Постанова

від 05.04.2023 по справі 640/15329/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/15329/20 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Парінов А.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом Луцької міської ради до Антимонопольного комітету України визнання протиправним та скасування рішення в частині, -

У С Т А Н О В И В :

Луцька міська рада звернулася з позовом до Антимонопольного комітету України, у якому просила суд визнати протиправним та скасувати пункти 2, 3, 4 рішення Антимонопольного комітету України № 323-р від 21.05.2020 «Про результат розгляду справи № 500-26.15/132-19ДД».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2022 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2022 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі норм законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про рекламу», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про адміністративні послуги», «Про благоустрій населених пунктів» постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067 «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами» рішенням виконавчого комітету затверджено «Порядок розміщення зовнішньої реклами на території Луцької міської територіальної громади» від 19.02.2020 № 96-1.

Також, даним рішенням на КП «Луцькреклама» покладено функції уповноваженої особи для проведення деяких заходів щодо припинення закритого розміщення ЗР та забезпечення проведення організації демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів.

Луцькою міською радою відповідно до Порядку подання та оформлення повідомлень про нову державну допомогу про внесення змін до умов чинної державної допомоги, затвердженого розпорядження Антимонопольного комітету України від 04.03.2016 № 2-рп (зі змінами від 13.09.2018р.№ 18-рп) подано повідомлення про нову державну допомогу вх.№563- ПДД від 16.09.2019.

Листом Антимонопольного комітету України від 05.11.2019 №500-29/06-14320 було витребувано від Луцької міської ради додаткову інформацію до Повідомлення.

22.11.2019 Луцькою міською радою листом вх. № 5-01/13844 надано додаткову інформацію до повідомлення.

За результатами розгляду повідомлення розпорядженням державного уповноваженого від 22.11.2019 № 06/428-р розпочато розгляд справи про державну допомогу.

07.05.2020 листом №500-29/06-6757 Антимонопольним комітетом України було надіслано на адресу Луцької міської ради подання з попередніми висновками у справі про державну допомогу № 500-26.15/132-19-ДД.

14.05.2020 листом № 1.1-5/2184/2020 Луцька міська рада надала власні зауваження та заперечення щодо попередніх висновків Антимонопольного комітету України, викладених у листі №500-29/06-6757 від 07.05.2020.

21.05.2020 Антимонопольним комітетом України винесено оскаржуване рішення №323-р від 21.05.2020 «Про результат розгляду справи № 500-26.15/132-19ДД», яким, зокрема:

- визнано, що повідомлена підтримка з фінансування діяльності комунального підприємства «Луцькреклама», у формі 20 % плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває в комунальній власності Луцької міської ради відповідно до рішення Луцької міської ради від 26.02.2015 № 71/24 «Про внесення змін до рішення міської ради від 26.01.2012 № 20/89 «Про функціонування комунального підприємства «Луцькреклама», з укладення договорів, нарахування та отримання плати за тимчасове користування місцем розміщення засобів зовнішньої реклами; здійснення заходів щодо забезпечення повноти та вчасності надходжень вказаної плати до бюджету міста та забезпечення дотримання встановленого порядку розміщення об`єктів зовнішньої реклами, складання протоколів про адміністративні правопорушення за статтею 152 КУпАП, є державною допомогою відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання»(п.2).

- визнано, що повідомлена підтримка з фінансування діяльності комунального підприємства «Луцькреклама» у формі 20 % плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває в комунальній власності Луцької міської ради відповідно до рішення Луцької міської ради від 26.02.2015 № 71/24 «Про внесення змін до рішення міської ради від 26.01.2012 № 20/89 «Про функціонування комунального підприємства «Луцькреклама», з укладення договорів, нарахування та отримання плати за тимчасове користування місцем розміщення засобів зовнішньої реклами; здійснення заходів щодо забезпечення повноти та вчасності надходжень вказаної плати до бюджету міста та забезпечення дотримання встановленого порядку розміщення об`єктів зовнішньої реклами складання протоколів про адміністративні правопорушення за статтею 152 КУпАП, є чинною державною допомогою, яка існувала на день набрання чинності Законом України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання»(п.3).

- визнано, що державна допомога, яка надається комунальному підприємству «Луцькреклама» у формі 20 % плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває в комунальній власності Луцької міської ради відповідно до рішення Луцької міської ради від 26.02.2015 № 71/24 «Про внесення змін до рішення міської ради від 26.01.2012 № 20/89 «Про функціонування комунального підприємства «Луцькреклама», з укладення договорів, нарахування та отримання плати за тимчасове користування місцем розміщення засобів зовнішньої реклами; здійснення заходів щодо забезпечення повноти та вчасності надходжень вказаної плати до бюджету міста та забезпечення дотримання встановленого порядку розміщення об`єктів зовнішньої реклами, складання протоколів про адміністративні правопорушення за статтею 152 КУпАП, є недопустимою для конкуренції відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання»(п.4).

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що витрати на утримання КП «Луцькреклама», як комунального підприємства не є державною допомогою дотримано, оскільки дотримано всіх чотирьох критеріїв Альтмарк. З огляду на викладене суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та скасування пунктів 2, 3, 4 рішення Антимонопольного комітету України № 323-р від 21.05.2020 «Про результат розгляду справи № 500-26.15/132-19ДД».

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.1993 № 3659-XII ( далі -Закон№ 3659-XII) Антимонопольний комітет України, у сфері здійснення контролю за допустимістю державної допомоги для конкуренції, має повноваження, визначені Законом України від 01.07.2014 № 1555-VII «Про державну допомогу суб`єктам господарювання» (далі - Закон № 1555-VII)

Закон № 1555-VII встановлює правові засади проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання, здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції, спрямований на забезпечення захисту та розвитку конкуренції, підвищення прозорості функціонування системи державної допомоги та дотримання міжнародних зобов`язань України у сфері державної допомоги.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону № 1555-VII передбачено, що державна допомога суб`єктам господарювання (далі - державна допомога) - це підтримка у будь-якій формі суб`єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності.

Рішення про визнання державної допомоги допустимою згідно із вимогами цього Закону приймає Уповноважений орган (ч.4 ст. 6 Закону № 1555-VII).

Згідно статті 8 Закону № 1555-VII Уповноваженим органом у сфері державної допомоги є Антимонопольний комітет України.

До повноважень Уповноваженого органу належить, зокрема, отримання та розгляд повідомлень про нову державну допомогу від надавачів такої допомоги у порядку, встановлену цим Законом, визначення належності до державної допомоги заходів з підтримки суб`єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, оцінювання допустимості державної допомоги для конкуренції, прийняття рішень, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 9 Закону № 1555-VII повідомлення про нову державну допомогу подаються надавачами державної допомоги Уповноваженому органу у визначеному ним порядку з урахуванням строків розгляду повідомлення та справи про державну допомогу, визначених цим Законом.

Повідомлення про нову державну допомогу повинні містити вичерпну та достовірну інформацію про мету, очікуваний результат, обсяг, строк, форми, правові підстави, надавачів та отримувачів державної допомоги.

Отже, згідно із Законом № 1555-VII саме надавач державної допомоги під час подання до Комітету повідомлення про нову державну допомогу повинен надати всю вичерпну та достовірну інформації щодо умов надання такої державної допомоги.

Пунктом 30 додатку 1 до Порядку подання та оформлення повідомлень про нову державну допомогу та внесення змін до умов чинної державної допомоги, затвердженого розпорядженням АМК від 03.03.2016 № 2-рп (далі - Порядок № 2-рп) передбачено, що надавач державної допомоги надає будь-яку іншу інформацію, необхідну для прийняття органами АМК обґрунтованого рішення (наприклад додаються відповідні документи, звіти, діаграми, пояснювальні та аналітичні записки, довідки, малюнки, презентації тощо, будь-яка інша інформація, необхідна для розгляду повідомлення про нову індивідуальну державну допомогу).

Статтею 1 Закону № 1555-VII визначено, що надавачі державної допомоги - це органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, а також юридичні особи, що діють від їх імені, уповноважені розпоряджатися ресурсами держави чи місцевими ресурсами і ініціюють та/або надають державну допомогу.

Таким чином, Луцька міська рада є надавачем повідомленої державної допомоги, тобто повністю володіє інформацією щодо всіх умов надання повідомленої державної допомоги КП «Луцькреклама».

Статтею 8 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб`єктами господарювання. Господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи.

Управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб`єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління. Суб`єктами господарювання комунального сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише комунальної власності, а також суб`єкти, у статутному капіталі яких частка комунальної власності перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів. Органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки діяльності суб`єктів господарювання, що належать до комунального сектора економіки, на підставах, у межах і порядку, визначених законом (стаття 24 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Комунальне підприємство «Луцькреклама» діє на підставі Статуту, затвердженого Луцькою міською радою від 05.06.2018, підприємство засноване на міській комунальній власності. Власником (засновником) є Луцька міська рада.

Основними напрямками діяльності КП «Луцькреклама», згідно Статуту, є:

- контроль за правомірністю розміщення рекламних конструкцій в м. Луцьку;

- контроль за повнотою та своєчасністю надходження до міського бюджету плати за тимчасове користування місцями розміщення засобів зовнішньої реклами;

- нагляд за технічним станом та зовнішнім виглядом рекламних конструкцій та площин;

- демонтаж неправомірно встановлених рекламоносіїв;

- сприяння в розміщенні соціальної реклами на вулицях міста;

- контроль та постійна роз`яснювальна робота з розповсюджувачами реклами з врученням відповідних актів та вимог про порушення Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Луцьку згідно з чинним законодавством;

- співпраця та подання матеріалів до управління захисту споживачів головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області щодо порушень Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Луцьку.

Таким чином, вказані обставини свідчать, що КП «Луцькреклама» підзвітне та підконтрольне Луцькій міській раді, усе майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади міста Луцька. КП, виконуючи покладені на нього функції здійснює від її імені та в її інтересах Луцької міської ради повноваження міського самоврядування.

Згідно статті 15 Закону України від 06.09.2005 № 2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон № 2807-IV) органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності; підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації; орган державної влади або орган місцевого самоврядування за поданням підприємства чи балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об`єкта благоустрою державної або комунальної власності на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону № 1555-VII дія цього Закону не поширюється, зокрема, на підтримку господарської діяльності, пов`язаної з: інвестуванням в об`єкти інфраструктури із застосуванням процедур державних закупівель; наданням послуг, що становлять загальний економічний інтерес, у частині компенсації обґрунтованих витрат на надання таких послуг.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що КП «Луцькреклама» задовольняє потреби на території Луцької міської територіальної щодо впорядкування питань зовнішньої реклами та виконує завдання органу місцевого самоврядування щодо надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами та процедуру їх продовження, переоформлення, анулювання, а отже надає послуги, що становлять загальний економічний інтерес для територіальної громади.

Також колегія суддів зазначає, що згідно рішення Суду Європейського Союзу від 24.07.2003 № 280/00 у справі Altmark Trans GmbH, Regierungspr sidium Magdeburg v Nahverkehrsgesellschaft Altmark GmbH (далі - Рішення у справі Альтмарк, критерії Altmark) компенсація витрат на надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес, не становить державну допомогу суб`єктам господарювання, якщо задовольняються такі чотири критерії:

1) суб`єкт господарювання, що отримує компенсацію, повинен фактично виконувати зобов`язання щодо надання таких послуг, а послуги повинні бути чітко визначені;

2) методика, за якою розраховується розмір компенсації, повинна бути визначена заздалегідь об`єктивним та прозорим способом, з метою уникнення надання суб`єкту господарювання економічних переваг порівняно з конкуруючими суб`єктами;

3) компенсація не повинна перевищувати розмір, необхідний для покриття усіх або частини витрат, понесених внаслідок виконання зобов`язань з надання послуг, з урахуванням відповідного доходу та обґрунтованого прибутку за виконання таких послуг;

4) у випадку якщо суб`єкт господарювання, який надає послуги, обирається не шляхом проведення конкурентної процедури публічних закупівель, яка б дозволила обрати пропозицію з найнижчою ціною за надання таких послуг, тоді рівень компенсації визначається, ґрунтуючись на аналізі витрат, які є типовими для суб`єкта господарювання, який зміг би надавати такі послуги, з урахуванням відповідного доходу та обґрунтованого прибутку.

При дотриманні усіх чотирьох вищезазначених критеріїв, компенсація обґрунтованих витрат на надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес не становитиме державну допомогу суб`єктам господарювання.

В даному випадку суд першої інстанції вірно встановив дотримання комунальним підприємством усіх наведених вище чотирьох критеріїв, зокрема:

1 критерій - суб`єкт господарювання, що отримує компенсацію, повинен фактично виконувати зобов`язання щодо надання таких послуг, а послуги повинні бути чітко визначені.

В даному випадку предметом діяльності позивача, КП «Луцькреклама», зокрема, є проведення необхідних заходів щодо припинення порушень розміщення зовнішньої реклами та забезпечення організації проведення демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів, що є дотриманням правил благоустрою м. Луцьк. Тобто, фактично підприємство зобов`язане надавати послуги, які чітко визначаються відповідним розпорядженням Луцької міської ради, що, в свою чергу, свідчить про дотримання першого критерію;

2 критерій - методика, за якою розраховується розмір компенсації, повинна бути визначена заздалегідь об`єктивним та прозорим способом, з метою уникнення надання суб`єкту господарювання економічних переваг порівняно з конкуруючими суб`єктами.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що розрахунок показника для визначення витрат на утримання служби замовника проводиться відповідно до рішення Луцької міської ради від 26.02.2015 № 71/24 «Про внесення змін до рішення міської ради від 26.01.2012 №20/89 «Про функціонування комунального підприємства «Луцькреклама» та згідно з фінансовим планом, затвердженим виконавчим комітетом Луцької міської ради на рік.

Таким чином, другий критерій також дотриманий, оскільки прозорість визначення вартості утримання служби замовника передбачені річним бюджетом м. Луцька;

3 критерій - компенсація не повинна перевищувати розмір, необхідний для покриття усіх частини витрат, понесених внаслідок виконання зобов`язань з надання послуг урахуванням відповідного доходу та обґрунтованого прибутку за виконання таких послуг.

В даному випадку при розрахунку коштів на утримання функцій підприємства не передбачається норма прибутку для комунальних підприємств, лише покриття витрат на здійснення його функцій, а тому компенсація витрат на виконання функцій замовника не є надмірною і не перевищує необхідної суми для покриття всіх або частини витрат, яких зазнає суб`єкт господарювання у зв`язку з наданням послуг загального економічного інтересу;

4 критерій - у випадку якщо суб`єкт господарювання, який надає послуги, обирається не шляхом проведення конкурентної процедури публічних закупівель, яка б дозволила обрати пропозицію з найнижчою ціною за надання таких послуг тоді рівень компенсації визначається, ґрунтуючись на аналізі витрат, які є типовими для суб`єкта господарювання, який зміг би надавати такі послуги, з урахуванням відповідного доходу та обґрунтованого прибутку.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, вказаний критерій не ставить обов`язковою умовою обрання суб`єкта господарювання на конкурсній основі, а визначає альтернативою обрання отримувача державної підтримки ґрунтуючись на аналізі витрат, який би типовий суб`єкт господарювання поніс би, якби надавав подібні послуги.

Відтак, оскільки позивач є отримувачем бюджетних коштів, які перераховувались йому у зв`язку з виконанням самоврядних функцій, в тому числі на покриття витрат на послуги КП «Луцькреклама», яке створено з метою реалізації функцій позивача, як органу місцевого самоврядування із забезпечення виконання місцевих програм та надання послуг із розміщення зовнішньої реклами в місті Луцьку свідчить про те, що витрати на утримання такого комунального підприємства не є державною допомогою.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування пунктів 2, 3, 4 рішення Антимонопольного комітету України № 323-р від 21.05.2020 «Про результат розгляду справи № 500-26.15/132-19ДД».

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2022 року.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим та ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 05.04.2023р.)