Справа 206/53/22
Провадження 2/206/381/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2022 року в залі суду в місті Дніпрі Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючий, суддя Сухоруков А.О.,
за участю секретаря Ляшко Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сировинна компанія «Нікас» про стягнення грошових коштів за договором поворотної фінансової допомоги,
за участю представників:
позивача, адвоката Кравцова С.О.,
відповідача ОСОБА_2 ,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача адвокат Кравцов Сергій Олександрович звернулась до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сировинна компанія «Нікас», в якому просить суд:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сировинна компанія «Нікас» на користь позивача грошові кошти за договором поворотної фінансової допомоги 19-11/18П від 19.11.2018 року у сумі 120000, 00 грн.;
- вирішити питання про судові витрати.
В обгрунтування позовної заяви, представник позивача посилається на те, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «СИРОВИННА КОМПАНІЯ «НІКАС» був укладений договір поворотної фінансової допомоги 19-11/18П від 19.11.2018 року, за яким позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «СК «НІКАС» 120000,00 грн. Відповідно до Договору - він є безпроцентним. Строк повернення позики договором встановлений на рік з можливістю автоматичної пролонгації. Договір вважається укладеним між позивач га відповідачем, оскільки згідно ч.2 ст. 1046 Цивільного кодексу України договір позики с укладеним з моменту передання грошей або інших речей, та. відповідно кошти були перераховані на банківський рахунок TOB «CK «НІКАС» у листопаді 2018 року. На адресу ТОВ «СК «НІКАС» 17.11.2021 року була направлена вимога про повернення коштів за договором, яку відповідачем було отримано 26.11.2021 року. 30 днів від дня пред`явлення вимоги сплинули 17.12.2021 року, а від дня отримання - 26.12.2021 року. На адресу ТОВ «СК «НІКАС» направлялася повторна вимога від 01.12.2021 року, яка була отримана відповідачем 09.12.2021 року, в якій наголошувалось, що у випадку не повернення грошових коштів, позивачем буде пред`явлено позов до суду. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що є достатні правові підстави у задоволені позову та стягнення грошових коштів з ТОВ «СК «НІКАС» за Договором поворотної фінансової допомоги 19-11/18П від 19.11.2018 року у сумі 120000, 00 грн. (а.с.2-5).
Скориставшись своїм правом, від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Також зазначає, що позивач не надав жодних доказів в обгрунтування позовних вимог, при цьому стверджуючи, що перерахував 120000,00 грн. Для того, щоб стверджувати про настання між сторонами правовідносин саме поворотної фінансової допомоги є необхідним письмовий договір, без якого позовні вимоги є безпідставними (а.с. 50-51).
У судовому засіданні 02.08.2022 року позивач ОСОБА_1 суду пояснив, що у листопаді 2018 року до нього звернувся його батько з проханням допомогти його другу, який працював у ТОВ "Сировинна компанія "Нікас". Позивач перевів гроші на рахунок відповідача на закупівлю сировини. Була домовленість про повернення грошей у 2-місячний термін, але кошти до сьогодні не повернуті. Договору у позивча немає, він стверджує, що загубив свій примірник під час переїзду до м. Харкова.
Представник позивача адвокат Кравцов Сергій Олександрович в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позовних вимог. Відповідач заперечує існування договору поворотної фінансової допомоги №19-11/18П від 19.11.2018 року.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
12.01.2022 року у даній справі відкрито загальне позовне провадження, призначене підготовчий засідання. Витребувано у відповідача належним чином завірені копії документів: договору поворотної фінансової допомоги 19-11/18П від 19.11.2018 року; виписки з банку в якому TOB «СК «НІКАС» обслуговується, відповідно до якої TOB «СК «НІКАС» були нараховані 120 000,00 (сто двадцять тисяч гривень 00 копійок) від ОСОБА_1 ; інший документ, який відображає факт зарахування 120 000,00 (сто двадцять тисяч гривень 00 копійок) на рахунок ТОВ «СК «НІКАС» від ОСОБА_1 (а.с. 38).
07.02.2022 року на електронну пошту суду від представника позивача адвоката Кравцова Сергія Олександровича надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання за відсутності позивача та його представника (а.с. 40-41).
09.02.2022 року засобами поштового зв`язку до суду надійшло клопотання представника позивача адвоката Кравцова Сергія Олександровича про приєднання доказів (а.с. 43-48).
16.02.2022 року до канцелярії суду засобами поштового зв`язку надійшла відповідь відповідача про неможливість надати витребувані судом документи у зв`язку з їх відсутністю (а.с.65).
21.02.2022 року на електронну пошту суду від представника позивача адвоката Кравцова Сергія Олександровича надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання за відсутності позивача та його представника. Призначити наступне засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (а.с.66-67).
Ухвалою судді від 05 квітня 2022 року по справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, в режимі відеоконференції з представником позивача адвокатом Кравцовим Сергієм Олександровичем за допомогою системи «EASYCON» (а.с.124).
03.05.2022 року на електронну пошту суду від представника позивача адвоката Дорошкевич Ольги Леонідівни надійшло клопотання про проведення всіх наступних судових засідання з представником позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (а.с. 76-78).
04.05.2022 року до канцелярії суду представник позивача Дорошкевич Ольга Леонідівна подала клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу квитанції (а.с.79-83).
11.05.2022 року до канцелярії суду представник відповідача ОСОБА_2 подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. В той же день ознайомився з матеріалами справи у повному обсязі (а.с.89).
01.06.2022 року через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_3 про надання доступу до електронної справи в підсистемі «Електронний суд» (а.с.92-93).
22.07.2022 року на електронну пошту суду від представника позивача адвоката Дорошкевич Ольги Леонідівни надійшло клопотання про проведення всіх наступних судових засідання з представником позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (а.с. 100-102).
02.08.2022 року на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (а.с. 109-110).
02.08.2022 року на електронну пошту суду від представника позивача адвоката Кравцова Сергія Олександровича надійшло клопотання про витребування з АкціонерногоТовариства «БанкКредит Дніпро»інформації(а.с. 112).
02.08.2022 року представник відповідача подав до канцелярії суду додаткові обгрунтування (а.с.116).
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 02 серпня 2022 року витребувано з АкціонерногоТовариства «БанкКредит Дніпро»інформацію(а.с. 119).
Під час розгляду справи судом заслухано позивача та його представників, представника відповідача, досліджено письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
30 серпня 2022 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Представник позивача звертаючись до суду з вищевказаними вимогами зазначав, що між ОСОБА_1 та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Сировинна компанія «Нікас» було укладено договір повороної фінансової допомоги 19-11/18П від 19.11.2018 року.
На підтвердження цього, позивач перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 125000,00 гривень, що підтверджується квитанцією АТ «Банк Кредит Дніпро» №1 від 20.11.2018 року. У вказаній платіжній квитанції призначення платежу вказано, як поворотна фінансова допомога згідно договору №19-11/18П від 19.11.2018 року. Платник ОСОБА_1 (а.с. 83).
17.11.2021 року та 01.12.2021 року представник позивача адвокат Кравцов Сергій Олександрович звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сировинна компанія «Нікас» з вимогою та повторною вимогою відповідно про повернення поворотної фінансової допомоги (а.с. 21-26).
01.12.2021 року представник позивача адвокат Кравцов Сергій Олександрович звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сировинна компанія «Нікас» з адвокатським запитом, щодо надання належним чином завірених документів, щодо зазначеного договору (а.с. 15-16).
Відповідно до відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю «Сировинна компанія «Нікас» адвокату Кравцову Сергію Олександровичу, посилаючись на ЗУ «Про інформацію» та ЗУ «Про банки та банківську діяльність» було відмовлено у наданні інформації (а.с.54).
Позивач зазначив, що вказані вимоги та адвокатський запит залишилися без задоволення та відповіді з боку відповідача.
Відповідно до довідки АТ «Банк Кредит Дніпро», Товариство з обмеженою відповідальністю «Сировинна компанія «Нікас» має відкритий поточний рахунок у банку за № НОМЕР_1 (UAH), відкритий 03.02.2022 року (а.с.117).
Як вбачається з відповіді, наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «Банк Кредит Дніпро» від 10.08.2022 року №16-3766/БТ, ОСОБА_1 дійсно 20.11.2018 здійснював платіж на суму 125000,00 грн. у відділенні «Європейське» Банку.
20.11.2018 платіж на суму 125 000,00 грн. був перерахований за вказаними ОСОБА_1 реквізитами, не відкликався ним та до Банку, як сплачений за неіснуючими реквізитами, не повертався.
20.11.2018 ОСОБА_1 була видана квитанція № 1 у відділенні «Європейське» Банку.
ТОВ «Сировинна компанія «Нікас» (код ЄДРПОУ 41002486) мало відкриті рахунки в Банку у період з 20.11.2018 по 31.12.2018 року (а.с.123).
Звертаючись до суду з вищевказаними позовними вимогами позивач вважає, що порушене його право, яке підлягає судовому захисту та з відповідача підлягає стягненню на його користь грошові кошти у розмірі 120000,00 грн. поворотної фінансової допомоги.
ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
У статті 16 ЦК України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків ( ч. 1 ст. 202 ЦК України ).
Відповідно до ч. 4 ст.203 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Згідно з приписами ст.208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини, зокрема, між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.
Статтею 207 ЦКУ передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч.1). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч.2).
Положеннями частини 1 статті 638 цього Кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до підпункту 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У законодавстві не встановлюється будь-яких обмежень щодо кола осіб, які можуть бути сторонами договору позики. Тому позикодавцем та позичальником можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, як резиденти, так і нерезиденти. Чинним цивільним законодавством не передбачені обмеження також й щодо суми позики.
Зазначений висновок також узгоджується з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 1-7/158-09-3124.
Згідно з статтею 1049 ЦКУ позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1). Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч.2).
Отже, виходячи із доводів позивача та враховуючи вказані положення чинного законодавства лише договір позики, укладений у письмовій формі, породжує певні права і обов`язки, що обумовлені ним.
Також, враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства належним доказом в підтвердження своїх вимог щодо стягнення заборгованості за договором позивачем повинно було бути подано примірник договору, на підставі якого у відповідача виникла заборгованість, як вважає позивач.
Так, частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Однак, з боку позивача не було надано належних доказів в підтвердження обставин укладення між сторонами договору поворотної фінансової допомоги, отже не доведено, що такий договір був укладений.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В свою чергу, відповідач заперечував щодо укладання з позивачем будь-яких договорів.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем належними і допустимими доказами позовних вимог про стягнення з відповідача суми боргу, адже у силу вимог статті 1047 ЦК України належними доказами підтвердження укладення договору позики може бути або письмовий договір, або розписка, яку надає позикодавцеві позичальник, але, такі докази відсутні.
Позивачем на підтвердження укладання договору про надання поворотної фінансової допомоги надано квитанцію №1 від 20.11.2018 року на суму 125000,00 грн., призначення платежу вказано, як поворотна фінансова допомога згідно договору №19-11/18П від 19.11.2018 року. Платник ОСОБА_1
При цьому, наданий позивачем оригінал квитанції не підтверджують укладення між сторонами договору, оскільки не підтверджують факт отримання відповідачем у борг певної грошової суми від позивача та його обов`язок повернути ці кошти, що свідчить про відсутність підстав для стягнення вказаної суми як боргу за договором поворотної фінансової допомоги.
Саме по собі посилання у квитанції та платіжних дорученнях на договір про поворотну фінансову допомогу не свідчить про його укладення та не дозволяє з`ясувати умови, щодо яких між сторонами досягнута згода.
Із вказаних суперечливих доказів, досліджених судом, неможливо встановити дійсний характер спірних правовідносин сторін.
Відповідно до наведених вище положень процесуального законодавства обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Із встановлених судом обставин справи не вбачається, що позивач довів обставини, на які він посилається як на підставу задоволення своїх позовних вимог.
Таким чином суд дійшов висновку, що існування заборгованості у відповідача перед позивачем без належного обґрунтування підстав виникнення такої заборгованості, існування договірного характеру сторін є припущенням.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 травня 2019 року у справі № 633/444/17, провадження № 61-39142ск18.
Такої позиції дотримується і Верховний Суд в постанові від 29 січня 2020 року у справі № 905/304/19.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Будь-яких заяв та клопотань про уточнення позовних вимог, з боку позивача на адресу суду не надходило.
Тому, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сировинна компанія «Нікас» є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки є недоведеними.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову навідповідача. У разі відмови в позові - на позивача.
Позивачем при звернені до суду було понесено судові витрати у розмірі 1200,00 гривень, сплата яких документально підтверджено (а. с. 1).
Однак, у зв`язку із відмовою у задоволенні позову, не підлягають і стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати понесенні останнім при зверненні до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 202, 203, 206-208, 526, 598, 599, 610, 612, 638, 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 187, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 353-355 ЦПК , суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сировинна компанія «Нікас» про стягнення грошових коштів за договором поворотної фінансової допомоги - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсябезпосередньо доДніпровського апеляційногосуду протягомтридцяти днів.Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення абоу разірозгляду справи(вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення.
Повне судове рішення складено 05 вересня 2022 року.
Суддя А.О. Сухоруков
Суд | Самарський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2022 |
Оприлюднено | 08.09.2022 |
Номер документу | 106083087 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Самарський районний суд м.Дніпропетровська
Сухоруков А. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні