміру пенсії за віком (тобто 100% замість 90%) як непрацюючій особі у відповідності до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відмовляючи у здійсненні перерахунку пенсії позивача в розмірі пенсії за віком, ГУПФ в Харківській області виходив з того, що ОСОБА_1 обліковується в органах ПФ як пенсіонер, що працює, з огляду на факт зарахування його на роботу з 19.11.2013, який був встановлений за даними персоніфікованого обліку, тоді як підтверджуючі документи про звільнення позивача з ТОВ "Люкс-Полтава 2009" відсутні. Тому ОСОБА_1 , як працюючий пенсіонер, правомірно отримує пенсію по інвалідності в розмірі 90% пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону №1058-ІV.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Як свідчать встановлені судом обставини справи, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі №440/2677/20, яке набрало законної сили 10.12.2020, було зобов`язано ГУПФ в Полтавській області здійснити виплату ОСОБА_1 утриманих за період з вересня 2019 року сум пенсії на підставі рішення від 02.08.2019 №198 (а.с. 12-17).

Частково задовольняючи позов у вищевказаній справі, суд виходив з того, що пенсійний орган є непослідовним у своїх рішеннях, адже стверджуючи про отримання ОСОБА_1 доходу, в т.ч. й від ТОВ "Люкс-Полтава 2009", як передумови для здіснення відрахувань з пенсії позивача, пенсійний орган одночасно відмовляє ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням таких доходів, мотивуючи свою відмову посиланням на відсутність доказів працевлаштування позивача, в т.ч. на зазначеному підприємстві, що підтверджено копією рішення від 21.10.2019 №304.

При цьому суд закцентував увагу на тому, що в силу положень частини четвертої статті 47 Закону №1058-IV підставою для перерахунку пенсії по інвалідності є працевлаштування пенсіонера, чого пенсійним органом встановлено не було.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на встановлені вище у судовому порядку обставини суд не здійснює їх повторне дослідження та аналіз, натомість приймає до уваги як такі.

З урахуванням тієї обставини, що в судовому порядку визнано недоведеним факт працевлаштування ОСОБА_1 на ТОВ "Люкс-Полтава 2009", суд приходить до висновку про те, що рішення ГУПФ в Харківській області від 02.12.2021 №479 прийняте з порушенням нормативно-правових приписів щодо обов`язковості судових рішень, які містяться у ст. 370 КАС України, в силу чого суд визнає його протиправним та скасовує у зв`язку з цим.

При цьому суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 , щодо встановлення факту його звільнення з 01.11.2012, оскільки такими повноваженнями, в силу приписів ч. 2 ст. 245 КАС України, адміністративний суд не наділений.

Так само відсутні підстави для задоволення вимог позивача щодо зобов`язання ГУПФ в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії, оскільки відповідне рішення приймалося ГУПФ в Харківській області.

Тож обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати ГУПФ в Харківській області, як орган, що допустив своїм рішенням порушення прав пенсіонера, здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 24.11.2021 відповідно до частини другої статті 33 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відтак позов належить задовольнити частково.

Позивач звільнений від сплати судового збору, тому підстави для його розподілу відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02.12.2021 №479.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 2 під`їз, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 24.11.2021 відповідно до частини другої статті 33 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В решті вимог - позов залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку впродовж тридцяти днів з моменту його підписання в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун