Рішення

від 29.08.2022 по справі 916/2580/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" серпня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2580/21Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В.А.

розглянувши справу №916/2580/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Вітінформ (65023, м. Одеса, вул. Новосельського, 75, код ЄДРПОУ 20932415)

до відповідачів: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Громадська організація Організація інвалідів Прометей (65023, м. Одеса, вул. Новосельського, 75).

про стягнення 179 370,53грн.

Представники:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Вакаренко І.В., самопредставництво

від третьої особи не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Вітінформ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про стягнення 179 370,53грн

Ухвалою від 30.08.2021р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Вітінформ було залишено без руху.

13.09.2021р. до господарського суду надійшла заява (вх. №24096/21) від Товариства з обмеженою відповідальністю Вітінформ про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.09.2021р. провадження по справі №916/2580/21 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження. Крім того, відповідною ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача було залучено Громадську організацію Організація інвалідів Прометей.

Ухвалою господарського суду Одеської області 15.12.2021р. справу №916/2580/21 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та замінити судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

11.10.2021р. за вх. 2688/21 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими, безпідставними в зв`язку з чим в задоволені позову просить суд відмовити повністю. Крім того відповідачем у відзив на позовну заяву зроблено заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

25.10.2021р. за вх.№28275/21 до суду від позивача надійша відповідь на відзив, згідно якого позивач вважає що заперечення відповідача є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.07.1998 р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Українсько-боларським спільним підприємством «Вітінформ» ТОВ укладено договір оренди нежилого приміщення № 91/33 (далі Договір), згідно якого передано в користування підвальне приміщення, загальною площею 61 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. НовосЩьського, 75, на строк з 09.02.1998 р. до 09.02.2008 р.

18.03.2005 року укладено додаткове погодження до Договору, яким змінили пункт 1.1 вказаного договору в частині профілю наданого в оренду приміщення - з «бару» та «салону краси» на «магазин фірмової торгівлі». Сторони також домовились переукласти договір № 91/33 від 01.07.98 року в новій редакції з 18.03.2005 р.

18.03.2005 року між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Українсько-болгарським спільним підприємством «Вітінформ» ТОВ укладено договір № 91/33 оренди нежитлового приміщення - підвалу, загальною площею 95,5 кв.м, за адресою: м. Одеса вулиця Новосельського, 75, на строк до 09.02.2008 р.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.05.2006 р. по справі № 9/21-06-977, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.08.2006 року та постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2007 р., визнано за Українсько-болгарським спільним підприємством «Вітінформ» ТОВ право на виконані невід`ємні поліпшення орендованого майна за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 75, на суму 110 111,00 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.03.2008 р. по справі № 9/336-07-8901, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2008 р. та постановою Вищого господарського суду України від 30.07.2008 р., зокрема, затверджено додаткове погодження до договору оренди нежитлового приміщення № 91/33 від 18.03.2005 р., яким визначено: а) продовжити дію Договору на 10 років з 09.02.2008 р. по 09.02.2018 р.; б) орендну плату визначити на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.06 р. № 1846 та судових рішень господарського суду, ст. 778 ЦКУ; в) орендну плату в сумі 72 205,12 грн. зарахувати в рахунок поліпшень, проведених орендарем на суму 110 111,00 грн.

Листом від 29.01.2018 р. № 01-13/441 Департаментом повідомлено ТОВ «Вітінформ», що строк дії договору оренди № 91/33 від 18.03.2005 р. закінчується 09.02.2018 р. та на новий строк продовжуватись не буде.

30.01.2018 р. ТОВ «Вітінформ» на адресу Департаменту надіслано лист про неможливість закінчення строку дії договору, у зв`язку з наявністю боргу у розмірі 37905,86 грн.

15.02.2018 р. Департаментом надано ТОВ «Вітінформ» відповідь, в якій повідомлено, що судовими рішеннями не вирішено порядку та способу щодо зарахування 37905,86 грн., здійснених Орендарем поліпшень орендованого майна, а також повторно повідомлено про закінчення строку дії Договору 09.02.2018 року та запропоновано повернути орендоване майно в строк до 24.02.2018 р. 15.03.2018 р. ТОВ «Вітінформ» повернуто орендоване приміщення Департаменту за актом приймання-передачі.

В подальшому, 30.08.2018 р. між Департаментом та Громадською організацією «Організація інвалідів «Прометей» укладено договір оренди нежитлових приміщень № 495/18, згідно якого Орендарю надано у строкове платне користування об`єкт комунальної власності - нежилі приміщення підвалу № 504, загальною площею 98,2 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 75, строком до 30.07.2021 р. Наразі, строк дії вказаного договору закінчився.

26.10.2018р. між ТОВ «Вітінформ» та Громадською організацією Організація інвалідів Прометей було укладено договір суборенди строком до 30.07.2021р.

05.11.2019р. Громадська організація Організація інвалідів Прометей направила відповідачу заяву, в якій просило надати дозвіл на суборенду частини орендованого приміщення підвалу площею 9,2 кв. м, розташованого за адресою вул. Новосельського 75 у м. Одесі №504, орендованого у Департамента комунальної власності ГО «Організація інвалідів «Прометей» - ТОВ «Вітінформ», яке буде використовувати його під розміщення ксерокопіювальної техніки для надання послуг інвалідам з ксерокопіювання документів строком до 30.07.2021р.

Листом від 07.11.2019р. Департаментом було надано Громадській організації Організація інвалідів Прометей дозвіл на укладання з ТОВ «Вітінформ» договору суборенди.

03.08.2021р. Громадська організація Організація інвалідів Прометей направила на адресу відповідача лист, в якому повідомила що строк договору оренди закінчився 30.07.2021р, також закінчився строк договору суборенди та просила останнього скласти акт приймання-передачі нежитлових приміщень до договору оренди та повернути ТОВ «Вітінформ» суму боргу згідно рішення господарського суду Одеської області від 14.03.2008р. по справі №9/336-07-8901, в якому залишок за поліпшення на 09.02.18р. складав 37905,86 грн. та із урахуванням інфляції борг станом на червень 2021р. становить 178 839,85грн.

Проте, як вказує позивач відповідна вимога була залишена відповідачем без задоволення.

Позивач зазначає, що оскільки договір оренди не продовжують, його виселяють з орендованого приміщення за ним залишається не отриманий залишок в сумі 37 905,86грн., з коштів які він вклав у невід`ємні поліпшення орендованого майна, який станом на липень 2021р. з урахування інфляції становить 179 370,53грн.

Отже посилаючись на вищенаведені обставини Товариства з обмеженою відповідальністю Вітінформ звернилось до суду Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами ч.ч.1,2 ст.20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Судом встановлено, що Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.05.2006 р. по справі № 9/21-06-977, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.08.2006 року та постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2007 р., визнано за Українсько-болгарським спільним підприємством «Вітінформ» ТОВ право на виконані невід`ємні поліпшення орендованого майна за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 75, на суму 110 111,00 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.03.2008 у справі № 9/336-07-8901, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2008 та постановою Вищого господарського суду України від 30.07.2008, позов Представництва по управлінню комунальною власністю було задоволено частково, стягнуто з Українсько-болгарського спільного підприємства Вітінформ у вигляді ТОВ на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради заборгованість з орендної плати в сумі 5 140,35 грн, витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн, витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118,00 грн; в решті позову відмовлено; зустрічний позов Українсько-болгарського спільного підприємства Вітінформ у вигляді ТОВ задоволено, затверджено додаткове погодження до договору оренди нежитлового приміщення № 91/33 від 18.03.2005 в наступній редакції: ДОДАТКОВЕ ПОГОДЖЕННЯ до договору оренди нежитлового приміщення № 91/33 від 18.03.2005 м. Одеса.

Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, далі Орендодавець, в особі заступника начальника Гресь-Соборової В.О., що діє на підставі довіреності № 1364 від 21.05.2007, з одного боку та Українсько-Болгарське СП Вітінформ ТОВ, далі Орендар, в особі генерального директора Воскобойникова В.О., що діє на підставі статуту з іншого боку, уклали додаткове погодження про подане нижче:

У зв`язку з постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 №1846 Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна за договором оренди № 91/33 від 18.03.2005 на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: вул. Новосельського 75 та рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.06, що ввійшло в силу постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.08.06 та Вищого господарського суду по справі №9/21-06-977 від 10.10.06 та закінченням строку дії договору оренди 09.02.08: а) продовжити дію договору оренди № 91/33 на 10 років з 09.02.08 по 09.02.18; б) орендну плату визначити на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.06 № 1846 та судових рішень господарського суду, ст. 778 ЦКУ; в) орендну плату в сумі 72205,12 грн зарахувати в рахунок поліпшувань, проведених орендарем на суму 110111 грн.

Місячна орендна плата з 01 січня 2007 розраховується таким чином: Експертна вартість 1 кв. м = 60860= 637,28 грн

95,5

Поліпшення проведені СП ВітінформПлоща кв.мЕкспертна вартістьВідсоток від експертної вартості приміщенняІндекс інфляції з 01.01.07Місячна орендна плата на 01.01.07Вартість всіх поліпшень, виконаних Вітінформ грнСтрок орендиРозрахунок орендної плати за рахунок поліпшеньЗалишок в грн. за поліпшення на 9.02.1812345678910м. Одеса вул. Новосельського, 75 магазин фірмової торгівлі95,5608606%1,498455,84+ ПДВ 20% 91,17=547,0111011110 років з 09.02.08 по 09.02.1810 років х 547,01 =65641 +6564,12 (за 2007)= 72205,12110111-72205,12=37905,86

Це додаткове погодження є невід`ємною частиною договору оренди №91/33 від 18.03.2005.

Відповідно до ч.3 ст.2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

За змістом ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, його порушення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.

Преюдиціальність обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності. Тобто, преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин.

Відповідну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 р. у справі № 922/2391/16.

Як вбачать з вищенаведених судових рішень судоми було встановлено та визнано за Українсько-болгарським спільним підприємством «Вітінформ» ТОВ право на виконані невід`ємні поліпшення орендованого майна за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 75, на суму 110 111,00 грн.

Також, рішенням Господарського суду Одеської області від 14.03.2008 у справі № 9/336-07-8901, яке вступило в законну силу, затверджено додаткове погодження до договору оренди № 91/33 від 18.03.2005, яким, зокрема, продовжено дію договору оренди № 92/33 на 10 років з 09.02.2008 по 09.02.2018; орендну плату визначено на підставі Постанови Кабінету міністрів України від 27.12.2006 та судових рішень господарського суду, ст.778 ЦК України; орендну плату в сумі 72 205,12 грн зараховано в рахунок поліпшень, проведених орендарем на суму 110 111,00 грн.

В резолютивній частині рішення наведено чіткий розрахунок визначеної орендної плати за рахунок поліпшень на 10 років, встановлено остаточний залишок суми поліпшень на момент закінчення строку дії договору, що вбачається з таблиці, яка є невід`ємною частиною додаткового погодження до договору. Так, орендну плату у сумі 72 205,12 грн, яка зарахована в рахунок поліпшень, проведених орендарем на суму 110 111 грн, розраховано на весь період дії договору, встановлений вищезазначеним додатковим погодженням (з 09.02.2008 по 09.02.2018), та надано формулу розрахунку у відповідній колонці в таблиці під п.9 (10 років х 547,01 + 6564,12 = 72205,12 грн), де 547,01 є місячна орендна плата на 01.01.2007 (п.6 таблиці), вирахувана з урахуванням індексу інфляції з 01.01.2007 (п.5 таблиці).

Наведене свідчить про те, що орендар за період дії договору оренди №92/33, а саме з 09.02.2008 по 09.02.2018, не повинен вносити орендну плату за договором оренди № 91/33, оскільки відповідна орендна плата до 09.02.2018 за спірним договором є погашеною за рахунок здійснених орендарем поліпшень.

Відповідно до ст. 778 якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Отже з урахуванням наведеного вище, враховуючи визнання на ТОВ «Вітінформ» право на виконані невід`ємні поліпшення орендованого майна за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 75, на суму 110 111,00 грн., зарахування їх частини в сумі 72 205,12грн. в рахунок орендної плати, за позивачем залишилось право на відшкодування вартості поліпшування або зарахування його вартості в рахунок плати за користування річчю в сумі 37 905,86грн.

Звертаючись в відповідним позовом Позивач вказує, що відповідний залишок з урахуванням інфляційних витрат становить 179 370,53грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Згідно роз`яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Разом з тим перевіривши наданий позивачем розрахунок залишку поліпшень з урахуванням інфляційних витрат, судом встановлено його помилковість щодо періоду нарахування. Так здійснивши власний розрахунок за допомогою система «Ліга Закон» судом встановлено що сума залишу з урахування інфляційних витрат яка підлягає задоволенню складає 151 740,85грн.

Щодо заяви відповідача викладеної у відзиві на позов щодо застосування наслідків спливу строку позовної даності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до положень ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як встановлено судом, строк дії договору оренди в рахунок якого було здійснено зарахування поліпшення закінчився в лютому 2018р., під час дії договору між сторонами здійснювалось листування, Департаментом було відмовлено позивачу в укладанні договору на новий строк з зарахуванням залишку заборгованості, отже початком трирічного строку позовної давності є лютий 2018р., позивач з відповідними позовом звернувся до суду в серпні 2021р.

Разом з тим суд зазначає, що згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ, яким було доповнено Цивільний кодекс України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені у тому числі статтями 257 та 258 ЦКУ, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 карантин було встановлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України, відповідний строк дії карантину постановами КМУ неодноразово був продовжений та наданий час постановою КМУ №630 від 28.05.2022р. строк її дії продовжений до 31.08.2022р.

З урахуванням наведеного враховуючи що строк позовної давності передбачений ст.ст. 257 та 258 ЦКУ, продовжуються на строк дії такого карантину який ще діє, суд зазначає що на момент звернення позивача з відповідним позов до суду відповідний строк не є пропущеним.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Інші посилання відповідача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України"

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Вітінформ є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, проте враховуючи перерахунок боргу з урахуванням інфляційних витрат, підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Вітінформ (65023, м. Одеса, вул. Новосельського, 75, код ЄДРПОУ 20932415) до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Громадська організація Організація інвалідів Прометей (65023, м. Одеса, вул. Новосельського, 75) задовільнити частково.

2. Стягнути з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вітінформ (65023, м. Одеса, вул. Новосельського, 75, код ЄДРПОУ 20932415) борг в розмірі 151 740 (сто п`ятдесят одна тисяча сімсот сорок)грн. 85коп.

3. Стягнути з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) до Державного бюджету України (рахунок № UA90899998031311125600002601, код ЄДРПОУ 37993783, отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір 2 276(дві тисячі двісті сімдесят шість)грн. 11коп.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 05 вересня 2022 р.

Суддя К.Ф. Погребна