Постанова

від 17.10.2023 по справі 440/12326/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №440/12326/21

адміністративне провадження №К/990/24977/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Стрелець Т.Г., Бучик А.Ю., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про припинення права на початок будівельних робіт, за касаційною скаргою Департаменту питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Полтавського окружного адміністративного суду у складі судді Довгопол М.В. від 23.08.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Любчич Л.В., Присяжнюк О.В., Спаскіна О.А. від 12.06.2023,

УСТАНОВИВ:

ВСТУП

Орган державного архітектурно - будівельного контролю звернувся з позовом, у якому просив припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі відповідного повідомлення.

За доводами позивача ним було виявлено факт подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Стверджувалось, що фізична особа, яка подала повідомлення про початок виконання будівельних робіт, не набула права власності на об`єкт саме тої площі, яка нею вказана у вищезазначеному повідомленні, а докази введення цього об`єкта в експлуатацію з такими характеристиками відсутні.

Суди попередніх інстанцій у задоволенні позову відмовили покликаючись, зокрема, на те, що будівництво об`єкта станом на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень вже було завершено, цей об`єкт введено в експлуатацію і на нього зареєстровано право власності, тобто право, яке позивач просив припинити у судовому порядку, вже реалізовано і припинено в силу завершення будівництва.

Такі висновки судів попередніх інстанцій по суті спору в цілому є правильними, однак наведені ними мотиви стосовно відхилення аргументів позивача про наявність у цьому випадку ознак самочинного будівництва зроблені за неповного з`ясування обставин у справі та помилкового застосування норм матеріального права, з порушенням норм права процесуального.

Водночас обрання позивачем неналежного способу судового захисту є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові.

I. ІСТОРІЯ СПРАВИ

I.I Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2021 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також Департамент, позивач) звернувся з позовом до ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , відповідачка), у якому просив:

- припинити право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Капітальний ремонт групи нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 » від 07.06.2021 №КВ051210603902, замовник будівництва - ОСОБА_1 ».

2. В обґрунтуванні позову наводились доводи про те, що відповідачкою не належним чином затверджено проектну документацію, оскільки ОСОБА_1 не володіла на законних підставах нежитловим приміщенням загальною площею 180,5 кв. м., щодо капітального ремонту якого Департаментом було зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а тому, за доводами позивача, вона не може бути замовником його відповідних будівельних робіт й не могла затверджувати проєктну документацію.

3. Ці міркування позивач наводив з посиланням на лист Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 11.08.2021 № 062/14-10197 з якого вбачається, що площа нежитлового приміщення становить 107,8 кв. м.

4. З огляду на це позивач вважав, що замовником будівництва наведено недостовірні дані у надісланому нею повідомленні в частині зазначення інформації щодо необхідності отримання містобудівних умов та обмежень (зазначено «не вимагається»), виду будівництва «капітальний ремонт» замість «реконструкція», а також належно розробленої та затвердженої проєктної документації, що відповідно до частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є підставою для звернення до суду.

I.II Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2022, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2023, у задоволенні позову відмовлено.

6. Ухвалюючи такі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що Департаментом не було дотримано порядку проведення позапланового заходу державного архітектурно - будівельного контролю й у спосіб, встановлений законом, не було встановлено порушень у сфері містобудівної діяльності, вчинених відповідачкою, зокрема, не складено акт за результатом проведеної перевірки, а саму перевірку не проведено.

7. Такі обставини, за позицією судів попередніх інстанцій, свідчили про те, що факт порушення відповідачкою вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил не зафіксовано належними доказами та ґрунтується лише на поясненнях позивача, а звернення до суду з цим позовом за таких обставин є передчасним.

8. Надаючи оцінку доводам позивача стосовно зазначення відповідачкою у повідомленні про початок будівельних робіт недостовірних даних, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом, суди попередніх інстанцій виходили з такого.

9. Суди встановили, що за інформацією, наявною у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, площа об`єкта будівництва, щодо якого ОСОБА_1 подала повідомлення про початок виконання будівельних робіт з капітального ремонту, складала 180,5 кв.м й такі дані збігались з Технічним паспортом на нежитлове приміщення № 2 за адресою: АДРЕСА_2 , виготовленим станом на 04.05.2020, зокрема, відповідно до експлікації приміщень до плану поверхів громадського будинку (приміщення), загальна площа приміщення складає 180,5 кв.м.

10. Вирішуючи цей спір судами попередніх інстанцій взято до уваги й те, що відомості стосовно виправлення загальної площі приміщення з 107,8 кв. м на 180,5 кв. м. були внесено до Реєстру ще 19.02.2018, а ОСОБА_1 набула права власності на нежитлове приміщення загальною площею 180,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 26.03.2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В.

11. Окрім цього судами враховано, що поверховий план І поверху з інвентаризаційної справи вищевказаного об`єкту, про який згадувалось у листі Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 11.08.2021 №062/14-10197, на який в обґрунтуванні підстав позову посилався Департамент і відповідно до якого площа приміщення становила 107,8 кв. м, виконано станом на 2008 рік.

12. Поряд із цим у оскаржуваних судових рішеннях зауважено, що законодавством не обмежено перелік суб`єктів господарювання, які мають на право виконання робіт із технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, а тому взяття до уваги позивачем лише матеріалів технічної інветаризації Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» є необґрунтованим.

13. За таких обставин судами першої та апеляційної інстанцій визнано недоведеним факт зазначення відповідачкою у поданому нею та зареєстрованому Департаментом повідомленні про початок виконання будівельних робіт недостовірних даних, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.

14. Виходячи з цього суди констатували, що вказані ОСОБА_1 у такому повідомленні дані є достовірними та внесені у відповідності до вимог законодавства, у зв`язку з чим вказували на недоведеність факту самочинного будівництва, а також на відсутність правових підстав для задоволення поданого у цій справі позову й припинення права на початок виконання будівельних робіт.

15. Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції виходили й з того, що станом на момент ухвалення у цій справі судових рішень по суті спору повідомлення про початок виконання будівельних робіт вже вичерпало свою дію і не було чинним у зв`язку з закінченням будівельних робіт на об`єкті та поданням ОСОБА_1 декларації про готовність об`єкта до експлуатації, реєстрацією такої декларації Департаментом та внесенням 10.01.2022 на підставі цієї декларації відповідних відомостей до Державного реєстру прав.

16. Зважаючи на це, суди відзначали, що право на виконання будівельних робіт вже було реалізовано відповідачкою і припинилось у зв`язку з закінченням таких робіт та реєстрацією права власності на об`єкт будівництва, що також є підставою для відмови у задоволенні позову.

I.III Короткий зміст вимог касаційної скарги

17. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, Департамент подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.06.2021 ОСОБА_1 подано до Департаменту повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

19. Вказане повідомлення зареєстровано Департаментом 07.06.2021 за №КВ05121060, щодо початку будівельних робіт - «Капітальний ремонт нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 », в якому зазначені наступні відомості: вид будівництва - капітальний ремонт; технічний нагляд здійснює ОСОБА_2 , сертифікат АТ номер 000934; проектна документація розроблена ПП «Н.А.Д. Студія» під керівництвом головного архітектора проекту ОСОБА_3 , наказ ПП «Н.А.Д. Студія» «Про призначення відповідальних осіб» №2-21 від 10.02.2021 та затверджена замовником від 24.05.2021; експертиза проекту будівництва проведена - не підлягає обов`язковій експертизі згідно часиною третьою статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011; відповідальною особою проектувальника, що здійснює авторський нагляд, визначено ОСОБА_3 ; інформація про генерального підрядника (підрядника - у разі, коли будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) ТОВ «Прайм сіті констракшн», 03056, місто Київ, вулиця Вадима Гетьмана, будинок 27, код ЄДРПОУ 40489076; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не видаються згідно п. 27 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №289 від 06.11.2017 «Про затвердження переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються»; земельна ділянка використовується для будівництва - не використовується на підставі ч. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011; загальна площа об`єкта відповідно до проектної документації, кв. метрів 180,5; загальна площа нежитлових приміщень об`єкта будівництва, кв. метрів 180,5 кв.м; кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією 781000 грн., у тому числі витрати на будівельні роботи 696000 грн., витрати на машини, обладнання та інвентар 85000 грн.

20. 30.07.2021 наказом Департаменту «Про проведення позапланової перевірки» №879 на підставі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок будівельних робіт від 07.06.2021 №КВ 051210603902, вирішено здійснити проведення позапланової перевірки: ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ); ПП « Н.А.Д. Студія » (код ЄДРПОУ 31776004, вул. Бальзака, буд 10, кв. 77, м. Київ ); ТОВ «Прайм Сіті Констракшн» (код ЄДРПОУ 40489076, вул. Вадима Гетьмана, буд. 27, м. Київ); особи, відповідальної за проведення авторського нагляду ОСОБА_3 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АА №002320); особи, відповідальної за проведення технічного нагляду, ОСОБА_2 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АТ №000934) на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва: «Капітальний ремонт нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ».

21. 04.08.2021 Департаментом видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу №б/н щодо здійснення позапланової перевірки на об`єкті: «Капітальний ремонт нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 » щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

22. 04.08.2021 Департаментом складено лист №073-08-04, адресований відповідачці, ПП «Н.А.Д. Студія» та ТОВ «Прайм Сіті Констракшн», про необхідність прибути уповноваженим особам до Департаменту 11.08.2021 о 10:00 год. та надати документи згідно з переліком.

23. 04.08.2021 Департаментом направлено до Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» лист №073-6822 з проханням надати усі наявні креслення разом з експлікацією площ нежитлового приміщення №2 за адресою: АДРЕСА_1 .

24. 11.08.2021 листом №062/14-10197 КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» надано копію поверхневого плану І поверху з торговим приміщенням №2 з інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_1, виконаний станом на 2008 рік.

25. Акт позапланової перевірки не складався, згідно письмових пояснень позивача від 11.02.2022, так як позапланова перевірка не була проведена, оскільки доступ до об`єкта будівництва був обмежений, відповідальні особи були відсутні, тому результати державного архітектурно-будівельного контролю не були оформлені належним чином.

26. 21.12.2021 ОСОБА_1 подано до Департаменту Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1).

27. Згідно з Витягом з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва Декларація про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками від 21.12.2021 зареєстрована 05.01.2022, реєстраційний номер КВ101211221535.

III. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

28. Згідно з ухвалою Верховного Суду від 27.07.2023 підставою для відкриття касаційного провадження у справі, що розглядається слугували посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

29. В обґрунтуванні таких підстав касаційного оскарження ухвалених у цій справі судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій Департамент вказує на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №420/998/21, від 07.03.2023 у справі №420/9217/21, від 29.03.2023 у справі №640/1990/22, відповідно до яких для правильного вирішення справи суди мали встановити, чи належать об`єкти будівництва до самочинних, тобто, чи здійснюється: 1) будівництво на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво за відсутності затвердженого проєкту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження.

30. Скаржник вказує, що станом на 2008 рік і до внесення 19.02.2018 змін до Реєстру речових прав на нерухоме майно, площа об`єкта, стосовно якого відповідачкою подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт з капітального ремонту, становила 107,8 кв. м й у подальшому жодних повідомлень (декларацій) стосовно виконання будівельних робіт на цьому об`єкті, а також про готовність його до експлуатації не подавалось.

31. Разом з тим позивач наголошує, що у повідомленні про початок будівельних робіт, яке зареєстровано Департаментом у спірних відносинах, а також у проєктній документації, об`єкт будівництва, стосовно якого відповідачкою подано вказане повідомлення, зазначено площею вже 180,5 кв. м.

32. Такі обставини, на думку Департаменту, засвідчують, що збільшення площі спірного об`єкта будівництва відбулось внаслідок його самочинної перебудови, у зв`язку з чим скаржник стверджує про те, що ОСОБА_1 не могла набути право власності на цей об`єкт, а отже не могла виступати замовником такого будівництва й затверджувати проєктну документації щодо нього.

33. З огляду на ці обставини Департамент наводить доводи й про те, що дії відповідачки, які вчиняються нею у спірних відносинах, фактично спрямовані на узаконення раніше здійсненої самочинної реконструкції об`єкта, а враховуючи розбіжності між даними щодо його площі, позивач вважає, що у цьому випадку ОСОБА_1 повинна була отримати вихідні дані у вигляді містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

34. Департамент стверджує, що такі обставини додатково вказують на недоліки у проєктній документації, яка була розроблена без урахування вихідних даних, а отже не може вважатись належним чином затвердженою, що доводить самочинний характер будівництва, здійснюваного відповідачкою у спірних відносинах.

35. Усе це, на думку позивача, вказує на неповноту з`ясування обставин у справі, що розглядається, неврахування судами попередніх інстанцій правозастосовчої практики Верховного Суду в подібних правовідносинах, а тому свідчить про незаконність оскаржуваних судових рішень.

36. Ухвала про відкриття касаційного провадження у справі, що розглядається, була надіслана відповідачці у встановленому законом порядку і вручена їй, що підтверджується наявними у матеріалах провадження документами.

37. Водночас у встановлений судом строк відзиву на касаційну скаргу не подано, що відповідно до приписів частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

38. Закон України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності»:

Пункти 1, 8, 11 частини першої статті 1.

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва;

замовник будівництва (далі - замовник) - фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт. У разі виконання підготовчих/будівельних робіт щодо багатоквартирного будинку замовником будівництва може бути об`єднання співвласників багатоквартирного будинку або управитель багатоквартирного будинку чи житлово-будівельний (житловий) кооператив, який здійснюватиме утримання такого будинку на підставі рішення (договору) співвласників багатоквартирного будинку;

містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією;

проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Частини перша, друга, п`ята статті 26.

Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Пункт перший частини першої, абзац перший частини другої, абзац десятий частини третьої статті 29.

Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження.

Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Абзац перший частини першої статті 31.

Проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

Пункт 1 частини першої, абзац перший частини другої статті 34.

Замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Частина перша, абзац перший частини другої, частина восьма, абзаци перший, другий, десятий частини восьмої статті 36.

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зміну даних у поданому повідомленні, зміну даних про початок виконання будівельних робіт, які містяться у Реєстрі будівельної діяльності, відомості про припинення права на початок виконання будівельних робіт не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного повідомлення в паперовій формі або настання обставин, визначених частиною сьомою цієї статті, вносяться органами державного архітектурно-будівельного контролю до Реєстру будівельної діяльності з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.

Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зміну даних у поданому повідомленні, зміну даних про початок виконання будівельних робіт, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, відомості про припинення права на початок виконання будівельних робіт, які подані в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, включаються до Реєстру будівельної діяльності автоматично з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.

Право на виконання будівельних робіт вважається припиненим з дати внесення/включення відомостей про припинення такого права до Реєстру будівельної діяльності.

Стаття 38.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Абзац перший частини першої, частина восьма, абзац перший частини дев`ятої статті 39.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Частини друга, третя статті 39-1.

У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Відомості про набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності.

Замовник будівництва після припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, або скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації може повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством.

39. Пункт 27 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 №289, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27.11.2017 за №1437/31305. Реставрація та капітальний ремонт будівель і споруд.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

V.I Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

40. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

41. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

42. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, Верховний Суд виходить з такого.

V.I.І Оцінка висновків судів попередніх інстанцій щодо передчасності позову.

43. Колегія суддів наголошує, що за змістом норм частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції періоду спірних у цій справі правовідносин, припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, здійснюється у судовому порядку за позовом відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в разі виявлення цим органом факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень.

44. Оскільки питання про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вирішується у судовому порядку, то на цю процедуру поширюється дія норм Кодексу адміністративного судочинства України, який визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (частина перша статті 1 цього Кодексу).

45. Так, згідно з положеннями частини першої, статті 7, частин першої, четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

46. Частинами першою, другою статті 72 встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

47. Докази повинні відповідати визначеним у статтях 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, а обов`язок доказування, за загальним правилом, встановленим у частині першій статті 77 цього Кодексу, покладається на кожну з сторін, яка повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

48. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (абзац другий частини другої, частина четверта статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

49. За правилами частин першої, другої статті 90 цього ж Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

50. Аналіз вищевикладених положень дає колегії суддів підстави стверджувати, що Кодекс адміністративного судочинства України не встановлює жодних особливостей щодо звернення до суду з позовом органу державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, а також розгляду цієї категорії спорів, зокрема не визначає того, що поданню такого позову повинно передувати обов`язкове проведення заходів державного архітектурно - будівельного контролю і що обставини самочинного будівництва можуть підтверджуватися лише складеними за результатом проведення таких заходів актами та/або розпорядчими документами контролюючого органу, як то приписи, протоколи, розпорядження тощо.

