Рішення

від 31.08.2022 по справі 902/614/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" вересня 2022 р. Cправа № 902/614/22

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Пшегорської О.Я.,

представника позивача - Шарлай Т.О.;

у відсутності представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Комунального підприємства "Чисте місто" Козятинської міської ради (вул. Довженка, 2А, м. Козятин, Хмільницький район, Вінницька область, 22100)

до: Козятинського міського територіального центру соціального обслуговування (вул. Винниченка, 5, м. Козятин, Хмільницький район, Вінницька область, 22100)

про стягнення 222 074,78 грн,

В С Т А Н О В И В :

Комунальним підприємством "Чисте місто" Козятинської міської ради подано позов до Козятинського міського територіального центру соціального обслуговування про стягнення 222074,78 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на несплату відповідачем вартості спожитої теплової енергії за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року. При цьому позивач зазначає, що з жовтня 2021 року по лютий 2022 року укладеного договору між сторонами не існувало, а з березня по квітень 2022 року постачання теплової енергії відбулося на підставі підписаних між сторонами договорів.

Таким чином, Комунальним підприємством "Чисте місто" Козятинської міської ради заявлено до стягнення з Козятинського міського територіального центру соціального обслуговування 222074,78 грн основного боргу, з яких: 111 288,8 грн за період з жовтня 2021 року по грудень 2021 року та 110 785,98 грн за період січня-квітня 2022 року.

Ухвалою суду від 25.07.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/614/22 в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті на 09.08.2022.

Ухвалою від 09.08.2022, з огляду на неявку представників сторін, враховуючи обмеження у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 та рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану з метою забезпечення реалізації прав, наданих учасникам справи ГПК України, розгляд справи по суті відкладено на 01.09.2022.

На визначену дату та час у судове засідання з`явилася представник позивача, відповідач правом участі у судовому засіданні свого представника не скористався.

За результатами відстеження на офіційному сайті АТ "Укрпошта" поштового пересилання ухвали суду від 09.08.2022, яку направлено за адресою місцезнаходження Козятинського міського територіального центру соціального обслуговування згідно з відомостями ЄДРЮОФОПГФ, встановлено, що "відправлення вручено: за довіреністю".

Окрім того, відповідачу про судове провадження у справі було достеменно відомо за фактом отримання ухвали про відкриття провадження у цій справі від 25.07.2022, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим поштовим повідомленням.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Разом з тим відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

Згідно із частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

У судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримала у повному обсязі з викладених у позовній заяві підстав.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Відповідно до розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації № 783 від 05.11.2021 Комунальному підприємству "Чисте місто" Козятинської міської ради видано безстрокові ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії та транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами.

Рішенням виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області № 385 від 12.11.2021 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її постачання та транспортування КП "Чисте місто" встановлено тарифи на теплову енергію (транспортування та постачання) на опалювальний сезон 2021- 2022 роки КП "Чисте місто".

Відповідно до вказаного рішення тариф на постачання теплової енергії встановлено в розмірі 2936,38 грн за 1 Гкал (з урахуванням ПДВ), при цьому у разі відсутності приладів обліку тариф склав 3,48 грн (з урахуванням ПДВ) за 1м2 загальної площі на протязі доби в опалювальний період.

Рішенням виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області № 395 від 25.11.2021 "Про визнання КП "Чисте місто" єдиним суб`єктом господарювання який має право проваджувати господарську діяльність з транспортування та постачання теплової енергії на території м. Козятин" позивача визнано єдиним суб`єктом господарювання, який має право проваджувати господарську діяльність з транспортування та постачання теплової енергії на території м. Козятин.

Згодом, рішенням виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області №3 від 27.01.2022 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, постачання, транспортування для потреб населення, бюджетних установ та інших споживачів КП "Чисте місто" встановлено позивачу тарифи на теплову енергію, її виробництво та постачання в розмірі 4084,13 грн/Гкал з ПДВ; в разі відсутності приладів обліку встановлено тариф за 1 м2 загальної площі на протязі доби в опалювальний період 3,48 грн (з урахуванням ПДВ). Дане рішення набирає чинності з 01.01.2022 та діє до 31.12.2022. З дня введення в дію тарифів, встановлених цим рішенням, визнано таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету міської ради від 12.11.2021 №385 ""Про встановлення тарифів на теплову енергію, її постачання та транспортування КП "Чисте місто".

За період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року Козятинським міським територіальним центром соціального обслуговування спожито теплової енергії загальною вартістю 431 590,65 грн, що підтверджується складеними позивачем як Постачальником Актами (а.с. 39-42, т.1) та розрахунками за послуги з постачання теплової енергії у вигляді пари та гарячої води на 2021 рік та на 2022 рік (а.с. 57-58, т.1).

Нарахування вартості спожитої відповідачем теплової енергії здійснено як за обсягами згідно показів лічильника, так і з розрахунку площі використовуваного приміщення (1093,2м2) протягом 4 діб у березні 2022 року без лічильника (з 25.03.2022 по 28.03.2022).

Як слідує з матеріалів справи, за період з жовтня 2021 року по лютий 2022 року договору на постачання теплової енергії між Комунальним підприємством "Чисте місто" Козятинської міської ради та Козятинським міським територіальним центром соціального обслуговування не було укладено.

Разом з тим 10.03.2022 між відповідачем як Замовником та позивачем як Постачальником укладено Договір №16 про закупівлю теплової енергії у вигляді пари та гарячої води за державні кошти, відповідно до п. 1.2. якого Постачальник передає Замовнику протягом березня 2022 року теплову енергію у вигляді пари та гарячої води (далі - Товар) в обсязі 36,3 Гкал. Загальна опалювальна площа S=1093,2м2.

Загальна сума цього Договору становить: 148 253 грн 92 коп., в тому числі ПДВ 24 708,99 грн (п. 3.1. Договору №16 про закупівлю теплової енергії у вигляді пари та гарячої води за державні кошти від 10.03.2022).

Аналогічний договір укладено між сторонами 19.04.2022 за №20, предметом регулювання якого згідно із п. 1.2. є постачання теплової енергії у вигляді пари та гарячої води протягом квітня 2022 року в обсязі 15,00 Гкал.

Загальна сума цього Договору становить: 61 261 грн 95 коп., в тому числі ПДВ 10 210,33 грн (п. 3.1. Договору №20 про закупівлю теплової енергії у вигляді пари та гарячої води за державні кошти від 19.04.2022).

За змістом п. 5.3. обох Договорів зобов`язання, Постачальника перед Замовником вважаються виконаними з моменту підписання акту про поставку (передачу) Товару на виконання умов Договору.

На виконання умов вищевказаних Договорів за фактом постачання теплової енергії між сторонами підписано відповідні Акти здачі-прийняття теплової енергії, що відображають обсяг постачання та загальну ціну таких договорів (а.с. 38, т. 1). При цьому відповідачем вартість спожитої теплової енергії згідно Актів здачі-прийняття теплової енергії погашено у повному обсязі на загальну суму 209 515,87 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень: №129 від 10.03.2022 на суму 148 253,92 грн та №220 від 25.04.2022 на суму 61 261,95 грн.

Несплата Козятинським міським територіальним центром соціального обслуговування решти вартості спожитої теплової енергії за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року в сумі 222074,78 грн слугувала підставою для звернення позивача із відповідним позовом до суду.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу приписів ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно із частиною третьою статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про теплопостачання", пункту 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 03.10.2007 № 1198, споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.

Статтею 24 Закону "Про теплопостачання" визначено, що основним обов`язком споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Укладення договору між постачальником теплової енергії та споживачем є їх обов`язком з метою врегулювання взаємних прав та обов`язків, забезпечення надійного та безперебійного постачання обсягів теплової енергії відповідно до погоджених умов та законодавства.

Отже, укладення договору на теплопостачання є обов`язковим для сторін в силу Закону.

Аналогічна позиція викладена у постанові КГС ВС від 14.05.2020 у справі № 910/1746/19.

Як встановлено судом, заборгованість, яка є предметом спору у даній справі, виникла за фактом споживання Козятинським міським територіальним центром соціального обслуговування теплової енергії поза межами договірних відносин, позаяк вартість спожитої відповідачем теплової енергії за укладеними в березні-квітні 2022 року Договорами сплачена у повному обсязі. При цьому за період жовтня 2021 - лютого 2022 року укладеного між сторонами договору на постачання теплової енергії взагалі не існувало.

Разом з тим відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вказане узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.04.2020 у справі №910/7968/19, про те, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, необхідним є доведення за допомогою належних, допустимих факту надання та споживання таких послуг, їх обсягу, вартості, а також настання у відповідача строку виконання грошового зобов`язання з оплати таких послуг.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону.

Частиною 5 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Органи, уповноважені законом встановлювати порядки (методики) формування тарифів на транспортування, постачання теплової енергії, визначають особливості врахування в тарифах на теплову енергію для споживача витрат на утримання та обслуговування теплових пунктів (індивідуальних та центральних) з метою недопущення подвійної компенсації споживачами таких витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

До встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до вимог частини другої статті 3 цього Закону:

1) обсяг споживання теплової енергії визначається за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря.

Відповідно до п. 35 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08. 2019 № 830 (Правила № 830) розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору (п. 37 Правил № 830).

В силу вимог ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Отже, обов`язок сплатити вартість теплової енергії законодавець пов`язує саме з фактом її споживання.

Таким чином, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Факт нарахування за надання теплової енергії позивач доводить відповідними Актами, що фіксують обсяг споживання (а.с. 39-42, т.1) та розрахунками згідно із встановленими за відповідний період тарифами (а.с. 57-58, т.1).

Арифметичною перевіркою правильності таких розрахунків згідно і з тарифами встановленими виконавчим комітетом Козятинської міської ради Вінницької області (а.с. 25, 30, т. 1) помилок не виявлено.

Як встановлено судом з жовтня 2021 року по квітень 2022 року Козятинським міським територіальним центром соціального обслуговування спожито теплової енергії загальною вартістю 431 590,65 грн, при цьому в межах діючих між сторонами договірних відносин у березні-квітні 2022 року відповідачем погашено вартість спожитої теплової енергії на суму 209515,87 грн.

Таким чином, несплаченим залишається основний борг відповідача перед позивачем за фактом споживання теплової енергії на суму 222 074,78 грн (431 590,65 грн - 209 515,87 грн).

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

Всупереч наведеним вище нормам Козятинським міським територіальним центром соціального обслуговування не подано до суду відзиву, доказів в спростування позовних вимог чи доказів погашення заборгованості.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, у зв`язку із задоволенням позову повністю, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви підлягають покладенню на відповідача в сумі, що відповідає ставці судового збору відповідно до ціни позову.

Згідно із ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом ст. 4 Закону за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2 481 грн.

Отже, виходячи з викладеного вище, позивач при зверненні з позовною заявою у цій справі до суду повинен був сплачувати судовий збір в сумі 3331,12 грн (222 074,78 грн х 1,5%).

Однак, Комунальним підприємством "Чисте місто" Козятинської міської ради фактично сплачено 3235,18 грн судового збору відповідно до платіжного доручення №2381 від 03.06.2022, тобто в сумі, що на 95,94 грн є меншою ставки судового збору відповідно до ціни позову.

Відповідно до п. 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (яка хоча і стосується попередньої редакції ГПК України та наразі є чинною) передбачено, що якщо факт недоплати судового збору з`ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору.

Враховуючи задоволення позову у повному обсязі, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача у дохід Державного бюджету України недоплаченої суми судового збору (95,94 грн), при цьому в решті фактично понесені позивачем витрати на сплату судового збору в сумі 3235,18 грн також підлягають відшкодуванню за рахунок Козятинського міського територіального центру соціального обслуговування.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Козятинського міського територіального центру соціального обслуговування (вул. Винниченка, 5, м. Козятин, Хмільницький район, Вінницька область, 22100; код ЄДРПОУ 25962326) в дохід Державного бюджету України (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106) 95,94 грн - судового збору.

3. Стягнути з Козятинського міського територіального центру соціального обслуговування (вул. Винниченка, 5, м. Козятин, Хмільницький район, Вінницька область, 22100; код ЄДРПОУ 25962326) на користь Комунального підприємства "Чисте місто" Козятинської міської ради (вул. Довженка, 2А, м. Козятин, Хмільницький район, Вінницька область, 22100; код ЄДРПОУ 41181994) 222 074,78 грн - основного боргу та 3235,18 грн - витрат на сплату судового збору.

4. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відому суду адресу електронної пошти позивача: chustemisto@ukr.net.

Повне рішення складено 06 вересня 2022 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. Довженка, 2А, м. Козятин, Хмільницький район, Вінницька область, 22100;

3 - відповідачу - вул. Винниченка, 5, м. Козятин, Хмільницький район, Вінницька область, 22100.