Рішення

від 22.08.2022 по справі 640/260/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2022 року м. Київ № 640/260/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аблова Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртракрейл"

до Державної податкової служби України

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, -

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртракрейл" (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:

1. Визнати бездіяльність Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 43005393), яка полягає у невчиненні дій зі збільшення реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ на суму податку на додану вартість, сплаченого ТОВ "Укртракрейл" (код ЄДРПОУ: 40888792) під час ввезення товарів на митну територію України в сумі 2 971 450,92 грн. за митною декларацією №UA500110/2021/005345 від 12.03.2021 року, протиправною.

2. Зобов`язати Державну податкову службу України збільшити реєстраційний ліміт в системі електронного адміністрування ПДВ на суму податку на додану вартість, сплаченого ТОВ "Укртракрейл" під час ввезення товарів на митну територію України в розмірі 2 971 450,92 грн. за митною декларацією №UA500110/2021/005345 від 12.03.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при поновленні рахунку в системі електронного адміністрування (СЕА) ПДВ Державна податкова служба України до реєстраційного ліміту з ПДВ ТОВ "Укртракрейл" не віднесла всі суми податку, які сплачені ТОВ "Укртракрейл" під час ввезення товарів на митну територію України за період, у якому реєстрацію ТОВ "Укртракрейл" як платника ПДВ, було тимчасово, безпідставно анульовано.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі № 640/260/22 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

Відповідачем у відзиві зазначено, що вимоги позивача він важає безпідставними та помилковими повністю, а позов таким, що не підлягає задоволенню повністю. Зазначає, що позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за березень 2021 року, відповідно до якого задекларовано в рядку 11.1 (ввезені на митну територію України товари, необоротні активи) суму ПДВ у розмірі 2 971 451,00 грн. Декларація з податку на додану вартість має статус «Перевірений, не пройдено камеральну перевірку».

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що свої зобов`язання по поданню декларації по ПДВ та уточнюючого розрахунку виконані ним у порядку та в строки, передбачені нормами чинного законодавства України. ДПС України позивачу було поновлено статус платника податків на додану вартість без переривання терміну його чинності, тому він діє безперервно з 01.12.2016 р.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртракрейл", код ЄДРПОУ 40888792 10.10.2016 р. зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. 11.10.2016 р. позивача було зареєстровано в ДПІ в Оболонському районі ГУ ДПС у м. Києві. 01.12.2016 р. позивача було зареєстровано платником податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером 408887926545. Основним видом економічної діяльності Позивача за КВЕД-2010 є 46.69: «Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням».

Між позивачем (Покупець) та компанією ESENYEL DENIZCiLIK DAN. А.§ (Республіка Туреччина) (Постачальник) укладено договір купівлі-продажу обладнання №8/3 від 14.11.2020 року, згідно з яким Постачальник у період з березня по червень 2021 року поставляв на адресу Покупця (позивача) комплект обладнання (плавучий трубопровід) для днопоглиблення дна річки. Під час виконання зазначеного вище зовнішньоекономічного договору позивачу стало відомо, що рішенням ГУ ДПС у м. Києві №53489/26-15-04-19-19 від 26.02.2021 р. реєстрацію позивача, як платника податку на додану вартість, було анульовано.

Не погодившись з даним рішенням, позивач звернувся до Державної податкової служби України із скаргою вих. №30-07-03 від 30.03.2021 року шляхом оскарження рішення в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги Державна податкова служба України рішенням від 07.04.2021 року за №7895/6/99-00-18-03-01-06 скасувала рішення ГУ ДПС у м. Києві №53489/26-15-04-19-19 від 26.02.2021 року та відновила у Реєстрі запис про реєстрацію позивача платником ПДВ.

У той же час, ДПС України при прийнятті рішення щодо поновлення ТОВ "Укртракрейл" платником податку на додану вартість не поновила автоматично рахунок адміністрування ПДВ UA218999980385159000000296475, яким позивач користувався з метою оподаткування та обліку ПДВ до моменту анулювання його реєстрації в реєстрі платників ПДВ.

Пізніше відповідачем, за заявою позивача від 13.04.2021 р. №13-04-03, було відновлено рахунок електронного адміністрування ПДВ UA218999980385159000000296475 та внесено до електронного кабінету платника податків інформацію про рахунок електронного адміністрування ПДВ.

Оскільки позивач несвоєчасно дізнався про прийняте протиправне рішення ГУ ДПС у м. Києві №53489/26-15-04-19-19 від 26.02.2021 року про анулювання реєстрації платника ПДВ, позивач на момент прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ продовжував виконувати укладений договір купівлі-продажу обладнання №8/3 від 14.11.2020 року та вчиняти всі необхідні дії для здійснення всіх своїх податкових та митних формальностей, у тому числі сплачувати митні та податкові платежі.

Так, платіжним дорученням №2 від 09.03.2021 року позивачем було сплачено на рахунок Державної митної служби України авансовий платіж (передплата) в розмірі 4 000 000,00 грн. за митне оформлення товару. Зокрема, ці кошти були далі спрямовані на оплату суми ПДВ за вантажною митною декларацією МД №UA500110/2021/005345 від 12.03.2021 року в розмірі 2 971 450,92 грн.

Пізніше, уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість за березень місяць 2021 року позивачем у рядку 11 колонки «Б» було задекларовано податковий кредит при ввезені товарів на митну територію України на суму, що дорівнює податковим зобов`язанням, які позивачем було виконано за митною декларацією МД№ПА500110/2021/005345 від 12.03.2021 року, а саме на суму 2 971 451 грн. Таким чином, у рядку 21 уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість за березень місяць 2021 року позивачем задекларовано суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 2 971 451 грн.

Між тим, при поновленні рахунку в системі електронного адміністрування (СЕА) ПДВ відповідач до реєстраційного ліміту з ПДВ ТОВ "Укртракрейл" не відніс всі суми податку, які сплачені ТОВ "Укртракрейл" під час ввезення товарів на митну територію України за період, у якому реєстрацію ТОВ "Укртракрейл" як платника ПДВ, було анульовано, а саме суму податку, сплаченого під час ввезення товарів на митну територію України за митною декларацією №UA500110/2021/005345 від 12.03.2021 року в розмірі 2 971 450,92 грн.

ТОВ "Укртракрейл" звернулось листом до Державної податкової служби України №27-04-14 від 26.05.2021 року щодо приведення у відповідність реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ). У відповідь на цей лист Державна податкова служба України повідомила (лист №11836/6/99-00-18- 03-04-06 від 26.05.2021 року) про те, що СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до статті 2001 Податкового кодексу, та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ №569 від 16.10.2014 року, і не допускає ручного втручання в її роботу. Сума податку (SНакл), на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), обчислюється автоматично за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 Кодексу SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах + SОвердрафт - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Позивач вказує, оскільки відповідач не відразу поновив рахунок ТОВ "Укртракрейл" у системі електронного адміністрування ПДВ після скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, він був вимушений декілька разів звертатися до нього з відповідними заявами про приведення у відповідність стану електронного рахунку та здійснення перерахунку суми у розмірі 2971450,92 грн., на що було витрачено багато часу, що все одно не дало необхідного результату, оскільки перерахунку реєстраційного ліміту ПДВ позивачу не було проведено.

Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача, яка полягає у невчиненні дій зі збільшення реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ на суму податку на додану вартість, сплаченого ТОВ "Укртракрейл" під час ввезення товарів на митну територію України в сумі 2 971 450,92 грн. за митною декларацією №UA500110/2021/005345 від 12.03.2021 року, протиправною, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПКУ).

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи запроваджено систему електронного адміністрування ПДВ з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Закону 71) - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Основні принципи функціонування Системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА ПДВ) визначено ст.200-1 Податкового кодексу України та регламентовано Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 569). Відповідно до пункту 1 № 569 від 16.10.2014 система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 р. або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

Пунктом 2 зазначеного Порядку № 569 встановлено, що рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Згідно з пунктом 4 Порядку № 569 електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Згідно з пунктом 200-1.1 статті 200-1 ПК України (тут і далі - в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Відповідно до абзаців двадцять сьомого та двадцять восьмого пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, у разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, сума SНакл такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене).

Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 цього Кодексу.

Пунктом 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №227 від 6 березня 2019 року (далі - Положення), передбачено, що ДПС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Підпунктами 7, 8, 11-13, 59-61, та 63 пункту 4 Положення передбачено, що Державна податкова служба України відповідно до покладених на неї завдань:

7) здійснює реєстрацію та веде облік платників податків, платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням, проводить диференціацію платників податків;

8) забезпечує достовірність та повноту ведення обліку платників податків (платників єдиного внеску), об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням;

11) забезпечує ведення обліку податків, зборів, платежів;

12) здійснює адміністрування податків, зборів, платежів, єдиного внеску, у тому числі проводить відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (платників єдиного внеску);

13) контролює своєчасність подання платниками податків (платниками єдиного внеску) передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску;

59) здійснює сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надає адміністративні послуги;

60) забезпечує розвиток, впровадження та технічне супроводження інформаційно- телекомунікаційних систем і технологій, автоматизацію процедур, організовує впровадження електронних сервісів для суб`єктів господарювання, забезпечує функціонування електронного кабінету;

61) взаємодіє та здійснює обмін інформацією з органами державної влади та отримує інформацію, документи і матеріали від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, зокрема від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів);

63) забезпечує взаємодію інформаційних систем ДПС та Держмитслужби в режимі реального часу в установленому порядку;

Пунктом 1 Порядку передбачено, що цей Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Згідно з пунктом 3 Порядку, періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДПС та Казначейством.

Відповідно до пунктів 7 та 7-1 Порядку, у разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

ДПС протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, здійснює перерахунок суми (SНакл) такого платника за звітний (податковий) період, у якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене). Такий перерахунок здійснюється ДПС шляхом перерахунку суми (SНакл) окремо за кожним її показником. При цьому перерахунок суми (SНакл) такого платника не здійснюється контролюючим органом у разі, коли: на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку; або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 Кодексу.

Суд зазначає, що позивач на момент скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ не застосовував спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку. Крім того, повторної реєстрації позивача платником ПДВ також не було місця. У зв`язку з цим, виключення зазначені у п. 7-1 Порядку, при яких перерахунок суми (SНакл) платника податку не здійснюється контролюючим органом, - не розповсюджуються на позивача у спірній ситуації.

Крім того, відповідачем у листі №11836/6/99-00-18- 03-04-06 від 26.05.2021зазначено, що за даними інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдине вікно подання електронної звітності» до СЕА ПДВ від Державної митної служби України дані з митної декларації №1/А500110/2021/005345 від 12.03.2021 року не надходили. Також у відзиві відповідач вказує, що декларація з податку на додану вартість, подана ТОВ «Укртракрейл» 09.04.2021 по ПДВ за березень 2021 року (реєстраційний № 9078695512), у якій не відображено у рядку 11.1 суму ПДВ по ввезених на митну територію України товарах, необоротних активах, має статус «Перевірений, не пройдено камеральну перевірку».

Як вбачається з відповіді Державної митної служби України вих. №08-3/23-01/13/6214 від 22.06.2021 р., митна декларація №UA500110/2021/005345 від 12.03.2021 року, оформлена 12.03.2021 року о 21:23, була автоматично передана від Державної митної служби України до СЕА ПДВ Державної податкової служби України 12.03.2021 року о 21:27 год.

Листом від 24.12.2021р. №08-5/23-01/13/11672 Держмитслужба України підтвердила, що ними 08.06.2021 повторно ця митна декларація була виведена (внесена) в СЕА ПДВ ДПС, але інформації щодо результату обробки митних декларацій СЕА ПДВ від ДПС до них не надходила.

У відповідь на чергове звернення позивача, відповідач підтвердив той факт, що від Державної митної служби України до нього інформація про митну декларацію №UA500110/2021/005345 від 12.03.2021 року надходила двічі, а саме 12.03.2021 року та 08.06.2021 року, на дату складання якої Товариство не було зареєстровано платником ПДВ.

Стосовно статусу декларації з податку на додану вартість за березень 2021 року, «Перевірений, не пройдено камеральну перевірку», суд зазначає, що платіжним дорученням №2 від 09.03.2021 року позивачем було сплачено на рахунок Державної митної служби України авансовий платіж (передплата) в розмірі 4 000 000,00 грн. за митне оформлення товару. Зокрема, ці кошти були далі спрямовані на оплату суми ПДВ за вантажною митною декларацією МД №UA500110/2021/005345 від 12.03.2021 року в розмірі 2 971 450,92 грн.

Пізніше, уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість за березень місяць 2021 року позивачем у рядку 11 колонки «Б» було задекларовано податковий кредит при ввезені товарів на митну територію України на суму, що дорівнює податковим зобов`язанням, які позивачем було виконано за митною декларацією МД №UA500110/2021/005345 від 12.03.2021 року, а саме на суму 2 971 451 грн.

Таким чином, у рядку 21 уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість за березень місяць 2021 року позивачем задекларовано суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 2 971 451 грн.

Підтвердженням того, що як податкова декларація по ПДВ так й уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ були прийняті контролюючим органом є отримані Квитанції №1 та Квитанції №2.

Відповідно до п. 9 розд. II «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №557 від 06.06.2017р. (далі по тексту - Порядок №557) не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком №557, формується друга квитанція. Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувана (підписувачів) електронного документа та автора квитанції). Як вбачається з матеріалів справи, в Квитанціях №2 до податкової Декларації по ПДВ та уточнюючого Розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ зазначено, що вищезгадані документи прийняті ДПС України. Інформації або записів в даних квитанціях стосовно того, що не пройдено камеральну перевірку не має.

Також суд зазначає, що порядок та випадки анулювання реєстрації платника податку на додану вартість закріплені в статті 184 ПК України, а безпосередньо процедура реєстрації та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014р. №1130, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014р. за № 1456/26233 (чинного на момент виникнення правовідносин).

Згідно п. 5.10. розділу V Положення № 1130, рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності такого рішення актам законодавства, а також у разі скасування судових рішень чи записів у Єдиному державному реєстрі, на підставі яких було прийняте рішення про анулювання реєстрації.

Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей:

1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється;

2) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ;

3) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, дата анулювання реєстрації відповідає даті, що передує дню переходу особи до застосування відповідної ставки єдиного податку, а причина анулювання - підпункту "в" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу. Анулювання реєстрації проводиться за заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ або за рішенням контролюючого органу;

4) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи є анульованою наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата та причина анулювання реєстрації - даті та причині анулювання повторної реєстрації.

З огляду на вищенаведені приписи законодавства та відновлення у Реєстрі запису про реєстрацію позивача платником ПДВ, ТОВ «УКРТРАКРЕЙЛ» було поновлено статус платника податку на додану вартість без переривання терміну його чинності на момент анулювання, у зв`язку з чим статус платника податку на додану вартість діє безперервно з 01.12.2016 по сьогоднішній день.

Враховуючи вимоги ПКУ та Порядку № 569, які є обов`язковими для виконання органом ДПС, відповідач в даному випадку мав здійснити автоматичний перерахунок суми (SНакл) за кожним її показником за звітний (податковий) період з 26.02.2021р. по 07.04.2021р., у якому позивач тимчасово не мав статусу платника ПДВ, керуючись пунктами 7 та 7-1 Порядку № 569. Отже, показник «сума Sмитн», на яку відповідач мав здійснити перерахунок за митною декларацією МД №UA500110/2021005345 від 12.03.2021 року складає 2 971 450,92 грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у невчиненні дій зі збільшення реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ на суму податку на додану вартість, сплаченого ТОВ «УКРТРАКРЕЙЛ» (код ЄДРПОУ: 40888792) під час ввезення товарів на митну територію України в сумі 2 971 450,92 грн. за митною декларацією №UA500110/2021/005345 від 12.03.2021 року є такими, що підлягають задоволенню.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З системного аналізу вказаних норм ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення на користь позивача.

Тобто, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Як було встановлено вище, відповідачем протиправно не вичинено дій зі збільшення реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ на суму податку на додану вартість, сплаченого ТОВ "Укртракрейл" під час ввезення товарів на митну територію України в сумі 2 971 450,92 грн. за митною декларацією №UA500110/2021/005345 від 12.03.2021, суд прийшов до висновку про необхідність зобов`язати відповідача збільшити реєстраційний ліміт в системі електронного адміністрування ПДВ на суму податку на додану вартість, сплаченого ТОВ "Укртракрейл" (код ЄДРПОУ: 40888792) під час ввезення товарів на митну територію України в розмірі 2 971 450,92 грн. за митною декларацією №UA500110/2021/005345 від 12.03.2021р.

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням вищевказаного, керуючись ст. ст. 12, 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртракрейл" (код ЄДРПОУ 40888792, адреса: 04073, м. Київ, вул. Кирилівська, 160-Б, офіс 708/18) до Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Визнати бездіяльність Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 43005393), яка полягає у невчиненні дій зі збільшення реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ на суму податку на додану вартість, сплаченого ТОВ "Укртракрейл" (код ЄДРПОУ: 40888792) під час ввезення товарів на митну територію України в сумі 2 971 450,92 грн. за митною декларацією №UA500110/2021/005345 від 12.03.2021 року, протиправною.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ: 43005393) збільшити реєстраційний ліміт в системі електронного адміністрування ПДВ на суму податку на додану вартість, сплаченого ТОВ "Укртракрейл" (код ЄДРПОУ: 40888792) під час ввезення товарів на митну територію України в розмірі 2 971 450,92 грн. за митною декларацією №UA500110/2021/005345 від 12.03.2021 року.

4. Стягнути з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртракрейл" (код ЄДРПОУ 40888792, адреса: 04073, м. Київ, вул. Кирилівська, 160-Б, офіс 708/18) витрати по сплаті судового збору у розмірі 24810,00, 00 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст. ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Є.В. Аблов