Постанова

від 05.09.2022 по справі 160/2740/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2022 року

м. Київ

справа №160/2740/19

адміністративне провадження № К/9901/6602/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №160/2740/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 (головуючий суддя Лукманова О.М., судді: Божко Л.А., Дурасова Ю.В.),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт» звернулось до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 05.11.2018 №0008524617 та форми «Р» від 05.11.2018 №0008534617.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.06.2019 позовні вимоги задоволено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.06.2019 та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт» звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Водночас, відповідач звернувся до суду з клопотання про заміну сторони у справі її правонаступником.

Ухвалою Верховного Суду від 17.03.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт» у справі №160/2740/19.

Ухвалою суду від 05.09.2022 касаційний розгляд справи призначено у попередньому судовому засіданні на 06.09.2022.

Розгляд справи у касаційному порядку здійснюється у попередньому судовому засіданні на підставі положень статті 343 КАС України.

Враховуючи приписи статті 52 КАС України, якою встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив, - суд вбачає підстави клопотання відповідача про заміну сторони у справі її правонаступником задовольнити.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у період з 31.05.2018 по 19.07.2018 Офісом ВПП ДФС через його відокремлений підрозділ - Дніпропетровське управління Офісу ВПП ДФС проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт» з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01.04.2016 року по 31.03.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2016 по 31.03.2018, відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку 1 до акта.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 26.07.2018 №64/28-10-46-17-36220109, яким зафіксовані наступні порушення:

п. 5.7.21 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 під № 860/84153. П.5 положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, п.3 розділ 1, п.3 розділ 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності;

п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) з врахуванням п.п. «а» п.п.14.1.11, 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, ст.1. п.2 ст.3., ст. 4, ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996»Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , п.1., 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зі змінами та доповненнями, розділу 1 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 4248641грн.

п.44.1 ст.44, п.192.1, пп.192.1.1, 192.1.2 п. 192.1 ст.192, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, Податкового Кодексу України (зі змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 3933927 грн.

Скориставшись правом, яке надано п.86. ст.86 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПКУ), ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ» подало заперечення на Акт, які, відповідно до листа від 02.11.2018 №45374/10/28-10-46-17 «Про розгляд заперечень», не були враховані Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі по тексту - Офіс ВПП, Відповідач).

На підставі Акту від 26.07.2018 №64/28-10-46-17-36220109 Офісу ВПП ДФС було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 05.11.2018 №0008534617, про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» у розмірі 5'310'801,25грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 4'248'641,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1'062'160,25грн.;

податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 05.11.2018 №0008524617, відповідно до якого ТОВ «Кривбасремонт» було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 4'917'408,75грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями - 3'933'927,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 983481,75грн.

Не погодившись з зазначеними рішеннями податкового органу, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що доводи відповідача базуються виключно на твердженнях про: відсутність у контрагентів-постачальників достатньої кількості трудових та матеріальних ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності; причетність контрагента-постачальника до кримінального провадження. При цьому, такі висновки відповідач робить лише з суб`єктивного аналізу даних, що містяться в інформаційно-аналітичних базах контролюючих органів та в реєстрі судових рішень. В цей же час, господарські взаємовідносини підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були складені та зареєстровані в ЄРПН, а позивач та його контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також, зареєстровані платниками податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства України. Крім того, представник позивача зазначає, що дані інформаційних баз ДФС не можуть слугувати підтвердженням нереальності господарських взаємовідносин, а також, що наявність або відсутність господарських ресурсів, які необхідні для провадження відповідної господарської діяльності підприємства, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції.

Відповідач проти позову заперечив, обґрунтовуючи свою позицію посилається на те, що не підтверджена реальність фінансово-господарських правовідносин ТОВ «Кривбасремонт» та ТОВ «Ол Торг». Дані звітності ТОВ "Ол Торг" не підтверджують наявність кредиторської заборгованості станом у ТОВ "Кривбасремонт" перед ТОВ "Ол Торг". Вказує, що акти про вексельний платіж підписані від ТОВ "Ол Торг" ОСОБА_1 , яку визнано винною у вчиненні злочинів, передбаченою частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України вироком суду. У ході проведення перевірки встановлено відсутність коригування податкового кредиту по операціям з постачальником ТОВ «ОЛ ТОРГ», заборгованість перед яким відповідає терміну «безнадійна». Товари/послуги, отримані платником податку та не оплачені ним протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, а тому право на податковий кредит щодо таких товарів/послуг такий платник податку втрачає. Також зазначив, що у ході перевірки не підтверджено виконання протягом 2017 року робіт безпосередньо ПП «ВАКАНТ», з огляду на недостатність трудових ресурсів для здійснення робіт із витрачанням зазначеного в актах фактичного обсягу людино-годин, в залежності від якого тарифіковано вартість послуг.

Суд першої інстанції позов задовольнив. Визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, посилаючись на те, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентами є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом здійснення господарсько-договірних операцій, отримані послуги були використані ним у власній господарській діяльності та використовувались для виконання договору з ремонту приміщень, укладеного з іншим суб`єктом. Суд вказав на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит.

Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, позовні вимоги задовольнив частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.11.2018 №0008534617 в частині 3'080'601,00грн. в тому числі за основним платежем 2'464'481,00грн., штрафні (фінансові) санкції 616120,00грн., податкове повідомлення-рішення від 05.11.2018 №0008524617 в частині 2'852'409,00грн. в тому числі за основним платежем 2'281'926,90грн., штрафні (фінансові) санкції 570481,73грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Колегія суддів вважала, що матеріалами справи доведено реальність господарських операцій позивача з ПП «Вакант», прослідковується мета замовлення та отримання послуг, їх використання у власній господарській діяльності для виконання взятих на себе інших договірних зобов`язань. Разом з тим, суд вказав, що не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій з ТОВ «Ол Торг» у зв`язку з відсутністю підтвердження дійсності виконання господарських операцій, оскільки вчинені під час здійснення фіктивної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках надавати передбачені законом податкові вигоди.

Вважаючи, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального і порушено норми процесуального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог, допущено неповне з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, Товариство звернулося з касаційної скаргою. В обгрунтування касаційної скарги позивач вказує, що Товариством надано первинну документацію по взаємовідносинах з ТОВ «Ол Торг», проте, надані документи не були прийняті до уваги апеляційним судом. Поряд з цим, з вироку суду слідує, що взаємовідносини між ТОВ «Кривбасремонт» та ТОВ «Ол Торг» за 2016 рік, та й взагалі за будь-який період не були об`єктом дослідження та не досліджувались у кримінальному проваджені та у судовій справі, вирок не встановлює фіктивність взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Ол Торг». Відповідно до практики Верховного Суду вирок суду не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій. Позивач наголошує на дотриманні принципу індивідуальної відповідальності платника податку, з посиланням на висновки у рішеннях ЄСПЛ. Крім того, як вважає позивач, позиція податкового органу про необхідність коригування податкового кредиту при списанні безнадійної кредиторської заборгованості суперечить положенням статті 192 Податкового кодексу України. У касаційній скарзі Товариство просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.06.2019.

Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, з якого слідує, що податковий орган вважає доводи Товариства необґрунтованими, вказує, що первинні документи ТОВ «Ол Торг» щодо господарських відносин з позивачем є неналежними, оскільки вони укладені з підприємством, діяльність якого визнана фіктивною, у встановленому законом порядку. Також, Товариством в порушення пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України не відображено коригування податкового кредиту по безнадійній кредиторській заборгованості по постачальнику ТОВ «Ол Торг», що призвело до завищення податкового кредиту. У відзиві податковий орган просить залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог - без змін.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «Кривбасремонт» (замовник) та ТОВ «Ол Торг» (виконавець) укладено 17 договорів підряду, відповідно до умов яких виконавець зобов`язувався надати послуги з профілактичної діагностики, обслуговуванню гірничо-металургійного комплексу, наданого у ремонт замовнику, замовник з свого боку прийняти та оплатити виконані роботи. Господарські взаємовідносини з ТОВ «Ол Торг» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності.

За результатами виконання договору ТОВ «Ол Торг» видало ТОВ «Кривбасремонт» податкові накладні, виписані 31.08.2014, підписані директором та засновником ТОВ «Ол Торг» ОСОБА_1 .

