УХВАЛА
06 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 916/514/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Уркевича В.Ю., Багай Н.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства Фірми "В.Е.Е."
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 та рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2021
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Блаз"
до: 1) Приватного підприємства Фірми "В.Е.Е.";
2) Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області;
3) Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області
про визнання незаконними та скасування розпорядження, рішення і свідоцтв про право власності, припинення права власності на нерухоме майно, усунення перешкод у користуванні нерухомим майном,
ВСТАНОВИВ:
28.02.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Приватне підприємство Фірма "В.Е.Е." звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 (повний текст постанови складено 10.02.2022) та рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2021.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.05.2022, за відсутністю підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, касаційну скаргу залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку з тим, що скаржником до Суду не надані належні докази сплати судового збору за подання касаційної скарги. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.07.2022 повернуто касаційну скаргу з тих підстав, що скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги.
27.07.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Приватне підприємство Фірма "В.Е.Е." вдруге звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 (повний текст постанови складено 10.02.2022) та рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2021. У касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Касаційну скаргу підписано адвокатом Приймачуком С.І. згідно ордеру від 27.07.2022 серія ВН№1161941.
У клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження зазначено, що ухвала Верховного Суду від 12.05.2022 про залишення первісно поданої касаційної скарги ні на адресу Приватного підприємства Фірми "В.Е.Е.", ні на електронну пошту та адресу представника (адвоката) не направлялася; в Єдиному реєстрі судових рішень будь-які рішення по цій справі були відсутні, тому вважає, що зазначені обставини унеможливили скаржнику ознайомитися зі змістом цієї ухвали суду та підставами залишення касаційної скарги без руху та, як наслідок, усунути недоліки касаційної скарги, що призвело до повернення вперше поданої касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 11.08.2022 зазначену касаційну скаргу було залишено без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України, у зв`язку з тим, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнано неповажними, тому запропоновано скаржнику навести інші підстави для поновлення строку та надати докази на їх підтвердження; надано скаржнику строк для усунення недоліків.
22.08.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) скаржником на виконання ухвали Суду подано клопотання про усунення недоліків із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Перевіривши заяву скаржника про усунення недоліків касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що підстави наведені скаржником у заяві не є поважними, оскільки в поданій заяві про усунення недоліків касаційної скарги, скаржник повторно зазначає ті ж самі підстави пропуску строку на касаційне оскарження, які ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.08.2022 були визнанні не поважними, що стало підставою для залишення касаційної скарги без руху. Інших, поважних підстав для поновлення строку на касаційне оскарження в заяві про усунення недоліків касаційної скарги скаржником не зазначено.
Частиною другою статті 288 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв`язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно з приписами пункту 3 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Верховний Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статей 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Враховуючи відсутність в матеріалах касаційної скарги підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, колегія суддів вважає, що факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
Верховним Судом з`ясовано, що копію ухвали Верховного Суду від 12.05.2022 про залишення первісно поданої касаційної скарги без руху надіслано 12.05.2022 на юридичну адресу Приватного підприємства Фірми "В.Е.Е.", яка зазначена ним у касаційній скарзі (65496, Одеська область, Овідіопольський район, Таїровська селищна рада, масив 28, буд. 10).
12.07.2022 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повернуто поштове відправлення за трек-номером 0101617103460 з копією ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.05.2022 про залишення касаційної скарги без руху, що було надіслане на адресу скаржника з відміткою поштового відділення ?адресат відсутній за вказаною адресою ".
Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), провадження № 11-268заі18).
Отже, Суд ураховує, що ухвалу від 12.05.2022 надіслано за адресою, повідомленою Верховному Суду самим же скаржником, а тому вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення скаржника про існуюче судове рішення.
Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справах "Олександр Шевченко проти України" (Case of Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала) (Trukh v. Ukraine (dec.), заява № 50966/99, від 14.10.2003).
Отже, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів для прискорення процедури розгляду, то скаржник, подавши касаційну скаргу, з метою добросовісного користування процесуальними правами учасника судового процесу згідно з вимогами статті 43 ГПК України, повинен був виявляти інтерес до відомого йому провадження, зокрема, щодо руху поданої ним скарги та результату розгляду її судом, а саме щодо усунення можливих недоліків касаційної скарги на стадії відкриття провадження у справі чи вчинення інших процесуальних дій.
Отже, Суд бере до уваги, що саме скаржник був ініціатором касаційного провадження, а тому, звернувшись з касаційною скаргою у справі, він є безпосередньо зацікавленим вчиняти дії з метою одержання інформації про хід та стан справи.
Таким чином, відповідні обставини дозволяють Суду дійти висновку, що скаржник не вживав всіх залежних від нього заходів для отримання поштової кореспонденції від суду, не вживав заходів до отримання інформації про рух скарги, а тому він несе ризик настання несприятливих наслідків в результаті невжиття заходів до отримання інформації про рух скарги.
Отже, враховуючи прецедентну практику Європейського суду з прав людини та імперативні приписи процесуального законодавства, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку. При цьому слід зауважити, що для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 ГПК України, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
З огляду на те, що скаржником не доведено наявність існування об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали своєчасному зверненню із касаційною скаргою, а самі лише посилання на поважність причин пропуску строку за вказаних вище обставин не можуть бути покладені в основу мотивів для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті касаційного провадження у справі №916/514/21 за касаційною скаргою Приватного підприємства Фірми "В.Е.Е." на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 та рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2021 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
Відповідно до положень частини шостої статті 293 ГПК України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Керуючись статтями 234, 235, 292, 293 ГПК України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №916/514/21 за касаційною скаргою Приватного підприємства Фірми "В.Е.Е." на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 та рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2021.
Копію цієї ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, іншим учасникам - копію ухвали.
Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню
Головуючий Г.М. Мачульський
Судді В.Ю. Уркевич
Н.О. Багай
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 05.09.2022 |
Оприлюднено | 07.09.2022 |
Номер документу | 106079083 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Мачульський Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні