ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 серпня 2022 року м. Київ № 640/7896/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.,
при секретарі судового засідання Васильєвої Ю.В.,
за участю представників сторін:
представника позивача: Кухарчук А.Ю.
представника відповідача: Анісімова Д.Д.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали адміністративної справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВ Солар Стейшн"
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах
енергетики та комунальних послуг
про визнання протиправними та скасування постанов,-
На підставі частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 09 серпня 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ПВ Солар Стейшн" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ПВ Солар Стейшн") з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту - відповідач, НКРЕКП, Регулятор), в якому просить суд:
- визнати протиправною з моменту (дати) прийняття та скасувати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №392 від 20 квітня 2022 р. ''Про анулювання ліцензії з виробництва електричної енергії, виданої ТОВ "ПВ СОЛАР СТЕЙШН" та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 24 жовтня 2019 року №2185";
- визнати протиправною з моменту (дати) прийняття та скасувати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №409 від 26 квітня 2022р. "Про припинення дії "зеленого" тарифу ТОВ "ПВ СОЛАР СТЕЙШН".
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ТОВ "ПВ Солар Стейшн" не погоджується із прийнятими Постановою №392 та Постановою №409, вважає їх неправомірними, необгрунтованими та безпідставними. На думку позивача, висновки та обгрунтування, зроблені в Постанові №392 та в Постанові №409 не відповідають фактичним обставинам, а тому оскаржувані постанови підлягають скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/7896/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2022 року відмовлено у задоволені заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
28 червня 2022 року до суду надійшов відзив від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зі змісту якого вбачається, що НКРЕКП не визнає позов повністю, вважає викладені в ньому підстави такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального права. Вказує, що оскаржувані постанови прийняті в межах компетенції та у спосіб, визначений законодавством України з дотриманням балансу інтересів держави, а також основних принципів діяльності Регулятора - зокрема, законності та справедливості.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2022 року призначений розгляд заяви про забезпечення доказів у судовому засіданні на 12 липня 2022 року.
У судовому засіданні 12 липня 2022 року Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ПВ СОЛАР СТЕЙШН" у задоволенні заяви про забезпечення доказів та призначити розгляд справи 640/7896/22 у загальному провадженні.
13 липня 2022 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній вказує, що відповідач не спростував викладеного у поданій позовній заяві, а навпаки підтвердив викладене, зокрема підтвердив той факт, що у відповідача, як суб`єкта владних повноважень, не було достатніх та передбачених чинним законодавством України підстав для прийняття Постанови №392 (про анулювання ліцензії) та як наслідок не було підстав для прийняття Постанови №402, що свідчить про неправомірність таких рішень, які підлягають скасуванню.
26 липня 2022 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва до суду надійшли заперечення від відповідача в яких зазначено, що розглянувши відповідь на відзив, НКРЕКП не визнає її повністю, вважає, викладені в ній підстави, такими, що не спростовують позицію Регулятора зазначену у відзиві, та не грунтуються на вимогах матеріального права, та переконана, що з огляду на вимоги статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), підстави для прийняття рішення про її задоволення у суду відсутні.
01 серпня 2022 року до суду надійшли письмові пояснення позивача, в яких останній зазначив, що відповідач допустив грубе порушення щодо застосування санкцій у вигляді анулювання ліцензії та в подальшому припинення дії "зеленого" тарифу виключно на підставі припущень та недостовірної інформації, що призвело до грубого порушення права позивача на ведення ліцензованої господарської діяльності, у зв`язку з чим позивач і звернувся до суду із даних позовом.
У судовому засіданні 09 серпня 2022 року представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити; представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У С Т А Н О В И В:
10 травня 2018 року створено та зареєстровано ТОВ "ПВ Солар Стейшн" (код ЄДРПОУ 42124020).
24 жовтня 2019 року ТОВ "ПВ Солар Стейшн" отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, видану відповідно до постанови НКРЕКП №2185 (внесено зміни згідно постанови №3154 від 24.12.2019), на електроустановку сонячну електростанцію, яка розташована за адресою: Дніпропетровська обл., Магдалинівський район, с. Жданівка, вулиця Садова, 2Г, встановлена потужність електрогенеруючого обладнання, кВт 6182,40.
У штаті підприємства зайнято 6 працівників, що підтверджується бухгалтерськими документами за 2020-2021 роки.
24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та розпочатою повномасштабною війною, Указом Президента України №64/2022/2022-02-24 на усій території України було введено воєнний стан.
20 квітня 2022 року НКРЕКП прийняло Постанову №392 "Про анулювання ліцензії з виробництва електричної енергії, виданої ТОВ "ПВ Солар Стейшн" та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 24 жовтня 2019 року №2185".
В обгрунтуванні до винесеної Постанови №392 зазначено наступне: "у зв 'язку з документальним підтвердженням встановлення контролю за діяльністю ліцензіата у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України». "
26 квітня 2022 року НКРЕКП прийняло Постанову №409 "Про припинення дії «зеленого» тарифу ТОВ "ПВ Солар Стейшн", якою визнало такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26 листопада 2019 року № 2516 «Про встановлення «зеленого» тарифу ТОВ "ПВ Солар Стейшн".
В обругнтуванні НКРЕКП щодо прийняття постанови НКРЕКП «Про припинення дії «зеленого» тарифу ТОВ "ПВ Солар Стейшн", яке розміщене на сайті https://www.nerc.gov.ua/storage/app/uploads/public/626/024/e56/62 6024e562e69995104365.pdf зазначено наступне: "Відповідно до пункту 3.1 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб 'єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 серпня 2019 року No 1817, підставою для припинення дії «зеленого» тарифу є, зокрема, анулювання ліцензії на право провадження діяльності з виробництва електричної енергії. "
Позивач, вважаючи оскаржувані постанови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначені Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 року № 1540-VIII (далі також - Закон України № 1540-VIII).
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор) є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг (ст. 1 Закону України № 1540-VIII).
Відповідно до ст. 2 Закону України № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема:
1) у сфері енергетики:
- діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії;
- діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, трейдерської діяльності;
- діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу;
- діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом;
2) у сфері комунальних послуг:
- діяльності з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами);
- діяльності у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).
Розподіл видів діяльності відповідно до сфер застосовується виключно для цілей цього Закону.
Відповідно до статті 3 Закону України № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України, шляхом, серед іншого державного контролю та застосування заходів впливу.
Основними завданнями Регулятора є забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг.
Регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг та використання інших засобів, передбачених законом.
Згідно з положеннями статті 17 Закону про НКРЕКП, для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема, порядок ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Регулятор.
Процедура анулювання ліцензії на провадження видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснює НКРЕКП, визначена Порядком ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснює НКРЕКП, затвердженим постановою НКРЕКП від 03.03.2020 № 548 (далі - Порядок №548).
Згідно з положеннями пункту 1.3. Порядку №548, анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання права на провадження виду господарської діяльності, на який йому видано ліцензію, шляхом прийняття НКРЕКП рішення про анулювання ліцензії, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі.
Відповідно до положень пункту 7.1. Порядку №548, НКРЕКП має право прийняти рішення про анулювання ліцензії у разі настання таких підстав, зокрема, наявність акту про документальне підтвердження встановлення контролю за діяльністю ліцензіата у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України», за результатами перевірки НКРЕКП.
Відповідно до абзацу четвертого статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» контроль - вирішальний вплив однієї чи декількох пов`язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб`єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб`єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб`єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб`єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб`єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб`єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб`єкті господарювання. Пов`язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб`єкта господарювання. Зокрема, пов`язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про оборону України», збройна агресія - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій:
вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України;
блокада портів, узбережжя або повітряного простору, порушення комунікацій України збройними силами іншої держави або групи держав;
напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України;
засилання іншою державою або від її імені озброєних груп регулярних або нерегулярних сил, що вчиняють акти застосування збройної сили проти України, які мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим в абзацах п`ятому - сьомому цієї статті діям, у тому числі значна участь третьої держави у таких діях;
дії іншої держави (держав), яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження третьої держави, використовувалася цією третьою державою (державами) для вчинення дій, зазначених в абзацах п`ятому - восьмому цієї статті;
застосування підрозділів збройних сил іншої держави або групи держав, які перебувають на території України відповідно до укладених з Україною міжнародних договорів, проти третьої держави або групи держав, інше порушення умов, передбачених такими договорами, або продовження перебування цих підрозділів на території України після припинення дії зазначених договорів.
У зв`язку із повномасштабним військовим вторгненням Російської Федерації на територію України, та введенням в Україні воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та продовженого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022 та від 17.05.2022 № 341/2022, НКРЕКП відповідно до повноважень, наданих законами України, здійснює заходи, направлені на виявлення резидентів Російської Федерації та Республіки Білорусь, серед учасників (акціонерів) та кінцевих бенефіціарів, які здійснюють вирішальний вплив (контроль) на суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно з підпунктом 10 пункту 1 постанови НКРЕКП від 26.03.2022 № 350 «Про особливості ліцензування у сферах енергетики та комунальних послуг у період дії в України воєнного стану», встановлено, що у період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 робочих днів після його закінчення ліцензування у сферах енергетики та комунальних послуг здійснюється відповідно до Порядку № 548, з урахуванням таких особливостей, зокрема, у разі документального підтвердження встановлення контролю за діяльністю ліцензіата у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України» приймається рішення про анулювання ліцензії.
До НКРЕКП надійшов лист Служби безпеки України з конфіденційною інформацією від 12.04.2022, з якого Регулятору стало відомо, що одним із кінцевих бенефіціарів TOB "ПВ Солар Стейшн" є ОСОБА_1 (країна громадянства бенефіціара - Російська Федерація), якому належать 35% частки статутного капіталу ТОВ «ПВ Солар Стейшн».
13 квітня 2022 року НКРЕКП було включено до порядку денного засідання НКРЕКП питання про анулювання для ТОВ «ПВ Солар Стейшн» дії ліцензії з виробництва електричної енергії, яке мало відбутися 19 квітня 2022 року (перенесено на 20 квітня 2022 року), про що повідомлено позивача листом від 15 квітня 2022 року.
Листом ТОВ "ПВ Солар Стейшн" від 15 квітня 2022 року до НКРЕКП надійшли письмові пояснення щодо питання порядку денного про анулювання ліцензії позивача.
20 квітня 2022 р. НКРЕКП прийняло Постанову №392 "Про анулювання ліцензії з виробництва електричної енергії, виданої ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН» та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 24 жовтня 2019 року №2185"
Відповідно до пункту 3.1 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 серпня 2019 року № 1817, підставою для припинення дії «зеленого» тарифу є, зокрема, анулювання ліцензії на право провадження діяльності з виробництва електричної енергії.
Оскільки Регулятором було прийнято Постанову № 392, 26 квітня 2022 року на засіданні НКРЕКП, беручи до уваги статтю 8 Закону України «Про ринок електричної енергії» та виконуючи норми пункту 3.1 Порядку, було прийнято постанову НКРЕКП від 26.04.2022 № 409 «Про припинення дії «зеленого» тарифу ТОВ «ПВ СОЛАР СТЕЙШН».
Отже, п.п. 9 п. 7.1. розділу 7 Порядок №548, визначає, що НКРЕКП має право прийняти рішення про анулювання ліцензії у разі настання таких підстав: наявність акта про документальне підтвердження встановлення контролю за діяльністю ліцензіата у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України», за результатами перевірки НКРЕКП.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12 травня 2022 року учасниками (засновниками) TOB «ПВ СОЛАР СТЕЙШН» (код ЄДРПОУ 42124020) є: ОСОБА_2 , громадянин України, володіє 35% частки статутного капіталу, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ НАУКОВО-ВИРОБІІИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ТЕРМОСИСТЕМИ" (ідентифікаційний код 30429178) володіє 30% частки статутного капіталу, ОСОБА_1 , громадянин Російської Федерації, володіє 35% частки статутного капіталу.
Відповідно до пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу нерезидент - це фізична особа, яка не є резидентом України. Статус резидента в Україні визначається відповідно до положень пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу, зокрема, фізична особа - резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи (пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 213 Кодексу).
Пунктом 1 статті 29 Цивільного кодексу України встановлено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Законними підставами перебування на території України для іноземців та осіб без громадянства є підстави, встановлені Законом України від 22 вересня 2011 року №3773-ІУ "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (далі - Закон №3773).
Статтею 5 Закону №3773 визначено, що іноземці та особи без громадянства отримують посвідку на тимчасове (постійне) проживання.
З правового аналізу норм діючого законодавства України вбачається, що резидент України - це особа, яка постійно проживає на території України, в тому числі іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають документ на постійне місце проживання в Україні.
Як підтверджується матеріалами справи, місцем реєстрації та фактичним місцем проживанням ОСОБА_1 з 1998 року і до сьогодні є Україна. На даний час ОСОБА_1 зареєстрований та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, з 2000 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з громадянкою України, має двох дітей, які народились у м. Харкові, Україна.
ОСОБА_1 розпочав свою трудову діяльність саме в Україні, що підтверджується Трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , розпочатою 01 червня 2001 року.
ОСОБА_1 був документований Посвідкою на постійне місце проживання, виданою 14 березня 2003 року, серії НОМЕР_2 . На даний час має Посвідку про постійне місце проживання НОМЕР_3 від 12.07.2019р., яка дійсна до 11.07.2029р.
Окрім зазначеного, 02.07.1999 року ОСОБА_1 зареєстровано у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків згідно вимог діючого законодавства України, що підтверджується Довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера та свідчить про отримання статусу податкового резидента України.
Також суд зазначає, що 03 березня 2022 року Кабінетом міністрів України прийнято Постанову №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації», якою введено мораторій на виконання грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи, пов`язані з державою-агресором.
Разом з тим, ч.5 п.п.1 п.1 зазначеної постанови КМУ визначено, шо зазначене обмеження не застосовується до громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.
Таким чином, на урядовому рівні встановлено заборону обмеження діяльності юридичних осіб, засновниками та/або кінцевими бенефіціарами є громадяни Російської Федерації, що є резидентами України та на законних підставах проживають на території України.
Також суд зазначає, що на час розгляду даної справи, ОСОБА_1 , який володів часткою 35% статутного капіталу ТОВ "ПВ СОЛАР СТЕЙШН", більше не є учасником та не є кінцевим бенефіціаром, та не володіє часткою статутного капіталу ТОВ "ПВ СОЛАР СТЕЙШН", що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.07.2022р.
З наведеного вбачається, що у відповідача, як суб`єкта владних повноважень, не було достатніх та передбачених чинним законодавством України підстав для прийняття Постанови №392 (про анулювання ліцензії) та як наслідок не було підстав для прийняття Постанови №402, що свідчить про неправомірність таких рішень, які підлягають скасуванню.
На думку суду, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість спірних рішень з урахуванням вимог, визначених частиною другою статті 19 Конституції України, частини другої статті 2 КАС України, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, оскаржувані постанови підлягають скасуванню як протиправні. Отже, позов належить задовольнити повністю.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У даному випадку відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірність рішень, що оскаржується.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (п.3, п.4 ст. 90 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 4962,00 грн., що документально підтверджується квитанцією.
Отже, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду, підлягають стягненню з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг витрати по сплаті судового збору у розмірі 4962,00 грн.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВ Солар Стейшн" (51142, Дніпропетровська обл., Новомосковський район, с. Жданівка, вул. Центральна, 23, ЄДРПОУ 42124020) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, ЄДРПОУ 39369133) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити повністю.
2. Визнати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №392 від 20 квітня 2022 р. ''Про анулювання ліцензії з виробництва електричної енергії, виданої ТОВ "ПВ СОЛАР СТЕЙШН" та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 24 жовтня 2019 року №2185" протиправною, нечинною та такою, що не підлягає застосуванню з моменту її прийняття.
3. Визнати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №409 від 26 квітня 2022р. "Про припинення дії "зеленого" тарифу ТОВ "ПВ СОЛАР СТЕЙШН" протиправною, нечинною та такою, що не підлягає застосуванню з моменту її прийняття
4. Стягнути з Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, ЄДРПОУ 39369133) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВ Солар Стейшн" (51142, Дніпропетровська обл., Новомосковський район, с.Жданівка, вул. Центральна, 23, ЄДРПОУ 42124020) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4962,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 19 серпня 2022 року.
Суддя Є.В. Аблов
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 08.08.2022 |
Оприлюднено | 09.09.2022 |
Номер документу | 106087715 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них дозвільної системи, нагляду (контролю), реалізації держ-ї регуляторної політики у сфері госп-ї д-ті; ліцензування видів господарської д-ті; розроблення і застосування національних стандар., технічних регламентів та процедур оцінки відповідності |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Черпіцька Людмила Тимофіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Черпіцька Людмила Тимофіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Черпіцька Людмила Тимофіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Черпіцька Людмила Тимофіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Черпіцька Людмила Тимофіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Черпіцька Людмила Тимофіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Черпіцька Людмила Тимофіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні