Ухвала

від 05.09.2022 по справі 160/22853/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

УХВАЛА

06 вересня 2022 року

м. Київ

справа №160/22853/21

адміністративне провадження № К/990/23781/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шевцової Н.В.,

суддів: Соколова В.М., Смоковича М.І.,

перевіривши касаційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року у справі №160/22853/21 за позовом Комунального підприємства «Інститут розвитку міста Кривого Рогу» Криворізької міської ради» до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Нова», про визнання протиправним та скасування висновку,

УСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Інститут розвитку міста Кривого Рогу» Криворізької міської ради звернулось до суду з позовом до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «НОВА», в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби від 06 серпня 2021 року про результати моніторингу закупівлі Комунального підприємства «Інститут розвитку міста Кривого Рогу» Криворізької міської ради щодо закупівлі: «Послуги з організації та супроводу висвітлення питань з соціально-економічного розвитку м. Кривого Рогу та іншої діяльності органів місцевого самоврядування через засоби масової інформації на радіо та телеканалах» та зобов`язання усунути порушення, виявлене під час моніторингу та повідомити про здійснені заходи щодо усунення вищевказаного порушення.

25 січня 2022 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано висновок Північного офісу Держаудитслужби від 06 серпня 2021 року про результати моніторингу закупівлі Комунального підприємства «Інститут розвитку міста Кривого Рогу» Криворізької міської ради щодо закупівлі: «Послуги з організації та супроводу висвітлення питань з соціально-економічного розвитку м. Кривого Рогу та іншої діяльності органів місцевого самоврядування через засоби масової інформації на радіо та телеканалах» та зобов`язання усунути порушення, виявлене під час моніторингу та повідомити про здійснені заходи щодо усунення вищевказаного порушення.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 18, код ЄДРПОУ 40479560) на користь Комунального підприємства «Інститут розвитку міста Кривого Рогу» Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 30, код ЄДРПОУ 37665263) судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

На вказані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції відповідачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 01 вересня 2022 року.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).

Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Таким чином, відсутні підстави, за яких цю справу не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.

Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний позивачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у цій справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.

Оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач не зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суд ураховує позицію, висловлену Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Північного офісу Держаудитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року у справі №160/22853/21 за позовом Комунального підприємства «Інститут розвитку міста Кривого Рогу» Криворізької міської ради» до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Нова», про визнання протиправним та скасування висновку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Шевцова

Судді М.І. Смокович

В.М. Соколов