Рішення

від 24.08.2022 по справі 447/4154/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/447/198/22 Справа №447/4154/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

25.08.2022 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаїв Львівської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський Сад» про стягнення заборгованості.

Процесуальні дії у справі.

28.12.2021представник позивача адвокатГубський Р.В.подав досуду позовнузаяву ОСОБА_1 до ТОВ«Львівський Сад»про стягненнязаборгованості задоговорами поворотноїфінансової допомоги(позики).В обґрунтуванняпозову представникпозивача покликаєтьсяна те,що протягом2018року міжпозивачем тавідповідачем укладенодекілька договорівбезвідсоткової поворотноїфінансової допомоги,а саме:договір №б/нвід 26.03.2018на суму2000000,00грн.,договір №16/05/18від 16.05.2018на суму1700000,00грн.,договір №05/06/18від 05.06.2018на суму24000000,00грн., договір №11/07/18від 11.07.2018на суму10000000,00грн., договір №14/08/18 від 14.08.2018 на суму 3 000 000,00 грн. Кінцеві терміни повернення безвідсоткової фінансової допомоги визначені у вищевказаних договорах 26.03.2021, 16.05.2021, 05.06.2021, 11.07.2021 та 15.08.2021 відповідно. На момент звернення з позовом до суду, кінцеві строки повернення позик закінчилися. На виконання укладених між сторонами договорів, позивачем на користь відповідача було здійснено ряд платежів, копії платіжних документів яких представником відповідача долучено до матеріалів позовної заяви. Всього у межах зазначених договорів позивачем перераховано на користь відповідача 39038080,00 грн. Представник позивача вказав, що відповідачем повернуто позивачу 1093962,35 грн. у межах договору №б/н від 26.03.2018. Відтак, різниця між наданою та повернутою фінансовою допомогою складає 37944117,65 грн. Вважає, що відповідачем порушено ст. 530, 1049 ЦК України щодо виконання зобов`язання з повернення позики у передбачений договорами строк. Таким чином, просить стягнути загальну суму заборгованості перед позивачем у розмірі 37944117,65 грн. та, водночас, на підставі ст. 625 ЦК України просить стягнути 3 % річних по кожному з договорів, згідно наданих розрахунків. З урахуванням наведеного, просить суд ухвалити рішення про стягнення з позивача 39663923,11 грн. у якості заборгованості за договорами позики та судові витрати сплачений судовий збір у справі й витрати на правову допомогу у розмірі 54000,00 грн.

Ухвалою від 10.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі. Крім цього, відповідачу надано строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Ухвалу суду від 10.01.2022, копію позовної заяви, доданих до неї документів відповідач отримав 18.01.2022, що стверджується повідомленням про врчення поштового відправлення, яке повернулося до суду (а.с. 65).

Відповідач не скористався своїм правом на подання заперечень у справі, відзиву не подав. Строк для подання такого закінчився.

23.06.2022 постановлено ухвалу щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

25.08.2022 до суду надійшла заява представника позивача, у якій такий просив проводити розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав, просив такі задоволити, щодо ухвалення заочного рішення не заперечив.

Належним чином повідомлений відповідач у судові засідання не з`являвся, клопотань чи заяв до суду не подавав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частинами 1, 2 та 5 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Наведене узгоджується із правовою позицією, висловленою ВС у постанові від 01.10.2020 у справі №361/8331/18, провадження №61-22682св19.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач не з`являвся у жодне судове засідання, не повідомив про причини неявки, зважаючи на тривалість розгляду справи, з урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд встановив:

Відповідно до копії договору від 26.03.2018 без зазначення номеру, між відповідачем позичальником та позивачем укладено договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги на суму 2000000,00 грн. строком до 26.03.2021, яка повинна бути повернута не пізніше граничного терміну 26.03.2021 (а.с. 8-10).

Згідно копії договору №16/05/18 від 16.05.2018, між сторонами укладено договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги на суму 1 700000,00 грн. строком до 16.05.2021, яка повинна бути повернута не пізніше граничного терміну 16.05.2021 (а.с. 11-13).

Відповідно до копії договору №05/06/18 від 05.06.2018, між сторонами укладено договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги на суму 24 000 000,00 грн. строком до 05.06.2021, яка повинна бути повернута не пізніше граничного терміну 05.06.2021 (а.с. 14-16).

Згідно копії договору №11/07/18 від 11.07.2018, між сторонами укладено договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги на суму 10 000000,00 грн. строком до 11.07.2021, яка повинна бути повернута не пізніше граничного терміну 11.07.2021 (а.с. 17-19).

Відповідно до копії договору №14/08/18 від 14.08.2018, між сторонами укладено договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги на суму 3 000 000,00 грн. строком до 15.08.2021, яка повинна бути повернута не пізніше граничного терміну 15.08.2021 (а.с. 14-16).

Розділом 3 усіх зазначених договорів сторонами врегульовано порядок надання фінансової допомоги, а саме позикодавець надає таку протягом усього періоду дії договору з моменту його підписання. Фінансова допомога надається шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позичальника.

Пунктами 7.1 вищевказаних Договорів сторони визначили, що за порушення умов договорів винна сторона відшкодовує потерпілій стороні завдані збитки, у порядку передбаченому чинним законодавством.

Позивачем, згідно наданих копій платіжних документів (а.с. 33-54) було перераховано на рахунки відповідача ТОВ «Львівський Сад» грошові кошти у розмірах, визначених укладеними сторонами договорами.

Представником позивача на підтвердження позовних вимог подано до суду розрахунки 3% річних за договором №б/н від 26.03.2018 (а.с. 23-24), договором №16/05/18 від 16.05.2018 (а.с. 25-26), договором №05/06/18 від 05.06.2018 (а.с. 27-28), договором №11/07/18 від 11.07.2018 (а.с. 29-30), договором №14/08/18 від 14.08.2018 (а.с. 31-32).

Відповідачі не подали жодного доказу на спростування доводів представника позивача, розрахунків, наданих таким, а також належного виконання зобов`язань за договорами.

Оцінка суду.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Одним із способів захисту цивільних прав може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Частина 2 ст. 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є реальним, одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Судом встановлено, що у визначений договором строк відповідач свої зобов`язання не виконав і грошових коштів не повернув.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до приписів ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Позивач зазначив, що у межах договору №б/н від 26.03.2018 відповідачем було повернуто 1093962,35 грн.

Отже, таким чином, відповідач у визначений договором строк позики не повернув. Він вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання про повернення коштів за договорами поворотної безвідсоткової фінансової допомоги.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06.06.2012 №6-49цс12, та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №464/3790-16-ц.

Представником позивача було надано розрахунки інфляційних втрат і 3 % річних (а.с. 23-32).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що всупереч вимогам закону та умовам укладених сторонами договорів, відповідач своїх зобов`язань належним чином не виконав.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, що містяться у справі, оцінивши їх, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не повертає заборгованість за договорами, що є порушенням законних прав та інтересів позивача. Крім того, протягом розгляду справи суду не було надано контррозрахунку на представлений суду представником позивача.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов підлягає до задоволення, сплачений судовий збір у розмірі 11350,00 гривень за подання до суду позовної заяви та 454,00 гривні за подання заяви про забезпечення позову належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 12, 81, 89, 141, 247, 259, 264, 265, 280 ЦПК України, ст. 11, 15, 16, 525, 526, 610, 612, 614, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський Сад» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами поворотної фінансової позики у розмірі 39663 923 (тридцять дев`ять мільйонів шістсот шістдесят три тисячі дев`ятсот двадцять три) гривні 11 копійок.

Заходи забезпечення позову вжиті на підставі ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 11.01.2022 (провадження №2-з/447/2/22) продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський Сад» судовий збір у розмірі 11 804 (одинадцять тисяч вісімсот чотири) гривні 00 копійок на користь ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський Сад» на користь ОСОБА_1 понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 54 000 (п`ятдесят чотири) тисячі гривень 00 копійок

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівський Сад», місцезнаходження: Шевченка, 109, с. Стільсько, Стрийський район, Львівська область, 81600, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 38414750.

Повний текст рішення складено 05.09.2022.

Суддя Головатий А.П.