На підтвердження отримання послуг підряду за вищевказаними договорами від ТОВ «Ол Торг», позивач надав: рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), протоколи виконаних робіт діагностування обладнання замовника. Рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), що виписані ТОВ «Ол Торг» та надані ТОВ «Кривбасремонт», підписані директором ТОВ «Ол Торг».

Згідно наданої довідки від 29.01.2020 року № 114/11.00-12 ТОВ «Кривбасремонт», ТОВ «Ол Торг» виконувались послуги по профілактичній діагностиці та обслуговуванню обладнання гірничо-металургійного комплексу, яке відповідно до укладених угод надавалось в ремонт позивачу у 2014 році підприємством замовником ПрАТ «Північний ГЗК» та ПрАТ «ЦГЗК».

Суд апеляційної інстанції вказав, що позивач не надав доказів укладання договорів з ПрАТ «Північний ГЗК» та ПрАТ «ЦГЗК» щодо профілактичної діагностики та обслуговуванню обладнання гірничо-металургійного комплексу, відсутні докази оплати цих послуг.

Оплату за отримані роботи ТОВ «Кривбасремонт» не здійснило. У відповідності до п.2.4 договорів у жовтні 2016 року на кредиторську заборгованість, яка виникла 31.08.2014, видані векселі від 11.10.2016, акти про вексельний платіж. Акти про вексельні платежі підписані сторонами, від ТОВ «Ол Торг» підписані директором Шкурою О.А.

Апеляційний суд зазначив, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки в оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших первинних документів (видаткових накладних, рахунків-фактур, податкових накладних тощо) можливо встановити зміну власного капіталу та виникнення зобов`язання сплатити виконавцям кошти за отримані послуги.

Отже, господарські операції для визначення податкового кредиту та податку на прибуток, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як встановлено приписами Податкового кодексу України, підставами для віднесення до складу сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Суд апеляційної інстанції вірно констатував, що надані позивачем первинні документи не можна вважати такими, що підтверджують здійснення господарської операції, виходячи з чого показники податкового обліку підприємства по даним відносинам не підтверджені у встановленому порядку. Позивачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та підтверджують факти господарської діяльності, яка здійснюється з розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект. Суд звертав увагу, що формальна наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду не є безумовною підставою для віднесення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість по сумнівним господарським операціям у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та придбання товарів/послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.

У спірному випадку контролюючий орган послався на нереальність здійснення господарських операцій та свої доводи підтверджував судовим рішенням у кримінальній справі.

Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28.01.2016 у справі № 335/6512/15-к (1-кп/335/46/2016), який набрав законної сили 29.02.2016 року, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.

Вироком встановлено, що 11.08.2014 ОСОБА_2 , з метою придбання підконтрольного «фіктивного» підприємства, яке б діяло у складі підконтрольної групи фіктивних підприємств, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 , придбали ТОВ «Ол Торг» (код за ЄДРПОУ 39278738). Після внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців по перереєстрацію ТОВ «Ол Торг» на нового власника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за попередньою змовою зі ОСОБА_1 заволодівши печаткою та реєстраційними документами придбаного підприємства. ОСОБА_1 господарською діяльністю не займалася, визнала свою вину у вчиненні інкримінованих їй злочинів за частиною другою статті 27, частиною другою статті 205 кримінального кодексу України, як співучасть у фіктивному підприємництві, тобто створенні суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності.

Суд апеляційної інстанції відзначив, що як встановлено вироком суду у період з 11.08.2014 року ТОВ «Ол Торг» здійснювало незаконну діяльності по формуванню безпідставного податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам - контрагентам.

Судом зауважено, що договори ТОВ «Ол Торг» з ТОВ «Кривбасремонт» укладені 21.08.2014 - 22.08.2014, підписані ОСОБА_1 , яка визнана винною у здійсненні фіктивного підприємництва за вироком суду.

Варто вказати, що господарські первинні документи такі як договори, рахунки-фактури, податкові накладні підписані ОСОБА_1 , особою, яка вироком суду визнана винною у створенні фіктивного підприємства.

У зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції вважав, що первинні документи ТОВ «Ол Торг» щодо господарських відносин з позивачем є неналежними, оскільки вони укладені з підприємством, діяльність якого визнана фіктивною, у встановленому законом порядку. Вищевказаним вироком суду встановлено, що ОСОБА_1 придбане ТОВ «Ол Торг» з метою ведення фіктивної господарської діяльності з моменту придбання. ОСОБА_1 підписувались первинні бухгалтерські документи, відповідно до яких формувався прибуток та податкові показники у тому числі податковий кредит ТОВ «Кривбасремонт».

Вирішуючи правомірність податкових повідомлень-рішень у частині господарської операції з ТОВ «Ол Торг», щодо якої відсутня оплата, де позивач розрахувався з виконавцем векселями, проте, ТОВ «Ол Торг» не вимагало сплати коштів, що повинно з боку ТОВ «Кривбасремонт» визнаватись прощеним боргом або безнадійною заборгованістю, суд апеляційної інстанції зазначає, що суми виписаних векселів як засіб оплати у світлі визнання операцій фіктивними не має підстав включати у дохід, у зв`язку з не отриманням послуг або отриманням їх безоплатно у звітному періоді.

Судова колегія апеляційного суду не погодилась з висновками суду першої інстанції щодо правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій з ТОВ «Ол Торг» у зв`язку з відсутністю підтвердження дійсності виконання господарських операцій, оскільки вчинені під час здійснення фіктивної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках надавати передбачені законом податкові вигоди. Наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту та складу витрат, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/робіт/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Касаційний суд звертає увагу, що для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами. Поряд з цим, окрім мінімально необхідних згідно податкового законодавства документів суд має перевірити й інші документи та обставини, які мають підтвердити реальність виконання спірної операції, що відображена в податковому обліку.

Вищенаведені обставини в сукупності надали апеляційному суду обґрунтовані підстави для висновку про безтоварних характер вказаних операцій та, як, наслідок правомірність дій податкового органу.

Суд касаційної інстанції наголошує, що платник, який претендує на підтвердження обґрунтованості заявленої ним податкової вигоди первинними документами, повинен пересвідчитися у правильності оформлення таких документів та у достовірності наведених у цих документах відомостей. В інакшому випадку такий платник несе ризик у сфері податкових правовідносин, оскільки втрачає можливість підтвердити податковий кредит в силу відсутності належним чином оформлених первинних документів.

Право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та податкових зобов`язань виникають у разі здійснення господарських операцій, підтверджених відповідними розрахунковими платіжними та інші первинними документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Факт відсутності, або невідповідності первинного документу, який посвідчує господарську операцію, встановленим вимогам, унеможливлює формування на його підставі податкового кредиту та податкових зобов`язань при подальшій реалізації товару.

Несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов`язань, але і в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв`язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів.

Як встановлено приписами податкового законодавства, підставами для віднесення до складу сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Про відсутність факту здійснення господарської операції може свідчити, зокрема те, що результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару/надання послуг особою, яка ніколи не продавала товару/не надавала послуг, тощо).

Касаційний суд відзначає, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб`єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об`єкт оподаткування за фактом понесення витрат.

Практика Верховного Суду, яка, якщо її систематизувати, полягає в тому, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання, ні помилки в оформленні первинних документів самі по собі не є самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Зважаючи на правове регулювання правовідносин та встановлені судами обставини, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не доведено наявності підстав, з якими норми податкового законодавства пов`язують можливість правомірного формування спірних сум податкових вигод. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається. Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

У частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення суду апеляційної інстанції особами, які беруть участь у справі, не оскаржується, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним доводам судів у рамках даного касаційного провадження.

Крім того, касаційний суд зауважує, що обґрунтування, наведені відповідачем у касаційній скарзі, містять вимоги здійснити переоцінку встановлених судами обставин справи, а також додатково перевірити докази, що не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 52, 343, 349, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання відповідача про заміну сторони у справі її правонаступником задовольнити. Замінити Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996) правонаступником - Офісом великих платників податків Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 43141471).

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасремонт» залишити без задоволення.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі №160/2740/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду