Рішення

від 22.08.2022 по справі 440/12326/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/12326/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Лукаш А.В.,

представника відповідача - Трихни Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Департаменту питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про припинення права на початок будівельних робіт,

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач, Департамент) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 /відповідач) про припинення права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) "Капітальний ремонт групи нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 " від 07.06.2021 №КВ 051210603902, замовник будівництва - ОСОБА_1 ".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Департаментом зареєстровано замовникові будівництва, ОСОБА_1 , на об`єкт будівництва "Капітальний ремонт групи нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 " повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 07.06.2021 № КВ 051210603902. Надалі під час позапланової перевірки встановлено, що замовником будівництва не належним чином затверджено проектну документацію з огляду на те, що ОСОБА_1 не володіла на законних підставах нежитловим приміщенням АДРЕСА_1 , загальною площею 180,5 кв. м, відтак вона не може бути замовником його реконструкції та не може затверджувати проєктну документацію, оскільки із листа Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" від 11.08.2021 № 062/14-10197 вбачається, що площа нежитлового приміщення становить 107,8 кв. м. Таким чином, за твердженням позивача, замовником будівництва наведено недостовірні дані у повідомленні № КВ 051210603902 в частині зазначення інформації щодо необхідності отримання містобудівних умов та обмежень (зазначено "не вимагається"), виду будівництва "капітальний ремонт" замість "реконструкція", а також належно розробленої та затвердженої проєктної документації, що відповідно до частини 2 статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" є підставою для звернення до суду.

2. Стислий зміст заперечень відповідача

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що нею набуто право власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 180,50 кв. м на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 26.03.2021, право приватної власності зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відомості, внесені до Державного реєстру прав, в силу вимог частини 5 статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вважаються достовірними, тому твердження позивача про загальну площу нежитлового приміщення - 107,8 кв. м не відповідають дійсності та суперечать інформації, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Отже, у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), так само, як і в декларації про готовність об`єкта до експлуатації про готовність об`єкта до експлуатації серія та номер КВ 101211221535 від 05.01.2022, зазначено вид будівництва - "капітальний ремонт", що повністю відповідає дійсності та фактичним обставинам справи, а тому доводи позивача про недостовірність даних щодо зазначення відповідачем виду будівництва "капітальний ремонт" та необхідність зазначення виду будівництва "реконструкція", є помилковими. Також вимога позивача про необхідність отримання містобудівних умов та обмежень, на думку відповідача, є протиправною, оскільки згідно з пунктом 27 наказу Мінрегіонбуду від 06.11.2017 № 289 капітальний ремонт віднесено до об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються. Крім того, позивач звертала увагу на те, що реєстрація права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкта до експлуатації про готовність об`єкта до експлуатації серія та номер КВ 101211221535 від 05.01.2022, виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с. 40/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2021 зобов`язано виконавчий комітет Полтавської міської ради надати до суду інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .

Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради листом від 30.12.2021 № 01-12-05-09/7486 повідомило, що за наявними обліками Реєстру територіальної громади місце проживання гр. ОСОБА_1 зареєстроване за адресою АДРЕСА_3 /а.с. 49/.

Ухвалою від 05.01.2022 суд вирішив перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження /а.с. 51/

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 від Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва витребувано докази по справі /а.с. 69/.

22.02.2022 від Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва до суду надійшли пояснення /а.с. 78-85/, в яких представник позивача зазначив, що позапланова перевірка, у відповідності до вимог порядку № 553 посадовою особою Департаменту проведена не була, оскільки доступ до об`єкта будівництва був обмежений, відповідальні особи були відсутні, тому оформити результати державного архітектурно-будівельного контролю та скласти матеріали у відповідності до норм положень зазначеного підзаконного нормативно-правового акту відносно даного об`єкта будівництва не вбачалося за можливе.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті /а.с. 100/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.08.2022 витребувано від Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва докази у справі /а.с. 130/.

15.08.2022 від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 04.08.2022 /а.с. 141-169/.

Представник позивача у судове засідання 23.08.2022 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

01.06.2021 ОСОБА_1 подано до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) /а.с. 14-16/ (вх. № 073/09/01-К-0106/4), щодо початку будівельних робіт - "Капітальний ремонт нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ", в якому зазначені, зокрема, наступні відомості:

вид будівництва - капітальний ремонт;

технічний нагляд здійснює ОСОБА_2 , сертифікат АТ номер 000934;

проектна документація розроблена ПП "Н.А.Д. Студія" під керівництвом головного архітектора проекту ОСОБА_3 , наказ ПП "Н.А.Д. Студія" "Про призначення відповідальних осіб" № 2-21 від 10.02.2021 та затверджена замовником від 24.05.2021;

експертиза проекту будівництва проведена - не підлягає обов`язковій експертизі згідно частини 3 статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011;

відповідальною особою проектувальника, що здійснює авторський нагляд, визначено ОСОБА_3 ;

інформація про генерального підрядника (підрядника - у разі, коли будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм сіті констракшн", 03056, місто Київ, вулиця Вадима Гетьмана, будинок 27, код ЄДРПОУ 40489076;

містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не видаються згідно п. 27 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 289 від 06.11.2017 "Про затвердження переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються";

земельна ділянка використовується для будівництва - не використовується на підставі частини четвертої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011;

загальна площа об`єкта відповідно до проектної документації, кв. метрів 180,5;

загальна площа нежитлових приміщень об`єкта будівництва, кв. метрів 180,5 кв.м;

кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією 781 тис. гривень, у тому числі витрати на будівельні роботи 696 тис. гривень, витрати на машин, обладнання та інвентар 85 тис. гривень.

Наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва "Про проведення позапланової перевірки" від 30.07.2021 № 879 /а.с. 17/ на підставі необхідності проведення перевірки достовірності даних , наведених у повідомленні про початок будівельних робіт від 07.06.2021 № КВ 051210603902, вирішено здійснити проведення позапланової перевірки: ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ); Приватного підприємства "Н.А.Д. Студія" (код ЄДРПОУ 31776004, вул. Бальзака, буд 10, кв. 77, м. Київ); Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Сіті Констракшн" (код ЄДРПОУ 40489076, вул. Вадима Гетьмана, буд. 27, м. Київ); особи, відповідальної за проведення авторського нагляду ОСОБА_3 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АА №002320); особи, відповідальної за проведення технічного нагляду, ОСОБА_2 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АТ № 000934) на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва: "Капітальний ремонт нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ".

04.08.2021 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу № б/н /а.с. 18 - 19/ щодо здійснення позапланової перевірки на об`єкті: "Капітальний ремонт нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 " щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Також Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від складено лист від 04.08.2021 № 073-08-04 /а.с. 20-21/, адресований ОСОБА_1 , Приватному підприємству "Н.А.Д. Студія" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Прайм Сіті Констракшн", про необхідність прибути уповноваженим особам до Департаменту 11.08.2021 о 10:00 год. та надати документи згідно з переліком.

Крім того, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва направлено до Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" лист від 04.08.2021 № 073-6822 /а.с. 25-26/ з проханням надати усі наявні креслення разом з експлікацією площ нежитлового приміщення № 2 за адресою: АДРЕСА_2 /а.с. 25/.

Листом від 11.08.2021 № 062/14-10197 Комунальним підприємством Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" надано копію поверхневого плану І поверху з торговим приміщенням № 2 з інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_2 , виконаний станом на 2008 рік /а.с. 27-28/.

Згідно з письмовими поясненнями позивача від 11.02.2022 /а.с. 78 - 85/ позапланова перевірка не була проведена, оскільки доступ до об`єкта будівництва був обмежений, відповідальні особи були відсутні, тому результати державного архітектурно-будівельного контролю не були оформлені у відповідності до Порядку № 553, акт позапланової перевірки не складався.

В подальшому, 21.12.2021 ОСОБА_1 подано до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва подано Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1) /а.с. 152-169/.

Згідно з Витягом з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва Декларація про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками від 21.12.2021 зареєстрована 05.01.2022, реєстраційний номер КВ101211221535 /а.с. 147-151/.

Посилаючись на подання відповідачем недостовірних даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про припинення права на початок виконання будівельних робіт.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про архітектурну діяльність» № 687-XIV від 20.05.1999 визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Статтею 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553).

Відповідно до абзацу 1 Порядку № 553 цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складена на підставі ухвали слідчого судді.

Під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.

Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об`єкта будівництва чи суб`єкта містобудування, забороняється, крім випадків невиконання вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених абзацом шістнадцятим частини першої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 553 у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Пунктом 16 Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

За змістом частин 7, 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт;

2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Згідно з положеннями частини першої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I - III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката (частина п`ята статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Згідно частини дев`ятої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою, зокрема, для оформлення права власності на нього.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (частина десята статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Згідно з частиною другою статті 391 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначається Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 «Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» (далі - Порядок № 466).

Відповідно до абзацу 6 пункту 2 Порядку №466 реєстрація - внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр).

Згідно з пунктами 5-7 Порядку №466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України Про оцінку впливу на довкілля.

Документи, що надають право на виконання підготовчих робіт, діють до моменту отримання права на виконання будівельних робіт. Документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 466 повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком.

Абзацем 5 пункту 15 Порядку 466 визначено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю:

видає припис про зупинення підготовчих або будівельних робіт;

звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок про те, що виключною підставою для звернення з позовом до суду про припинення права на початок виконання будівельних робіт є встановлений факт здійснення самочинного будівництва. Ознаками самочинного будівництва, зокрема, є: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проєкту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження.

При цьому наявність порушень, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для припинення права на початок виконання будівельних робіт, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру.

Подібний правовий висновок сформульовано, зокрема, у постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 420/998/21.

Із змісту норм Порядку № 553 слідує, що необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, є однією з підстав для проведення позапланової перевірки, в ході якої орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений виявити порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки та видати обов`язкові для виконання приписи.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 553 у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Суд зазначає, що позивачем факти порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, у діяльності відповідача, в тому числі факти самочинного будівництва, у встановленому порядку не зафіксовано, акт за результатами призначеної позапланової перевірки, припису про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт, не складено, як акту щодо відсутності суб`єкта містобудування на об`єкті під час перевірки або відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів.

Долучені до позовної заяви копії фотознімків об`єкта будівництва /а.с. 30 - 32/ не можуть бути взяті до уваги, оскільки оформлені поза межами визначеної законодавством процедури.

Докази належного повідомлення відповідача про проведення перевірки та необхідність надання документів позивачем до суду не надано, при цьому в ході розгляду справи представник відповідача заперечував отримання вказаних документів.

За наведених обставин факт порушення відповідачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил не зафіксовано належними доказами та ґрунтується лише на поясненнях позивача.

Суд зазначає, що із норм законодавства випливає обов`язок суб`єктів владних повноважень дотримуватися принципу належного урядування.

У рішенні у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ вказав на те, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків (заява № 29979/04, пункт 70).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункт 74).

Отже, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Водночас твердження позивача про порушення у діяльності суб`єкта містобудування, факт допущення яких не зафіксовано у встановленому законодавством порядку, не узгоджуються із принципом належного урядування.

Щодо суті порушення у діяльності відповідача, яке послугувало підставою для звернення до суду Департаменту, то суд бере до уваги, що таким порушенням позивачем визначено не належне затвердження замовником будівництва проектної документації на об`єкт загальною площею 180,5 кв. м, тоді як відповідно до листа Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" від 11.08.2021 № 062/14-10197 площа нежитлового приміщення становить 107,8 кв. м. Як наслідок, за твердженням позивача, мають місце недостовірні дані у повідомленні № КВ 051210603902 в частині зазначення інформації щодо необхідності отримання містобудівних умов та обмежень (зазначено "не вимагається"), виду будівництва "капітальний ремонт" замість "реконструкція", а також належно розробленої та затвердженої проєктної документації.

Суд акцентує увагу на тому, що інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна /а.с. 121-126/ підтверджено, що ОСОБА_1 набула права власності на нежитлове приміщення загальною площею 180,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 26.03.2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В., при цьому ще 19.02.2018 до Реєстру внесено відомості щодо виправлення загальної площі приміщення з 107,8 кв. м на 180,5 кв. м.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно з Технічним паспортом на нежитлове приміщення № 2 за адресою: АДРЕСА_2 , виготовленим станом на 04.05.2020 /а.с. 135-140/, зокрема, експлікації приміщень до плану поверхів громадського будинку (приміщення), загальна площа приміщення складає 180,5 кв.м.

За змістом пункту 1 розділу І Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, технічний паспорт - документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, містить основні відомості про нього (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об`єкта, ім`я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об`єкт нерухомого майна, відомості щодо суб`єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо) та видається замовнику. Технічний паспорт має бути прошнурований, пронумерований та скріплений підписом керівника суб`єкта господарювання, який проводив інвентаризацію, а також підписом виконавця робіт і контролера із зазначенням серії та номера кваліфікаційного сертифіката на право виконання робіт з технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна; суб`єкт господарювання - фізична особа - підприємець або юридична особа, у складі якої працюють один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних зі створенням об`єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт із технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна відповідно до Закону України "Про архітектурну діяльність".

Таким чином, ОСОБА_1 , подавши до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) /а.с. 14-16/ (вх. № 073/09/01-К-0106/4) із зазначенням загальної площі приміщення 180,5 кв.м, не зазначила недостовірні дані.

Суд відхиляє доводи позивача стосовно того, що позивач не є власником приміщення площею 180,5 кв. м, натомість площа нежитлового приміщення складає 107,8 кв. м, оскільки такі доводи ґрунтуються на листі Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" від 11.08.2021 № 062/14-10197, до якого долучено поверховий план І поверху з інвентаризаційної справи, який виконаний станом на 2008 рік /а.с. 28/, що не узгоджується із відомостями Державного реєстру прав та Технічним паспортом на нежитлове приміщення № 2 за адресою: АДРЕСА_2 , виготовленим станом на 04.05.2020. Суд зауважує, що законодавством не обмежено перелік суб`єктів господарювання, які мають на право виконання робіт із технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, тому взяття до уваги позивачем лише матеріалів технічної інветаризації Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" є необгрунтованим.

Беручи до уваги те, що в ході розгляду справи підтверджено, що ОСОБА_1 на дату подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт була власником нежитлового приміщення загальною площею 180,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , затвердження нею проектної документації на таке приміщення відповідає вимогам законодавства, а дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо відсутності необхідності отримання містобудівних умов та обмежень та виду будівництва як "капітальний ремонт" є достовірними та внесені у відповідності до вимог законодавства.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, Декларація про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками від 21.12.2021, складена після завершення робіт, щодо початку виконання яких подано повідомлення, зареєстрована 05.01.2022, реєстраційний номер КВ101211221535 /а.с. 147-151/. На підставі цієї декларації внесено відомості до Державного реєстру прав 10.01.2022 /а.с. 122/.

Враховуючи викладене, відсутні будь-які правові підстави для висновку про наявність факту самочинного будівництва, а відтак і для припинення права на початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Департаментом не доведено належними та достатніми доказами доводи, покладені в обґрунтування позовної заяви, а відтак позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Отже, у позові належить відмовити у повному обсязі.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Департаменту питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 32 А, м. Київ, 01044, код ЄДРПОУ 40224921) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про припинення права на початок будівельних робіт відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02 вересня 2022 року.

Суддя М.В. Довгопол