Постанова

від 30.08.2022 по справі 917/1372/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2022 року м. Харків Справа № 917/1372/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Зубченко І.В. (доповідач), Радіонова О.О., Чернота Л.Ф. при секретарі судового засідання: Романенко С.А.за участю представників: від позивача:не з`явивсявід відповідача:не з`явивсявід третіх осіб:не з`явилисярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Татіана", с.Осавульщина Полтавської області (вх.№4060 П/3 від 31.12.2021р.)на рішення господарського суду Полтавської областіухвалене25.11.2021р. (повний текст складено та підписано 07.12.2021р. у м.Полтаві)у справі№917/1372/20 (суддя Погрібна С.В.)за позовомФізичної особи-підприємця Виповського Олексія Івановича, с.Лазірки Полтавської областідо Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області, м.Полтаваза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1.Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області, с.Лазірки Полтавської області; 2.Селянського фермерського господарства "Татіана", с.Осавульщина Полтавської області; 3. ОСОБА_1 , с.Лазірки Полтавської області; 4. ОСОБА_2 , с.Лазірки Полтавської області;

про5. ОСОБА_3 , с.Лазірки Полтавської області; 6. ОСОБА_4 , с.Лазірки Полтавської області; 7. ОСОБА_5 , с.Лазірки Полтавської області; 8. ОСОБА_6 , с.Воронинці Полтавської області; 9. ОСОБА_7 , с.Лазірки Полтавської області; 10. ОСОБА_8 , с.Олександрівка Полтавської області; 11. ОСОБА_9 , с.Лазірки Полтавської області; 12. ОСОБА_10 , с.Лазірки Полтавської області визнання протиправною та скасування державної реєстрації земельних ділянок та зобов`язання поновити запис про земельні ділянки

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 25.11.2021р. (повний текст складено та підписано 07.12.2021р.) у справі №917/1372/20 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Виповського Олексія Івановича, с.Лазірки Полтавської області, задоволено. Визнано протиправною та скасовано державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами: 5323683000:00:002:3001 (площею 4,4109га); 5323683000:00:002:3002 (площею 4,4109га); 5323683000:00:002:3003 (площею 4,4109га); 5323683000:00:002:3004 (площею 4,4109га); 5323683000:00:002:3005 (площею 4,4109га); 5323683000:00:002:3006 (площею 4,4109га); 5323683000:00:002:3007 (площею 4,4109га); 5323683000:00:002:3008 (площею 4,4109га); 5323683000:00:002:3009 (площею 0,8225га) - загальною площею 36,1097га, які виникли внаслідок скасування та поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5323683000:00:002:3000 площею 36,11га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області, та державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 5323683000:00:002:4001 (площею 4,4109га) та 5323683000:00:002:4002 (площею 3,589га) - загальною площею 7,9999га, які виникли внаслідок скасування та поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5323683000:00:002:4000 площею 8,00га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, м.Полтава, поновити у Державному земельному кадастрі запис про земельні ділянки з кадастровим номером 5323683000:00:002:3000 площею 36,11га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та з кадастровим номером 5323683000:00:002:4000 площею 8,00га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області, шляхом поновлення записів в Поземельних книгах на вказані земельні ділянки. Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь Фізичної особи-підприємця Виповського Олексія Івановича 23.122,00грн. витрат по сплаті судового збору.

В основу рішення покладено наступні висновки суду:

- навіть задоволення позову про поновлення договору оренди та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди у межах справи №917/530/20 не забезпечить ефективного захисту порушених прав орендаря, адже земельна ділянка, як об`єкт цивільних відносин, щодо якої виникло право оренди, не існує і зареєструвати право оренди за позивачем буде неможливо;

- відповідачем не надано доказів припинення права користування позивача земельними ділянками з кадастровими номерами 5323683000:00:002:3000, 5323683000:00:002:4000, оскільки справа про поновлення договору оренди відповідних земельних ділянок перебуває на розгляді суду. Дії щодо скасування державної реєстрації та поділу земельних ділянок під час розгляду справи про поновлення договору оренди землі всупереч вимогам Земельного кодексу України (далі ЗК України) є протиправними;

- обраний позивачем спосіб захисту прав та охоронюваних законом інтересів є належним.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Селянське фермерське господарство "Татіана", с.Осавульщина Полтавської області, (третя особа-2) звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з резолютивною частиною якої, зокрема, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 25.11.2021р. у справі №917/1372/20 та постановити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог.

На переконання апелянта, рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, постановленим з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. В якості підстав для задоволення вимог апеляційної скарги третя особа-2 називає наступні:

- належним відповідачем у розглядуваному спорі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої внесений відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Для скасування державної реєстрації земельних ділянок необхідні правові підстави. Якщо спірні правовідносини виникли з питання правомірності вчинених відповідачем реєстраційних дій, здійснених на основі юридичних фактів, стосовно яких існує спір про право цивільне, то звертатись необхідно в порядку цивільного судочинства в місцевий суд, у межах якого мають бути вирішені питання, пов`язані з реєстрацією речових прав на спірне нерухоме майно. Судом першої інстанції не враховано, що позивачем при поданні позову до суду заявлено лише похідні позовні вимоги, які залежать та можуть бути реалізовані лише за умови скасування права власності фізичних осіб та інших речових прав на земельні ділянки, які є предметом спору у розглядуваній справі. Оскаржуваним рішенням не встановлено, дії яких саме посадових осіб Держгеокадастру є незаконними та в чому полягала незаконність дій осіб, які провели скасування в Державному кадастрі записів про земельні ділянки та наступний поділ і державну реєстрацію на їх місці інших земельних ділянок. Під час підготовчого провадження позивачем не уточнено підстав позову та зміст позовних вимог, зокрема, не заявлено основних вимог щодо визнання нечинними рішень органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якими були сформовані земельні ділянки, щодо яких виникли речові права фізичних осіб ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 ;

- усупереч висновків місцевого господарського суду, під час прийняття рішень та надання дозволів на розробку проектів землеустрою Фізична особа-підприємець Виповський О.І. не був користувачем земельних ділянок у зв`язку із закінченням 01.04.2020р. строку (терміну) дії договору оренди землі від 04.12.2012р.;

- проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання документації. Доводи та обґрунтування позивача щодо протиправності формування земельних ділянок шляхом поділу раніше сформованих ділянок є безпідставними, оскільки відведення земельних ділянок у власність громадян здійснювалося на підставі проектів землеустрою із зміною цільового призначення відповідно з 01.02 «для ведення фермерського господарства» на 01.01 «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва»;

- правомірними є дії щодо скасування в Державному кадастрі записів про земельні ділянки та наступний їх поділ і державна реєстрація на їх місці інших земельних ділянок;

- хибним є застосування судом першої інстанції правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 22.01.2019р. у справі №912/1856/16, від 23.01.2019р. у справі №902/619/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018р. у справі №922/2383/16, оскільки правовідносини у названих справах не є подібними правовідносинам у розглядуваній справі. Задовольняючи позов, суд застосував норми матеріального права, які притаманні правовідносинам поновлення договору оренди та не були предметом розгляду справи;

- місцевим господарським судом не взято до уваги аргументи та доводи відповідача та третіх осіб щодо заперечення проти заявленого позову, які мають значення для вирішення спору;

- висновки господарського суду Полтавської області про порушення прав Фізичної особи-підприємця Виповського О.І. на переважне право орендаря та поновлення договору оренди не відповідають обставинам справи. Оскільки земельні ділянки після закінчення строку договору оренди землі із позивачем не передавалися розпорядником земельних ділянок в оренду, а надані громадянам у приватну власність на виконання рішень суду, зазначене стало підставою для відмови і заперечення щодо поновлення договору оренди позивачу. При цьому апелянт посилається на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 21.03.2018р. у справі №393/155/17-ц, від 16.09.2020р. у справі №709/2135/17 та від 18.11.2020р. у справі №917/137/19.

Для розгляду апеляційної скарги згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.12.2021р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Барбашова С.В., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2022р. відкрито апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою Селянського фермерського господарства "Татіана", зобов`язано учасників справи у строк до 25.01.2022р. включно надати до суду відзиви на апеляційну скаргу.

На поштову адресу суду апеляційної інстанції 24.01.2022р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа; у межах визначеного судом строку) від Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області (відповідача) надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого відповідач звертає увагу на наступне:

- вимоги про поновлення запису про державну реєстрацію земельних ділянок, державна реєстрація яких як об`єктів цивільних прав уже скасована із закриттям Поземельних книг, суперечать вимогам законодавства та задоволенню не підлягають;

- безпідставним є посилання позивача на те, що поведінка орендодавця є недобросовісною та порушує переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі та укладення додаткової угоди. Так, ураховуючи, що об`єкт договору оренди землі, про поновлення якого просить позивач, було зареєстровано за новим власником - Лазірківською сільською радою Оржицького району Полтавської області, пролонгація укладеного раніше договору неможлива. На підтвердження правової позиція посилається на постанови Верховного Суду від 21.03.2018р. у справі №393/155/17-ц, від 16.09.2020р. у справі №709/2135/17, від 18.11.2020р. у справі №917/137/19. Крім того, за наявності вираженого волевиявлення орендодавця про відмову від продовження договору оренди та заявленої вимоги власника про повернення земельної ділянки, направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не може бути підставою для поновлення орендних відносин між сторонами. Переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду;

- підстави для скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 5323683000:00:002:3000, 5323683000:00:002:4000 прямо передбачені ч.10 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та п.114 Порядку ведення Державного земельного кадастру №1051 від 17.10.2012р. Кадастровий реєстратор є лише особою, яка вносить інформацію до Державного земельного кадастру, проте не приймає рішень щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки, її поділу, не затверджує технічну документацію та не вчиняє жодних дій, які б впливали на виникнення чи припинення у певної особи прав та обов`язків, а лише вносить відповідні відомості до Державного земельного кадастру;

- Лазірківською сільською радою Оржицького району Полтавської області, як розпорядником спірних земельних ділянок, не порушено права позивача, оскільки строк договору оренди закінчився 01.04.2020р. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020р.

Крім того, 26.01.2022р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) на поштову адресу Східного апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Виповського Олексія Івановича (позивача) надійшов відзив на апеляційну скаргу, який був направлений на адресу суду 25.01.2022р. (згідно з накладною, наявною на конверті, в якому надійшов документ), тобто у межах визначеного судом строку. Згідно з резолютивною частиною відзиву позивач просить оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. При цьому позивач наголошує на наступному:

- усупереч твердженням скаржника, оскаржуване рішення містить дані як про фактичні обставини, встановлені судом у ході розгляду справи, так і мотиви, з яких суд взяв до уваги одні доводи та відхилив інші. При цьому судом враховано принцип змагальності і диспозитивності та свободи у наданні суду доказів на підтвердження своїх доводів і аргументів. Дії щодо скасування державної реєстрації та поділу земельних ділянок під час розгляду справи про поновлення договору оренди землі суперечать вимогам ЗК України та є протиправними. Крім того, судом першої інстанції встановлено порушення процедури ведення Державного земельного кадастру, яке апелянтом не спростоване;

- у апеляційній скарзі не зазначено конкретних норм матеріального права, які неправильно застосовано судом першої інстанції;

- усупереч твердженням скаржника, господарський суд Полтавської області належним чином та в повному обсязі встановив усі обставини, як щодо предмету спору, так і щодо підстав його виникнення;

- доводи апелянта про не взяття судом до уваги аргументів та доводів на обґрунтування заперечень відповідача і третіх осіб є безпідставними. Представник відповідача не брав участі у жодному судовому засіданні та, відповідно, не наводив жодних заперечень з приводу позовних вимог. Наявні заперечення ним було викладено виключно у заявах по суті справи, які досліджувалися у ході розгляду та були враховані при постановленні рішення. Щодо третіх осіб, то лише Лазірківська сільська рада направила для участі у судовому засіданні свого представника, яким висловлені заперечення щодо позовних вимог. Твердження апеляційної скарги про те, що відповідачем та третіми особами в обґрунтування заперечень було подано письмові докази та, відповідно, встановлено обставини, відмінні від висновків суду, викладених у рішенні, протирічать матеріалам справи. Усі подані та наявні у справі заперечення щодо позовних вимог, які документально висловлені в ході розгляду справи судом, були взяті до уваги при постановленні оскаржуваного рішення та мотиви суду щодо їх врахування чи неврахування зазначені в самому рішенні;

- доводи апелянта щодо фактичного оспорювання підсудності справи вже були предметом розгляду як судом апеляційної інстанції, так і судом касаційної інстанції у межах розглядуваної справи;

- жодних порушень господарського процесуального законодавства в ході судового розгляду та при постановленні оскаржуваного рішення не вбачається.

Треті особи своїм правом, наданим ст.263 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України), не скористались, відзивів на апеляційну скаргу не надали.

Після проведення підготовчих дій в порядку ст.267 ГПК України Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 31.01.2022р. призначив справу №917/1372/20 до розгляду на 23.02.2022р.

У судовому засіданні 23.02.2022р. представник апелянта (третьої особи-2) підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явились. За змістом відзиву на апеляційну скаргу Головне Управління Держгеокадастру у Полтавській області просило розглянути апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Татіана" з урахуванням доводів, викладених у відзиві, за відсутності повноважного представника відповідача. Інші учасники справи про причини неявки повноважних представників суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Керуючись приписами ч.2 ст.216 ГПК України, з метою повного та всебічного дослідження матеріалів справи в їх сукупності, судова колегія Східного апеляційного господарського суду оголосила перерву в судовому засіданні до 09.03.2022р.

У свою чергу, відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні» та Указів Президента України №133/2022 від 14.03.2022р., №259/2022 від 18.04.2022р., №341/2022 від 17.05.2022р., №573/2022 від 12.08.2022р. «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» починаючи з 24.02.2022р. на території України діє режим воєнного стану. 08.03.2022р. на електронну адресу суду від представника апелянта отримано клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що у зв`язку із введенням на території України правового режиму воєнного стану та з огляду на обставини, які склалися в країні, представник апелянта не має змоги прибути в судове засідання, проте просить розгляд справи проводити у присутності апелянта. Враховуючи наведене та приписи ст.3 Конституції України (якою унормовано, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю), а також з урахуванням активних військових дій та їх загрози у м.Харкові, з міркувань безпеки, судове засідання, яке було призначене на 09.03.2022р., не відбулось.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Барбашової С.В., на підставі розпорядження керівника апарату суду, згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2022р. сформовано наступний склад судової колегії: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.

Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 22.07.2022р. призначив розгляд справи на 31.08.2022р. з повідомленням учасників справи про дату, час та місце судового засідання.

У судове засідання 31.08.2022р. представники учасників справи не з`явилися.

Представник Фізичної особи-підприємця Виповського Олексія Івановича 29.07.2022р. через систему «Електронний суд» надав заяву, за змістом якої проти заявлених вимог апеляційної скарги заперечує у повному обсязі на підставах, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу, та просить розглянути справу без участі позивача та його представників.

За змістом відзиву на апеляційну скаргу Головне Управління Держгеокадастру у Полтавській області просить розглянути апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Татіана" з урахуванням доводів, викладених у відзиві, за відсутності повноважного представника відповідача. Крім того, 31.08.2022р. через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про розгляд справи у судовому засіданні 31.08.2022р. без участі представника.

30.08.2022р. через систему «Електронний суд» від представника Селянського фермерського господарства "Татіана" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване необхідністю розгляду апеляційної скарги у присутності представників сторін, щонайменше позивача та апелянта, а також необхідністю забезпечення утримання учасників судового процесу від небезпеки, спричиненої триваючою збройною агресією Російської Федерації проти України, дотримання захисту життя і здоров`я відвідувачів і працівників суду.

Представники третіх осіб (крім третьої особи-2) про наявність поважних причин неявки представників у судове засідання суд завчасно не повідомили.

Відповідно до ч.11 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Колегія суддів зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судом також враховано принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Керуючись наведеними приписами законодавства, зважаючи на наявність достатніх матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка представників учасників справи у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, задовольняючи клопотання позивача та відповідача про розгляд справи без участі їх повноважних представників, враховуючи те, що позиція Селянського фермерського господарства "Татіана" викладена безпосередньо в апеляційній скарзі та була висловлена представником у судовому засіданні 23.02.2022р., судова колегія визнала за можливе розглянути справу №917/1372/20 за відсутністю представників учасників справи та, як наслідок, відмовила у задоволенні клопотанні скаржника про відкладення розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції відповідно до ст.269 ГПК України перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації не здійснювався, складено протокол.

У судовому засіданні 31.08.2022р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзиви на неї, заслухавши пояснення апелянта у судовому засіданні 23.02.2022р., перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 04.12.2012р. між Фізичною особою Виповським О.І. (далі - орендар) та Оржицькою районною державною адміністрацією (далі - орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення (далі - договір), за умовами якого орендодавець згідно розпорядження №195 від 28.03.2012р. надає, а орендар приймає у строкове платне користування на умовах оренди земельні ділянки сільськогосподарського призначення на території Лазірківської сільської ради.

Відповідно до умов п.п.1, 2 договору в оренду передавались дві земельні ділянки загальною площею 44,11га, у тому числі:

- ділянка №1 - 36,11га ріллі в контурі №14;

- ділянка №2 - 8,00га в контурі №16, з них ріллі - 4,0га, сіножатей - 4,00га.

Земельні ділянки надаються із земель запасу, не наданих у власність та користування.

Кадастрові номери земельних ділянок: №1 - 5323683000:00:002:3000; №2 - 5323683000:00:002:4000.

За умовами п.5 дія договору розпочинається з дня його державної реєстрації.

Пунктом 6 договору сторони погодили, що останній укладено терміном на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Право оренди земельних ділянок зареєстроване 31.03.2015р. згідно запису про інше речове право №9241106 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 20411876, №9239917 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 20409196.

Згідно з твердженнями ОСОБА_11 , останній, маючи намір у подальшому використовувати земельну ділянку та з метою реалізації переважного права на поновлення договору, завчасно і неодноразово повідомляв Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області про намір поновити договір оренди землі та укласти додаткову угоду до нього.

Листом №1547/0/26-19 від 13.03.2019р. ГУ Держгеокадастру у Полтавській області відмовило Виповському О.І. у поновленні договору оренди з причин неподання Витягу із Державного земельного кадастру та агрохімічних паспортів земельних ділянок з кадастровими номерами 5323683000:00:002:3000 і 5323683000:00:002:4000. Зазначено, що, оскільки договір укладено терміном на 5 років (строк оренди збігає 31.03.2020р.), поновлення терміну дії договору оренди є передчасним. Крім того, вказано, що названі земельні ділянки віднесені до земель колективної власності. Як висновок зазначено, що у Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області відсутні правові підстави для задоволення питання про поновлення договору оренди від 04.12.2012р.

На переконання позивача, вищевказані підстави для відмови в поновленні договору оренди не відповідали чинному на момент звернення законодавству України з вказаного питання. Так, статтями 122, 123, 124 ЗК України визначено повноваження саме ГУ Держгеокадастру з передання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності. Статтею 33 Закону України Про оренду землі передбачено обов`язок орендаря додати до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі лише проект додаткової угоди. Статтею 24 Закону України Про Державний земельний кадастр не віднесено ні витяг із Державного земельного кадастру, ні агрохімічний паспорт земельної ділянки до переліку документів, які повинні бути подані Державному кадастровому реєстратору для державної реєстрації земельної ділянки. До того ж, у відповіді зазначено, що питання про поновлення дії договору оренди землі від 04.12.2012р. поставлено передчасно, що суперечить вимогам пункту 6 договору, оскільки останнім не встановлено строк, до якого орендар не може повідомити про своє бажання скористатися переважним правом на пролонгацію договору, а лише визначено граничний строк, після якого таке повідомлення буде вважатися не поданим вчасно.

Разом з іншим, у відповіді Виповському О.І. було висунуто зустрічну вимогу, з погодженням якої пов`язано можливість пролонгації договору від 04.12.2012р., а саме встановлення орендної плати за користування земельними ділянками державної власності у розмірі 12% нормативної грошової оцінки, що відповідає п.288.5.2 ст.288 Податкового кодексу України та терміну дії договору - 7 років.

16.01.2020р. ОСОБА_11 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з листом-повідомленням про намір продовжити дію договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення б/н від 04.12.2012р.

05.02.2020р. у відповідь на вищевказаний лист-повідомлення Виповського О.І. наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №3594-СГ відмовлено позивачу у поновленні договору, у зв`язку з передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність Лазірківської сільської ради на підставі наказу Головного управління №1901-СГ від 17.01.2020р.

Як убачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, на підставі наказу №1901-СГ від 17.01.2020р. зареєстровано право комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 5323683000:00:002:3000 і 5323683000:00:002:4000 за Лазірківською сільською радою Оржицького району Полтавської області.

Позивач кілька разів звертався з листами-повідомленнями про поновлення договору оренди землі до Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області, зокрема, 22.05.2019р., 19.07.2019р., 24.09.2019р.

