ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/260/22 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укртракрейл" до Державної податкової служби України визнання протиправною бездіяльність, зобов`язати вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртракрейл" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, в якому просило суд:
- визнати бездіяльність Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 43005393), яка полягає у невчиненні дій зі збільшення реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ на суму податку на додану вартість, сплаченого ТОВ "Укртракрейл" (код ЄДРПОУ: 40888792) під час ввезення товарів на митну територію України в сумі 2 971 450,92 грн. за митною декларацією №UA500110/2021/005345 від 12.03.2021 року, протиправною;
- зобов`язати Державну податкову службу України збільшити реєстраційний ліміт в системі електронного адміністрування ПДВ на суму податку на додану вартість, сплаченого ТОВ "Укртракрейл" під час ввезення товарів на митну територію України в розмірі 2 971 450,92 грн. за митною декларацією №UA500110/2021/005345 від 12.03.2021 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2022 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов залишити без задоволення.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за березень 2021 року, відповідно до якого задекларовано в рядку 11.1 (ввезені на митну територію України товари, необоротні активи) суму ПДВ у розмірі 2 971 451,00 грн. Декларація з податку на додану вартість має статус «Перевірений, не пройдено камеральну перевірку», відтак, висновки суду про задоволення позовних вимог є безпідставними.
До Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого позивачем щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечено.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Укртракрейл", код ЄДРПОУ 40888792 10.10.2016 р. зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. 11.10.2016 р. позивача було зареєстровано в ДПІ в Оболонському районі ГУ ДПС у м. Києві. 01.12.2016 р. позивача було зареєстровано платником податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером 408887926545. Основним видом економічної діяльності Позивача за КВЕД-2010 є 46.69: «Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням».
Між позивачем (Покупець) та компанією ESENYEL DENIZCiLIK DAN. А.§ (Республіка Туреччина) (Постачальник) укладено договір купівлі-продажу обладнання №8/3 від 14.11.2020 року, згідно з яким Постачальник у період з березня по червень 2021 року поставляв на адресу Покупця (позивача) комплект обладнання (плавучий трубопровід) для днопоглиблення дна річки.
Під час виконання зазначеного вище зовнішньоекономічного договору позивачу стало відомо, що рішенням ГУ ДПС у м. Києві №53489/26-15-04-19-19 від 26.02.2021 р. реєстрацію позивача, як платника податку на додану вартість, було анульовано.
Не погодившись з даним рішенням, позивач звернувся до Державної податкової служби України із скаргою вих. №30-07-03 від 30.03.2021 року шляхом оскарження рішення в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги Державна податкова служба України рішенням від 07.04.2021 року за №7895/6/99-00-18-03-01-06 скасувала рішення ГУ ДПС у м. Києві №53489/26-15-04-19-19 від 26.02.2021 року та відновила у Реєстрі запис про реєстрацію позивача платником ПДВ.
ДПС України при прийнятті рішення щодо поновлення ТОВ "Укртракрейл" платником податку на додану вартість не поновила автоматично рахунок адміністрування ПДВ UA218999980385159000000296475, яким позивач користувався з метою оподаткування та обліку ПДВ до моменту анулювання його реєстрації в реєстрі платників ПДВ.
За заявою позивача від 13.04.2021 р. №13-04-03, відновлено рахунок електронного адміністрування ПДВ UA218999980385159000000296475 та внесено до електронного кабінету платника податків інформацію про рахунок електронного адміністрування ПДВ.
Оскільки позивач несвоєчасно дізнався про прийняте протиправне рішення ГУ ДПС у м. Києві №53489/26-15-04-19-19 від 26.02.2021 року про анулювання реєстрації платника ПДВ, позивач на момент прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ продовжував виконувати укладений договір купівлі-продажу обладнання №8/3 від 14.11.2020 року та вчиняти всі необхідні дії для здійснення всіх своїх податкових та митних формальностей, у тому числі сплачувати митні та податкові платежі.
