Вирок

від 06.09.2022 по справі 503/714/22

КОДИМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 503/714/22

Провадження № 1-кп/503/49/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2022 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима судове провадження за кримінальним провадженням внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022161180000401 від 26.05.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Круті Кодимського району Одеської області, громадянки України, українки, не працюючої, пенсіонерки за віком, з повною загальною середньою освітою, вдови, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч.3, 185 ч.4 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , потерпілий ТОВ «Крижопільський сироробний завод», представник потерпілого ОСОБА_5 , обвинувачена ОСОБА_3 , секретарі судового засідання ОСОБА_6 , ОСОБА_2 ,

встановив:

26.05.2022 року о 12 годині 00 хвилин, тобто в умовах воєнного стану, який був введений в дію Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 та продовжений Указами Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022, від 18.04.2022 року № 259/2022 та від 17.05.2022 року № 341/2022, ОСОБА_3 знаходячись за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , достовірно знаючи, що на території колишнього молокозаводу, яка належить ТОВ «Крижопільський сироробний завод» за адресою: вул. Франца Карпінського, 76, м. Кодима, Кодимської ТГ, Подільського району, Одеської області є приміщення виробничого корпусу колишнього молокозаводу, перекрите шифером, виносила злочинний умисел спрямований на його таємне викрадення.

З метою реалізації свого злочинного наміру в той же день та час ОСОБА_3 заручилася допомогою двох осіб, які не були обізнані про незаконність її дій, повідомивши останнім, що потрібно з зазначеного вище виробничого корпусу колишнього молокозаводу, який належить ТОВ «Крижопільський сироробний завод», зняти 15 листів шиферу для перекриття приміщення її літньої кухні, при цьому останнім також повідомила, що дозвіл на демонтаж зазначеного шиферу їй надали, хоча в дійсності вказаний дозвіл ТОВ «Крижопільський сироробний завод» не надавався.

З метою реалізації вказаного злочинного наміру, діючи умисно, 26.05.2022 року близько 12 години 30 хвилин, разом із двома особами, які не були обізнані про незаконність її дій, ОСОБА_3 прийшла до зазначеного виробничого корпусу, де усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою власного збагачення, таємно, з урахуванням сприятливої обстановки, яка на її переконання виключала можливість втручання власника чи сторонніх осіб, намагалась викрасти, шляхом попереднього демонтажу з даху цього виробничого корпусу, 15 листів восьми хвильового шиферу розмірами 1750 х 1130 х 5,8 мм, загальною вартістю 750 грн, які належить ТОВ «Крижопільський сироробний завод»,

Однак, демонтувавши з даху приміщення виробничого корпусу 10 листів згаданого шиферу, вартістю 500 грн, ОСОБА_3 була викрита працівниками поліції та внаслідок цього припинила протиправні дії, тобто не вчинилаусіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, з причин, що не залежали від її волі.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 визнала свою вину у вчиненні вище викладеного кримінального правопорушення та надала покази згідно яких листи шиферу, які були предметом кримінального правопорушення, мала намір використати для перекриття даху своєї літньої кухні, а особам залученим нею до робіт з демонтажу шиферу повідомила неправдиву інформацію щодо наявності у неї відповідного дозволу. Крім того, на уточнююче запитання суду відзначила, що інструменти, які були використані як знаряддя вчинення кримінального правопорушення належали їй.

Представник потерпілого ТОВ «Крижопільський сироробний завод» за довіреністю ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився,про дату, час і місце судового засідання був належним чином повідомлений у відповідності до вимог ч.1, 6 ст. 135 та ч.1 ст. 136 КПК України, про що свідчать поштові повідомлення № 6600001296077 і № 6600001296085 про вручення 15 серпня 2022 року потерпілому та його представнику судових повісток про виклик. При цьому, раніше, а саме 11.07.2022 року представник потерпілого подав до суду письмову заяву про проведення судового розгляду за його відсутності (а.с.17), в якій відзначив ту обставину, що покарання просить визначити на розсуд суду.

Вина обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні вище вказаного кримінального правопорушення підтверджується встановленими судом обставинами на підставі сукупності належних і допустимих доказів, які були безпосередньо дослідженні під час судового розгляду, а саме:

- показами обвинуваченої ОСОБА_3 наданими нею в ході її допиту під час судового розгляду, які фактично зводились до підтвердження вище наведених фактичних обставин кримінального провадження, при цьому не містили обставин які б суперечили їм або спростовували їх;

- висновком експерта від 10.06.2022 року № СЕ-19/116-22/8617-ТВ з ілюстративною таблицею (а.с.56-59) за проведеною товарознавчою експертизою, згідно висновку якого ринкова вартість одного листа восьмихвильового шиферу розмірами 1750х1130х5,8 мм, за цінами вторинного ринку України, станом на 26.05.2022 року могла становити 50 грн.

Судом обвинуваченій було додаткового роз`яснено положення ч.3 ст. 23 та пункту 1 ч.4 ст. 42 КПК України щодо можливості реалізації права на допит свідків обвинувачення і допиту свідків захисту, але сторона захисту даним процесуальним правом не скористалася.

Отримавши і дослідивши вище зазначенні показання обвинуваченої ОСОБА_3 , що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, та документи,а також враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів у кримінальному провадженні, оскільки учасники судового провадження не заперечували проти цього.

Учасникам судового провадження судом було роз`яснено, що згідно ч.2 ст. 394 КПК України вони позбавлені права оспорювати обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним згідно положень ч.3 ст. 349 КПК України. З чим учасники погодились і проти чого також не заперечували.

Суд визнає зазначене вище формулювання обвинувачення доведеним, а дії обвинуваченої ОСОБА_3 , з врахуванням абзаців 1-2 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 06.11.2009 року № 10, кваліфікує за ст. 15 ч.3, 185 ч.4 КК України, як незакінчений замах на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчинений в умовах воєнного стану.

Діючи у відповідності до вимог ст.337КПК України суд, з урахування показань наданих обвинуваченою під час судового розгляду, вважає доведеною вину ОСОБА_3 відповідно до висунутого їй обвинувачення, а тому остання повинна нести відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч.3, 185 ч.4 КК України.

Обставинами,що пом`якшуютьпокарання обвинуваченої,суд визнаєщире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлені.

Відповідно до наявних у суду відомостей, ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно, не працевлаштована, є пенсіонером за віком, у лікаря-нарколога та/або лікаря-психіатра на обліку не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягалася.

Аналіз інформації про соціально-психологічну характеристику обвинуваченої з досудової доповіді органу з питань пробації, вказує на те, що ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінені як середні, у зв`язку з чим беручі до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченої, її спосіб життя, історію теперішнього правопорушення, орган з питань пробації вважає, що виправлення обвинуваченої без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб). У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушниці від відбування покарання з випробуванням орган пробації вважає доцільним покладення на правопорушника обов`язку відповідно до п.2 ч.3 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

При призначенні міри покарання ОСОБА_3 суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого діяння кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12КК України є тяжким злочином, особу винної, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також ступінь здійснення кримінально протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця, а саме припинення протиправного діяння внаслідок його виявлення працівниками поліції, у зв`язкуз чимприходить довисновку,що ОСОБА_3 слід призначити міру безальтернативного покарання у виді позбавлення волі у межах, установлених у санкції ч.4 ст. 185 Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, з урахуванням обмеження строку покарання за вчинення замаху на кримінальне правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 68 КК України, яке є необхідним й достатнім як для кари обвинуваченої ОСОБА_3 так і для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Підстав для застосування до обвинуваченої ОСОБА_3 положень ст. 69 КК України суд не знаходить.

При цьому, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винної та інші обставини справи, зокрема позитивну характеристику за місцем проживання, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 без відбування покарання в умовах ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим вважає за можливе прийняти рішення про її звільнення від відбування покарання з випробуванням із визначенням іспитового строку та покладенням відповідних обов`язків.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Ураховуючи існування ризику, передбаченого пунктом 1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від суду, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, прийняте судом рішення про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання, а також саму поведінку обвинуваченої пов`язану із виконанням нею процесуальних обов`язків під час судового провадження, то суд вважає за необхідне змінити відносно ОСОБА_3 раніше застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби і застосувати відносно неї до набрання вироком законної сили найбільш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із покладенням на неї відповідних обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, до набрання вироком законної сили, але не довше ніж на два місяці з дня ухвалення вироку.

Арешт із забороною користування та розпорядження накладений ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 06.06.2022року (а.с.52-53)на майно речовідокази,а саме металевий молоток з дерев`яним руків`ям; металеві плоскогубці з полімерним руків`ям темно-зеленого кольору; металевий цепок довжиною близько 5 метрів; цвяхи у загальній кількості 65 штук, які були у використанні; 10 листів шиферу, згідно положень ч.4 ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню.

Речові докази (а.с.50, 54),які зберігаютьсяу кімнатізберігання речовихдоказів ВПД№1Подільського РУПГУНП вОдеській області(порядковий№ 405у книзіобліку №1054),а саме:

- 10 листів шиферу, який був у використанні, які були предметом кримінального правопорушення, і цвяхи у загальній кількості 65 штук, які були у використанні, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, згідно положень пункту 5 ч.9 ст. 100 КПК України, підлягають поверненню їх власнику потерпілому ТОВ «Крижопільський сироробний завод»;

- металевий молоток з дерев`яним руків`ям, металеві плоскогубці з полімерним руків`ям темно-зеленого кольору, металевий цепок довжиною близько 5 метрів, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, згідно положень пункту 1 ч.9 ст. 100 КПК України, підлягають конфіскації.

Процесуальні витрати в сумі 566,04 грн, пов`язані із проведенням судової товарознавчої експертизи (а.с.55), згідно положень ст. 118, 124 ч.2, 126 ч.1 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.

Керуючись ст. 369-374, 381-382 КПК України, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_3 винуватою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч.3, 185 ч.4 КК України,та призначитиїй покаранняу видіпозбавлення воліна строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України,звільнити ОСОБА_3 від відбуванняпризначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік і 6 (шість) місяців не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї, у відповідності дост. 76 КК України, обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Застосований відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби змінити на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із покладенням на неї до набрання вироком законної сили обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, але не довше ніж на два місяці з дня ухвалення вироку, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з м. Кодима, Подільського району Одеської області, в якому вона зареєстрована та проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання. Роз`яснити ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на неї обов`язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на прокурора.

Скасувати арешт майна із забороною користування та розпорядження, накладений ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 06.06.2022 року на металевий молоток з дерев`яним руків`ям; металеві плоскогубці з полімерним руків`ям темно-зеленого кольору; металевий цепок довжиною близько 5 метрів; цвяхи у загальній кількості 65 штук, які були у використанні; 10 листів шиферу.

Речові докази, а саме:

- 10 листів шиферу, який був у використанні, і цвяхи у загальній кількості 65 штук, які були у використанні та зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів ВПД №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області, після набрання вироком законної сили, повернути їх власнику потерпілому ТОВ «Крижопільський сироробний завод»;

- металевий молоток з дерев`яним руків`ям, металеві плоскогубці з полімерним руків`ям темно-зеленого кольору, металевий цепок довжиною близько 5 метрів, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів ВПД №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області, після набрання вироком законної сили, конфіскувати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із проведенням товарознавчої експертизи, в сумі 566,04 грн.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через суд, який ухвалив його Кодимський районний суд Одеської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1