Постанова

від 31.08.2022 по справі 460/2525/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 460/2525/19

адміністративне провадження № К/9901/21345/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Гончарової І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області (процесуальний правонаступник Головного управління ДФС у Рівненській області) на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2020 (головуючий суддя Нос С. П., судді: Кухтей Р. В., Сеник Р. П.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРТАКС» до Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАРТАКС» (далі - ТОВ «ТАРТАКС», товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ГУ ДФС, відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.06.2019 №0186845012 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 8814,06 грн за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної від 31.12.2018 №32.

Окружний адміністративний суд рішенням від 28.12.2019 (суддя Зозуля Д. П.) позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 19.06.2019 №0186845012.

06.04.2020 ГУ ДФС подало апеляційну скаргу на зазначене судове рішення суду першої інстанції.

Ухвалою від 13.07.2020 Восьмий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки відповідач пропустив встановлений законом строк на подання апеляційної скарги, а обставини пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані ним у заяві як підстави для поновлення такого строку, визнані судом неповажними.

ГУ ДПС звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначену ухвалу апеляційного суду, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2020, а справу направити для продовження розгляду до цього ж суду.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач, серед іншого, зазначає, що процесуальним законом не встановлено строк на повторне звернення, зокрема з апеляційною скаргою у разі її повернення. При цьому зауважує, що право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення судом було реалізоване ним без зайвих зволікань.

Відповідач у касаційній скарзі також доводить, що саме обставини отримання 23.03.2020 податковим органом ухвали про повернення апеляційної скарги, поданої вперше, та виправдані очікування до цієї дати, що подане клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліку цієї апеляційної скарги щодо сплати судового збору від 10.03.2020 буде задоволено, є поважними причинами для поновлення строку.

Позивач правом на подання відзиву не скористався, що не перешкоджає розгляду справи.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як установлено матеріалами справи, Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.04.2020 апеляційну скаргу ГУ ДФС залишив без руху, як таку, що була подана після закінчення строку, встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а підстави для поновлення зазначеного строку, вказані відповідачем у заяві, визнанні апеляційним судом неповажними (відповідач обґрунтовував підставу поновлення строку на подання апеляційної скарги тим, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся за обставин, що не залежали від його волі: вперше подана апеляційна скарга була повернута згідно з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2020 у зв`язку з несплатою судового збору (2881,50 грн); після розблокування рахунків ГУС ДПС сплатило судовий збір та звернулося з апеляційною скаргою вдруге). Цією ж ухвалою запропоновано відповідачу протягом десяти днів з дня її вручення подати до апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку та вказати поважні підстави його пропуску з дати сплати судового збору (19.03.2020).

На виконання вимог ухвали від 21.04.2020 про залишення апеляційної скарги без руху ГУ ДФС подало заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване тим, що вперше апеляційна скарга була подана в межах строку, встановленого статтею 295 КАС України, а право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення судом реалізоване ГУ ДФС без зайвих зволікань. При цьому відповідач зазначив, що ухвала від 13.03.2020 про повернення апеляційної скарги була ним отримана 23.03.2020, а безпосередньо виконавцем - 27.03.2020. З моменту сплати судового збору (19.03.2020) та до дати отримання ухвали суду про повернення поданої вперше апеляційної скарги (23.03.2020) відповідач мав виправдані очікування, що його клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліку вперше поданої апеляційної скарги щодо сплати судового збору від 10.03.2020 буде задоволено. Також відповідач посилався на епідеміологічну ситуацію в країні у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби та введені обмеження на вільне пересування осіб.

Суд апеляційної інстанції наведені відповідачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження як підстави для його поновлення визнав неповажними та ухвалою від 13.07.2020 відмовив у відкритті апеляційного провадження. Суд виходив з того, що на вимогу суду відповідач не зазначив інших підстав для поновлення строку, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення зі скаргою після сплати судового збору (з 19.03.2020), та не надав доказів на їх підтвердження.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Положеннями пункту 1 частини другої статті 295 КАС встановлено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя цієї статті).

Отже, законом визначені процесуальні строки на апеляційне оскарження судового рішення, після спливу яких вважається, що такий строк пропущений. Відлік такого строку законодавець пов`язує з днем проголошення судового рішення або складення його повного тексту. Водночас, частина третя статті 295 КАС України передбачає, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу. При цьому адміністративний суд має дискреційні повноваження на поновлення процесуальних строків і питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюється судом на власний розсуд в кожному конкретному випадку.

Згідно з частинами другою та третьою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності «res judicata» як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати, зокрема суб`єктів адміністративного судочинства.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями процесуального закону чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього відповідач як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Своєю чергою право особи повторно звернутися з апеляційною скаргою не означає, що таке звернення може бути в будь-який час без належного обґрунтування поважності обставин, які стали причиною цього.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.

Зазначені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав такими, що не підпадають під вище зазначений критерій, не можуть бути визнані поважними, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов`язані з цією діяльністю, в тому числі, й ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб`єкта владних повноважень режиму «послаблення» у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору, взаємодія державних органів між собою (неналежне фінансування видатків для сплати судового збору, сплата судового збору через орган державної казначейської служби, передача платіжного документа до податкового органу тощо). Ці обставини не надають права суб`єкту владних повноважень у будь-який час після спливу встановленого законом строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Як свідчать матеріали адміністративної справи платіжне доручення №214, яким сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги, датоване 19.03.2020, однак відповідач цей документ не надав до суду на усунення недоліку апеляційної скарги, поданої вперше.

Відповідач не надав пояснень щодо об`єктивно існуючої перешкоди для надання апеляційному суду в строк, встановлений згідно з ухвалою від 21.02.2020, платіжного документа (платіжне доручення від 19.03.2020 №214) та щодо звернення повторно з апеляційною скаргою тільки 06.04.2020, тоді як ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду про повернення первинно поданої апеляційної скарги була отримана ГУ ДФС 23.03.2020.

У касаційні скарзі ГУ ДПС також не зазначає про наявність таких обставин.

Посилаючись на епідеміологічну ситуацію в країні у зв`язку з поширенням коронавірусної інфекції, скаржник не наводить конкретних обставин, які б свідчили про те, що він не мав можливості надати документ про сплату судового збору (платіжне доручення від 19.03.2020 №214) до суду на виконання вимог ухвали від 21.02.2020 про залишення без руху апеляційної скарги, поданої вперше, або невідкладно звернутися з апеляційною скаргою повторно після отримання ухвали суду від 13.03.2020 про її повернення - 23.03.2020.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, у зв`язку з чим відповідно до частин першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2020 - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2020 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Васильєва І.А. Гончарова В.П. Юрченко