Згідно відповіді у вигляді листа-повідомлення №268 від 20.06.2019р. Лазірківська сільська рада Оржицького району Полтавської області зазначила, що вона не є розпорядником вказаних земельних ділянок та не має правових підстав для задоволення листа-повідомлення позивача.

Лазірківська сільська рада Оржицького району Полтавської області рішенням №2/2 відмовила Виповському О.І. у поновленні договору оренди на новий строк, у зв`язку із тим, що на розгляді та виконанні ради знаходяться заяви громадян щодо виділення та надання їм у власність земельних ділянок (паїв) (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) згідно рішень Оржицького районного суду Полтавської області, які набрали законної сили та підлягають виконанню.

У листі-повідомленні №468 від 05.11.2019р. Про заперечення щодо поновлення договору оренди №б/н від 04.12.2012р. Лазірківською сільською радою Оржицького району Полтавської області зазначено, що переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду, однак у розглядуваному випадку у зв`язку з виконанням рішень Оржицького районного суду про виділення громадянам України земельних часток (паїв) земельні частки (паї) передаються у власність громадянам.

Лазірківська сільська рада Оржицького району Полтавської області 02.03.2020р. надіслала на адресу позивача лист №122, в якому зазначила, що як розпорядник земельних ділянок вимагає після закінчення строку права оренди (31.03.2020р.) повернути останні згідно умов договору оренди та підписати акти повернення земельних ділянок з оренди.

З огляду на вищевикладене, Фізична особа-підприємець Виповський О.І. звернувся із позовом до господарського суду Полтавської області за захистом своїх порушених прав, передбачених статтею 33 Закону України Про оренду землі, з наступними вимогами:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №3594-СГ від 05.02.2020р. "Про відмову у поновленні договору оренди землі", згідно з яким Виповському О.І. відмовлено у поновленні договору оренди землі від 04.12.2012р., укладеного із Оржицькою районною державною адміністрацією на земельні ділянки загальною площею 44,11га з кадастровими номерами 5323683000:00:002:3000 і 5323683000:00:002:4000;

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Гребінківської міської ради Федорченка Дмитра Миколайовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексні номери рішень 50977667 та 50981483 від 05.02.2020р., змінивши запис про державну реєстрацію права державної власності та відомості у розділі "Відомості про суб`єктів іншого речового права", вказавши орендодавцем "Держава Україна в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області";

- поновити договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 04.12.2012р., укладений між Оржицькою районною державною адміністрацією та Виповським О.І., за яким зареєстровано право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 5323683000:00:002:3000 і 5323683000:00:002:4000 у відповідності до записів про реєстрацію іншого речового права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 31.03.2015р. №9239917 та №9241106, затвердивши додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення №б/н від 04.12.2012р. у запропонованій редакції.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 31.03.2020р. у справі №917/530/20 суд прийняв вищевказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі. Ухвалою місцевого господарського суду від 09.09.2020р. зупинено провадження у справі №917/530/20 до набрання законної сили рішенням у справі №917/1372/20.

Згідно з твердженнями ОСОБА_11 , після відкриття провадження у справі №917/530/20 останній з Державного земельного кадастру дізнався про те, що записи про земельні ділянки з кадастровими номерами 5323683000:00:002:3000 і 5323683000:00:002:4000 було закрито. На місці земельної ділянки з кадастровим номером 5323683000:00:002:3000 площею 36,11га з`явилися 9 новостворених земельних ділянок з кадастровими номерами 5323683000:00:002:3001; 5323683000:00:002:3002; 5323683000:00:002:3003; 5323683000:00:002:3004; 5323683000:00:002:3005; 5323683000:00:002:3006; 5323683000:00:002:3007; 5323683000:00:002:3008; 5323683000:00:002:3009. На місці земельної ділянки з кадастровим номером 5323683000:00:002:4000 площею 8,00га з`явилися 2 новостворені земельні ділянки з кадастровими номерами 5323683000:00:002:4001 та 5323683000:00:002:4002.

Рішеннями Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області від 06.04.2020р. надано дозволи третім особам у розглядуваній справі на розробку проекту землеустрою. Третіми особами розроблено проекти землеустрою. 22.06.2020р. на вказані земельні ділянки зареєстровано право власності за третіми особами у розглядуваній справі.

Отже, земельні ділянки з кадастровими номерами 5323683000:00:002:3000 і 5323683000:00:002:4000 було поділено до винесення судом рішення у справі №917/530/20 про поновлення права оренди.

Східний апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, зазначає наступне.

За змістом апеляційної скарги Селянське фермерське господарство "Татіана" зазначає, що належним відповідачем у розглядуваному спорі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої внесений відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а спір має бути вирішений в порядку цивільного судочинства в місцевому суді, у межах якого мають бути вирішені питання, пов`язані з реєстрацією речових прав на спірне нерухоме майно.

У свою чергу, підвідомчість розглядуваного спору була предметом розгляду Східного апеляційного господарського суду (постанова від 02.02.2021р. у справі №917/1372/20) та Верховного Суду (постанова від 23.06.2021р. у справі №917/1372/20). Так, Верховний Суд у постанові дійшов наступних висновків:

- у цій справі наявні всі ознаки господарського спору, який підвідомчий господарському суду, а саме: участь у спорі суб`єктів господарювання фізичної особи-підприємця (позивач) і Головного управління Держгеокадастру (відповідач); наявність між сторонами господарських відносин і спору про право, що виникає з відповідних відносин - позивачем оскаржено дії посадових осіб Головного управління Держгеокадастру, які призвели до скасування у Державному земельному кадастрі записів про земельні ділянки, наступний їх поділ з формуванням нових земельних ділянок та їх державну реєстрацію; наявність у законі норми, що прямо передбачає вирішення такого спору господарським судом (п.п.6, 10 ч.1 ст.20 ГПК України);

- на момент надходження позову Фізичної особи-підприємця Виповського О.І. до суду першої інстанції були відсутні підстави для відмови у відкритті провадження, оскільки справа відносилася до господарської юрисдикції;

- з огляду на заявлені позивачем вимоги, характер спірних правовідносин, суб`єктний склад (сторонами у справі є саме юридичні особи) та наявність між сторонами у справі господарських відносин, участь у справі третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору не може визначати підвідомчість саме цього спору суду іншої юрисдикції.

Отже, Верховний Суд дійшов висновків про те, що, зважаючи на характер правовідносин сторін у цій справі та суб`єктний склад, правомірним є висновок про підвідомчість цього спору господарському суду, що, у свою чергу, спростовує зазначені вище доводи апеляційної скарги.

Переглядаючи рішення господарського суду Полтавської області по суті позовних вимог, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

В основу оскаржуваного рішення про задоволення позовних вимог покладено висновок господарського суду Полтавської області про те, що відповідачем не надано доказів припинення права користування позивача земельними ділянками з кадастровими номерами 5323683000:00:002:3000, 5323683000:00:002:4000, оскільки справа про поновлення договору оренди відповідних земельних ділянок перебуває на розгляді суду. Дії щодо скасування державної реєстрації та поділу земельних ділянок під час розгляду справи про поновлення договору оренди землі всупереч вимогам ЗК України є протиправними.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

За змістом ст.15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у ст.16 ЦК України, за змістом якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання права; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

З огляду на положення ст.ст.15, 16 ЦК України, ст.4 ГПК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що може трактуватися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражається в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Так, ст.15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права, зокрема, у разі його порушення.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, у тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (ч.1 ст.16 ЦК України).

При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018р. у справі №903/857/17.

За змістом ст.ст.3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, у чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.08.2018р. у справі №910/23369/17 та від 14.06.2019р. у справі №910/6642/18.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача права або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Отже, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. Тому на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020р. у справі №917/750/19.

Посилання Фізичної особи-підприємця Виповського Олексія Івановича на порушення його права на поновлення договору оренди на новий строк не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст.2 Закону України «Про оренду землі»).

Статтею 125 ЗК України унормовано, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про оренду землі» об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з абз.1 ч.1 ст.31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Як зазначалося вище за текстом постанови, 04.12.2012р. між Фізичною особою Виповським О.І. (орендар) та Оржицькою районною державною адміністрацією (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, за умовами якого у строкове платне користування на умовах оренди передавались земельні ділянки сільськогосподарського призначення на території Лазірківської сільської ради з кадастровими номерами 5323683000:00:002:3000, 5323683000:00:002:4000.

За умовами п.5 дія договору розпочинається з дня його державної реєстрації.

Пунктом 6 договору сторони погодили, що останній укладено терміном на 5 років.

Право оренди земельних ділянок зареєстроване 31.03.2015р. згідно запису про інше речове право №9241106 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 20411876, №9239917 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 20409196.

Отже, строк дії договору оренди закінчився 31.03.2020р. Аналогічного висновку дійшов місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні.

За інформацією Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області (відповідача) поземельні книги первісних земельних ділянок закриті. На місці земельної ділянки з кадастровим номером 5323683000:00:002:3000 площею 36,11га з`явилися 9 новостворених земельних ділянок з кадастровими номерами 5323683000:00:002:3001; 5323683000:00:002:3002; 5323683000:00:002:3003; 5323683000:00:002:3004; 5323683000:00:002:3005; 5323683000:00:002:3006; 5323683000:00:002:3007; 5323683000:00:002:3008; 5323683000:00:002:3009. На місці земельної ділянки з кадастровим номером 5323683000:00:002:4000 площею 8,00га з`явилися 2 новостворені земельні ділянки з кадастровими номерами 5323683000:00:002:4001 та 5323683000:00:002:4002.

Враховуючи вище встановлені обставини, Східний апеляційний господарський суд погоджується з твердженнями Селянського фермерського господарства "Татіана", викладеними в апеляційній скарзі, та твердженнями Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області, наведеними у відзиві на апеляційну скаргу, про те, що права позивача, Фізичної особи-підприємця Виповського Олексія Івановича, не порушені, оскільки станом на 01.04.2020р. у позивача були відсутні юридичні підстави вважатися користувачем первісних земельних ділянок. За таких обставин відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог. При цьому судова колегія зауважує, що питання щодо наявності/відсутності правових підстав для поновлення договору оренди, як і доводи учасників справи з цього приводу, не є предметом розгляду у межах справи №917/1372/20.

Колегія суддів зазначає, що звернення до суду з позовом про поновлення договору не є тим юридично значущим фактом, який би свідчив саме про обставину поновлення договору. Існування судового спору не призводить до того, що факт припинення дії договору перестає існувати чи «відкладається» до дати прийняття рішення.

За висновками місцевого господарського суду, скасування державної реєстрації земельних ділянок 5323683000:00:002:3000, 5323683000:00:002:4000 та формування в їх межах нових земельних ділянок унеможливлює судовий захист прав Фізичної особи-підприємця Виповського О.І. на поновлення договору оренди землі. Так, судом зазначено, що навіть задоволення позову про поновлення договору оренди та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди у межах справи №917/530/20 не забезпечить ефективного захисту порушених прав орендаря, адже земельні ділянки, як об`єкти цивільних відносин, щодо яких виникло право оренди, не існують і зареєструвати право оренди за позивачем буде неможливо.

У свою чергу, згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постановах від 01.10.2019р. у справі №922/2723/17 та від 29.05.2019р. у справі №367/2022/15-ц, формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.

На переконання судової колегії Східного апеляційного господарського суду, поділ земельної ділянки не впливає на можливість захисту прав, за захистом яких звернувся Фізична особа-підприємець Виповський О.І. у межах справи №917/530/20, якщо суд дійде висновку, що право існує і було порушене. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2019р. у справі №917/131/19.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги Селянського фермерського господарства "Татіана" та скасування рішення господарського суду Полтавської області від 25.11.2021р. (повний текст складено та підписано 07.12.2021р.) у справі №917/1372/20, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Зазначене у контексті приписів ст.129 ГПК України є підставою для покладення витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги на позивача.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Татіана", с.Осавульщина Полтавської області, на рішення господарського суду Полтавської області від 25.11.2021р. (повний текст складено та підписано 07.12.2021р.) у справі №917/1372/20 задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 25.11.2021р. (повний текст складено та підписано 07.12.2021р.) у справі №917/1372/20 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Виповського Олексія Івановича, с.Лазірки Полтавської області, до Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області, м.Полтава, - відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Виповського Олексія Івановича ( АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Селянського фермерського господарства "Татіана" (вул.Франка, буд.90А, с.Осавульщина, Лубенський район, Полтавська обл., 37440; ЄДРПОУ 24828229) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 34.683,00грн.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

У судовому засіданні 31.08.2022р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 05.09.2022р.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Суддя О.О. Радіонова

Суддя Л.Ф. Чернота