51. У ракурсі вищевказаного колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 24.11.2021 у справі №420/998/21, від 07.03.2023 у справі №420/9217/21 та від 29.03.2023 у справі №640/1990/22, на які у своїй касаційній скарзі посилається й Департамент, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження ухвалених судами попередніх інстанцій судових рішень.

52. Відповідно до висновків, наведених у вищезгаданих постановах Верховного Суду, як Закон України від 17.10.2019 №199-IX, яким до статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» внесено відповідні зміно й з 01.06.2020 запроваджено скасування реєстрації декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, у судовому порядку за позовом відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, так і норми самої цієї статті не містять застережень або обмежень щодо її застосування.

53. При цьому в постанові Верховного Суду від 29.03.2023 у справі №640/1990/22 підкреслено, що виключною підставою для звернення з позовом до суду про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про введення об`єкта до експлуатації є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, ознаками якого є, зокрема: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проєкту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження.

54. Такий висновок щодо застосування норм права наведено й у постановах Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №420/998/21 та від 07.03.2023 у справі №420/9217/21.

55. Колегія суддів акцентує увагу й на тому, що стаття 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якою регламентовано повноваження Департаменту на звернення до суду з цим позовом, не визначає і не встановлює способу виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

56. До того ж, за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.08.2020 у справі №826/6660/16 закон не зобов`язує орган державного архітектурно-будівельного контролю проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у декларації даних є очевидною. Ця правова позиція викладена й у постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №640/18400/18, у якій визнано необґрунтованими та відхилено доводи про те, що порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю шляхом проведення перевірок має бути дотримано й у випадку скасування реєстрації повідомлення або декларації.

57. Беручи до уваги вищевикладені положення законодавства та висновки Верховного Суду щодо їх застосування, колегія суддів вважає помилковими твердження судів попередніх інстанцій про те, що звернення до суду Департаменту з цим позовом є передчасним і не обґрунтованим, оскільки закон не вимагає від цього органу проведення заходів державного архітектурно - будівельного контролю і оформлення їх результатів як обов`язкової передумови для звернення до суду з цим позовом як не визначає й того, що доказами самочинного будівництва у такій справі можуть бути лише відповідні акти перевірок та/або розпорядчі чи інші документи, оформлені у межах таких контрольних заходів.

58. Обставини щодо факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у справах означеної категорії доводяться на загальних умовах в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, на підставі належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів. З`ясування, встановлення, підтвердження або спростування обставин щодо наявності ознак самочинного будівництва охоплюються предметом доказування у таких справах і мають вирішальне значення для правильного вирішення спорів цієї категорії.

59. За наведеного колегія суддів констатує, що висновок судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні цього позову з підстав його передчасності та відсутності відповідних доказів не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та дотриманні норм процесуального права, тоді як доводи касаційної скарги в цій частині належить визнати слушними й обґрунтованими.

V.I.ІІ Оцінка доводів учасників процесу й висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності ознак самочинного будівництва у спірних правовідносинах.

60. Відхиляючи аргументи Департаменту про наявність ознак самочинного будівництва, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачка набула право власності на об`єкт будівництва площею 180,5 кв. м. на підставі відповідного правочину (договору купівлі - продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом) і таке право було зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, до якого ще у 2018 році було внесено дані про саме такі показники площі об`єкта нерухомого майна, а також з того, що ці ж показники площі цього самого об`єкту були відображені у технічному паспорті, виготовленому станом на 04.05.2020, які повністю збігаються з даними Реєстру.

61. Водночас колегія суддів відзначає, що позивачем було надано докази стосовно площі об`єкта, щодо якого відповідачкою було подано повідомлення про початок будівельних робіт з капітального ремонту, а саме - лист Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 11.08.2021 №062/14-10197 з якого вбачається, що площа нежитлового приміщення станом на 2008 рік становить 107,8 кв. м.

62. Суди попередніх інстанцій встановили й те, що відомості стосовно виправлення загальної площі приміщення з 107,8 кв. м на 180,5 кв. м. були внесено до Реєстру 19.02.2018.

63. Поряд із цим Департамент, обґрунтовуючи підстави свого позову, звертав увагу на відсутність будь-яких доказів того, що спірний об`єкт будівництва було перебудовано (реконструйовано) або змінено іншим чином у встановленому законом порядку з отриманням документів, які дають право на виконання підготовчих та/або будівельних робіт, введенням його в експлуатацію у зв`язку з поданням та реєстрацією відповідної декларації.

64. З цих підстав позивач стверджував про те, що зміна площі об`єкта з 107,8 кв. м на 180,5 кв. м. у спірних правовідносинах відбулась внаслідок самочинного будівництва, у зв`язку з чим відповідачка не могла набути на нього права власності як на об`єкт нерухомого майна.

65. Колегія суддів вважає такі аргументи частково обґрунтованими й з цього приводу звертає увагу на таке.

66. За нормами частини другої статті 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

67. Висновки щодо застосування вищевказаної норми неодноразово викладались Верховним Судом України, Верховним Судом, Великою Палатою Верховного Суду.

68. Послідовною і усталеною є практика суду касаційної інстанції стосовно того, що самочинно збудоване нерухоме майно не є об`єктом права власності. Наявність такого висновку щодо застосування норм права вбачається зі змісту постанов Верховного Суду України від 04.12.2013 у справі №6-130цс13 та від 30.09.2015 у справі №6-286цс15, а також постанов Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду у постановах від 06.03.2019 у справі №361/4685/17, від 15.04.2020 у справі №307/3957/14-ц, від 03.06.2020 у справі №722/1882/16-ц, від 16.03.2021 у справі №562/542/19, від 15.11.2021 у справі №279/790/18, від 17.11.2021 у справі №182/4522/19, від 16.02.2022 у справі №495/6053/19 (провадження №61-1694св21), від 09.03.2023 у справі №127/28862/21.

69. Висновок про те, що особа не набуває права власності на самочинне будівництво міститься й у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №680/214/16 та від 14.09.2021 у справі №359/5719/17.

70. Колегія суддів акцентує увагу й на висновках Верховного Суду щодо застосування норм права, наведених у постанові від 13.12.2021 у справі №813/559/18.

71. Зокрема у пункті 80 вищевказаної постанови Верховного Суду зазначається, що не введений в експлуатацію об`єкт будівництва не може вважатись створеним у розумінні статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», тобто має правовий статус об`єкт незавершеного будівництва.

72. У пункті 81-88 цієї ж постанови колегія суддів зауважила, що:

- «…відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 18.12.2019 (справа №916/633/19) стосовно введення в експлуатацію об`єкта незавершеного будівництва, право власності на який визнано рішенням суду, такий об`єкт є лише сукупністю належних забудовнику будівельних матеріалів.

Навіть наявність судового рішення про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва не змінює правового статусу такого майна та не перетворює сукупність будівельних матеріалів на новостворену річ - об`єкт нерухомого майна (житловий будинок, будівлю, споруду тощо) в розумінні статті 181 та частини другої статті 331 Цивільного кодексу України, оскільки не звільняє забудовника від обов`язку після завершення будівництва (створення майна) ввести його в установленому порядку в експлуатацію в загальному порядку та здійснити державну реєстрацію права власності на новостворене нерухоме майно.

Так, абзацом першим частини третьої статті 331 Цивільного кодексу України передбачено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані у процесі цього будівництва (створення майна). У разі потреби особа може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону. Об`єкт незавершеного будівництва за визначенням частини третьої статті 331 Цивільного кодексу України за своєю правовою природою є сукупністю будівельних матеріалів, які є майном, що належить забудовнику (особі, яка на законних підставах здійснює відповідне будівництво).

Необхідно наголосити й на тому, що відповідно до частини третьої статті 13, частини сьомої статті 41 Конституції України, власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Такі приписи Основного Закону України знайшли своє відображення й у частинах четвертій, п`ятій статті 319 Цивільного кодексу України, відповідно до яких власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Поняття права власності розкрито у статті 316 Цивільного кодексу України, відповідно до частини першої якої правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частин перша статті 317 Цивільного кодексу України).

У світлі вищевказаних положень законодавства та з урахуванням наявної правозастосовчої практики Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку, що власник об`єкта незавершеного будівництва (сукупності будівельних матеріалів, обладнання тощо, які були використані у процесі цього будівництва) повинен на проголошених у Конституції та законах України засадах добросовісно користуватись таким майном відповідно до закону, а отже перед початком його використання як об`єкта цивільних прав (майна), зобов`язаний після завершення будівництва ввести його згідно з установленою законодавством процедурою в експлуатацію.».

73. Окрім цього суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір у справі, яка розглядається, не врахували викладеної у постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №280/5204/18 правової позиції про те, що за своєю правовою суттю технічний паспорт не є правовстановлюючим документом на об`єкт нерухомості, а тільки інформаційним і необхідним у випадку, зокрема, оформлення права власності після проведення капітального ремонту будівлі, реконструкції чи перепланування. Для визначення характеру зазначеного в декларації про початок виконання будівельних робіт з реконструкції об`єкту, виду будівництва визначальним є дані свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а не технічного паспорту на об`єкт нерухомого майна.

74. Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції повинні були з`ясувати та перевірити доказами обставини, які передували внесенню 19.02.2018 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису стосовно виправлення загальної площі приміщення з 107,8 кв. м на 180,5 кв. м., які внесено до Реєстру. Зокрема, встановити, чи була обумовлена зміна площі об`єкта його перебудовою (якщо так, то встановити, чи не була така перебудова самочинною і чи введено об`єкт в експлуатацію), або ж такі дані змінені внаслідок технічної помилки, описки щодо них, неточністю первинних технічних вимірів характеристик площі приміщень тощо, а також мали б перевірити наявність або відсутність правовстановлюючих документів, на підставі яких до Реєстру були внесені відомості про право власності на об`єкт нерухомого майна площею 180,5 кв. м., який у подальшому було відчужено відповідачці.

75. Зі змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається того, що вищевказані підстави позову були спростовані відповідачкою або наявними у справі доказами, поясненнями сторін.

76. Суди ж попередніх інстанцій цих обставин не з`ясували і не перевірили їх доказами у встановленому процесуальним законом порядку, у зв`язку з чим передчасно відхилили доводи Департаменту про те, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не набула права власності на нежитлові приміщення, щодо капітального ремонту яких нею подано повідомлення, а отже у спірних відносинах не могла виступати у статусі замовника, затверджувати проєктну документацію.

77. Поряд із цим колегія суддів нагадує, що за наведеним у пункті 8 частин першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначенням поняття замовника будівництва, ним може бути, зокрема, фізична особа, яка має у власності чи управлінні будівлю/споруду.

78. А за змістом пунктів 3.2, 3.7 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» визначенням будівництво охоплюється у тому числі капітальний ремонт, яким є сукупність робіт на об`єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення його експлуатаційних показників, а також благоустрій території. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

79. Тобто капітальний ремонт, про намір проведення якого заявила відповідачка у поданому нею та зареєстрованому Департаментом повідомленні, може бути проведений лише на об`єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку.

80. Тому у цій справі самого лише посилання в оскаржуваних судових рішеннях на інформацію, наявну в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також на технічний паспорт, який не є правовстановлюючим документом, у цьому конкретному випадку недостатньо для того щоб стверджувати, що ОСОБА_1 набула права власності на спірні нежитлові приміщення площею 180,5 кв. м. (як нею зазначено у повідомленні) саме як на об`єкт нерухомого майна, який введено в експлуатацію, а не на обладнання та матеріали, які використовувались у процесі будівництва цього об`єкта.

81. У зв`язку з вищевикладеним колегія суддів вважає, що висновок судів попередніх інстанцій про недоведеність позивачем ознак самочинного будівництва у спірних відносинах як підстави для відмови у задоволенні позову Департаменту не ґрунтується на повному та всебічному з`ясуванні усіх обставин у справі, правильному застосуванні норм матеріального та дотриманні норм процесуального права і є передчасним.

V.I.ІІІ Оцінка висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову з огляду на обрання позивачем неналежного способу судового захисту.

82. Аналіз викладених у пункті ІV цієї постанови норм законодавства, дає колегії суддів підстави для висновку про те, що право на виконання будівельних робіт виникає, зокрема, з моменту реєстрації органом державного архітектурно - будівельного контролю відповідного повідомлення (у спірних відносинах про початок виконання будівельних робіт щодо капітального ремонту об`єкта), яке є чинним до завершення будівництва.

83. При цьому після завершення будівництва, до якого належить і капітальний ремонт, особа зобов`язана ввести його в експлуатацію у встановленому законом порядку (шляхом реєстрації відповідної декларації органом архітектурно - будівельного контролю). Зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації є підставою для оформлення права власності на нього.

84. З огляду на викладене колегія суддів вважає, що реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, а саме - вчинення замовником дій щодо реалізації наданого їй цією декларацією права на проведення будівельних робіт.

85. Після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання.

86. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №465/1461/16-а, від 01.10.2019 №826/9967/18, від 05.06.2019 у справі №815/3172/18, від 23.07.2019 у справі №826/5607/17, від 09.06.2021 у справі №826/2123/18, від 18.06.2021 у справі №420/3572/19 та інших.

87. Колегія суддів також підкреслює, що після реєстрації права власності на об`єкт будівництва, у разі виявлення визначених законом ознак, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом, орган державного архітектурно - будівельного контролю зобов`язаний вчинити дії, спрямовані на усунення відповідних порушень у сфері містобудівної діяльності та наслідків самочинного будівництва аж до звернення з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта (об`єктів) у порядку, встановленому законом.

88. Вчинення саме таких дій у разі виявлення ознак самочинного будівництва об`єкта, будівельні роботи на якому вже завершено і стосовно якого зареєстровано декларацію про його готовність до експлуатації, зареєстровано право власності на нього, і буде належним виконанням органом державного архітектурно - будівельного контролю своїх повноважень, ефективним способом судового захисту.

89. Цей висновок узгоджується з правовою позицією, яка міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №826/12543/16, а також у постановах Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №815/3172/18, від 30.03.2021 у справі №826/5513/17 та від 24.10.2022 у справі №640/22599/19.

90. У справі ж, яка розглядається, суди установили, що 21.12.2021 ОСОБА_1 подано до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва декларацію про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1).

91. Згідно з Витягом з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва вищевказана декларація про готовність до експлуатації об`єкта зареєстрована 05.01.2022, реєстраційний номер КВ101211221535.

92. Вказана вище декларація складена вже після завершення робіт, щодо початку виконання яких подано повідомлення, й на підставі цієї декларації 10.01.2022 внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

93. У зв`язку з цим колегія суддів констатує, що право на виконання будівельних робіт, яке у судовому порядку просить припинити Департамент, станом на момент ухвалення судами попередніх інстанцій оскаржуваних у касаційному порядку судових рішень, вже реалізовано і припинено у зв`язку із завершенням будівництва, введення об`єкта в експлуатацію та реєстрації на нього права власності.

94. Задоволення ж цього позову і припинення права відповідачки на виконання будівельних робіт не призведе до жодних юридичних наслідків й не змінить стану спірних правовідносин, не забезпечить у такому випадку належний судовий захист і не сприятиме виконанню завдань адміністративного судочинства.

95. За неведеного колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про те, що з урахуванням обставин, встановлених у цій конкретній справі та наявних станом на момент вирішення цього спору по суті позовних вимог, обраний Департаментом спосіб судового захисту не є належним і не забезпечить практичну реалізацію тих повноважень, з метою виконання яких цей орган звернувся до суду з цим позовом.

96. Обрання ж позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові, на чому наголошено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі №910/10011/19.

97. Це дає змогу колегії суддів у цілому погодитися з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення поданого у цій справі позову.

98. Однак слід відзначити, що відмовити у задоволенні позову у справі, яка розглядається, належить саме з підстав неможливості припинення у судовому порядку права ОСОБА_1 на виконання будівельних робіт, яке нею вже реалізовано і припинено у зв`язку із завершенням будівництва, введення об`єкта в експлуатацію та реєстрації на нього права власності. Це є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові.

99. Інші ж підстави для відмови у задоволенні поданого Департаментом позову, які наведені судами попередніх інстанцій, не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та дотриманні норм процесуального права, у зв`язку з чим їх належить виключити з мотивувальної частини оскаржуваних судових рішень і викласти її у відповідності з мотивами, наведеними у цій постанові Верховного Суду.

V.IІ Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

100. За правилами пункту 3 частини першої статті 349, частин першої, четвертої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

101. Ураховуючи вищевикладене, Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, та повноважень, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги шляхом зміни оскаржуваних судових рішень та викладення їх мотивувальної частини відповідно до мотивів, наведених у цій постанові Верховного Суду.

102. Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2023 змінити, виклавши їх мотивувальну частину відповідно до мотивів, наведених у цій постанові Верховного Суду.

В решті оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Т.Г. Стрелець

А.Ю. Бучик