Постанова

від 20.06.2023 по справі 320/2867/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/2867/22 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддів Файдюка В.В.,

Суддів Мєзєнцева Є.І.,

Собківа Я.М.

При секретарі Шепель О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Торгова компанія «Ардос» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Торгова компанія «Ардос» (далі - ТОВ «НВЦ «Торгова компанія «Ардос», позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач 2), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 09 грудня 2021 року №10766 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Ардос" з Переліку ризикових платників податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення є протиправним, а внесення позивача до переліку ризикових платників на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку перешкоджає його господарській діяльності, оскільки є підставою для автоматичного зупинення реєстрації в ЄРПН всіх складених позивачем ПН/РК. Позивач стверджує, що контролюючим органом в оскаржуваному рішенні в обов`язковому для заповнення полі "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)" зазначено таке: "встановлено наявність ризикових операцій".

При цьому оскаржуване рішення містить лише цитування нормативного змісту п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, і не містить розшифрування того, які саме обставини та податкова інформація стали підставою для віднесення позивача до платників податку, які відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Також позивач зауважує, що йому невідомо, по взаємовідносинам з якими контрагентами відповідач відніс позивача до платників податку, які відповідають п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що в оскаржуваному рішенні зазначено, що платник податку здійснює придбання товарів, робіт (послуг) у ряду суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність. Водночас, самі господарські операції платника податків (їх суть, обсяг та періоди вчинення), реквізити, суть і зміст документів, що містять відомості про такі вчинені операції - в тексті рішення взагалі не ідентифіковані. Також в тексті оскаржуваного рішення відсутні посилання на джерела інформації, відповідно до яких контролюючих орган встановив ризиковість тих чи інших суб`єктів господарської діяльності. В ході розгляду справи відповідач не надав суду жодні документальні докази наявності у нього податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником (позивачем).

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань органів ДПС, тобто є лише діяльність контролюючого органу з виконанням своїх повноважень, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Вважає, що рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості та дії контролюючого органу щодо внесення до інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для позивача та не порушують його прав, оскільки розміщена у цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Ардос" (ідентифікаційний код 44289720, місцезнаходження: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Жовтнева, буд. 17) зареєстроване як юридична особа 03.06.2021, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та має статус платника податку на додану вартість.

Видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Ардос" є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний).

Відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, Комісією Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 09 грудня 2021 року №10766 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Ардос" критеріям ризиковості платника на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 20.1.45 п. 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Положеннями п. 61.1 статті 61 ПК України визначено, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 статті 62 ПК України).

Водночас згідно п. 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статями 72, 73 ПК України.

У відповідності до п. 74.1, 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 ПКУ, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку має скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п.2 цього Порядку «ризик порушення норм податкового законодавства» це ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

У разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3)(п.5).

Пунктом 6 Порядку 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно п. 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатками №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема:

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)".

Тобто, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від..р. №-.

Однак, оскаржуване рішення, яким віднесено позивача до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, не містить мотивів та підстав віднесення підприємства позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за будь-якою ознакою.

Контролюючий орган не вказав, на підставі чого було прийнято таке рішення - в рядку "Податкова інформація" не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом в якості підстави відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку зазначено: "п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків", а в обов`язковому для заповнення полі "Податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)" зазначено таке: "встановлено наявність ризикових операцій".

Того, як вірно зазначено судом першої інстанції, на підтвердження своїх тверджень відповідачем не надано до суду відповідну податкову інформацію, яка використовувалась при прийнятті рішення про віднесення позивача до ризикових платників, як і не зазначено реквізитів такої податкової інформації, а саме ким та коли складена відповідна податкова інформація та які висновки вона містить.

З аналізу витягу з протоколу від 09 грудня 2021 року №559/10-36-18-03-03 засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо платників податків, які перебувають на обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області, вбачається, що до порядку денного на засіданні комісії було включено питання "Розгляд доповідних/службових записок від структурних підрозділів ГУ ДПС у Київській області, ДПС України, правоохоронних органів щодо можливого ризику порушення норм податкового законодавства".

Як зазначено у витягу з протоколу №559/10-36-18-03-03:

- у ході засідання Комісії слухали: Членів комісії, без зазначення конкретних прізвищ членів Комісії;

- під час засідання ухвалили: прийнято рішення про встановлення відповідності зазначених суб`єктів господарювання п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку згідно з Додатком 1 до Порядку зупинення та відповідно включити до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості: 1. ТОВ "Торгова компанія "Ардос" (44289720).

При цьому, посилання на будь-яку іншу інформацію, на підставі якої комісією ухвалене таке рішення, наданий витяг з протоколу від 09 грудня 2021 року №559/10-36-18-03-03 не містить. Із наданого витягу з протоколу засідання неможливо з`ясувати, на підставі якої саме інформації (доповідна/службова записка від структурних підрозділів ГУ ДПС у Київській області, ДПС України, правоохоронних органів щодо можливого ризику порушення норм податкового законодавства) Комісією було прийнято рішення від 09 грудня 2021 року №10766 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Ардос" критеріям ризиковості платника на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилається на проведений аналіз наявних баз даних, у ході якого встановлено, що ТОВ "Торгова компанія "Ардос" (44289720) ймовірно сформовано ризиковий податковий кредит за рахунок придбання бензину А-95 на загальну суму 7539,7 тис. грн., газу вуглеводного скрапленого на загальну суму 4120,6 тис. грн., та газу скрапленого на загальну суму 1301,0 тис. гривень. ТОВ "Торгова компанія "Ардос" здійснено реалізацію насіння соняшника та кукурудзи на загальну суму 785 тис. грн., номенклатура вищевказаних ТМЦ відсутня у придбанні ТОВ "Торгова компанія "Ардос" (44289720). Згідно відомостей про об`єкти оподаткування платника податків, у ТОВ "Торгова компанія "Ардос" (44289720) обліковується:

- цистерна для зберігання пального (Україна, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Знаменівка, вул. Першотравнева, буд. 2-б;

- земельна ділянка (Україна, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Губиниха, Губиниська селищна рада);

- RENAULT Magnum (Україна, Київська область, м. Буча, вул. Жовтнева, буд. 17).

Відповідач вказує, що згідно відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум за останній звітний період обліковується 1 особа. Враховуючи викладене, у ТОВ "Торгова компанія "Ардос" відсутні основні засоби для здійснення господарської діяльності з вирощування с/г продукції. Отже зазначені господарські операції свідчать про ймовірність уникнення у ТОВ "Торгова компанія "Ардос" від виконання свого податкового обов`язку.

Однак, будь-яких підтверджуючих доказів того, що зазначена податкова інформація щодо задекларованих позивачем показників сформованого податкового кредиту та здійсненої реалізації, що стало висновком про відсутність основних засобів для здійснення господарської діяльності з вирощування с/г продукції, стала підставою для відповідності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Ардос" Критеріям ризиковості платника податку, суду не надано.

Відповідач не надав до суду доказів результату податкового аналізу/наявної податкової інформації щодо позивача та його контрагентів, з якого б вбачалось, що контрагенти позивача мають ознаки ймовірного "вигодоформуючого суб`єкту".

Тобто твердження відповідача щодо причин, які слугували підставами для прийняття оскаржуваного рішення, неможливо перевірити за наданими в обґрунтування цього доказами.

З огляду на вказане, доводи апелянта щодо правомірності спірного рішення не заслуговують уваги.

Так, матеріалами справи підтверджено, що фактично спірне рішення відповідач прийняв у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання позивачем податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, тому рішення ГУ Державної податкової служби у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким ТОВ «Науково-виробничий центр «Торгова компанія «Ардос» віднесено до ризикових, прийняте не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165 та є підставою для його скасування.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позиція про те, що внесення товариства до переліку підприємств з ознаками ризиковості не створює жодних правових наслідків для підприємства, та в жодному разі не створює перешкод для діяльності підприємства, як суб`єкта господарювання, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, критично оцінюється, оскільки оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних і це створює перешкоди в здійсненні господарських операцій.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що наявність запису в базах даних податкових органів про ТОВ «Науково-виробничий центр «Торгова компанія «Ардос» як «ризикове підприємство» порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних, що фактично позбавляє можливості позивача належним чином проводити свою господарську діяльність.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 статті 263, п.2 ч.5 статті 328 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 20 червня 2023 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Є.І. Мєзєнцев

Я.М. Собків