Рішення

від 18.08.2022 по справі 640/15329/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2022 року м. Київ № 640/15329/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи адміністративну справу:

за позовомЛуцької міської ради до Антимонопольного комітету України провизнання протиправним та скасування рішення в частиніВ С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Луцька міська рада із позовом до Антимонопольного комітету України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати пункти 2, 3, 4 рішення Антимонопольного комітету України № 323-р від 21.05.2020 «Про результат розгляду справи № 500-26.15/132-19ДД».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2020 залишено позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Так, позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним рішенням відповідач постановив, що надана Луцькою міською радою підтримка з фінансування діяльності комунального підприємства «Луцькреклама» є начебто державною допомогою, яка підпадає під ознаки державної допомоги, що регулюється нормами спеціального законодавства, зокрема Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання», крім того, надана допомога суперечить вимогам Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскільки послуги, які надає КП «Луцькреклама» не було обрано на конкурсних засадах із застосуванням норм Закону України «Про публічні закупівлі». Позивач категорично не погоджується із оскаржуваним рішенням, оскільки КП «Луцькреклама» не є державним підприємством, йому не надається жодна підтримка з державних ресурсів таке підприємство є суб`єктом господарювання комунальної форми власності, яке у відповідності до вимог ст. 26-27 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» створено Луцькою міською радою. Так на виконання вимог Закону України «Про рекламу», Типових Правил розміщення зовнішньої реклами, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003 позивачем було прийнято Порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Луцьку від 03.11.2011 № 770-1 зі змінами та доповненнями №83-1 від 16.02.2012 та від 19.02.2020 №96-1, згідно умов якого КП «Луцькреклама» було наділено відповідними повноваженнями для забезпечення та реалізації дотримання на території Луцької міської територіальної громади вищевказаних правил зовнішньої реклами, зокрема наділено повноваженнями щодо укладення договорів на тимчасове користування місцем для розміщення засобу зовнішньої реклами з власниками рекламних конструкцій. Враховуючи те, що укладення вищевказаних договорів, передбачає отримання плати від власників засобів зовнішньої реклами за користування майном комунальної власності, то КП «Луцькреклама» отримувала такі кошти, з яких 80% надходить до місцевого бюджету та 20% залишається КП «Луцькреклама» для оплати заробітної плати працівникам, що у свою чергу свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, з огляду на те, що фінансування діяльності КП «Луцькреклама» у формі 20 % плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває в комунальній власності Луцької міської ради відповідно є державною допомогою відповідно вимог до Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання». Так, під державною допомогою суб`єктам господарювання слід розуміти підтримку у будь-якій формі суб`єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності. Окрім того, відповідно до п.5 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (робочий орган), в свою чергу, КП «Луцькреклама» не є робочим органом, а є уповноваженим органом, що здійснює господарську діяльність за рахунок ресурсів комунального майна, що створює фінансові втрати для місцевого бюджету. До того ж, КП «Луцькреклама» не було обрано на умовах конкурентної процедури, а надана йому економічна вигода у вигляді покриття витрат на здійснення основної діяльності не була б доступною для нього за звичайних ринкових умов без втручання позивача, до того ж підтримка у розмірі 20% визначена не на мінімально можливому рівні.

У відповіді на відзив позивач проти доводів відповідача заперечив, з огляду на те, що КП «Луцькреклама» не надає послуги, які можуть мати конкурентів, скільки оскільки виконує делеговані функції органу місцевого самоврядування, крім того, КП «Луцькреклама» наповнює місцевий бюджет, а грошові кошти у розмірі 20% йдуть на оплату праці працівникам підприємства. У той же час, відповідачем не враховано, що делеговані повноваження органу місцевого самоврядування не можуть бути предметом конкуренції, а є виключно повноваженнями передбаченими Законом України «Про місцеве самоврядування». Крім того, положення Закону України «Про публічні закупівлі» не можуть застосовуватися при виборі уповноваженого органу, оскільки КП «Луцькреклама» створено Луцькою міською радою, а відтак є афілійованим підприємством позивача, що спростовує твердження відповідача, що отримані афілійованим підприємством позивача кошти є державною допомогою. Також на переконання позивача, оскаржуване рішення відповідача грубо порушує основні принципи місцевого самоврядування передбачені ст. 143 Конституції України, так як перешкоджає Луцькій міській раді у реалізації свого права на делегування своїх повноважень власному Комунальному підприємству «Луцькреклама», щодо укладення договорів за користування майном комунальної власності, як результат поповнення (формування) місцевого бюджету.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі норм законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про рекламу», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про адміністративні послуги», «Про благоустрій населених пунктів» постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами» рішенням виконавчого комітету затверджено «Порядок розміщення зовнішньої реклами на території Луцької міської територіальної громади» від 19.02.2020 № 96-1.

Пунктом 1.1. даного Порядку визначено, що розміщення зовнішньої реклами на території Луцької міської територіальної громади регулює відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами на території Луцької міської територіальної громади та визначає процедуру видачі (відмови у видачі) дозволу на розміщення зовнішньої реклами, його анулювання, переоформлення, продовження строку дії та внесення змін, визначає механізм сплати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, вимоги до розміщення зовнішньої реклами та процедуру здійснення демонтажу, обліку, зберігання демонтованих засобів зовнішньої реклами, а також процедуру здійснення контролю за дотриманням цього Порядку.

Порядок є обов`язковим для виконання всіма учасниками рекламної діяльності - юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності.

Згідно п.1.2. визначено, що Порядок розроблено відповідно до Законів України «Про рекламу», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про благоустрій населених пунктів», «Про адміністративні послуги», «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 зі змінами (далі - Типові правила), з врахуванням Концептуальних основ порядку розміщення та розвитку зовнішньої реклами в місті Луцьку, затверджених рішенням міської ради (далі - Концептуальні основи).

Також даним рішенням на КП «Луцькреклама» покладено функції уповноваженої особи для проведення деяких заходів щодо припинення закритого розміщення ЗР та забезпечення проведення організації демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів.

Луцькою міською радою відповідно до Порядку подання та оформлення повідомлень про нову державну допомогу про внесення змін до умов чинної державної допомоги, затвердженого розпорядження Антимонопольного комітету України від 04.03.2016 № 2-рп (зі змінами від 13.09.2018р.№ 18-рп) подано повідомлення про нову державну допомогу вх. № 563-ПДД від 16.09.2019.

Листом Антимонопольного комітету України від 05.11.2019 №500-29/06-14320 було витребувано від Луцької міської ради додаткову інформацію до Повідомлення.

22.11.2019 Луцькою міською радою листом вх. № 5-01/13844 було надано додаткову інформацію до повідомлення.

За результатами розгляду повідомлення розпорядженням державного уповноваженого від 22.11.2019 № 06/428-р розпочато розгляд справи про державну допомогу.

07.05.2020 листом №500-29/06-6757 Антимонопольним комітетом України було надіслано на адресу Луцької міської ради подання з попередніми висновками у справі про державну допомогу № 500-26.15/132-19-ДД.

14.05.2020 листом № 1.1-5/2184/2020 Луцька міська рада надала власні зауваження та заперечення щодо попередніх висновків Антимонопольного комітету України, викладених у листі №500-29/06-6757 від 07.05.2020.

21.05.2020 Антимонопольним комітетом України винесено оскаржуване рішення № 323-р від 21.05.2020 «Про результат розгляду справи № 500-26.15/132-19ДД», яким встановлено наступне:

2. Визнати, що повідомлена підтримка з фінансування діяльності комунального підприємства «Луцькреклама», у формі 20 % плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває в комунальній власності Луцької міської ради відповідно до рішення Луцької міської ради від 26.02.2015 № 71/24 «Про внесення змін до рішення міської ради від 26.01.2012 № 20/89 «Про функціонування комунального підприємства «Луцькреклама», з укладення договорів, нарахування та отримання плати за тимчасове користування місцем розміщення засобів зовнішньої реклами; здійснення заходів щодо забезпечення повноти та вчасності надходжень вказаної плати до бюджету міста та забезпечення дотримання встановленого порядку розміщення об`єктів зовнішньої реклами, складання протоколів про адміністративні правопорушення за статтею 152 КУпАП, є державною допомогою відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання».

3. Визнати, що повідомлена підтримка з фінансування діяльності комунального підприємства «Луцькреклама» у формі 20 % плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває в комунальній власності Луцької міської ради відповідно до рішення Луцької міської ради від 26.02.2015 № 71/24 «Про внесення змін до рішення міської ради від 26.01.2012 № 20/89 «Про функціонування комунального підприємства «Луцькреклама», з укладення договорів, нарахування та отримання плати за тимчасове користування місцем розміщення засобів зовнішньої реклами; здійснення заходів щодо забезпечення повноти та вчасності надходжень вказаної плати до бюджету міста та забезпечення дотримання встановленого порядку розміщення об`єктів зовнішньої реклами складання протоколів про адміністративні правопорушення за статтею 152 КУпАП, є чинною державною допомогою, яка існувала на день набрання чинності Законом України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання».

4. Визнати, що державна допомога, яка надається комунальному підприємству «Луцькреклама» у формі 20 % плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває в комунальній власності Луцької міської ради відповідно до рішення Луцької міської ради від 26.02.2015 № 71/24 «Про внесення змін до рішення міської ради від 26.01.2012 № 20/89 «Про функціонування комунального підприємства «Луцькреклама», з укладення договорів, нарахування та отримання плати за тимчасове користування місцем розміщення засобів зовнішньої реклами; здійснення заходів щодо забезпечення повноти та вчасності надходжень вказаної плати до бюджету міста та забезпечення дотримання встановленого порядку розміщення об`єктів зовнішньої реклами, складання протоколів про адміністративні правопорушення за статтею 152 КУпАП, є недопустимою для конкуренції відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання».

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 7 Закону України від 26.11.1993 № 3659-XII «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за допустимістю державної допомоги для конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, визначені Законом № 1555-VII.

Згідно з преамбулою до Закону № 1555-VII цей Закон встановлює правові засади проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання, здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції, спрямований на забезпечення захисту та розвитку конкуренції, підвищення прозорості функціонування системи державної допомоги та дотримання міжнародних зобов`язань України у сфері державної допомоги.

Державна допомога суб`єктам господарювання (далі - державна допомога) - це підтримка у будь-якій формі суб`єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності (пункт 1 частини першої статті 1 Закону № 1555-VII).

Частиною четвертою статті 6 Закону № 1555-VII визначено, що рішення про визнання державної допомоги допустимою згідно із вимогами цього Закону приймає Уповноважений орган.

Згідно із пунктом 6 частини першої 1 статті 8 Закону № 1555-VII до повноважень Уповноваженого органу належить, зокрема визначення порядку розгляду справ про державну допомогу.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 1555-VII Уповноваженим органом у сфері державної допомоги є Антимонопольний комітет України.

До повноважень Уповноваженого органу належить, зокрема, отримання та розгляд повідомлень про нову державну допомогу від надавачів такої допомоги у порядку, встановлену цим Законом, визначення належності до державної допомоги заходів з підтримки суб`єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, оцінювання допустимості державної допомоги для конкуренції, прийняття рішень, передбачених цим Законом (пункт 2 частини другої статті 8 Закону № 1555-VII).

Частиною п`ятою статті 9 Закону № 1555-VII визначено, що повідомлення про нову державну допомогу подаються надавачами державної допомоги Уповноваженому органу у визначеному ним порядку з урахуванням строків розгляду повідомлення та справи про державну допомогу, визначених цим Законом.

Відповідно до частини шостої статті 9 Закону № 1555-VII повідомлення про нову державну допомогу повинні містити вичерпну та достовірну інформацію про мету, очікуваний результат, обсяг, строк, форми, правові підстави, надавачів та отримувачів державної допомоги.

Враховуючи вищенаведене, згідно із Законом № 1555-VII саме надавач державної допомоги під час подання до Комітету повідомлення про нову державну допомогу повинен надати всю вичерпну та достовірну інформації щодо умов надання такої державної допомоги.

Крім того, пунктом 30 додатку 1 до Порядку подання та оформлення повідомлень про нову державну допомогу та внесення змін до умов чинної державної допомоги, затвердженого розпорядженням АМК від 03.03.2016 № 2-рп (далі - Порядок № 2-рп) передбачено, що надавач державної допомоги надає будь-яку іншу інформацію, необхідну для прийняття органами АМК обґрунтованого рішення (наприклад додаються відповідні документи, звіти, діаграми, пояснювальні та аналітичні записки, довідки, малюнки, презентації тощо, будь-яка інша інформація, необхідна для розгляду повідомлення про нову індивідуальну державну допомогу).

При цьому, статтею 1 Закону № 1555-VII визначено, що надавачі державної допомоги - це органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, а також юридичні особи, що діють від їх імені, уповноважені розпоряджатися ресурсами держави чи місцевими ресурсами і ініціюють та/або надають державну допомогу.

Отже, Луцька міська рада є надавачем повідомленої державної допомоги, тобто повністю володіє інформацією щодо всіх умов надання повідомленої державної допомоги КП «Луцькреклама».

Згідно із статтею 8 Господарського кодексу України (далі - ГК України) держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб`єктами господарювання. Господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи.

Управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб`єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління. Суб`єктами господарювання комунального сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише комунальної власності, а також суб`єкти, у статутному капіталі яких частка комунальної власності перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів. Органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки діяльності суб`єктів господарювання, що належать до комунального сектора економіки, на підставах, у межах і порядку, визначених законом (стаття 24 ГК України).

Згідно із частиною першою статті 78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Як встановлено судом, Комунальне підприємство «Луцькреклама» діє на підставі Статуту, затвердженого Луцькою міською радою від 05.06.2018 , підприємство засноване на міській комунальній власності. Власником (засновником) є Луцька міська рада.

Основні напрямки діяльності КП «Луцькреклама» згідно Статуту є:

контроль за правомірністю розміщення рекламних конструкцій в м. Луцьку;

контроль за повнотою та своєчасністю надходження до міського бюджету плати за тимчасове користування місцями розміщення засобів зовнішньої реклами;

нагляд за технічним станом та зовнішнім виглядом рекламних конструкцій та площин;

демонтаж неправомірно встановлених рекламоносіїв;

сприяння в розміщенні соціальної реклами на вулицях міста;

контроль та постійна роз`яснювальна робота з розповсюджувачами реклами з врученням відповідних актів та вимог про порушення Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Луцьку згідно з чинним законодавством;

співпраця та подання матеріалів до управління захисту споживачів головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області щодо порушень Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Луцьку.

Вказані обставини свідчать про те, що Луцька міська рада на підставі свого рішення створила та підпорядкувала собі КП «Луцькреклама».

Так, комунальне підприємство підзвітне та підконтрольне Луцькій міській раді, усе майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади міста Луцька, виконуючи функції Луцької міської ради здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження міського самоврядування.

У відповідності до норм ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності; підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації; орган державної влади або орган місцевого самоврядування за поданням підприємства чи балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об`єкта благоустрою державної або комунальної власності на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів.

Отже, з вищевказаного слідує, що КП «Луцькреклама» задовольняє потреби територіальної громади міста Києва в сфері зовнішньої реклами та виконує завдання органу місцевого самоврядування щодо надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами та процедуру їх продовження, переоформлення, анулювання, а отже надає послуги, що становлять загальний економічний інтерес для територіальної громади.

Згідно ч.2 статті 3 України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання» дія цього Закону не поширюється, зокрема, на підтримку господарської діяльності, пов`язаної з:; наданням послуг, що становлять загальний економічний інтерес, у частині компенсації обґрунтованих витрат на надання таких послуг.

При цьому, відповідно до рішення Суду Європейського Союзу від 24.07.2003 № 280/00 у справі Altmark Trans GmbH, Regierungspr sidium Magdeburg v Nahverkehrsgesellschaft Altmark GmbH (далі - Рішення у справі Альтмарк, критерії Altmark) компенсація витрат на надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес, не становить державну допомогу суб`єктам господарювання, якщо задовольняються такі чотири критерії:

1) суб`єкт господарювання, що отримує компенсацію, повинен фактично виконувати зобов`язання щодо надання таких послуг, а послуги повинні бути чітко визначені;

2) методика, за якою розраховується розмір компенсації, повинна бути визначена заздалегідь об`єктивним та прозорим способом, з метою уникнення надання суб`єкту господарювання економічних переваг порівняно з конкуруючими суб`єктами;

3) компенсація не повинна перевищувати розмір, необхідний для покриття усіх або частини витрат, понесених внаслідок виконання зобов`язань з надання послуг, з урахуванням відповідного доходу та обґрунтованого прибутку за виконання таких послуг;

4) у випадку якщо суб`єкт господарювання, який надає послуги, обирається не шляхом проведення конкурентної процедури публічних закупівель, яка б дозволила обрати пропозицію з найнижчою ціною за надання таких послуг, тоді рівень компенсації визначається, ґрунтуючись на аналізі витрат, які є типовими для суб`єкта господарювання, який зміг би надавати такі послуги, з урахуванням відповідного доходу та обґрунтованого прибутку.

При дотриманні усіх чотирьох вищезазначених критеріїв, компенсація обґрунтованих витрат на надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес не становитиме державну допомогу суб`єктам господарювання.

Щодо дотримання першого критерію Альтмарк, то предметом діяльності КП «Луцькреклама», зокрема, є проведення необхідних заходів щодо припинення порушень розміщення зовнішньої реклами та забезпечення організації проведення демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів, що є дотриманням правил благоустрою м. Луцьк. Тобто, фактично підприємство зобов`язане надавати послуги, які чітко визначаються відповідним розпорядженням Луцької міської ради, що, в свою чергу, свідчить про дотримання першого критерію.

Щодо дотримання другого критерію Альтмарк, то розрахунок показника для визначення витрат на утримання служби замовника проводиться відповідно до рішення Луцької міської ради від 26.02.2015 № 71/24 «Про внесення змін до рішення міської ради від 26.01.2012 № 20/89 «Про функціонування комунального підприємства «Луцькреклама» та згідно з фінансовим планом, затвердженим виконавчим комітетом Луцької міської ради на рік.

Відтак, другий критерій також дотриманий, оскільки прозорість визначення вартості утримання служби замовника передбачені річним бюджетом м. Луцька.

Щодо дотримання третього критерію Альтмарк, то при розрахунку коштів на утримання функцій підприємства не передбачається норма прибутку для комунальних підприємств, лише покриття витрат на здійснення його функцій, а тому компенсація витрат на виконання функцій замовника не є надмірною і не перевищує необхідної суми для покриття всіх або частини витрат, яких зазнає суб`єкт господарювання у зв`язку з наданням послуг загального економічного інтересу.

Щодо дотримання четвертого критерію, то суд приходить до висновку, що останній не ставить обов`язковою умовою обрання суб`єкта господарювання на конкурсній основі, як зазначає відповідач, а визначає альтернативою обрання отримувача державної підтримки ґрунтуючись на аналізі витрат, який би типовий суб`єкт господарювання поніс би, якби надавав подібні послуги.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про дотримання комунальним підприємством усіх чотирьох критеріїв.

Оскільки позивач є отримувачем бюджетних коштів, які перераховувались йому у зв`язку з виконанням самоврядних функцій, в тому числі на покриття витрат на послуги КП «Луцькреклама», яке створено з метою реалізації функцій позивача, як органу місцевого самоврядування із забезпечення виконання місцевих програм та надання послуг із розміщення зовнішньої реклами в місті Луцьку свідчить про те, що витрати на утримання такого комунального підприємства не є державною допомогою.

У той же час, судом не можуть бути визнані обґрунтованими доводи позивача про те, що оскаржуваним рішенням відповідач перешкоджає Луцькій міській раді у реалізації свого права на делегування своїх повноважень власному Комунальному підприємству «Луцькреклама», щодо укладення договорів за користування майном комунальної власності, як результат поповнення (формування) місцевого бюджету, оскільки визначення належності до державної допомоги заходів з підтримки суб`єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, оцінювання допустимості державної допомоги для конкуренції та прийняття рішень в цій сфері, належить саме до повноважень Антимонопольного комітету, згідно пункту другого частини другої статті 8 Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання».

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та скасування пунктів 2, 3, 4 рішення Антимонопольного комітету України № 323-р від 21.05.2020 «Про результат розгляду справи № 500-26.15/132-19ДД».

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно вимог ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Відтак, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Луцької міської ради (43025, м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ 21738684) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункти 2, 3, 4 рішення Антимонопольного комітету України № 323-р від 21.05.2020 «Про результат розгляду справи № 500-26.15/132-19ДД».

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.С. Мазур