Так, платіжним дорученням №2 від 09.03.2021 року позивачем було сплачено на рахунок Державної митної служби України авансовий платіж (передплата) в розмірі 4 000 000,00 грн. за митне оформлення товару. Зокрема, ці кошти були далі спрямовані на оплату суми ПДВ за вантажною митною декларацією МД №UA500110/2021/005345 від 12.03.2021 року в розмірі 2 971 450,92 грн.
Уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість за березень місяць 2021 року позивачем у рядку 11 колонки «Б» задекларовано податковий кредит при ввезені товарів на митну територію України на суму, що дорівнює податковим зобов`язанням, які позивачем виконано за митною декларацією МД№ПА500110/2021/005345 від 12.03.2021 року, а саме на суму 2 971 451 грн. Таким чином, у рядку 21 уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість за березень місяць 2021 року позивачем задекларовано суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 2 971 451 грн.
При поновленні рахунку в системі електронного адміністрування (СЕА) ПДВ відповідач до реєстраційного ліміту з ПДВ ТОВ "Укртракрейл" не відніс всі суми податку, які сплачені ТОВ "Укртракрейл" під час ввезення товарів на митну територію України за період, у якому реєстрацію ТОВ "Укртракрейл" як платника ПДВ, було анульовано, а саме суму податку, сплаченого під час ввезення товарів на митну територію України за митною декларацією №UA500110/2021/005345 від 12.03.2021 року в розмірі 2 971 450,92 грн.
ТОВ "Укртракрейл" звернулось листом до Державної податкової служби України №27-04-14 від 26.05.2021 року щодо приведення у відповідність реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ).
Листом Державної податкової служби України №11836/6/99-00-18- 03-04-06 від 26.05.2021 року позивача повідомлено, що СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до статті 200-1 Податкового кодексу, та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ №569 від 16.10.2014 року, і не допускає ручного втручання в її роботу. Сума податку (SНакл), на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), обчислюється автоматично за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 Кодексу SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах + SОвердрафт - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.
Оскільки відповідач не відразу поновив рахунок ТОВ "Укртракрейл" у системі електронного адміністрування ПДВ після скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, він був вимушений декілька разів звертатися до нього з відповідними заявами про приведення у відповідність стану електронного рахунку та здійснення перерахунку суми у розмірі 2971450,92 грн, на що витрачено багато часу, що все одно не дало необхідного результату, оскільки перерахунку реєстраційного ліміту ПДВ позивачу не проведено.
Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача, яка полягає у невчиненні дій зі збільшення реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ на суму податку на додану вартість, сплаченого ТОВ "Укртракрейл" під час ввезення товарів на митну територію України в сумі 2 971 450,92 грн за митною декларацією №UA500110/2021/005345 від 12.03.2021 року, протиправною, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПКУ).
Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи запроваджено систему електронного адміністрування ПДВ з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Закону 71) - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.
Основні принципи функціонування Системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА ПДВ) визначено ст.200-1 Податкового кодексу України та регламентовано Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 569). Відповідно до пункту 1 № 569 від 16.10.2014 система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 р. або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.
Пунктом 2 зазначеного Порядку № 569 встановлено, що рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Згідно з пунктом 4 Порядку № 569 електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.
Згідно з пунктом 200-1.1 статті 200-1 ПК України (тут і далі - в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Відповідно до абзаців двадцять сьомого та двадцять восьмого пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, у разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, сума SНакл такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене).
Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 цього Кодексу.
Пунктом 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №227 від 6 березня 2019 року (далі - Положення), передбачено, що ДПС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Підпунктами 7, 8, 11-13, 59-61, та 63 пункту 4 Положення передбачено, що Державна податкова служба України відповідно до покладених на неї завдань:
7) здійснює реєстрацію та веде облік платників податків, платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням, проводить диференціацію платників податків;
8) забезпечує достовірність та повноту ведення обліку платників податків (платників єдиного внеску), об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням;
11) забезпечує ведення обліку податків, зборів, платежів;
12) здійснює адміністрування податків, зборів, платежів, єдиного внеску, у тому числі проводить відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (платників єдиного внеску);
13) контролює своєчасність подання платниками податків (платниками єдиного внеску) передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску;
59) здійснює сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надає адміністративні послуги;
60) забезпечує розвиток, впровадження та технічне супроводження інформаційно- телекомунікаційних систем і технологій, автоматизацію процедур, організовує впровадження електронних сервісів для суб`єктів господарювання, забезпечує функціонування електронного кабінету;
61) взаємодіє та здійснює обмін інформацією з органами державної влади та отримує інформацію, документи і матеріали від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, зокрема від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів);
63) забезпечує взаємодію інформаційних систем ДПС та Держмитслужби в режимі реального часу в установленому порядку;
Пунктом 1 Порядку передбачено, що цей Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.
Згідно з пунктом 3 Порядку, періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДПС та Казначейством.
Відповідно до пунктів 7 та 7-1 Порядку, у разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.
ДПС протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, здійснює перерахунок суми (SНакл) такого платника за звітний (податковий) період, у якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене). Такий перерахунок здійснюється ДПС шляхом перерахунку суми (SНакл) окремо за кожним її показником. При цьому перерахунок суми (SНакл) такого платника не здійснюється контролюючим органом у разі, коли: на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку; або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач на момент скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ не застосовував спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку. Крім того, повторної реєстрації позивача платником ПДВ також не було місця.
У зв`язку з цим, виключення зазначені у п. 7-1 Порядку, при яких перерахунок суми (SНакл) платника податку не здійснюється контролюючим органом, не розповсюджуються на позивача у спірній ситуації.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги податкови орган вказує, що за даними інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдине вікно подання електронної звітності» до СЕА ПДВ від Державної митної служби України дані з митної декларації №1/А500110/2021/005345 від 12.03.2021 року не надходили. Також зазначено, що декларація з податку на додану вартість, подана ТОВ «Укртракрейл» 09.04.2021 по ПДВ за березень 2021 року (реєстраційний № 9078695512), у якій не відображено у рядку 11.1 суму ПДВ по ввезених на митну територію України товарах, необоротних активах, має статус «Перевірений, не пройдено камеральну перевірку».
Поряд із цим, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до листа Державної митної служби України вих. №08-3/23-01/13/6214 від 22.06.2021 р., митна декларація №UA500110/2021/005345 від 12.03.2021 року, оформлена 12.03.2021 року о 21:23, автоматично передана від Державної митної служби України до СЕА ПДВ Державної податкової служби України 12.03.2021 року о 21:27 год.
Листом від 24.12.2021р. №08-5/23-01/13/11672 Держмитслужба України підтвердила, що ними 08.06.2021 повторно ця митна декларація виведена (внесена) в СЕА ПДВ ДПС, але інформації щодо результату обробки митних декларацій СЕА ПДВ від ДПС до них не надходила.
У відповідь на чергове звернення позивача, відповідач підтвердив той факт, що від Державної митної служби України до нього інформація про митну декларацію №UA500110/2021/005345 від 12.03.2021 року надходила двічі, а саме 12.03.2021 року та 08.06.2021 року, на дату складання якої товариство не було зареєстровано платником ПДВ.
Стосовно статусу декларації з податку на додану вартість за березень 2021 року, «Перевірений, не пройдено камеральну перевірку», то як вірно зазначено судом першої інстанції, платіжним дорученням №2 від 09.03.2021 року позивачем сплачено на рахунок Державної митної служби України авансовий платіж (передплата) в розмірі 4 000 000,00 грн за митне оформлення товару.
Зокрема, ці кошти далі спрямовані на оплату суми ПДВ за вантажною митною декларацією МД №UA500110/2021/005345 від 12.03.2021 року в розмірі 2 971 450,92 грн.
Пізніше, уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість за березень місяць 2021 року позивачем у рядку 11 колонки «Б» задекларовано податковий кредит при ввезені товарів на митну територію України на суму, що дорівнює податковим зобов`язанням, які позивачем було виконано за митною декларацією МД №UA500110/2021/005345 від 12.03.2021 року, а саме на суму 2 971 451 грн.
