Рішення

від 16.08.2022 по справі 640/29229/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2022 року м. Київ № 640/29229/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу:

за позовом до третя особа: проКомунального підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Житомирської міської ради Антимонопольного комітету України ФОП ОСОБА_1 визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Житомирської міської ради (позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (відповідач), за участі третьої особи: ФОП ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- визнати рішення Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 20592-р/пк-пз від 09.09.2021 року протиправним та скасувати його.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю спірного рішення з огляду на необґрунтованість останнього.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав правомірності прийнятого рішення, оскільки Замовник не довів та документально не підтвердив правомірність відміни процедури закупівлі.

Пояснень/відзиву на підтримку або заперечення проти позову від третьої особи не надходило.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Комунальним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Житомирської міської ради (Замовник) 11 травня 2021 року було оприлюднено у встановленому законом порядку на сайті https://prozorro.gov.ua/tender// оголошення про проведення відкритих торгів з попередньою кваліфікацією на закупівлю товарів за номером UA-2021-05-11 -004085-а ДК 021:2015:39130000-2: «Офісні меблі» та оголошено про проведення процедури закупівлі з розміщенням відповідної тендерної документації.

ФОП ОСОБА_1 28 серпня 2021 року звернувся зі скаргою до уповноваженого органу оскарження, з тих підстав, що Замовник порушив процедуру закупівлі шляхом безпідставної відміни процедури закупівлі та просив:

- прийняти його скаргу до розгляду;

- встановити наявність порушень замовником Комунальним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Житомирської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 41931754) порядку проведення процедури закупівлі товарів за кодом ДК 021:2015:39130000-2: Офісні меблі «Офісні меблі» (ідентифікатор закупівлі UA-2021-05-11-004085-а) у частині прийняття рішення про відміну процедури закупівлі, оформленого Протоколу № 157 від 19 серпня 2021 року;

- зобов`язати Замовника Комунальне підприємство «Центр первинної медико- санітарної допомоги» Житомирської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 41931754) скасувати рішення, оформлене Протоколом № 157 від 19 серпня 2021 року, про відміну процедури закупівлі товарів за кодом ДК 021:2015:39130000-2: Офісні меблі «Офісні меблі» (ідентифікатор закупівлі UA-2021-05-11-004085-а).

Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі -колегія АМКУ) в своєму рішенні № 20592-р/пк-пз від 09 вересня 2021 року зобов`язала Комунальне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Житомирської міської ради скасувати рішення про відміну процедури закупівлі - «Офісні меблі», оголошення про проведення якої оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2021-05-11-004085-а.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, вважаючи таке рішення протиправними та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон).

Так, відповідно до ч. 1 статті 5 Закону, закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

За приписами ч. 1 статті 1 Закону, Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України «Про Антимонопольний комітет України». Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.

Частинами 18-24 статті 18 Закону встановлено, що за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, в якому зазначаються:

1) висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі;

2) висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні;

3) підстави та обґрунтування прийняття рішення;

4) у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.

Рішення органу оскарження містить таку інформацію: 1) найменування органу оскарження; 2) короткий зміст скарги; 3) мотивувальну частину рішення; 4) резолютивну частину рішення; 5) строк оскарження рішення.

Протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги орган оскарження в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарги відразу після розміщення в електронній системі закупівель автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель і надсилається суб`єкту оскарження та замовнику.

Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов`язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.

Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.

Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб`єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.

Право на оскарження не обмежує права суб`єкта оскарження на звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження.

Як слідує з матеріалів скарги предметом скарги третьої особи до АМКУ була відміна позивачем торгів.

У спірному рішенні відповідачем вказано, що замовником не доведено та документально не підтверджено правомірність відміни процедури закупівлі.

Так, частиною першою статті 32 Закону встановлено, замовник відміняє тендер у разі: 1) відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг; 2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.

Відповідно до інформації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу, причина відміни - неможливість усунення виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель.

Замовником оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу протокол про скасування закупівлі від 19.08.2021 № 157, в якому зазначено, зокрема: "У період з 16 липня 2021 року по 06 серпня 2021 року проводився моніторинг закупівлі Халати ізоляційні медичні одноразові (UA-2021-03-23-004595-a) на відповідність вимог тендерної документації Замовника вимогам Закону України "Про публічні закупівлі".

За результатами даного моніторингу Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області винесено Висновок від 10.08.2021, в якому визначено те, що тендерна документація Замовника не враховує перелік формальних помилок, що визначені пунктами 1 - 2, та 4 - 11 "Переліку формальних помилок", затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України "Про затвердження переліку формальних помилок" від 15.04.2020 № 710, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.07.2020 № 715/34998 (далі - Наказ № 710) та Замовником у підпунктах 20.2.1 та 20.2.4 пункту 20 тендерної документації, зазначено перелік формальних помилок, який відсутній у переліку формальних помилок, що затверджений Наказом № 710, що є порушенням вимог пункту 19 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" та "Переліку формальних помилок".

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов`язало здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом вжиття заходів з недопущення їх в подальшому.

Крім того, після оприлюднення в електронній системі закупівель (19.07.2021) повідомлення від Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про те, що 16.07.2021 розпочато моніторинг закупівлі UA-2021-03-23-004595-a (Халати ізоляційні медичні одноразові), було додатково проаналізовано висновки ДАСУ в подібних моніторингах.

Враховуючи результати додатково проведеного аналізу висновків ДАСУ та Висновок Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 10.08.2021 прийнято рішення промоніторити та привести у відповідність з вимогами чинного законодавства України у сфері публічних закупівель всі незавершені закупівлі Комунального підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Житомирської міської ради.

За результатами проведеного аналізу закупівлі "Офісних меблів" встановлено наступне: Перелік формальних помилок визначений у розділі 20 Тендерної документації викладений з порушенням вимог пункту 19 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" та "Переліку формальних помилок".

Пунктом 18.2. тендерної документації встановлено, що відповідно до частини З статті 12 Закону України "Про публічні закупівлі", статей 6 та 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", частини 2 статті 17, статей 18 та 19 Закону України "Про електронні довірчі послуги" Замовник визначає обов`язковим застосування учасниками кваліфікованого електронного підпису (КЕП) під час участі в процедурі закупівлі.

Опрацювавши лист Міністерства цифрової трансформації України від 16.02.2021 року № 1-06-3-1587 встановлено, що якщо за результатом перевірки електронного підпису засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки надає інформацію, що тип підпису "удосконалений", то такий електронний підпис не може вважатися кваліфікованим.

Зважаючи на відповідь Міністерства цифрової трансформації України, то при прийнятті рішення щодо визнання переможцем має бути враховано застосування УЕП замість КЕП та визначено це як невідповідність тендерної пропозиції тендерній документацій в частині накладання підпису. Накладання учасником УЕП має бути визнано як підстава для відхилення.

Також опрацювавши положення абзацу 2 пункту 1 Постанови Кабінету міністрів України від 3 березня 2020 року № 193 "Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів" встановлено, що вимагаючи підписати пропозицію саме КЕП Замовник таким чином може зменшити конкуренцію на своєму тендері і це буде певною мірою дискримінаційна норма.

Перевіривши підписи учасників, встановлено, що 2 із 3 учасників при підписанні тендерної пропозиції використовували УЕП, а не КЕП.

Разом з тим, за той період, в який тривала закупівля, ініціаторами закупівлі були внесені значні зміни до технічних характеристик предмету закупівлі, що кардинально змінює всі існуючі позиції тендерної документації. Також потребу закупівлі (перелік товарів) було доповнено новими позиціями.

Отже, з огляду на вищеописане та для виконання Висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 10.08.2021, а також з метою недопущення порушень законодавства України у сфері публічних закупівель, враховуючи те, що виявлені порушення неможливо усунути на даному етапі проведення закупівлі уповноваженою особою з публічних закупівель комунального підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Житомирської міської ради прийнято рішення про скасування закупівлі "Офісні меблі" (UA-2021-05-11-004085-а)".

Відповідні пояснення по суті надані Замовником, що не спростовується відповідачем, та відповідно викладенні в спірному рішенні.

Натомість, відповідачем за час розгляду справи не було спростовано належними і допустимими доказами обставини наявності у позивача права відмінити тендер через неможливість усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

В спірному рішенні №20592-р/пк-пз від 09.09.2021 Постійна діюча адміністративна колегія АМК України обмежилась посиланнями на недоведеність та не підтвердження документально рішення замовника, не надавши оцінку, викладеним замовником в поясненнях по суті скарги, обставинам.

При цьому, суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в п.п. 70, 71 рішення у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE («Рисовський проти України») заява № 29979/04, про те, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункт 74).

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосудця, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія А. 303-А; пункт 29).

Крім того, у рішеннях ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що «...хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід...».Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, доходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не відповідає наведеним у ч. 2 статті 2 КАС України критеріям, а тому наявні підстави для його скасування в судовому порядку.

Згідно зі статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Комунального підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Житомирської міської ради задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 09.09.2021 №20592-р/пк-пз.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Антимонопольного комітету України на користь Комунального підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Житомирської міської ради понесені судові витрати у розмірі 2 270, 00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян