Постанова

від 28.08.2022 по справі 674/839/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2022 року

м. Хмельницький

Справа № 674/839/21

Провадження № 22-ц/4820/1210/22

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

секретар судового засідання Журбіцький В. О.,

з участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивачів ОСОБА_2 ,

представника відповідачки ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 11 травня 2022 року (суддя Шафікова Ю. Е., повне судове рішення складено 20 травня 2022 року) у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління «Центр надання адміністративних послуг» Дунаєвецької міської ради про скасування рішення про державну реєстрацію та визнання права власності на земельну ділянку.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги,

у с т а н о в и в :

У червні 2021 року позивачі, звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначали, що їхній батько ОСОБА_6 успадкував право на земельну частку (пай) у розмірі 2,97 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж в натурі на місцевості, яка перебувала у колективній власності СВК «Смотрич». Після виготовлення земельної документації із землеустрою 12.07.2010 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6821855700:04:001:0054 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,6866 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Смотрицької селищної ради Дунаєвецького району. Протягом життя батько відкрито користувався земельною ділянкою, зокрема передавав в оренду. З 07.09.2015 його право власності на нерухоме майно було зареєстровано у встановленому законом порядку.

Після смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина, серед іншого спадковим майном є зазначена земельна ділянка. Вони прийняли спадщину. Проте 27.04.2021 державний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, оскільки право приватної власності на неї зареєстровано одночасно ще й за ОСОБА_5 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 13.04.2012.

Вважають, що рішення про державну реєстрацію права власності відповідачки на земельну ділянку кадастровий номер 6821855700:04:001:0054 є протиправним та порушує їхні права.

Тому позивачі просили скасувати рішення державного реєстратора КритюкК.М. про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, індексний номер 21963596 від 10.06.2015, яким зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 1,6866 га, кадастровий номер 6821855700:04:001:0054 за ОСОБА_5 ;

- визнати за ними право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6821855700:04:001:0054 площею 1,6866 га, розташовану на території Смотрицької селищної ради Дунаєвецького району Хмельницької області (за межами населеного пункту) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва по Ѕ частині за кожним у порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 .

Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 11 травня 2022 року в позові відмовлено.

Позивачі, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просять його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилаються на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та неналежну оцінку доказів. Суд першої інстанції не врахував, що держава реєстрація права власності на земельну ділянку за ОСОБА_5 порушує їхні права. Дотримання державним реєстратором вимог законодавства при внесенні відомостей про право власності не є перешкодою для задоволення позову про скасування рішення за умови, що таке рішення порушує права та інтереси інших осіб. Не погоджуються з висновком суду про необхідність подання віндикаційного позову, оскільки право власності позивачів не визнається. Суд не взяв до уваги визнання позову Відділом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління «Центр надання адміністративних послуг» Дунаєвецької міської ради». Представник ОСОБА_5 під час судових дебатів подала нові докази, а суд прийняв їх без задоволення клопотання про поновлення строку для подання доказів.

У відзиві представник ОСОБА_5 посилається на необґрунтованість доводів апеляційної скарги і просить залишити рішення суду першої інстанції без змін. Вважає правильним висновок суду про обрання позивачами невірного способу захисту порушеного права.

У засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 і його представник підтримали апеляційну скаргу. Представник відповідачки її не визнала.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно установив, що відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 093239 ОСОБА_6 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 6821855700:04:001:0054 площею 1,6866 га, яка розташована за межами населеного пункту Смотрицької селищної ради Дунаєвецького району Хмельницької області. Державний акт виданий на підставі розпорядження Дунаєвецької районної державної адміністрації від 28.12.2009 №1142/2009/-р та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів 12.07.2010 за № 011075300054 (а.с. 10).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №43695725 07.09.2015 за ОСОБА_6 зареєстровано право приватної власності на вказану вище земельну ділянку (а.с. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер .

ОСОБА_1 і ОСОБА_4 прийняли спадщину після смерті батька. Дружина померлого ОСОБА_7 подала заяву про відмову від прийняття спадщини (а.с. 14).

Відповідно до повідомлення державного нотаріуса Першої Хмельницької державної нотаріальної контори № 283/02-14 від 27.04.2021 видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 1,6866 га кадастровий №6821855700:04:001:0054 є неможливою, оскільки відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 254366862 від 26.04.2021 право власності на одну земельну ділянку зареєстровано одночасно за ОСОБА_6 і ОСОБА_5 (а.с. 15).

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 246010354 від 25.02.2021 підтверджується, що право власності на земельну ділянку площею 1,6866 га кадастровий номер 6821855700:04:001:0054 цільове призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зареєстровано одночасно за ОСОБА_6 07.09.2015 на підставі рішення державного реєстратора від 11.09.2015 та державного акта серії ЯИ № 093239 від 20.01.2010 та за ОСОБА_5 05.06.2015 згідно з рішенням про державну реєстрацію від 10.06.2021 на підставі державного акта серії ЯК № 674145 від 13.04.2012 (а.с. 12-13).

В Поземельній книзі на земельну ділянку з кадастровим номером 6821855700:04:001:0054 площею 1,6866 га цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Хмельницька область, Дунаєвецький район, Смотрицька селищна рада, містяться аналогічні відомості щодо власників спірної земельної ділянки (а.с. 18-31).

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Висновок суду першої інстанції про відмову в позові відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені частиною 2 статті 16 цього Кодексу.

Згідно з положеннями статті 328 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина 3 статті 1268 ЦК України).

За змістомстатті 41Конституції України,статті 1Першого протоколудо Конвенціїпро захистправ людиниі основоположнихсвобод, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року та статті 321 ЦК України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

В силу статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 цього Кодексу, слід враховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

Позивачем у такому позові може бути суб`єкт, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку із наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб чи необхідністю одержати правовстановлюючі документи.

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд вважає обґрунтованими висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову про визнання права власності на земельну ділянку.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно.

Рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідачки нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачами права власності на нерухоме майно.

На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за ОСОБА_1 і ОСОБА_4 права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за ОСОБА_5 , не потрібно окремо скасовувати рішення про державну реєстрацію права власності за відповідачкою.

Тому пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовано у постановах від 19.05.2020 у справі №916/1608/18, від 07.11.2018 № 488/5027/14-ц, які апеляційний суд враховує на підставі частини 4 статті 263 ЦПК України при застосуванні наведених вище норм права до спірних правовідносин.

Отже, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 11 травня 2022 року залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 вересня 2022 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П`єнта