Таким чином, у рядку 21 уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість за березень місяць 2021 року позивачем задекларовано суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 2 971 451 грн.
Підтвердженням того, що як податкова декларація по ПДВ так й уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ були прийняті контролюючим органом є отримані Квитанції №1 та Квитанції №2.
Відповідно до п. 9 розд. II «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №557 від 06.06.2017р. (далі по тексту - Порядок №557) не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком №557, формується друга квитанція. Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувана (підписувачів) електронного документа та автора квитанції). Як вбачається з матеріалів справи, в Квитанціях №2 до податкової Декларації по ПДВ та уточнюючого Розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ зазначено, що вищезгадані документи прийняті ДПС України. Інформації або записів в даних квитанціях стосовно того, що не пройдено камеральну перевірку не має.
Також суд зазначає, що порядок та випадки анулювання реєстрації платника податку на додану вартість закріплені в статті 184 ПК України, а безпосередньо процедура реєстрації та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014р. №1130, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014р. за № 1456/26233 (чинного на момент виникнення правовідносин).
Згідно п. 5.10. розділу V Положення № 1130, рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду.
Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності такого рішення актам законодавства, а також у разі скасування судових рішень чи записів у Єдиному державному реєстрі, на підставі яких було прийняте рішення про анулювання реєстрації.
Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.
У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей:
1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється;
2) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ;
3) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, дата анулювання реєстрації відповідає даті, що передує дню переходу особи до застосування відповідної ставки єдиного податку, а причина анулювання - підпункту "в" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу. Анулювання реєстрації проводиться за заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ або за рішенням контролюючого органу;
4) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи є анульованою наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата та причина анулювання реєстрації - даті та причині анулювання повторної реєстрації.
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірних висновків, що статус платника податку на додану вартість діє безперервно з 01.12.2016 по сьогоднішній день.
Враховуючи вимоги ПКУ та Порядку № 569, податковий орган, у даному випадку мав здійснити автоматичний перерахунок суми (SНакл) за кожним її показником за звітний (податковий) період з 26.02.2021р. по 07.04.2021р., у якому позивач тимчасово не мав статусу платника ПДВ, керуючись пунктами 7 та 7-1 Порядку № 569. Отже, показник «сума Sмитн», на яку відповідач мав здійснити перерахунок за митною декларацією МД №UA500110/2021005345 від 12.03.2021 року складає 2 971 450,92 грн.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірних висновків, що позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у невчиненні дій зі збільшення реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ на суму податку на додану вартість, сплаченого ТОВ «УКРТРАКРЕЙЛ» (код ЄДРПОУ: 40888792) під час ввезення товарів на митну територію України в сумі 2 971 450,92 грн. за митною декларацією №UA500110/2021/005345 від 12.03.2021 року є такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи правомірність висновків суду щодо протиправності бездіяльності податкового органу, що полягала у не вчиненні дій зі збільшення реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ на суму податку на додану вартість, сплаченого ТОВ "Укртракрейл" під час ввезення товарів на митну територію України в сумі 2 971 450,92 грн за митною декларацією №UA500110/2021/005345 від 12.03.2021, також обґрунтованими є висновки суду першої інстанції, що до повного відновлення порушених прав позивача задоволенню також підлягають позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача збільшити реєстраційний ліміт в системі електронного адміністрування ПДВ на суму податку на додану вартість, сплаченого ТОВ "Укртракрейл" під час ввезення товарів на митну територію України в розмірі 2 971 450,92 грн за митною декларацією №UA500110/2021/005345 від 12.03.2021р.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.
Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укртракрейл" до Державної податкової служби України визнання протиправною бездіяльність, зобов`язати вчинити дії залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя А. Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 13.12.2022)
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2022 |
Оприлюднено | 19.12.2022 |
Номер документу | 107875331 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні