Рішення

від 01.09.2022 по справі 910/19891/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.09.2022Справа № 910/19891/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Анастасової К.В., розглянувши заяву представника Приватного акціонерного товариства "ТОРГОВО - ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПЕРЛИНА" про стягнення судових витрат у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "ТОРГОВО - ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПЕРЛИНА" (51400, Дніпропетровська обл., місто Павлоград, вулиця Терьошкіна, будинок 4) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРБА ТРЕЙД ПРОФЕШНЛ" (03150, місто Київ, вулиця Казимира Малевича, будинок 86-В), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛОР СИСТЕМ ДИСТРИБ`ЮШН» (03150, місто Київ, вулиця Казимира Малевича, будинок 86-В), про визнання недійсним договору позики та стягнення грошових коштів у розмірі 2096287,73 грн.

За участю представників:

від позивача (заявник) (в режимі вк) - Волинець Т.В.;

від відповідача не прибув;

від 3-ї особи - не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03.12.2021 Приватне акціонерне товариство "ТОРГОВО - ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПЕРЛИНА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРБА ТРЕЙД ПРОФЕШНЛ" (ТОВ «ФАРБА ТРЕЙД ПРОФЕШНЛ») про визнання недійсним договору позики та стягнення грошових коштів у розмірі 2096287,73 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Договір позики № 2 від 01.02.2018 між ПрАТ «ТВП «ПЕРЛИНА» та ТОВ «ФАРБА ТРЕЙД ПРОФЕШНЛ» є значним правочином та правочином із заінтересованістю для ПрАТ «ТВП «ПЕРЛИНА», який було укладено в порушення вимог ст.ст. 63, 70, 71 Закону України «Про акціонерні товариства», без прийняття відповідних рішень про це уповноваженими органами ПрАТ «ТВП «ПЕРЛИНА», внаслідок чого на позивач просить визнати недійсним договір позики та стягнути грошові кошти у розмірі 2096287,73 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2021 відкрито провадження у справі № 910/19891/21 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.08.2022 позов задоволено.

23.08.2022 позивачем в системі електронний суд було сформовано заяву про стягнення судових витрат.

Як вбачається із заяви про усунення недоліків позовної заяви, остання містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, а саме витрати на правову допомогу складатимуть 23 100,00 грн.

01.09.2022 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, останнє обгрунтовано тим, що представник відповідача отримав позитивний результат на антиген COVID-19, а відтак просив відкласти судове засідання до закінчення строку на самоізоляцію.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки рішення у справі № 910/19891/21 ухвалене в порядку загального позовного провадження ухвалою суду від 29.08.2022 розгляд заяви про розподіл судових витрат у справі № 910/19891/21 призначено на 02.09.2022. Явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась.

В судове засіданні 02.09.2022 представник позивача прибув надав свої пояснення, представник від відповідача та третьої особи не прибули повідомлялись належним чином.

В судовому засіданні 02.09.2022 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши заяву представника Приватного акціонерного товариства "ТОРГОВО - ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПЕРЛИНА" про стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відтак, ч. 3 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом п.1 ч.3 ст.123 та ст.126 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.

Відповідно до вимог ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.27,30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17; додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 914/359/18.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України подаються разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження витрат у сумі 23100,00 грн представник позивача надав копію акту приймання передачі наданих послуг від 19.08.2022 року.

Окрім того матеріали справи містять свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 002039 та копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги АЕ № 1115500 виданого ПрАТ «ТВП «ПЕРЛИНА» адвокату Волинець Тетяні Вікторівні.

28.09.2021 між Адвокатським бюро «Тетяни Волинець» (надалі - «Адвокатським бюро») та Приватним акціонерним товариством "ТОРГОВО - ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПЕРЛИНА", надалі «Клієнт» було укладено договір про надання правничої допомоги №28/09-21 (далі Договір), за умовами якого Клієнт доручає Адвокатському бюро надання правничої (правової) допомоги у вигляді консультацій з правових питань, представництва та захисту прав та законних інтересів Клієнта в усіх організаціях та установах, незалежно від форм власності, підпорядкування та галузевої належності, у судах загальної юрисдикції, господарських та адміністративних судах всіх інстанцій, Верховному Суді та відповідних складах Верховного Суду, а саме Касаційному адміністративному суді, Касаційному господарському суді, Касаційному кримінальному суді та Касаційному цивільному суді, а також у Великій Палаті Верховного Суду, з усіма правами, які надані законом позивачу, відповідачу, стягувачу та боржнику, третій особі, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, представнику потерпілого, в тому числі з правом подання усіх необхідних документів (в тому числі заяв, скарг, клопотань тощо), визнання або відмови повністю або частково від позовних вимог, зміни підстави предмету позову, укладання мирової угоди, з правом запрошення експертів та спеціалістів; отримання рішень суду, оскарження рішень суду в апеляційній та касаційній інстанціях, з правом відкликання апеляційних та касаційних скарг, а також з правом відмови від них, отримання та пред`явлення виконавчого листа до стягнення; бути присутнім при виконанні судових рішень; представляти інтереси товариства як стягувача та боржника у виконавчому провадженні, а також користуватися всіма іншими правами, наданими Господарським процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Законом України «Про виконавче провадження» та іншими чинними нормативними актами України товариству як юридичній особі, в тому числі як позивачу, відповідачу, третій особі в процесі, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, представнику потерпілого (п. 1.1 Договору).

Згідно додатку №1 до договору про надання правничої допомоги №28/09-21 від 28.09.2021, обсяг погодженої правничої допомоги за завданням Клієнта:

вивчення документів Клієнта щодо обставин укладання та виконання договору позики № 2 від 01.02.2018 року, укладеного з ТОВ «ФАРБА ТРЕЙД ПРОФЕШНЛ», фінансової звітності, статутних та інших документів щодо повноважень органів товариства;

аналіз судової практики Верховного суду з аналогічних правовідносин;

підготовка необхідних заяв, звернень, адвокатських запитів;

підготовка позовної заяви з додатками;

представництво в суді першої інстанції (в т.ч. підготовка усіх процесуальних документів- відзив на позовну заяву, клопотання, пояснення тощо) -3 засідання.

Відповідно до акту приймання передачі наданих послуг від 19.08.2022 року Адвокатським бюро було надано наступні послуги клієнту:

Вивчення документів Клієнта щодо обставин укладання та виконання договору позики № 2 від 01.02.2018 року, укладеного з ТОВ «ФАРБА ТРЕЙД ПРОФЕШНЛ», фінансової звітності, повноважень органів товариства - 12 год - 6 000,00 грн;

Аналіз судової практики Верховного суду з аналогічних правовідносин - 6 год - 3 000,00 грн;

Підготовка заяви про забезпечення позову - 1 шт. - 2 000,00 грн;

Підготовка позовної заяви з додатками - 8 год - 4 000,00 грн;

Представництво в суді першої інстанції - 3 засідання - 4 500,00 грн;

Підготовка відповіді на відзив - 1 шт. - 2 000,00 грн;

Підготовка процесуальних заяв\клопотань (1 клопотання, 1 заява) - 2 шт. - 1 600,00 грн, всього надано послуг на загальну суму 23 100,00 грн.

Вивчивши надані позивачем докази понесених ним судових витрат на правничу допомогу, з урахуванням матеріалів справи, її категорії та складності, суд доходить висновку про те, що позивачем доведено факт надання послуг правничої допомоги на суму 23 100, 00 грн., які є документально підтвердженими, співмірними із складністю справи та наданими послугами.

Одночасно, суд вважає за доцільне звернути увагу на наступне.

За приписами ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно з частиною 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019р. Верховного Суду по справі №910/4515/18.

Суд звертає увагу, що за приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові від 22.10.2020 Верховного Суду по справі №910/9187/19.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву відповідач заперечуючи стосовно розміру правничої допомоги вказує на те, що позивачем не було визначено попередній розмір правничої допомоги.

Однак вищевказане твердження не відповідає дійсності з наступних підстав.

У поданій позивачем заяві про усунення недоліків позовної заяви, останнім було долучено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, який складав 23 100,00 грн.

Окрім того, суд звертає увагу, що відповідач 06.06.2022 ознайомився з матеріалами справи про що міститься відмітка останнього на заяві про ознайомлення з матеріалами справи, а відтак суд дійшов до висновку, що останньому було відомо про заявлений позивачем попередній орієнтовний розрахунок судових витрат.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Таким чином оскільки витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджені належними доказами, а виходячи із того, що за положеннями ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України суд може, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, а таке клопотання відсутнє, враховуючи, що судом було позов задоволено повністю витрати позивача на правничу допомогу мають бути йому відшкодовані за рахунок відповідача.

Стосовно поданого клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд зазначає наступне.

Частиною 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідачем у справі є юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАРБА ТРЕЙД ПРОФЕШНЛ", права якої не обмежені в частині представництва виключно адвокатом.

Окрім того, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАРБА ТРЕЙД ПРОФЕШНЛ" не позбавлене права залучити іншого представника як і не обмежене у самопредставництві інтересів юридичної особи.

Також суд звертає увагу представника відповідача, що 04.03.2022 Верховним Судом на офіційному веб-порталі опубліковано рекомендації щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, за змістом яких учасникам справи, чиї справи, перебувають в провадженні судів, які не припинили здійснювати правосуддя, рекомендовано подати заяву про відкладення розгляду справ у зв`язку з воєнними діями та/або про розгляд справ у режимі відеоконференції за допомогою будь-яких технічних засобів, зокрема власних.

Одночасно суд звертає увагу, що питання розгляду справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів або питання розгляду справи без участі сторін вирішуватиметься судом окремо, у випадку надходження до суду відповідних заяв чи клопотань від учасників справи та за їхньою згодою.

Враховуючи вищевикладене представник відповідача не був позбавлений права подати клопотання про проведення відеоконференції, натомість відповідач просив лише відкласти розгляд справи.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Частина 1 статті 6 Конвенції щодо права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Положеннями ст. 221 ГПК України, передбачено, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене з урахуванням статті 6 Конвенції зазначає, що відкладення розгляду заяви до закінчення строку на самоізоляцію у даній справі може призвести до порушення вимог статті 6 Конвенції щодо дотримання розумних строків розгляду справи і права на справедливий суд.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2018 у справі № 925/1650/15, від 14.11.2018 у справі № 910/8682/18, від 04.03.2019 у справі № 5015/6070/11.

Враховуючи вищевикладене судом не вбачається підстав для задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (окрім судового збору), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Заяву позивача Приватного акціонерного товариства "ТОРГОВО - ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПЕРЛИНА" про стягнення судових витрат у справі № 910/19891/21 - задовольнити.

2. Ухвалити додаткове рішення у справі № 910/19891/21 за позовом Приватного акціонерного товариства "ТОРГОВО - ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПЕРЛИНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРБА ТРЕЙД ПРОФЕШНЛ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛОР СИСТЕМ ДИСТРИБ`ЮШН» про визнання недійсним договору позики та стягнення грошових коштів у розмірі 2096287,73 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРБА ТРЕЙД ПРОФЕШНЛ" (03150, місто Київ, вулиця Казимира Малевича, будинок 86-В, код ЄДРПОУ 39526711) на користь Приватного акціонерного товариства "ТОРГОВО - ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПЕРЛИНА" (51400, Дніпропетровська обл., місто Павлоград, вулиця Терьошкіна, будинок 4, код ЄДРПОУ 00182702) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23 100 (двадцять три тисячі сто) грн 00 коп.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом додаткового рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Дата складення та підписання додаткового рішення 06.09.2022.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