Рішення

від 29.08.2022 по справі 320/2867/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2022 року справа №320/2867/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Ардос" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Ардос" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 09.12.2021 №10766 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Ардос" з Переліку ризикових платників податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення є протиправним, а внесення позивача до переліку ризикових платників на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку перешкоджає його господарській діяльності, оскільки є підставою для автоматичного зупинення реєстрації в ЄРПН всіх складених позивачем ПН/РК. Позивач стверджує, що контролюючим органом в оскаржуваному рішенні в обов`язковому для заповнення полі "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)" зазначено таке: "встановлено наявність ризикових операцій".

При цьому оскаржуване рішення містить лише цитування нормативного змісту п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, і не містить розшифрування того, які саме обставини та податкова інформація стали підставою для віднесення позивача до платників податку, які відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Також позивач зауважує, що йому невідомо, по взаємовідносинам з якими контрагентами відповідач відніс позивача до платників податку, які відповідають п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

На переконання позивача, у відповідача були відсутні законні та достатні підстави для включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку та прийняття оскаржуваного рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувані докази від учасників справи.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнає, у його задоволенні просить відмовити у повному обсязі. Стверджує, що віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань органів ДПС, тобто є лише діяльність контролюючого органу з виконанням своїх повноважень, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Вважає, що рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості та дії контролюючого органу щодо внесення до інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для позивача та не порушують його прав, оскільки розміщена у цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Відповідно до частини п`ятої та шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Відтак, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Ардос" (ідентифікаційний код 44289720, місцезнаходження: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Жовтнева, буд. 17) зареєстроване як юридична особа 03.06.2021, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та має статус платника податку на додану вартість.

Видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Ардос" є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний).

Судом встановлено, що відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, Комісією Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 09.12.2021 №10766 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Ардос" критеріям ризиковості платника на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Вважаючи протиправним таке рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. №2755-VI.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набрала чинності 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Порядок №1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Порядком визначається процедура винесення комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 6 Порядку), Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку), Критерії ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатками №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема:

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)".

Судом із наявних у справі доказів встановлено, що контролюючим органом віднесено позивача до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до Порядку №1165, однак, оскаржуване рішення не містить мотивів та підстав віднесення підприємства позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за будь-якою ознакою.

Так, відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток 1 до Порядку №1165), передбачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Для вирішення спору судом враховано висновки Верховного Суду у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 у подібних правовідносинах, відповідно до яких при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характеру цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Так, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від..р. №-.

При цьому, в оскаржуваному рішенні контролюючий орган не вказав на підставі чого було прийнято таке рішення - в рядку "Податкова інформація" не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом в якості підстави відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку зазначено: "п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків", а в обов`язковому для заповнення полі "Податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)" зазначено таке: "встановлено наявність ризикових операцій".

Отже, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, що узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20.

Поряд із тим, на підтвердження своїх тверджень відповідачем не надано до суду відповідну податкову інформацію, яка використовувалась при прийнятті рішення про віднесення позивача до ризикових платників, як і не зазначено реквізитів такої податкової інформації, а саме ким та коли складена відповідна податкова інформація та які висновки вона містить.

Аналізуючи наданий суду витяг з протоколу від 09.12.2021 №559/10-36-18-03-03 засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо платників податків, які перебувають на обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області, суд зазначає, що до порядку денного на засіданні комісії було включено питання "Розгляд доповідних/службових записок від структурних підрозділів ГУ ДПС у Київській області, ДПС України, правоохоронних органів щодо можливого ризику порушення норм податкового законодавства".

Як зазначено у витягу з протоколу від 09.12.2021 №559/10-36-18-03-03:

- у ході засідання Комісії слухали: Членів комісії, без зазначення конкретних прізвищ членів Комісії;

- під час засідання ухвалили: прийнято рішення про встановлення відповідності зазначених суб`єктів господарювання п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку згідно з Додатком 1 до Порядку зупинення та відповідно включити до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості: 1. ТОВ "Торгова компанія "Ардос" (44289720).

Суд акцентує увагу на тому, що посилання на будь-яку іншу інформацію, на підставі якої комісією ухвалене таке рішення, наданий витяг з протоколу від 09.12.2021 №559/10-36-18-03-03 засідання Комісії не містить. Із наданого витягу з протоколу від 09.12.2021 №559/10-36-18-03-03 засідання не можливо з`ясувати, на підставі якої саме інформації (доповідна/службова записка від структурних підрозділів ГУ ДПС у Київській області, ДПС України, правоохоронних органів щодо можливого ризику порушення норм податкового законодавства) Комісією було прийнято рішення від 09.12.2021 №10766 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Ардос" критеріям ризиковості платника на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Інших доказів, окрім витягу з протоколу від 09.12.2021 №559/10-36-18-03-03 засідання Комісії, відповідачем не надано.

Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, закріплений ч. 4 ст. 9 КАС України, зобов`язує суди вживати заходи для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами.

Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

При цьому суд зазначає, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2022 про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі судом були витребувані від відповідача:

- докази створення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; її склад станом на 09.12.2021;

- копії протоколів засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.12.2021, на яких розглядалось питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Ардос" критеріям ризиковості;

- копії рішень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, прийнятих Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області, якими визнано відповідність ТОВ "Торгова компанія Ардос" (код ЄДРПОУ 44289720) критеріям ризиковості, копії всіх документів та матеріалів, на підставі яких прийняті оскаржуване рішення;

- докази направлення оскаржуваного рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника позивачу;

- всі матеріали, що стали підставою для прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість позивача критеріям ризиковості платника.

Натомість відповідачем надані суду лише докази створення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме наказ ГУ ДПС у Київській області від 17.11.2021 №709 "Про створення комісії" та витяг з протоколу від 09.12.2021 №559/10-36-18-03-03 засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо платників податків, які перебувають на обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області, та не надано копій всіх документів та матеріалів, на підставі яких прийняте оскаржуване рішення.

Згідно наказу ДФС України від 28.07.2015 №543 "Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ", вигодоформуючих суб`єкт ("податкова яма") - платник податку на додану вартість, який не відображає або відображає і не сплачує податкові зобов`язання з податку на додану вартість при відповідному декларуванні його контрагентом сум податкового кредиту без реальної господарської або іншої економічної діяльності за такими операціями та, як наслідок, формує податковий кредит з ознаками ризику.

За позицією податкового органу, викладеною у відзиві на позовну заяву, відповідач посилається на проведений аналіз наявних баз даних, у ході якого встановлено, що ТОВ "Торгова компанія "Ардос" (44289720) ймовірно сформовано ризиковий податковий кредит за рахунок придбання бензину А-95 на загальну суму 7539,7 тис. грн., газу вуглеводного скрапленого на загальну суму 4120,6 тис. грн., та газу скрапленого на загальну суму 1301,0 тис. гривень. ТОВ "Торгова компанія "Ардос" здійснено реалізацію насіння соняшника та кукурудзи на загальну суму 785 тис. грн., номенклатура вищевказаних ТМЦ відсутня у придбанні ТОВ "Торгова компанія "Ардос" (44289720). Згідно відомостей про об`єкти оподаткування платника податків, у ТОВ "Торгова компанія "Ардос" (44289720) обліковується:

- цистерна для зберігання пального (Україна, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Знаменівка, вул. Першотравнева, буд. 2-б;

- земельна ділянка (Україна, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Губиниха, Губиниська селищна рада);

- RENAULT Magnum (Україна, Київська область, м. Буча, вул. Жовтнева, буд. 17).

Відповідач вказує, що згідно відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум за останній звітний період обліковується 1 особа. Враховуючи викладене, у ТОВ "Торгова компанія "Ардос" відсутні основні засоби для здійснення господарської діяльності з вирощування с/г продукції. Отже зазначені господарські операції свідчать про ймовірність уникнення у ТОВ "Торгова компанія "Ардос" від виконання свого податкового обов`язку.

В той же час будь-яких підтверджуючих доказів того, що зазначена у відзиві на позовну заяву податкова інформація щодо задекларованих позивачем показників сформованого податкового кредиту та здійсненої реалізації, що стало висновком про відсутність основних засобів для здійснення господарської діяльності з вирощування с/г продукції, стала підставою для відповідності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Ардос" Критеріям ризиковості платника податку, суду не надано.

А отже, суд критично ставиться до наведеної у відзиві на позовну заяву податкову інформацію, оскільки жодних доказів того, що саме ця податкова інформація стала підставою для прийняття оспорюваного рішення відповідачем не надано.

Вирішуючи спір, суд враховує, що згідно з п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано ст. ст. 72, 73 ПК України.

Відповідно до ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Підпунктом 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, і необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

В свою чергу відповідач не надав до суду жодного доказу у підтвердження вказаних у відзиві тверджень, в тому числі не надав і доказів результату податкового аналізу/наявної податкової інформації щодо позивача та його контрагентів, з якого б вбачалось, що контрагенти позивача мають ознаки ймовірного "вигодоформуючого суб`єкту".

Тобто покладені в основу відзиву твердження відповідача щодо причин, які слугували підставами для прийняття оскаржуваного рішення, неможливо перевірити за наданими в обґрунтування цього доказами.

Крім того, відповідачем не надано доказів аналізу показників податкової звітності позивача, не надано доказів відповідності показників його господарської діяльності вказаним вище критеріям. Зазначена у відзиві податкова інформація про відсутність у позивача основних засобів для здійснення господарської діяльності з вирощування с/г продукції, що як зазначає відповідач стала підставою для відповідності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Ардос" Критеріям ризиковості платника податку, не доведена наявністю конкретно складеного документу у вигляді податкової інформації, службової або доповідної записки, або листа податкового органу, в якому відображено безпосередньо виклад обставин, їх аналіз та відповідні висновки. Відтак суд приходить до висновку, що будь-якого документу, який слугував підставою для висновків комісії про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Ардос" Критеріям ризиковості платника податку, контролюючим органом не створено, а зворотного відповідачем не доведено.

Натомість відповідачем здійснено спробу підмінити такий результат моніторингу та рішення комісії обґрунтуванням у відзиві на даний позов.

Однак суд критично оцінює викладені у відзиві доводи сторони відповідача, оскільки, як зазначено вище, про те, що саме ці обставини слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення, не свідчить жоден офіційний документ контролюючого органу.

Відповідно до п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009 р. Суд вважає, що загальні інтереси спільноти полягають у підтриманні фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ разом із її сукупністю нормам щодо нарахування ПДВ до сплати, податкових пільг, податкового кредиту та відшкодування ПДВ. Основними елементами підтримання такої стабільності слід визнати повне і своєчасне виконання усіма платниками ПДВ своїх зобов`язань щодо декларування та сплати ПДВ та, в кінцевому результаті, запобігання будь-яких видів шахрайських зловживань у вказаній системі. Щодо цього Суд визнав, що необхідно покладати край спробам зловживання у сфері оподаткування і що з метою попередження таких зловживань може бути розумним передбачати у національному законодавстві вимоги особливої обачливості для платників ПДВ.

У п. (b) "Порушення справедливого балансу між конкуруючими інтересами" Суд відзначив, що необхідно оцінити, чи заходи, вжиті зі сторони держави з метою підтримання фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ і викорінення шахрайських зловживань в даній системі, були співрозмірними праву компанії-заявника на мирне користування своєю власністю.

В п. 38 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Інтерсплав" проти України" від 09.01.2007 Суд нагадав, що держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними, і їх застосування підлягає перегляду органами Конвенції (див. рішення у справі "Lithgow and Others v. the United Kingdom" від 8 липня 1986 року, Серія А, N 102, стор. 50 - 51, п. п. 121 - 122). На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань.

Суд вважає, що в даному випадку контролюючим органом не доведено наявності підстав для віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Таким чином, не виклавши розшифрування податкової інформації, зокрема, не навівши конкретного переліку ризикових операцій з контрагентами, що були задіяні в таких операціях в спірному рішенні, як це передбачено пунктом 8 Порядку № 1165, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20 та від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20.

Стосовно доводів відповідача про те, що оскаржуване рішення про визначення підприємства позивача таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків, суд зазначає наступне.

Приписами пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію. Отже, в силу прямих приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, пункту 56.1 статті 56 ПК України платник податків має право оскаржити до адміністративного суду будь-яке рішення, прийняте контролюючим органом, у тому числі рішення відповідної комісії головного управління ДПС в області, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС щодо встановлення ризиковості платника податків, позаяк жодним нормативно-правовим актом юрисдикція адміністративного суду на розгляд спорів між платниками та контролюючими органами щодо оскарження такого роду рішень не виключається.

При цьому, під час судового розгляду справи суд має встановити порушення прав платника внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та перевірити, чи прийняте таке рішення з дотримання критеріїв, визначених ч. 2 ст. 2 КАС України.

Враховуючи, що п. 6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд дійшов висновку, що встановлення Комісією податкового органу відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його господарської діяльності як такої.

Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.

Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Крім того, суд враховує, що внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

З огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, судом встановлено про відсутність підстав для застосування до позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Відтак, наявність запису в базах даних ДПС України про Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Ардос" як «ризикове підприємство» порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних, що, у свою чергу, фактично позбавляє можливості позивача належним чином проводити свою господарську діяльність, та свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Київській області від 09.12.2021 №10766 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Ардос" критеріям ризиковості платника податків на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку є обґрунтованими, а позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ГУ ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Ардос" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає наступне.

Так, Порядком №1165 не передбачено обов`язку комісії регіонального рівня прийняти рішення про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі скасування судом відповідного рішення про відповідність платника критеріям ризиковості.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13 січня 2011 р. в справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків.

Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom, пп. 2836, Series A №18).

Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції.

Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) ".

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ГУ ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Ардос" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Отже, у цій частині позовні вимоги також є обґрунтованими.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б підтверджували правомірність оскаржуваного рішення відповідач як суб`єкт владних повноважень суду не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2481,00 грн., що підтверджується квитанцією №33 від 14.02.2022.

Враховуючи висновок суду про обґрунтованість позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 09.12.2021 №10766 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Ардос" критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5-а, ідентифікаційний код ВП 44096797) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Ардос" (08292, Київська область, м. Буча, вул. Жовтнева, буд. 17; ідентифікаційний код 44289720) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Ардос" (08292, Київська область, м. Буча, вул. Жовтнева, буд. 17; ідентифікаційний код 44289720) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5-а, ідентифікаційний код ВП 44096797) судові витрати у сумі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.)

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.