Рішення

від 01.09.2022 по справі 465/4480/21

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/4480/21

2/465/1098/22

РІШЕННЯ

Іменем України

02.09.2022 року Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого: судді Мартьянової С.М.

секретаря судового засідання Сеньків А.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції»</a>, за участю третьої особи: ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до АТ «Кредобанк», за участі третіх осіб про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В позовних вимогах просив суд визнати виконавчий напис №5615 від 04.12.2020 року Приватного нотаріуса Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. таким, що не підлягає виконанню.

Обґрунтовуючи позовні вимоги покликається на те, що між позивачем та АТ «Кредобанк» було укладено кредитний договір № CL 132407 від 11.09.2018 року згідно сума кредиту становила 100000,00 грн. із кінцевим строком повернення до 23.10.2020 року.

Приватним виконавцем Шелінською Ю.А. відкрито виконавче провадження № 63924844 на підставі виконавчого напису №5615 від 04.12.2020 року виданим приватним нотаріусом Личук Т.В. з метою задоволення вимог банку за Кредитним договором в розмірі 118142, 90 грн.

Позивач зазначає, що письмової вимоги про повернення заборгованості банк позивачу не надсилав.

Позивач не згоден з нарахованими банком відсотків на суму заборгованості, що свідчить про те, що сума заборгованості не є безспірною, а тому виконавчий напис № 5615 від 04.12.2020 вчинений приватним нотаріусом Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. не відповідає нормам чинного законодавства України, оскільки здійснений з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів, та не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 09.06.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі.

Ухвалою суду від 27.07.2021 року залучено до участі у справі №465/4480/21 (№2/465/2824/21) правонаступника Приватного акціонерного товариства «Кредобанк» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції»</a>, за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 16.09.2021 року витребувано у Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т.В. належним чином завірену копію нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису №5615 від 04.12.2020 року.

Ухвалою суду від 16.09.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 27.10.2021 року повторно витребувано у Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т.В. належним чином завірену копію нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису №5615 від 04.12.2020 року.

Ухвалою суду від 23.11.2021 року витребувати у Івано-Франківського обласного державного нотаріального архіву належним чином завірену копію нотаріальної справи стосовно вчинення виконавчого напису №5615 від 04.12.2020 року.

Ухвалою суду від 17.02.2022 року заяву позивача про застосування заходів забезпечення позову задоволено.

Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №5615, вчиненого приватним нотаріусом Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. 04 грудня 2020 р. до закінчення розгляду справи судом і набранням судовим рішенням законної сили у справі.

Ухвалою суду від 24.06.2022 року повторно витребувано у Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т.В. належним чином завірену копію нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису №5615 від 04.12.2020 року.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, представник позивача- адвокат Маліцький Д.В. подав до суду заяву про розгляд справи у їхній відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, до цього був присутній у судових засіданнях, які були проведені за допомогою відеоконференції, проти задоволення позовних вимог просив відмовити. Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 04.12.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. вчинено виконавчий напис №5615, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк», заборгованість у загальному розмірі 118142, 90 грн., яка складається з суми заборгованості за кредитом 84517,13 грн.; суми заборгованості за відсотками 33625,77 грн.

Як вбачається з копії Договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами № 250621/1 від 25.06.2021 року ПАТ «Кредобанк» відступило ТОВ ФК «Приватні інвестиції», а ТОВ ФК «Приватні інвестиції» набуло право вимоги стягнення заборгованості з ОСОБА_1

15.12.2020 року постановою приватного виконавця Виконавчого округу Львівської області Шелінською Ю. А. відкрито виконавче провадження №63924844 на підставі виконавчого напису № 5615, виданого 04.12.2020

15.12.2020 року постановою приватного виконавця Виконавчого округу Львівської області Шелінською Ю. А. накладено арешт на кошти боржника, а також накладено арешт на все майно боржника.

За загальним правилом статей15,16 Цивільного кодексу Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно достатті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першоюстатті 39 Закону України «Про нотаріат»(далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗакономта іншими актами законодавства України.

Відповідно достатті 87 Закону, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону, визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис,закономвстановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ст. 89 Закону, у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувана; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачується стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання.

Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженимНаказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно п.1.1 даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Відповідно до п.1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п.3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.

Визнано незаконною та не чинноюпостанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, а саме: п.1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п.2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості».

Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинноюПостанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Іншими словами, законодавчо визначені умови вчинення виконавчих написів зобов`язують стягувачів надати нотаріусу виключно документи, які підтверджують безспірність цієї заборгованості і які передбачені відповідним Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, і зокрема,постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172. До 26.11 2014 року, тобто до прийняття постанови № 662, серед документів, які підтверджують безспірність заборгованості були, серед іншого, нотаріально посвідчені угоди. Після 26.11.2014 року до вказаного Переліку документів, які підтверджують безспірність заборгованості були включені кредитні договори, однак, судовим рішенням у справі № 826/20084/14 постанова Кабінету Міністрів України № 662 про внесення таких змін визнана незаконною і не чинною, а відтак, до спірних правовідносин мають застосовуватись положення Переліку до внесення змін і які не передбачають кредитних договорів документами, які підтверджують безспірність заборгованості, крім випадку, якщо такий кредитний договір посвідчено нотаріально.

У справі яка розглядається, оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 04.12.2020, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Однак, укладений кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Висновки аналогічного змісту висловлені Верховним Судом під час розгляду цивільної справи № 172/1652/18 (постанова від 21.10.2020), які в силу вимог ч.4ст.263 ЦПК України, повинні враховуватись судом під час ухвалення рішення.

Як наслідок, немає необхідності досліджувати питання про те, чи був сам розмір заборгованості безспірним, оскільки незалежно від наявності спору нотаріус не вправі був вчиняти виконавчий напис на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчувався.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Верховний Суд України у справі за № 6-887цс17 висловив правову позицію, та зазначив, що з урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядається судом за позовом боржника до стягувача.

Нормами чинного законодавства України передбачено такий спосіб захисту порушеного права як визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до п.19ст.34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис,закономустановлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного суду від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17 загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в контексті застосування положень статті 88 Закону України «Про нотаріат», безпосередньо пов`язаний із позовною давністю, встановленоюЦК України.

Фактичнозакономвизначено, що строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису є таким самим, що й позовна давність для звернення до суду. Таким чином, різниця у правовій природі цих строків не має значення у цьому контексті. Загальний строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису становить три роки незалежно від суб`єктного складу сторін правовідносин, а якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис,закономвстановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Судом встановлено, що згідно оскаржуваного виконавчого напису сума заборгованості позивача складає 118142, 90 гривень, з яких 84517,13 грн - сума заборгованості за кредитом; 33625, 77 грн. сума заборгованості за відсотками. При цьому, зазначено, що стягнення заборгованості проводиться за період з 11.09.2018 по 23.10.2020.

Разом з тим, оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 04.12.2020, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

В матеріалах справи відсутні докази того, що кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, тому вказані обставини є підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 172/1652/18 від 21.10.2020.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підставні та підлягають до задоволення, оскільки, безспірність заборгованості боржника є обов`язковою умовою для вчинення нотаріусом виконавчого напису, згідно зстаттею 88 Закону України «Про нотаріат».

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимогст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 908,00 грн. сплаченого судового збору та 496,20 грн. за подання заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст.12,13,81,223,247,263,265,280,354, Цивільного процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції»</a>, за участю третьої особи: ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича від 04 грудня 2020 року №5615 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції»</a> таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції»</a> на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції»</a> на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 496,20 грн.

Заходи забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса № 5615 від 04.12.2020 року продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції»</a>, код ЄДРПОУ 37356981, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, б. 7.

Третя особа: Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Суддя Мартьянова С.М.